www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Реалізація положень болонської конвенції у викладанні студентам спеціальності "дошкільне виховання" курсу "Методика формування елементів математики"
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Реалізація положень болонської конвенції у викладанні студентам спеціальності "дошкільне виховання" курсу "Методика формування елементів математики"

К. Й. Щербакова,
кандидат педагогічних наук, професор

О. Г. Брежнєва,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Маріупольський державний гуманітарний університет)

РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЛОЖЕНЬ БОЛОНСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ У ВИКЛАДАННІ СТУДЕНТАМ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ" КУРСУ "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МАТЕМАТИКИ"

   Постановка проблеми. Визначними тенденціями розвитку світової освітньої системи стає поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової, формування у студентів системного підходу до аналізу складних соціальних ситуацій, стратегічного мислення, професійної мобільності. Особлива роль у цьому процесі належить педагогічній освіті, оскільки підготовка педагогів - одне із стратегічних завдань сучасного українського соціуму. Останнім часом суспільство починає усвідомлювати принципово нову роль педагогічної освіти у сучасному інформаційному світі. На фоні значних соціально-економічних змін, які відбулися в Україні за останні 17-18 років, особливої гостроти набувають проблеми, пов'язані з професійною підготовкою спеціалістів для сфери дошкільної освіти.
   Аналіз досліджень і публікацій дозволив визначити найважливіші питання радикального оновлення системи вищої школи, необхідність не тільки удосконалювати форми і методи підготовки кваліфікованого спеціаліста, а й перегляд основних концептуальних положень навчально-виховного процесу в цілому (А. Алексюк, С Вітвицька, А. Зязюн, В. Нагаєв, П. Підкасистий, І. Харламов та інші). Основу якісних змін у вищій педагогічній освіті України складають п'ять пріоритетних напрямків: європейський рівень якості та доступності освіти; її духовна орієнтація; демократизація освіти; соціальне благополуччя вчених і педагогів; розвиток суспільства на основі нових психолого-педагогічних знань [2]. Разом з цим, проголошуючи курс на інтеграцію у сфері освіти, неможна не ураховувати деякі застереження з приводу Болонського процесу. Вчені і педагоги-практики галузі вищої освіти добре розуміють, що існують певні ризики, їх чимало. Це можливий відтік за кордон кращих педагогічних кадрів, висококваліфікованих спеціалістів, талановитих і перспективних студентів. Це різні підходи до наповнюваності змісту навчання. Слід розуміти, що не завжди позитивним є досвід запровадження кращого зарубіжного досвіду освітніх систем. Дуже часто запозичений з певної системи елемент навчання і поміщений на українське підґрунтя з іншими якісними характеристиками не приживається. Історія вищої педагогічної освіти знає чимало аналогічних прикладів.
   Особливої гостроти набувають питання, пов'язані з навчально-методичними розробками з професійно-орієнтованих дисциплін. У практиці запровадження кредитно-трансферної системи викладач зустрічається з великою кількістю проблем і помилок. Так, оцінювання роботи викладача тільки у межах кредитно-модульної системи дає свої негативні результати і наслідки, погрожує втратою виховної ролі професорсько-викладацького складу у взаємодії зі студентами. Зокрема, у формуванні в майбутнього педагога з дошкільної освіти його професійних якостей. У розроблених модулях цей аспект ураховується недостатньо.
   Усе зазначене вище підтверджує важливість і актуальність проблеми урегулювання розвитку вищої педагогічної освіти в Україні у контексті Болонського процесу. Реформувати і реконструювати все неможливо. Не слід забувати про старі, перевірені часом і практикою, освітні традиції. Саме завдяки історичному досвіду і певному консерватизму освіта витримала складні проблеми перехідного періоду. Педагоги вищої школи доклали чимало зусиль, щоб зберегти досвід минулих поколінь професіоналів, зберегти напрацювання вітчизняної освіти. Серед них виокремлено наступні: фундаментальність - якість вітчизняної педагогічної освіти, яка формувалася зусиллями кращих представників професорсько-викладацького складу українських університетів: історика М. Костомарова, хірурга Н. Пирогова, вчених В. Антоновича, В. Вернадського, М. Грушевського, М. Драгоманова, С Русової, X. Алчевскої та інших; гуманізація - напрямок, який було закладено за часи В. Мономаха, філософії Г. Сковороди, інших українських гуманістів. Не слід нехтувати досвідом підготовки спеціалістів у "братських школах", Острозької, Києво-Могилянської академій. Продуктивними є спроби у нових історичних умовах переглянути підходи до гуманізації освіти видатних педагогів-практиків А. Макаренка, В. Сухомлинського; системність і дієвість виховного процесу - пріоритетним для системи вищої педагогічної освіти є формування культури особистості на основі інтеграції компетентності та духовності професіонала.Учені визнають необхідність інтеграції педагогічної освіти у європейський освітній простір (В. Кремень, М. Згуровський, К Левківський, В. Лозова, П. Сикорський, П. Юцявичене та інші). При цьому більшість педагогів вищої школи вказують, що участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях повинно бути спрямовано на розвиток й набуття нових якісних ознак. Водночас, слід ураховувати, що ці зміни не повинні привести до втрати кращих традицій. Орієнтація на Болонський процес не повинна викликати невиправдану перебудову традицій вітчизняної системи вищої освіти, які є національною цінністю. Тому приєднання України до Болонського процесу слід розцінювати як поступову інтеграцію української вищої школи у європейський світовий освітній простір [2; 4].Одним з конкретних шляхів послідовної інтеграції є приведення у відповідність до європейських стандартів навчально-методичних матеріалів, розробок, які забезпечують професійну підготовку студентів - майбутніх педагогів. Усе викладене вище визначило мету і завдання цієї публікації, яка полягає в ознайомленні педагогічної спільноти з досвідом роботи щодо викладання "Методики формування елементів математики у дітей дошкільного віку" в умовах кредитно-трансферної системи організації навчання.
   На наш погляд, починати слід із створення навчально-методичного комплексу дисципліни, до якого належать: робоча програма на основі КМСОН, підручник і навчальний посібник, блок семінарсько-практичних занять з методичними рекомендаціями, завдання для самостійної роботи студентів, тести, модульні контрольні роботи, вимоги до підсумкової атестації тощо. Основу такого комплексу складає робоча програма. На прикладі розробленої авторами статті програми дисципліни "Формування елементів математики у дітей дошкільного віку" (МФЕМ) далі подано опис модульного навчання студентів спеціальності "Дошкільне виховання" у Маріупольському державному гуманітарному університеті. Методика формування елементів математики - це спеціальна дисципліна, яка належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін і виконує важливу функцію у професійній підготовці педагогів-вихователів, організаторів дошкільного виховання (бакалавр педагогічної освіти), оскільки: дає чіткі професійні знання з методики логіко-математичного розвитку дошкільників; сприяє формуванню наукового світогляду студентів; формує готовність майбутніх вихователів до організації наступності та методики керівництва логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку.
   Основні ознаки модульного підходу у курсі навчання полягають у тому, що він забезпечує творчість у процесі пізнання, створює умови для комплексного розв'язання освітніх завдань. Сутність модульного навчання з МФЕМ полягає у тому, що студент більш самостійно може працювати за індивідуальною програмою. При цьому функція педагога може варіюватися від інформаційно-контролюючої до консультативно-контролюючої. В умовах такого реконструктивного підходу до процесу викладання курс МФЕМ займає провідне місце у циклі професійно-орієнтованих дисциплін.
   Мета означеної навчальної дисципліни: ознайомити студентів з історією і теорією математичної науки, методикою розвитку у дошкільників математичних умінь і понять, сформувати практичні уміння і навички у плануванні та в організаційних формах роботи з дошкільниками. Навчальний курс складається із чотирьох змістових модулів: Модуль І - Теоретичні основи "Методики формування елементів математики" (36 годин, 1 кредит); Модуль II-Теорія і методика ознайомлення дітей з кількісними відношеннями (54 години, 1,5 кредити); Модуль III - Методичні аспекти ознайомлення дітей з просторово-часовими поняттями (36 годин, 1 кредит); Модуль IV - Організація наступності та методичне керівництво логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ (36 годин, 1 кредит). Загальна кількість годин (кредитів) за навчальним планом становить 162 години (4,5 кредити з розрахунку 1 кредит дорівнює 36 год.). У таблиці 1 наводиться опис навчальної дисципліни.

Таблиця 1 Опис предмету навчальної дисципліни "Методика формування елементів математики у дітей дошкільного віку"

Курс: підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів,

відповідних ECTS - 4,5

Функціональних

модул. - 3

Змістових модулів - 4

Загальна кільк.

годин - 162

тижневе: 6

Аудиторних - 4

СРС-2

Галузь знань:

"Педагогічна освіта"

Шифр галузі: 0101

Напрям підготовки:

"Дошкільна освіта"

Код напряму: 6.010101

Освітньо-кваліфікаційний

рівень: бакалавр

Обов'язкова нормативна

Рік підготовки: третій

Семестр: V, VI

Лекції - 36 годин

Практичні - 20 годин

Лабораторні - 8 годин

Самостійна робота - 98 год.

ІНДЗ -за вибором

Модульний контроль

Вид підсумкового контролю -залік, екзамен

   Такий розподіл матеріалу навчального теоретичних основ методики математики, математичної науки, отримати знання про курсу дозволяє забезпечити засвоєння подати в онтогенезі історію розвитку основні математичні поняття, а також раціонально поєднувати теоретичну підготовку з умінням розв'язувати практичні завдання з математичного розвитку дошкільників.
   Програмою передбачено основні форми роботи зі студентами: лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, діагностика рівня логіко-математичного розвитку дошкільників і різноманітні завдання із самостійної роботи. Семінарські заняття є логічним продовженням лекцій. Система семінарських - важлива форма самостійної, творчої роботи студентів. Мета семінарських і практичних занять: поглибити, розширити, деталізувати знання студентів, які вони отримали під час лекцій; перевірити якість засвоєння, озброїти студентів практичними уміннями та навичками безпосередньої роботи з дітьми.
   Методика проведення семінарських, практичних (лабораторних) занять доволі різноманітна: класичне семінарське заняття, побудоване за традиційною схемою; обговорення рефератів з конкретної проблеми; навчальні ігри, виконання проектів і науково-практичних завдань тощо. Найбільш розповсюджена форма проведення семінарських занять -комбінована. У таких заняттях поєднуються дві частини: теоретична і практична. Теоретична частина передбачає усне обговорення питань теми. Практична - моделювання навчальних ситуацій студентами, самостійне проведення тренувальних занять для дошкільників в аудиторії. Використання практичних завдань допомагає викладачеві здійснювати контроль за засвоєнням студентами математичних знань, формування навичок, умінь роботи з дітьми. Частина практичних занять має навчально-тренувальний характер. Студенти вправляються у складанні конспектів інтегрованих занять, сценаріїв математичних розваг, дидактичних ігор. У процесі проведення семінарських занять передбачаються різні види пізнавальної діяльності студентів: індивідуальна, диференційована, колективна, що забезпечує їх взаємодію і розвиток здібностей кожного студента.
   Особлива увага приділяється організації самостійної роботи студентів, яка побудована таким чином, що є невід'ємною частиною лекційно-семінарських занять, входить у семінарські, практичні заняття і виконується у позааудиторний час. У програмі закладено співвідношення аудиторної і самостійної роботи відповідно 40% (64 години) і 60% (98 годин). Програмою пропонуються методи контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів, які передбачають перевірку ступеня засвоєння елементів знань, умінь і навичок певного модуля. За кожним модулем студент виконує визначену програмою кількість завдань репродуктивного, реконструктивного, творчого характеру: робота з підручником, підготовка повідомлень рефератів, розробка конспектів інтегрованих занять з математики, дидактичних ігор, практичне їх проведення в аудиторії, складання перспективних планів, анотування статей різної проблематики, аналіз практичних ситуацій. Вивчення кожного з чотирьох змістовних модулів завершується тестуванням, що дозволяє викладачеві системно і послідовно контролювати рівень знань. Наприкінці проводиться захист індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) і підсумкове тестування, яке становить до 50% від загальної кількості балів за 100-бальною шкалою оцінювання. Установлений рейтинг дозволяє забезпечити об'єктивне оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу "Методика формування елементів математики у дітей дошкільного віку".
   Висновки. Викладене вище дозволяє зробити такі висновки: 1) планування та здійснення навчального процесу за кредитно-модульною системою дозволяє більш ефективно оцінити навчальні досягнення кожного студента, сформувати навички педагогічної рефлексії; 2) забезпечення студентів на початку вивчення навчальної дисципліни відповідними робочими програмами та методичними посібниками підвищує роль самостійної роботи студентів у загальній професійній підготовці майбутнього фахівця. Таким чином, означений підхід до реалізації модульної програми забезпечує інтенсифікацію навчального процесу, підвищує якість професійної підготовки спеціалістів, системність у засвоєнні навчального матеріалу, дозволяє своєчасно здійснювати зворотний зв'язок з кожним студентом, контроль в корегуванні навчально-виховного процесу, підвищує мотивацію студентів на більш високий результат їх навчання.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження автори пов'язують із розробкою й апробацією навчально-методичного посібника для студентів з навчальної дисципліни "Методика формування елементів математики" за кредитно-трансферною системою організації навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. ВазинаН. Я. Модульное обучение/ Н. Я. Вазина. - Горький, 1991.-122 с.
2. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посібник / за ред В. Г. Кременя. - Тернопіль, 2004. - 236 с
3. Закон України "Про вищу освіту" // Освіта. - 2002. - 22-27 лютого.
4. Нагаев В. М. Методика преподавания в высшей школе / В. М. Нагаев. -К. : Центр учебной литературы, 2007. - 232 с.
5. Хуторской А. В. Современная дидактика : учебник для вузов / А. В. Хуторской. - Спб. : Питер, 2001. - 544 с.
6. Щербакова К. Й., Брежнева О. Г. Методика формування елементів математики у дітей дошкільного віку. Програма навчальної дисципліни (за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу) / К. Й. Щербакова, О. Г. Брежнєва. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - 34 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com