www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Естетичний аспекту підготовці майбутніх вихователів до організації художньої праці у дошкільному навчальному закладі
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Естетичний аспекту підготовці майбутніх вихователів до організації художньої праці у дошкільному навчальному закладі

К.Й. Щербакова,
кандидат педагогічних наук, професор,

О.Г. Брежнєва,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Маріупольський державний гуманітарний університет)

ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТУ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРАЦІ У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

   Постановка проблеми. Відомо, що виховання особистості як цілісний педагогічний процес неможливе без естетичного аспекту, і передусім - естетичної культури особистості. Сформувати естетичну культуру у майбутніх педагогів можливо за умови включення у процес викладання мистецьких дисциплін чітко продуманої системи дидактичних форм, методів, технологій. Одним із таких навчальних предметів є художня праця.
   Художня праця - дисципліна, яка є складовою частиною загальної підготовки майбутнього спеціаліста - вихователя дітей дошкільного віку. Вона ґрунтується на дослідженні різних джерел: пам'яток естетичної культури народу, практичного досвіду педагогів, навчальних програм, підручників тощо. У центрі її уваги - художньо-декоративна діяльність, педагогічні технології, прийоми і методи ручної та механічної обробки різних матеріалів. Розглядаючи художню працю як навчальний предмет для майбутніх педагогів, необхідно враховувати специфічну функцію педагога-вихователя дошкільного навчального закладу, який є не тільки транслятором знань, але й творчою особистістю. Він персоніфікує у своїй особистості, власній поведінці, спілкуванні з оточуючими не тільки духовні і моральні цінності, а й естетичний смак, любов до прекрасного, розуміння цінності мистецтва.
   Нова соціально-економічна ситуація в Україні ставить нові вимоги до розв'язання проблеми естетичної освіти і виховання майбутніх педагогів - вихователів дітей дошкільного віку. Саме сьогодні вкрай необхідно забезпечити підготовку їх до сприйняття прекрасного в оточуючому світі, сформувати їх естетичну культуру.
   Слід враховувати, що дошкільна освіта сьогодні значно відрізняється від тієї, яка була в нашій країні у минулі роки. У цьому є свої позитиви і негативи. Безсумнівно, слід враховувати одне - готувати кадри треба інакше. Молодий спеціаліст - вихователь має вміти працювати в умовах жорсткої професійної конкуренції, розуміти, що тільки високий професіоналізм і творчість, ініціатива допоможуть знайти місце і самореалізуватися в обраній професії.
   Нинішній етап оновлення суспільства, відродження духовної культури українського народу визначають нові напрями і пріоритети освітньої галузі. У Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"), Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національній доктрині розвитку освіти наголошується на необхідності підвищення якості підготовки педагогічних працівників, формування їх професійних умінь. Адже саме вміння у поєднанні зі здібностями виступають якісними показниками професіоналізму педагога, що є безпосередньою умовою розвитку особистості дитини, успішності виховного процесу в цілому.
   Аналіз досліджень і публікацій. Підготовка сучасного вихователя, справжнього фахівця своєї справи, людини з високою естетичною культурою має здійснюватися з використанням найновіших технологій, методик, вітчизняного та зарубіжного досвіду. Вирішенню питань удосконалення професійної діяльності педагогів присвячено багато досліджень вітчизняних і зарубіжних учених (А.Алексюк, Г. Ардамиров, Є. Барбін, С.Гончаренко, О.Мороз, Н.Ничкало, Г.Ковальчук, В.Сластьонін та інші).
   Різним аспектам професійної підготовки педагогів приділяли увагу В.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, О.Савченко, Л.Хомич, Н.КІчукта ін. Діяльність вихователя дошкільного навчального закладу має багато вимірів і напрямів, характеризується багатоаспектністю і складністю, адже здійснюється у своєрідному інформаційно-творчому художньому середовищі. Саме образотворче мистецтво, музика, хореографія, художня праця є таким комплексом засобів художньої виразності, який пробуджує чуття прекрасного, дає свободу уяві, творчості, фантазії, активізує художню дитячу діяльність. Усе це, беззаперечно, доводить важливість такої професійної складової вихователя, як педагогічно-мистецька, художня діяльність. Тому у формуванні професійних умінь вихователя доцільно використовувати різні види художньої праці в їх взаємозв'язку.
   Багато вчених, вивчаючи проблему формування особистості сучасного педагога, акцентують увагу на його духовності (І.Бех, Н.БІбік, А.Богуш, С.Гончаренко, В.Сластьонін та ін.). Окремі дослідження пов'язують означену проблему з естетичною культурою. їх аналіз доводить, що виховання естетичної культури майбутнього педагога в основному забезпечується вивченням дисциплін естетичного спрямування - ритміки, образотворчої діяльності, музики тощо. При цьому не завжди враховуються можливості формування естетичної культури вихователя у процесі оволодіння художньою працею.
   В останні роки педагогічна наука приділяє багато уваги духовному розвитку особистості, що веде за собою збільшення її значущості у викладанні фахових дисциплін художньо-естетичного спрямування. Особливу роль у цьому процесі відіграє художня праця. Саме ця дисципліна формує у майбутніх вихователів здатність глибше відчувати і розуміти прекрасне у природі, житті суспільства, в мистецтві, виховує художній смак, пробуджує в студентові бажання до творчості. Така праця є декоративною, художньою-прикладною діяльністю вихователя.
   Визначення ролі і місця народної творчості, народної художньої культури, декоративно-прикладного мистецтва у процесі формування естетичної культури особистості знайшло відбиття у працях З.Богатеєвої, В.Корешкової та ін. Значний внесок у теорію і практику розв'язання проблеми праці та художньої діяльності внести класики педагогіки П.Блонський, С.Шацький, В.Сухомлинський та ін.
   Аналіз психолого-педагогічної літератури, практики вищої школи дозволяють виявити протиріччя між необхідністю формування естетичної культури студентів дошкільного фаху під час опанування дисципліною "Художня праця" і відсутністю науково-методичного забезпечення художньо-творчої діяльності студентів, розв'язання якого, на наш погляд, дозволить підвищити ефективність формування естетичної культури майбутніх вчителів саме на заняттях з художньої праці. Це протиріччя дозволяє визначити педагогічні умови успішності цього процесу. Серед них нами виокремлені такі: формування у студентів позитивної мотивації і створення ситуації успіху у виготовленні ними виробів на заняттях художньою працею; творча спрямованість художньої діяльності на цих заняттях; естетизація середовища підготовки спеціалістів; стимулювання студентів засобами рейтингової системи оцінювання знань, умінь та навичок до здійснення індивідуальних видів естетичної діяльності. Означені педагогічні умови лише частково розв'язують проблему естетичної культури. Першим кроком її вирішення стала підготовка викладачами кафедри дошкільної освіти МДГУ навчально-методичного комплексу, спрямованого на забезпечення високого рівня засвоєння студентами змісту дисципліни "Художня праця". До означеного навчального комплексу включено робочу програму за кредитно-трансферною технологією навчання студентів, тексти лекцій (20 годин), плани семінарсько-практичних занять (32 години) з методичними рекомендаціями, методичні рекомендації до самостійної роботи студентів (54 години), тести, пакет творчих завдань різного рівня складності, індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ) практичного спрямування.
   Метою даної статті є визначення ролі навчально-методичного забезпечення дисципліни "Художня праця" у фаховій підготовці студентів і у формуванні їх естетичної культури в цілому. Студенти спеціальності "Дошкільне виховання" вивчають дисципліну "Художня праця" на третьому курсі. За державним освітнім стандартом на її вивчення відводиться 108 годин, що становить 3 кредити (з розрахунку 1 кредит дорівнює 36 г.). Навчальний курс "Художня праця" читається у шостому семестрі, тобто після засвоєння студентами базової методики "Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва образотворчою діяльністю дітей". Головною метою вивчення цього курсу є підготовка студентів до проведення занять із художньої праці в дитячому садку. Програма курсу має модульну структуру і включає такі три модулі: І - Психолого-педагогічні основи художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку; II - Робота дошкільників з картоном та папером; III - Робота дошкільників із природним матеріалом. Такий розподіл змісту дозволяє забезпечити засвоєння теоретико-практичних основ курсу "Художня праця", знань про працю як засіб формування активної творчої особистості дитини, розуміння особливостей організації занять з художньої праці та їх структури, а також дозволяє раціонально поєднати теоретичну підготовку з умінням розв'язувати практичні завдання курсу.
   Модульний принцип побудови робочої програми дозволив структурувати зміст дисципліни для вирішення таких завдань: ознайомити студентів з основними технологічними прийомами обробки різних матеріалів; сформувати необхідні практичні вміння та навички виготовлення й художнього оформлення виробів; розвинути у студентів художнє сприйняття: вміння відчувати колір, форму, усвідомлювати емоційну виразність об'єкта, здійснювати вибір засобів, передавати образний зміст виробу, формувати у студентів активність, самостійність, прагнення до творчості; розвивати естетичний смак, формувати естетичну культуру.
   Пріоритетним у викладанні дисципліни є практичний підхід, що забезпечує набуття студентами умінь і навичок з проведення занять художньою працею з дітьми дошкільного віку, планування навчально-виховної роботи, використання різноманітних форм організації праці дітей. Цей підхід дозволяє майбутньому фахівцеві оволодіти вмінням максимально індивідуалізувати навчальний процес через факультативну роботу з дітьми, сприяти розвитку в них природних нахилів, інтересів і здібностей.
   Іншою складовою навчально-методичного комплексу є навчальний посібник, який дозволяє сформувати чіткі професійні знання, науковий світогляд майбутніх фахівців із дошкільного виховання, забезпечити їх готовність до самостійної творчої роботи в умовах ДНЗ. Головне те, що під час виконання окремих завдань, вправ, підготовки відповідей на запитання розвиватимуться творчість студентів, їхня пізнавальна активність, удосконалюватимуться вміння не лише репродукувати, а й створювати та реалізовувати власний задум, спиратись на власні чуттєві і практичні враження, аналітичні вміння. У посібнику зроблено акцент на посиленні самостійної роботи майбутніх вихователів.
   Кінцевою метою оволодіння студентами художньою працею є підготовка педагога, спроможного до самостійного професійного становлення, до свідомої, цілеспрямованої, самостійної пізнавальної діяльності. Це знаходить підтвердження у принципах побудови навчального матеріалу. Було враховано, що навчальні заняття обмежені певними часовими рамками і не дозволяють розкрити всі технології виготовлення художніх виробів. Оскільки у сучасних умовах інформації з усіх галузей знань стало так багато, що її неможливо опанувати без уміння відбирати, аналізувати, також змінюються методи роботи дошкільного навчального закладу. Тому було запропоновано включення студентів спочатку у навчально-теоретичну, а потім у практично-творчу роботу. Такий підхід до вивчення художньої праці допоміг їм вивчити техніку безпеки, освоїти інструменти та приладдя для роботи, оволодіти прийомами заготівлі матеріалів, технологіями їх обробки, навчитися застосовувати евристичні методи, забезпечувати кольорову гармонію та єдність стилю, оволодіти технологічною послідовністю виготовлення іграшок, аплікацій, оригамі тощо. Все це допомагає розвитку у майбутніх педагогів з дошкільного фаху творчого ставлення до своєї професії, формує в них естетичну культуру.
   Програмою передбачені основні форми роботи зі студентами: лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття і різноманітні завдання для самостійної роботи творчого характеру. Семінарські заняття є логічним продовженням лекцій. Система семінарських занять- важлива форма самостійної творчої роботи студентів. Мета семінарських і практичних занять: поглибити, розширити, деталізувати знання які студенти, отримали під час лекцій; перевірити якість їх засвоєння, озброїти студентів практичними вміннями та навичками безпосередньої роботи з дітьми.
   Для відпрацювання на семінарських, практичних і лабораторних заняттях винесені важливі питання курсу: виготовлення площинних виробів; особливості застосування паперу і картону; способи виготовлення іграшок; виготовлення об'ємних виробів; способи виготовлення об'ємної іграшки: надрізання, складання, виконання викрійки; предметна, сюжетна та сюжетно-тематична аплікація; конструктивні та декоративні властивості різних природних матеріалів тощо.
   Методика проведення семінарських, практичних (лабораторних) занять досить різноманітна: класичне семінарське заняття, побудоване за традиційною схемою; обговорення рефератів з певної проблеми; ігри-імітації, виконання проектів та науково-практичних завдань тощо. Найбільш поширена форма проведення семінарських занять -комбіновані заняття. У таких заняттях поєднуються дві частини: теоретична і практична. Теоретична частина передбачає усне обговорення питань певної теми, практична - самостійне моделювання окремих навчальних ситуацій студентами, демонстрація методів роботи з дітьми в аудиторії. Використання практичних завдань допомагає викладачеві здійснювати контроль за засвоєнням студентами знань, сформованістю навичок і вмінь роботи, сприяє розвитку пізнавального інтересу, естетичного смаку. Частина практичних занять має навчально-тренувальний характер. Студенти вправляються у виготовленні виробів, вчаться здійснювати пошукову роботу щодо визначення тематики виробів. У процесі проведення таких практичних занять передбачаються різні види пізнавальної діяльності студентів: індивідуальна, диференційована, колективна, що забезпечує їхню взаємодію і розвиток здібностей та естетичної культури кожного студента. Серед методів активізації пізнавальної діяльності найбільш поширені презентація ідей, практикуми, підготовка виставок, інсценування простих казкових сюжетів, показ коротких вистав тощо.
   Особлива увага в курсі "Художня праця", приділяється організації самостійної роботи студентів, яка побудована таким чином, що є невід'ємною частиною лекційно-семінарських занять, входить як до семінарських, практичних занять, так і виконується у позааудиторний час. У програмі закладено співвідношення аудиторної роботи з самостійною відповідно 50% (54 години) і 50 % (54 годин). Серед завдань для самостійної роботи вагому частину займають завдання творчого характеру, які потребують від студентів естетичного смаку, високої художньої культури. Наприклад: створити декоративну композицію на полі різноманітної форми (квадрат, прямокутник, круг); створити предметно-сюжетну та сюжетно-тематичну аплікацію; виконати сюжетну композицію за мотивами казок, оповідань чи за власним задумом; створити один і той самий образ, використовуючи різний матеріал тощо.
   У процесі викладання дисципліни передбачені методи контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів, які мають на меті перевірку ступеня засвоєння ними елементів знань, умінь та навичок певного модуля. За кожним модулем студент виконує визначену програмою кількість завдань репродуктивного, реконструктивного, творчого характеру: робота з підручником, підготовка повідомлень, рефератів, розробка творчих завдань, підготовка обґрунтування виготовлених виробів, складання перспективних планів художньо-творчої роботи з дітьми, розробка програми роботи факультативу з художньої праці для дошкільників різного віку, аналіз готових виробів співкурсників і митців-професіоналів та ін. Вивчення кожного з трьох змістових модулів завершується тестуванням, що дозволяє викладачеві системно і поступово контролювати рівень знань. Наприкінці проводиться захист індивідуального навчально-дослідного завдання і підсумкове тестування, результати яких складають до 40 % загальної кількості балів за 100 - бальною шкалою оцінювання. Встановлений рейтинг дозволяє викладачеві забезпечити об'єктивне оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу "Художня праця".
   На сьогодні практична значущість проведеної експериментально-дослідної роботи полягає у розробці та впровадженні у навчальний процес програми "Художня праця", створенні динамічної системи лекційних, семінарсько-практичних і лабораторних занять, самостійної роботи із включенням завдань з розвитку естетичної культури студентів.
   Висновки. Розробка і впровадження у навчально-виховний процес такого навчально-методичного комплексу є лише першим кроком на шляху розв'язання складного завдання із формування естетичної культури майбутніх вихователів. Наступний крок нашого дослідження буде пов'язаний із розробкою основних показників оцінки рівня сформованості естетичної культури студента у процесі викладання курсу "Художня праця", а також з необхідністю виявлення сукупності педагогічних умов, що сприятимуть формуванню естетичної культури студентів під час вивчення дисциплін художньо-естетичного спрямування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович Є.А., Захарчук Г.В., Чугай Р.В., Станкевич М.С. Декоративно-прикладне мистецтво / Є.А.Антонович, Г. В.Захарчук, Р.В.Чугай, М.С.Станкевич. -Львів: Світ, 1993.
2. Виховання дошкільника в праці / За ред. З.Н. Борисової. - 2-е видання, доопрацьоване і доповнене. - К.: ВІПОЛ, 2002.
3. Калузька Л.В. Художня праця у дитячому садку: Конспект лекцій /Л.В.Калузька. -К.: ІСДО, 1995.
4. Кириченко Н.Т., Науменко Т.І. Виховуємо мистецтво: Активізація творчості дошкільників засобами мистецтва: методичний посібник / Н.Т.Кириченко, Т.І.Науменко // Інститут змісту і методів навчання. - К., 1998.
5. КуцаковаЛ.В. Конструирование и ручной труд в детском саду/ Л.В.Куцакова. -М.: Просвещение,  1990.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com