www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Використання мультимедіа-технологій на заняттях з основ прикладної антропології у процесі підготовки інженерів-педагогів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Використання мультимедіа-технологій на заняттях з основ прикладної антропології у процесі підготовки інженерів-педагогів

3. Н. Сейдаметова,
аспірант
(Кримський інженерно-педагогічний університет)

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІА-ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ОСНОВ ПРИКЛАДНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

   Постановка проблеми. На сьогодні викладачі частіше зустрічаються з проблемою зниження рівня пізнавальної активності студентів на заняттях та небажання працювати самостійно. В умовах зростаючого інформаційного потоку все складніше забезпечити високий рівень освіти, застосовуючи з цією метою лише традиційні методи навчання. Відсутність повсякденного пошуку спричинила шаблонність у викладанні, а цей прояв постійності руйнує і вбиває інтерес студентів до навчання. Усе це змушує постійно шукати нові методи та форми освітньої діяльності, удосконалювати методику навчання.
   Мультимедіа-технології - це один з перспективних напрямів інформатизації навчального процесу. В удосконаленні програмного і методичного забезпечення, матеріальної бази, а також в обов'язковому підвищенні кваліфікації викладацького складу вбачається перспектива успішного вживання сучасних інформаційних технологій в освіті. Тому ми вважаємо актуальним використання мультимедіа засобів у процесі підготовки інженерів-педагогів швейного профілю, які дозволять не лише поліпшити якість освітнього процесу, але підвищити інформаційну культуру майбутніх фахівців. Звичайно, використання мультимедіа технологій не може не позначитися на змісті, формах і методах навчання. А це передбачає організацію науково-обгрунтованого навчального процесу, відповідного сучасним і перспективним напрямам науки і техніки.
   Аналіз досліджень і публікацій. Існує багато способів розвитку пізнавальної активності студентів. Один зі способів це вживання відеофільмів і мультимедіа технологій, які дають можливість підвищити ступінь активності студентів і привернути їхню увагу. Безперечно, що мультимедійні технології збагачують процес навчання, дозволяють зробити його ефективнішим, залучаючи до процесу сприйняття навчальної інформації більшість почуттєвих компонентів того, що вивчається. Відомо, що студент з першого разу запам'ятовує лише чверть почутого і третину побаченого, при комбінованій дії на слух і зір - половину, а при залученні студента ще і в активні дії (наприклад, при використанні мультимедіа-засобів) частина засвоєного може скласти 75% [1, с 68].
   Навчальні мультимедіа-ресурси забезпечують високий рівень наочності й емоційності матеріалу, що вивчається, тому вони використовуються як засоби організації й управління увагою студентів. Проте, бажаний ефект досягається лише у тому випадку, коли мультимедіа засоби використовуються відповідно до закономірностей розвитку пізнавальної діяльності студентів, характеристики навчального матеріалу та навчальних завдань.
   Аналіз праць педагогів, що розглядають питання мультимедіа в освіті, дозволяє зробити декілька зауважень щодо підготовки й організації заняття з мультимедіа-засобами [2, с 33; 3, с 253]: мультимедіа-засіб бажано застосовувати через 5-10 хвилин після початку роботи; під час використання мультимедіа-засобів одноманітна структура заняття, не дивлячись на цікаву передачу, веде до стомлення, що швидко розвивається, оскільки важко упродовж усього заняття займатися одним і тим же видом діяльності: лише дивитися або лише слухати. Тому необхідно не зловживати використанням мультимедіа-засобів, чергувати різні методи і прийоми роботи. Протягом тижня кількість занять зі застосуванням мультимедіа-засобів для студентів не повинна перевищувати 4-6 годин. Обов'язковим мінімумом протягом навчального року для всіх студентів можна вважати 136 годин, а максимумом -442 години; мультимедійні лекції можуть використовуватися повністю або фрагментарно, залежно вщ цілей, які переслідує викладач. Існують наступні норми використання аудіовізуальних засобів, що враховують динаміку працездатності студентів. Тривалість мультимедіа лекції на одному занятті не повинна перевищувати 20-30 хвилин, тривалість фрагментів - 4-6 хвилин, загальна кількість фрагментів на одному занятті - не більше 5 хвилин.
   Поліпшення якості подачі матеріалу засобами мультимедіа досягається за рахунок [4-6]: використання кольорової графіки, анімації, гіпертексту; можливості постійного оновлення; копіювання і перенесення частин для цитування; можливості нелінійного проходження матеріалу, завдяки безлічі гіперпосилань; встановлення гіперзв'язків з додатковою літературою, алфавітним і наочним покажчиком.
   Мета і завдання статті - знайти нові методи для стимуляції пізнавальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів швейної спеціальності, які допоможуть студентам: підвищити зацікавленість в опануванні нового навчального матеріалу; поліпшити якість засвоєння нового навчального матеріалу з дисципліни "Основи прикладної антропології"; покращити мотивацію студентів до пізнавального процесу; зосередити увагу в навчальному процесі.
   Зазначені вимоги щодо використання мультимедіа-засобів було враховано під час підготовки мультимедійних лекцій з навчальної дисципліни "Основи прикладної антропології" для майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Мультимедійні лекції з "Основ прикладної антропології" мають широкий діапазон технічних можливостей, дозволяють керувати увагою студентів, виокремлюючи головні елементи в кванті навчальної інформації (порція інформації, що виводиться на екран у певний момент часу), монтажною зміною планів. Кожен квант навчальної інформації ми проектували таким чином, щоб не допустити перемішування інформації в ньому. Це було досягнуто за допомогою виокремлення центрального головного об'єкту, послабленням всього, що відхиляє увагу від головного, різними способами: співвідношенням головного об'єкту і навколишніх фонових об'єктів (рис. 1). Таке подання інформації, на нашу думку, сприяє оптимальному розподілу уваги студентів, викликає мимовільну увагу і сприяє мимовільному запам'ятовуванню начального матеріалу.
   Використання мультимедійної лекції на занятті передбачає наявність особливої структури заняття. Організаційний момент. Викладач оголошує тему й мету заняття з проханням записати в конспект лекції. Вступне слово за тривалістю не має перевищувати декількох хвилин. Актуалізація опорних знань. Бесіда, в якій викладач за допомогою спеціально розроблених питань допомагає студентам пригадати все, що вони вже знають з попередньої теми.
   Вивчення нового матеріалу. Перегляд мультимедійної лекції з коментарем викладача. Якщо використовується досить тривала мультимедійна лекція, привернути увагу до її змісту можна, розглянувши зі студентами її план. Пункти плану орієнтують студентів у процесі перегляду мультимедійної лекції, допомагають їм відрізнити основне від другорядного, виокремити істотне. Після демонстрації викладач проводить бесіду, в ході якої: з'ясовує ступінь розуміння розглянутого матеріалу; пов'язує новий екранний матеріал з раніше вивченим; уточнює і доповнює уявлення студентів щодо розглянутого матеріалу, приводить їх в систему, робить висновки, узагальнення; спрямовує думку студентів на підтвердження теоретичних положень заняття, на засвоєння формулювань, правил, законів.
   Закріплення. Самостійна робота студентів - пошук додаткової інформації з теми. Цей етап заняття доцільно виносити на самостійну позааудиторну роботу студентів, якщо комп'ютерні аудиторії не оснащено глобальною мережею Інтернет. На цьому етапі пошук додаткової інформації студентами здійснюється за допомогою ключових слів або за допомогою запропонованих викладачем електронних посилань. Використання мультимедійних засобів під час вивчення матеріалу методом інформаційних ресурсів дає можливість закріплення навчального матеріалу у межах: укрупнення логічної структури вивченого матеріалу шляхом об'єднання його елементів в структурну схему електронного конспекту лекції; залучення студентів до пошукової і дослідницької діяльності в ході знаходження додаткової інформації з вивченої теми. 

Рис. 1. Квант навчальної інформації за темою "Кісткова система людини"

Рис. 1. Квант навчальної інформації за темою "Кісткова система людини"

   Оцінка знань. На цьому етапі студентам пропонується виявити рівень засвоєння матеріалу з прослуханої теми за допомогою електронних тестів. Такий контроль знань дозволяє виконати швидку перевірку знань студентів і вмить видати результати їх оцінки. За відповідями студентів викладач може оцінити ефективність вживання мультимедіа-засобів на занятті.
   Дотримуючись цієї структури заняття ми дійшли висновку - необхідно враховувати, що після демонстрації вщеоматеріалів студенти ще деякий час знаходяться під враженням побаченого і не можуть відразу перейти на інший вид діяльності. Інколи буває доцільно використовувати повторний перегляд матеріалу на цьому ж занятті або на наступному. При другому показі студенти за допомогою викладача помічають подробиці, що були пропущені на першому перегляді; його можна використовувати з метою узагальнення і самоконтролю студентів.
   Висновки. Ми вважаємо, що за умови систематичного використання навчальних мультимедіа-засобів у навчальному процесі в поєднанні з традиційними методами навчання можна значно підвищити ефективність процесу вивчення дисципліни "Основи прикладної антропології". Досвід використання мультимедійних лекцій показує: різко підвищується інтерес студентів до роботи та їхня активність; розвивається алгоритмічний стиль мислення, формуються уміння приймати оптимальні рішення, варіативно діяти; викладач звільняється від маси рутинної роботи, надається можливість творчої діяльності на підставі отриманих результатів.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Використання методу інформаційного ресурсу в самостійній роботі студентів дає можливість накопити велику кількість додаткового навчального матеріалу з дисципліни. На цьому етапі постає питання щодо його подальшого доцільного використання. Ми передбачаємо можливість використання отриманого матеріалу для виконання студентами проектних робіт, результат яких- самостійно виконані мультимедійні проекти. Ці мультимедійні проекти можуть бути оформлені у вигляді доповідей-презентацій. Виконання подібних видів робіт дозволить активізувати пізнавальну діяльність студентів і підвищити їхню інформаційну культуру.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гуржій А. М. Інформатика і школа: проблеми, перспективи / А. М. Гуржій, Ю. О. Жук// Комп'ютер у школі і сім'ї. - 1998. - № 1. - С 8-10.
2. Кирмайер Г. Мультимедиа / Г. Кирмайер. - М. : Малип, 1994. -192 с.
3. Машбіц Е. І. Комп'ютеризація вчення: проблеми і перспективи / Е. І. Машбіц. - М., 1986. - 80 с
4. Роберт І. Сучасні інформаційні технології в освіті: дидактичні проблеми, перспективи /1. Роберт. - М. : Школа-Прес, 1994. - 104 с
5. Самарина Н. В. Опыт и перспективы развития компьютерных технологий обучения на историческом факультете РГУ / Н. В. Самарина // Университетское образование в XXI веке: прогнозы, тенденции развития, проблемы реформирования. Материалы научно-методической конференции. - Ростов-на-Дону: УПЛ РГУ, 1996. - Ч. 3. - С. 32-34.
6. Kritski S. P. The Use of Modern Computer Technologies in Educational Process of Humanistic Faculcies of RSU / S. P. Kritski, A. A. Kudrjavceva, N. V. Samarina. In the Proceedings of Second International Conference on Distance Education in Russia ICDED'96, Moscow, 2-5 July, 1996. - M. : OSNA, 1996. - P. 252-253.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com