www.VuzLib.com

Головна arrow Політекономія arrow Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів

Економічні категорії, закони та принципи політичної економії. Пізнання і використання економічних законів

   Кожна наука у процесі пізнання об'єктивної реальності займається систематизацією фактів, подій, процесів, щоб виявити певні причини і наслідкові зв'язки між ними та відкрити і сформулювати економічні категорії, закони і принципи.
   Економічні категорії — це теоретичні, абстрактні, логічні поняття, котрі в узагальненому вигляді відображають основні, суттєві властивості економічних процесів та явищ і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи (потреби, ціни, прибуток, власність і т. д.). Економічні категорії нерозривно пов'язані і законами, кожний з яких зосереджує навколо себе їх певну кількість.
   Економічні закони відображають внутрішні, найсуттєвіші, стабільні, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності між економічними процесами і явищами. Вони як і закони природи мають об'єктивний характер і виражають причинно-послідовний зв'язок між компонентами явища, що вивчається. Економічні закони є такими не тому, що комусь так захотілося, а тому, що людина, виробляючи продукти та надаючи послуги, використовує закони природи, причому засоби виробництва - це створені нею (людиною) механізми їх застосування. На це значно звертали увагу фізіократи, котрі розглядали суспільство як частину природи. Одночасно економічні закони значно відрізняються від законів природи в тому плані, що виникають, розвиваються і функціонують у процесі економічної діяльності людей. Економічні закони не с абсолютними, їхня дія не вічна. Окремі групи людей і окремі особи можуть у своїй економічній поведінці відхилятися від вимог, які вони диктують. Закони відображають сукупність економічних відносин.
   Сукупність економічних законів утворює систему економічних законів, яка охоплює їх різні групи і типи. Виділяються такі основні групи законів:
   1. Закони, що діють протягом різних історичних періодів:
   – всезагальні економічні закони (властиві всім суспільним способам виробництва);
   – загальні економічні закони (діють у декількох економічних формаціях);
   – специфічні економічні закони (діють у межах одного суспільного способу виробництва);
   – стадійні закони (характерні для однієї зі стадій виробництва).
   2. Закони сфер суспільного відтворення - виробництва, розподілу, обміну, споживання (закон розподілу праці, закон споживання тощо).
   3. Закони розвитку і функціонування окремих економічних підсистем.
   Економічною наукою вже відкрита і пізнана значна кількість законів економічної діяльності людей. Певна їх частина виникне та буде діяти на вищих етапах розвитку економічної системи й буде об'єктом дослідження наступних поколінь вчених економістів.
   Економічні принципи - це теоретичні узагальнення, зміст яких складають певні допущення, усереднення, котрі відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. їх функція, як і економічних законів, полягає у відображенні взаємозвязків між економічними явищами та процесами, але менш стійкими і такими, що мають менш обов'язковий характер.
   Пізнання економічних законів має на меті відобразити у свідомості людей об'єктивну економічну реальність, щоб використати ці знання у своїй практичній господарській діяльності. У зв'язку з цим існує декілька форм їх пізнання та використання.
   Емпірична форма пізнання та використання економічних законів наявна тоді, коли люди, не усвідомлюючи суті цих законів, використовують їх у своїй господарській діяльності інтуїтивно, несвідомо.
   Наукова форма пізнання та використання економічних законів базується на свідомому використанні відкритих і пізнаних законів розвитку та функціонування економічної системи, що забезпечує більшу ефективність господарської діяльності людей.
   Використання економічних законів охоплює також певні рівні.
   Науково-теоретичний рівень передбачає науковий аналіз економічних процесів і явищ, відкриття й формулювання економічних законів, їх тлумачення та формування концепції розвитку економічної системи країни.
   На державно-управлінському рівні інститути державної влади, опираючись на провідні концепції, розробляють відповідні правові акти та положення, визначають програми соціально-економічного розвитку суспільства та засоби їх реалізації на основі врахування дій економічних законів.
   Господарсько-практичний рівень використання економічних законів наявний у практиці господарювання економічних суб'єктів.
   Другий і третій рівні тісно пов'язані з розробкою та реалізацією економічної політики держави. Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного розвитку суспільства, передбачити його перспективу і зорієнтувати поведінку суб'єктів господарювання відповідно до певного економічного середовища. Адже соціально-економічний розвиток відбувається відповідно до вимог економічних законів. Вони фактично визначають логіку економічної поведінки суб'єктів господарювання. Суспільство одержить найбільший економічний ефект тоді, коли організовуватиме свою діяльність на основі створення широкого простору для дії економічних законів, в чому й полягає зміст їх використання. І навпаки, коли свідомо організована господарська діяльність суперечить логіці законів, це призводить до великих збитків. Водночас у використанні економічних законів не можна допускати ні фетишизму, ні волюнтаризму. Державі слід проводити науково виважену економічну політику, що ґрунтується на глибокому пізнанні сутності економічних законів.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com