www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Психолого-педагогічні засади професійної підготовки майбутніх економістів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психолого-педагогічні засади професійної підготовки майбутніх економістів

І.В. Шерстньова,
старший викладач
(Бердянський державний педагогічний університет)

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ

   Постановка проблеми. Підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою є одним з основних завдань, яке стоїть на сьогодні перед вищою школою держави. Розв'язати це актуальне завдання покликана державна стандартизація вищої освіти. Концептуальну психолого-педагогічну основу державних стандарів вищої освіти становить суб'єктно-діяльнісний підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців [3; 7]. Проте актуальною проблемою залишається конкретна та детальна реалізація суб'єктно-діяльнісного підходу в методичних системах професійної підготовки майбутніх фахівців.
   Аналіз досліджень і публікацій. Підґрунтя суб'єктно-діяльнісного підходу, яке було розроблено С Рубінштейном, О. Леонтьєвим, A. Брушлинським, набули подальшого розвитку у працях А. Карпова, B. Шадрікова, А. Журавльова, В. Козакова та інших вчених [9].
   Основними результатами цих досліджень є визначення структурно-функціональної схеми системи професійної діяльності фахівця, опис основних елементів цієї системи, зокрема основ формування їх у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Проте актуальним і мало дослідженим залишається детальне формування основних елементів системи професійної діяльності майбутніх фахівців конкретних напрямків у процесі їх професійної підготовки.
   Метою статті є визначення психолого-педагогічних засад формування основних елементів системи професійної діяльності майбутніх економістів. До таких елементів, насамперед належить мотиваційно-цільовий блок елементів.
   За визначенням А Карпова "... найважливішим вихідним і базовим компонентом діяльності є мотивація. Вона реалізує по відношенню до діяльності як власне спонукальні, так і регулятивні функції, динамізує та організує всю систему діяльності. Сукупність мотивів об'єднується в поняття мотиваційної сфери особистості, а мотиваторами діяльності можуть слугувати різноманітні психологічні утворення - потреби, інтереси, спонукання, установки, бажання, соціальні ролі, норми, цінності, особистісні диспозиції тощо" [8].
   Визначимо сукупність мотивів професійної діяльності майбутніх економістів. Спочатку проаналізуємо базовий безумовно-рефлекторний (інстинктивний) компонент мотивації діяльності людини як підґрунтя для формування мотиваційної сфери майбутніх фахівців. О. Леонтьєвим [5] визначено такі види безумовно-рефлекторних мотивів діяльності людини: дослідницький (орієнтувальний), інстинкт навчання (іпритинг), інстинкт наслідування (імітація), інстинкт домінування та ієрархії, інстинкт безпеки та виживання. Перші три види базових безумовно-рефлекторних мотивів визначають групу професійно-пізнавальних мотивів, четвертий вид -соціальних мотивів, п'ятий вид - біологічних мотивів. Для систем професійної підготовки майбутніх фахівців звичайно основну роль відіграють професійно-пізнавальні та соціальні мотиви.
   Визначимо категорії дидактичних засобів формування мотивів професійної діяльності майбутніх економістів. За А. Марковою [6] до засобів формування мотивації належать: зміст навчального матеріалу, організація навчальної діяльності, форми навчальної діяльності, аналіз та оцінка результатів навчальної діяльності, особистість і стиль педагогічної діяльності викладача.
   Розглянемо реалізацію цих засобів формування мотивації. У професійній підготовці майбутніх фахівців зміст навчального матеріалу тоді буде виконувати мотивуючу функцію, коли буде професійно спрямованим [1]. Отже, зміст професійної підготовки майбутнього економіста повинен відтворювати реальну професійну діяльність фахівця з економіки підприємств. Визначений раніше базовий дослідницький (орієнтувальний) мотив діяльності у повній мірі реалізується при розв'язанні проблемних ситуацій. Тим більше, що наявність останніх є характерною ознакою професійної діяльності фахівця. Ці обставини обумовлюють необхідність для формування мотивації професійної діяльності майбутніх економістів використовувати метод проблемного навчання. Організація навчальної діяльності майбутніх фахівців буде тоді виконувати мотивуючу функцію, коли забезпечить поступовість і посильність засвоєння навчального матеріалу. У цьому разі створюється ситуація успіху досягнень, що є потужним мотиватором. Забезпечити це можна на основі реалізації у професійній підготовці майбутніх фахівців теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна і Н. Тализіної [2]. Наявність у структурі базових безумовно-рефлекторних мотивів як підґрунтя соціальних мотивів, з одного боку, та соціальний характер майбутньої професійної діяльності фахівця з економіки підприємств - з іншого боку обумовлюють необхідність формування соціальних мотивів професійної діяльності майбутніх економістів. Для розв'язання цього завдання найбільш прийнятним є використання колективної форми навчальної діяльності студентів.
   Таким чином, формування мотиваційного елемента системи професійної діяльності майбутніх економістів повинно здійснюватися за трьома напрямками: професійна спрямованість змісту навчального матеріалу, використання методів проблемного навчання, використання колективної форми навчальної діяльності студентів. Необхідно підкреслити актуальність системного використання визначених шляхів формування мотивів професійної діяльності в майбутніх економістів у процесі їхньої професійної підготовки.
   У процесі професійної підготовки відбувається формування, розвиток і трансформація мотиваційної структури суб'єкта діяльності. Це формування і розвиток відбувається за В. Шадріковим [10] у двох напрямках: по-перше, загальні мотиви особистості трансформуються у трудові, по-друге, за змінами рівня професійності змінюється і система професійних мотивів.
   Провідну роль (за першим напрямком) відіграють мотиви професійного становлення. Із зростанням професійного рівня все більшу роль починають відігравати (за другим напрямом) соціальні мотиви. У результаті мотиви для професіонала стають особистісно-значущими. Підводячи підсумок щодо аналізу мотиваційного елементу психологічної підсистеми професійної діяльності фахівця, можна зробити такі висновки: до основних мотивів професійної діяльності майбутніх економістів належать професійно-пізнавальні та соціальні мотиви; основними шляхами формування професійно-пізнавальних мотивів майбутніх економістів є професійна спрямованість змісту навчального матеріалу та використання методів проблемного навчання, а соціальних мотивів - використання колективної форми навчальної діяльності студента; процес формування мотиваційного елемента слід починати з професійно-пізнавальних мотивів, а далі використовувати соціальні мотиви; найбільш прийнятними засобами формування мотиваційного елемента є навчальні ділові ігри, які реалізують колективні форми навчальної діяльності студентів і є моделями майбутньої професійної діяльності.
   Визначимо теоретичні засади формування у майбутніх економістів наступного елемента психологічної підсистеми професійної діяльності -цілей. За визначенням В. Шадрікова "... центральним, системоуворюючим елементом психологічної системи діяльності є ціль" [10, с.31]. В. Шадріков розрізняє два види цілей як результатів професійної діяльності: ціль-образ і ціль-завдання. Для професійної діяльності майбутніх економістів найбільш прийнятною є ціль-завдання, що регулює діяльність через кінцевий нормативний результат діяльності у формі знань.
   У професійній підготовці майбутнього фахівця процес формування цілей його професійної діяльності відбувається у три етапи [10]: 1) формування у майбутнього фахівця уявлення про нормативний результат професійної діяльності; 2) формування уявлень про якісні параметри нормативного результату діяльності; 3) формування уявлень про кількісні параметри нормативного результату діяльності. Отже, процес формування у майбутнього фахівця цілей його професійної діяльності є, за сутністю своєю, інтериорізацією зовнішньо заданих цілей - перехід їх у внутрішню суб'єктивну ціль. Ціль професійної діяльності набуває, як і мотивація, особистісного сенсу.
   Особливо варто відмітити суттєвий вплив на процес цілеформування соціальних факторів. В. Шадріковим та його співробітниками було проведено серію експериментів з вивчення цього питання [10]. Кожному учаснику контрольної групи повідомлялися наступні дані за попередній день: власний результат, середньогруповий результат, індивідуальні результати усіх членів групи. Учасникам експериментальної групи повідомлявся тільки їх власний результат. Умови експерименту були такі, що його учасники як контрольної, так і експериментальної групи виконували завдання ізольовано один від одного. У ході навчання рівень результатів в експериментальній групі був вищий, ніж у контрольній. Крім того, у кінці експерименту середнє квадратичне відхилення результатів учасників експериментальної групи суттєво перевищило цей показник контрольної групи. На перший погляд було одержано парадоксальний результат. Але проведений аналіз результатів експерименту показав, що дані про результати членів групи виконували подвійну роль. З одного боку, знання результатів членів групи стимулювало власну діяльність і вносило дух змагань. З другого боку, знання результатів товаришів приводило до того, що ті члени групи, які знаходилися за показниками у верхній або середній частині групи, працювали не в повну силу. Таким чином, результати групи зводилися до середнього значення. Члени експериментальної групи протягом всього періоду навчання прикладають максимум зусиль, скільки не знають результати товаришів.
   Наведене вище щодо соціальних факторів стосується індивідуальної діяльності. Іншу роль соціальні фактори виконують у спільній діяльності. У цьому разі соціальні фактори діють не опосередковано, а безпосередньо впливають на формування і прийняття цілей діяльності як особистісно-значущих. Це обумовлює актуальність використання ділових ігор у професійній підготовці. За К. Левіним сформована та прийнята ціль - рівень досягнень може бути "квазіпотребою" професійної діяльності.
   Проаналізуємо розроблену В. Шадріковим структурну схему основних факторів, що визначають формування цілі - рівня досягнень на предмет реалізації її в методиці професійної підготовки майбутніх економістів. Згідно з цією структурною схемою основними факторами, що визначають формування цілі-рівня досягнень є: нормативний результат професійної діяльності; суспільне значення професійної діяльності; умови діяльності; стимулювання; рівень досягнень; рівень домагань; мотивація (особистісний сенс професійної діяльності); досвід, здібності; "квазіпотреба".
   Перші чотири фактори є зовнішніми. Останні п'ять - внутрішніми, психологічними, які необхідно формувати й оцінювати результати цього формування в системах професійної підготовки майбутніх економістів. Для цього необхідно розробити систему чинників впливу та систему показників рівнів сформованості не тільки цілей професійної діяльності, а й психологічних факторів, що їх визначають.
   Процес формування цілей у майбутніх фахівців повинен бути невід'ємною складовою процесу їх навчально-пізнавальної діяльності. М. Лазарєвим [4] розроблено модель взаємодії процесів пізнавальної діяльності та процесу формування цілей у професійній підготовці майбутніх фахівців. Згідно з цією моделлю першим етапом формування цілі є формування у студентів внутрішнього первинного образу цілі, який характеризується усвідомленням студентами головних параметрів опису цілі. У результаті другого етапу студенти мають усвідомити повний перелік якісних параметрів цілі. Третім етапом є формування у студентів кількісних характеристик цілі. На четвертому етапі у студентів необхідно сформувати критерії досягнення цілі та визначити розташування її в ієрархії цілей.
   Визначимо конкретизацію цієї моделі для процесу професійної підготовки майбутніх економістів. Цілями професійної підготовки майбутнього економіста державні стандарти вищої освіти визначають формування системи виробничих умінь (професійних, соціально-виробничих і соціально-побутових), а також системи здатностей та умінь розв'язувати проблеми й завдання соціальної діяльності. Варто зазначити про умовність поділу типових завдань діяльності та відповідних їм виробничих умінь на професійні (предметні), соціально-виробничі та соціально-побутові. Обумовлено це тим, що у будь-якому типовому завданні та виробничому умінні фахівця з економіки підприємств є професійна складова (аналітична, планова, організаційна, обліково-статистична, управлінська, контрольна, інформаційна), соціально-виробнича (пов'язана з відповідними уміннями організовувати як свою власну професійну діяльність, так і спільну колективну діяльність), а також соціально-побутову (фонова для перших двох складових). У цьому разі необхідно говорити про комплексні цілі професійної підготовки майбутнього фахівця з економіки підприємств - одночасне формування професійно-предметних і соціально-виробничих умінь. Реалізація зазначеної моделі формування цілей у методичних системах професійної підготовки майбутніх економістів обумовлює наявність наступних етапів: 1) розробка дерева професійно-предметних умінь; 2) розробка дерева соціально-виробничих умінь; 3) розробка спільного дерева професійно-предметних і соціально-виробничих умінь; 4) визначення для кожного уміння первинного переліку параметрів; 5) визначення для кожної цілі якісних параметрів і кількісних характеристик; 6) визначення переліку пізнавальних дій, за допомогою яких усвідомлюються якісні параметри та кількісні характеристики цілі; 7) визначення для кожної цілі критеріїв її досягнення та відповідних контрольних дій; 8) визначення для кожної цілі її місця в ієрархії цілей.
   Висновки. Проведені дослідження дозволили визначити наступні психолого-педагогічні засади формування мотиваційно-цільового блоку елементів професійної діяльності фахівця у процесі професійної підготовки майбутніх економістів: 1) основними мотивами професійної діяльності майбутніх економістів є професійнс-пізнавальні та соціальні мотиви, які найбільш ефективно можуть формуватися засобами дидактичних ігор; 2) визначено необхідність одночасного формування професійно-предметних і соціально-виробничих умінь.
   Перспективами подальших пошуків у напрямку дослідження вбачаємо у теоретичному обґрунтуванні формування таких елементів системи професійної діяльності фахівця, як програми діяльності, інформаційної основи діяльності, блоку прийняття рішень і професійно важливих якостей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Беспалько. - М. : Педагогика, 1989. - 192 с.
2. Гальперин П.Я. Лекции по психологи / П.Я. Гальперин. - М.: Книжный дом "Университет", Высшая школа, 2002. -400 с.
3. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи вищої освіти. Додаток 1 до Наказу Міносвіти №285 від 31 липня 1998 р. / Г.Я. Антоненко, І.Є. Булах, В.Л. Петренко та ін. - К.: Інститут змісту і методів навчання, 1998. -124 с
4. Лазарев M.I. Полісистемне моделювання змісту технологій навчання загальноінженерних дисциплін : монографія / М.І. Лазарев. -X.: Вид-воНФАУ, 2003.-356 с
5. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции / А.Н. Леонтьев. -М. : Мысль, 1971. -220 с.
6. Маркова А.К. Формирование мотивации учения / АК. Маркова, Т.А Мотис, АБ. Орлов. - М.: Просвещение, 1990. -192 с.
7. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напрямку 0501 -"Економіка і підприємництво". - К.: МОН України, 2004. - 105 с
8. Психология труда / под ред. проф. А.В. Карпова. - М. ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 352 с.
9. Суворова Г.А. Психология деятельности / Г.А. Суворова. -М.: ПЕРСЭ, 2003.-176 с.
10. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека / В.Д. Шадриков. - М. : Логос, 1996. - 320 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com