www.VuzLib.com

Головна arrow Політекономія arrow Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія

Функції політичної економії. Позитивна та нормативна політична економія

   Розвиток і становлення політичної економії як науки супроводжувався формуванням її функцій. Нині їх виокремлюють декілька.
   Пізнавальна функція реалізується через дослідження сукупності економічних процесів та явищ. її зміст полягає в тому, щоб глибоко і всебічно вивчати виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і надання послуг протягом усієї історії існування людського суспільства, виявляти закони й тенденції соціально-економічного прогресу. Вивчення і формування економічних категорій та законів політичною економією збагачує знання людей про навколишнє середовище, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд його громадян, сприяє прогнозуванню соціально-економічного розвитку.
   Методологічна функція політичної економії полягає в тому, що вона виступає основою конкретно-економічних наук, тобто розробляє загальні методологічні принципи, без яких не можна обійтися при проведенні жодного ґрунтовного конкретно-економічного аналізу. Розкриваючи зміст базових понять, сутність економічних законів, принципів господарювання, вона створює теоретичну основу для практичної господарської діяльності в усіх галузях і сферах суспільного виробництва.
   Політична економія виконує і практичну функцію, яка полягає у розробці принципів і методів раціонального господарювання, науковому обгрунтуванні економічної політики держави. Вчені безпосередньо беруть участь у визначенні економічної стратегії — довгострокової господарської політики суспільства - розробці рекомендацій щодо застосування принципів та методів раціонального господарювання.
   Оволодівши знаннями з політекономії, студент краще орієнтуватиметься у складних і суперечливих процесах та явищах економічного життя суспільства. Звичайно, вона не дає конкретних рецептів щодо останнього, але розкриває закономірності та загальні тенденції економічного розвитку, теоретичні моделі поведінки господарських суб'єктів, тобто озброює знаннями, без яких не можна вирішити жодного конкретного питання. Власне, у цьому і полягає практичне значення політичної економії.
   Прогностична функція політекономії проявляється у вигляді розробки наукових засад передбачення соціально-економічного розвитку країни у майбутньому. Вона реалізується як розробка прогнозів, довгострокових програм розвитку суспільного виробництва, змін у його структурі з урахуванням можливих кінцевих наслідків.
   Зміст виховної функції політичної економії складає формування у населення економічної культури, розуміння логіки розвитку сучасного ринкового господарства.
   Функції, які виконує політична економія, забезпечують формування у членів суспільства цілісного уявлення про функціонування та розвиток економічної системи на національному і світовому рівнях, створюють можливості для вироблення функціональної господарської поведінки в умовах ринкового господарювання. На цій основі виникає усвідомлення того, що само реалізуватися, забезпечити для себе і членів своєї сім'ї високий рівень добробуту та якості життя можна лише оволодівши ґрунтовними знаннями шляхом наполегливої праці, ініціативності, підприємливості, прийняття виважених рішень, вміння брати на себе відповідальність за їх результати.
   Важливим завданням політичної економії є формування економічного мислення, тобто сукупності поглядів, уявлень та суджень особи про економічну реальність, які визначають її господарську поведінку. Розрізняють два види економічного мислення. Буденне мислення грунтується на окремих, поверхових і однобічних відомостях та судження про економіку. Для нього притаманне те, що здаючись абсолютно істинним, при детальному вивченні може перетворитися на абсолютну безглуздість. На буденне мислення часто впливають такі фактори, як традиції, звичаї, натура людини та ін.
   На противагу цьому наукове мислення являє собою всебічне і глибоке пізнання людиною економічної реальності через використання наукових методів її дослідження. Це дає змогу розкрити сутність економічних процесів та явищ, об'єктивно оцінити їхню суспільну значимість і прогнозувати тенденції їх розвитку в перспективі. Для цього необхідно проаналізувати величезну кількість статичних даних, які всебічно характеризували б те або інше економічне явище і дали б можливість зробити суттєві узагальнення й висновки, а отже, й сформулювати окремі економічні категорії та економічні закони. Тому формування наукового мислення безпосередньо пов'язане з пізнавальною функцією політичної економії.
   Вивчення політичної економії передбачає розмежування двох її складових. Перша дістала назву "позитивна політекономія", друга - "нормативна політекономія".
   Позитивна політекономія передбачає проведення такого аналізу, в процесі якого розкриваються об'єктивні основи соціально-економічного розвитку і дається наукове обґрунтування функціонування певної економічної системи. Вона ставить за мету пояснити, як суспільство приймає рішення щодо виробництва, розподілу, споживання та обміну матеріальних благ. Такі дають змогу дозволяють пояснити, чому економіка функціонує так, а не інакше, видати вихідні параметри для передбачення реакції економіки на ті чи інші зміни.
   У позитивній політекономії дослідник здійснює аналіз як неупереджений вчений, якими б не були його політичні орієнтації, якими б не були уявлення про майбутнє або про те, що таке "добре" або "погано", він насамперед намагається пізнати, як реально функціонує певна економічна система. На цій стадії немає місця судженням з погляду особистих орієнтацій. Так позитивна політекономія схожа на природничі науки, такі як фізика, геологія або астрономія.
   Вчені-економісти, політичні переконання яких дуже різні, погодилися б з тим, що ціна товарів збільшиться, якщо держава підвищить податки на них. Інша справа - чи бажане це підвищення? Це питання стосується нормативної політекономії і може викликати суперечливі судження. Всі економісти одностайно визнали б і таке твердження позитивної політекономії: сприятливі кліматичні умови будуть збільшувати виробництво пшениці, знизять на неї ціни і підвищать рівень її споживання. Отже, численні положення позитивної політичної економії не викликають сумнівів щодо їх справедливості серед широкого кола вчених-економістів.
   Поряд із цим існує значне коло проблем, які залишаються недостатньо з'ясованими і щодо яких серед економістів не існує єдиної думки. Звичайно, наукові дослідження вирішують деякі з них, але водночас неминуче виникають нові проблеми, які формують нові відносини.
   Нормативна політекономія дає рекомендації, які базуються на судженнях з позиції особистих цінностей. В їх основі лежать судження з погляду суб'єктивних цінностей, а не пошуку об'єктивної істини. Приклад, який охоплює елементи позитивної і нормативної економіки: люди похилого віку здійснюють більші медичні витрати порівняно з іншою частиною населення, і держава мала б субсидувати ці витрати. Перша частина цього положення - передбачення, згідно з яким люди похилого віку здійснюють високі медичні витрати з власних доходів, належить до позитивної політекономії. Це припущення констатує реальні факти суспільного життя, і ми можемо за допомогою детальних досліджень показати, правильне це твердження чи ні. Правомірність другої частини твердження - рекомендація стосовно того, що має робити держава - ніколи не може бути доведена, які б не були застосовані методи дослідження. Це не що інше як ціннісне судження, яке базується на почуттях людей, що висловлюють свою позицію. Багато людей можуть поділяти цю суб'єктивну думку з огляду не те, що всі члени суспільства повинні мати однакові можливості оплати предметів першої необхідності, а також виділяти певні кошти на відпочинок та придбання предметів розкоші. Але інші резонно могли б із цим не погодитися, вважаючи, що краще спрямувати обмежені ресурси суспільства на поліпшення навколишнього середовища.
   Фактично неможливо знайти такий метод наукових досліджень, за допомогою якого можна було б довести, що одне із тверджень нормативної політекономії правильне, а інше - помилкове. Все залежить від пріоритетів або переваг окремих осіб чи суспільства, які приймають рішення. Проте це не означає, що економічна наука не може пролити світла на нормативні судження. Ми можемо звернутися до позитивної політекономії, щоб детально проілюструвати наслідки того або іншого вибору. Наприклад, ми могли б показати, що відсутність субсидій на медичні витрати людям похилого віку змусить молодших від шістдесяти років більше займатися своїм здоров'ям, щоб усунути хворобу раніше, ніж її лікування стане дорогим. Суспільство змушене буде направляти великі кошти на необхідне обладнання для того, щоб люди могли здійснювати профілактику хвороб, а це, у свою чергу, залишало б менше ресурсів для поліпшення навколишнього середовища. Позитивна політична економія може слугувати для уточнення переліку можливостей, серед яких суспільству потрібно буде здійснити остаточний нормативний вибір. Отже, позитивна політекономія є науковою основою для прийняття певних нормативних рішень.
   Вивчаючи курс політекономії, необхідно розмежовувати позитивні та нормативні судження. Теоретичні узагальнення, що випливають з позитивного аналізу, безумовно, мають науковий характер. Нормативні ж твердження можуть бути науково обгрунтованими, коли вони пов'язані з фактами, які піддаються інтерпретації позитивної політекономії. Водночас, нормативні установки можуть бути надто заідеологізованими, пов'язаними з інтересами певних груп або класів і не мати нічого спільного з науковими основами соціально-економічного розвитку суспільства. Всі ці аспекти позитивної і нормативної політекономії необхідно завжди мати на увазі під час вивчення курсів політичної економії, мікроекономіки та макроско-номіки, історії економічних вчень.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com