www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Створення комп’ютерних портфоліо як реалізація проектного підходу до навчання майбутніх педагогів і психологів інформаційних технологій
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Створення комп’ютерних портфоліо як реалізація проектного підходу до навчання майбутніх педагогів і психологів інформаційних технологій

О.І. Шиман,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

СТВОРЕННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ПОРТФОЛІО ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ І ПСИХОЛОГІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

   Постановка проблеми. Людство вступило в нове століття, що називають постіндустріальним, комп'ютерним, інформаційним, таким, яке переростає в інформаційне суспільство знань і освіти. Тому сучасність ставить перед вищою школою нові завдання, пов'язані з виробленням педагогічної стратегії в умовах масової інформатизації та комп'ютеризації всіх сфер життя. Зазначені чинники спонукають розвинені країни світу здійснювати активний пошук нової парадигми реформування освіти, моделей і освітніх технологій, орієнтованих на інтереси особистості та її розвиток.
   Основними завданнями розвитку вітчизняної педагогічної освіти є приведення змісту психолого-педагогічної, методичної, інформаційно-технологічної підготовки педагогічних працівників у відповідність до змін, що відбуваються у соціально-економічній, духовній та гуманітарній сферах, адекватне вдосконалення діяльності вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку педагогічних та науково-педагогічних працівників на основі інтеграції традиційних та інноваційних навчальних технологій, створення якісно нового дидактичного супроводу [2].
   Аналіз досліджень і публікацій. Останнім часом у наукових публікаціях акцентується проблема модернізації процесу підготовки вчителя нової генерації відповідно до вимог інформаційно-технологічного суспільства. Зокрема підкреслюється, що вчителю "... окрім професійних якостей, необхідно, по-перше, вміти активно і грамотно долучатися до технологічних циклів, по-друге, створювати інноваційні проекти самостійно. Провідним видом діяльності в цих умовах виступає проектно-технологічна діяльність" [1; 3].
   Із 2004 року в системі педагогічної освіти України впроваджується міжнародна програма "ІпіеІ®Навчання для майбутнього", яка пропонує світовий досвід успішного надання освітянам навичок ефективного використання сучасних інформаційних технологій та кращих інноваційних педагогічних технологій, зокрема методу навчальних проектів. У передмові посібника до курсу програми Intel підкреслено важливість поповнення змісту програми національним компонентом, приведення її у відповідність до державних стандартів і програм, наголошено на початку всеукраїнського педагогічного експерименту по її включенню в систему підготовки майбутніх учителів з різних педагогічних спеціальностей [6].
   Головна ідея цієї освітньої програми полягає у створенні вчителями власних комп'ютерних портфоліо - комплектів інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів на підтримку навчального процесу, розроблених з використанням комп'ютерних технологій (засобів створення електронних документів складної структури, мультимедійних презентацій, публікацій тощо).
   Відповідним наказом №693 МОН України від 06.12.2005 р. до переліку вищих навчальних закладів - учасників педагогічного експерименту включено Бердянський державний педагогічний університет і зобов'язано забезпечити участь викладачів кафедр та методистів інформатики у навчанні за програмами відповідних спецкурсів із подальшою організацією на власній базі аналогічного навчання викладацького складу та студентів - майбутніх учителів.
   У зазначеному наказі окремо наголошується на забезпеченні підготовки та видання навчально-методичних посібників, періодичних видань, збірників із питань навчання майбутніх учителів з різних спеціальностей ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
   Автор цієї статті отримала сертифікати про проходження відповідних спецкурсів у 2005 році (програма "ІпіеІ®Навчання для майбутнього") та у 2008 році (програма "Партнерство в навчанні"), що свідчать про право впровадження в систему вищої педагогічної освіти інноваційної методики навчання майбутніх учителів різних спеціальностей сучасних інформаційних та педагогічних технологій за умов реалізації профільного навчання.
   Метою даної статті є ознайомлення з досвідом створення студентами портфоліо в ході навчання базового курсу інформаційних технологій і внесення пропозицій про можливості розширення тематики студентських навчальних проектів у площину вищої школи.
   На сьогодні основним осередком інформатизації навчального процесу, впровадження і поширення нових інформаційних технологій навчання, формування основ інформаційної культури майбутніх учителів, їх підготовки до життя в сучасному інформаційному суспільстві і праці в умовах високотехнологічного інформатизованого середовища є курс "Використання сучасних інформаційних технологій" (ВСІТ), засвоєння якого в педагогічному ВНЗ відбувається в умовах, найбільш наближених до комп'ютерно орієнтованого навчання в порівнянні з іншими навчальними дисциплінами.
   З 2005-2006 навчального року у Бердянському державному педагогічному університеті впроваджується кредитно-модульна система організації навчального процесу. У зв'язку з цим нагальною потребою постала адаптація структури і змісту дисципліни ВСІТ до вимог кредитно-модульної системи. При визначенні й наповненні її змістових модулів слід було враховувати тенденції розвитку сучасної освіти: стандартизацію, технологізацію, гуманізацію, безперервність та інформатизацію.
   Тож при розробці комплексу навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення навчання дисципліни ВСІТ нами враховувалися динамічність змін предметної сфери інформаційних технологій, педагогічні інновації, а також фахова специфіка відповідних педагогічних спеціальностей. Ще ми тримали орієнтир на тематичне спрямування міжнародної освітньої ініціативи "ІпіеІ®Навчання для майбутнього", а саме на використання проектної методики і рекомендованих Intel'oM програмних засобів для виготовлення складових елементів учительських портфоліо.Для організації раціональної практичної діяльності студентам пропонуються методичні матеріали, скомпоновані автором у навчальний посібник, що включає в себе весь необхідний матеріал для виконання лабораторних і самостійних робіт навчального модуля ВСІТ [5]. Основною метою практичного курсу ми вбачали закріплення у майбутніх учителів стійких навичок роботи в середовищі базових інформаційних технологій при розв'язуванні типових задач майбутньої професійної діяльності, а саме: створення електронних зразків дидактичних і методичних матеріалів на підтримку організації навчання й виховання учнів усіх вікових груп та представлення їх як у друкованому вигляді, так і в мультимедійному поданні. Запорукою успішного виконання студентами практичних завдань є поглиблене оволодіння ними стандартними засобами найпопулярнішого на сьогодні пакету MS Office, зокрема текстовим процесором MS Word, видавничою системою MS Publisher, програмою для створення презентацій MS PowerPoint. Практична підготовка майбутніх учителів з інформаційних технологій має здійснюватися в процесі створення елементів портфоліо, орієнтованих на засвоєння конкретної навчальної теми: прикладів наочності, роздавальних матеріалів, шаблонів, тестів, мультимедійних гіпертекстових посібників, освітніх бланків, буклетів тощо. Зразки відповідних завдань нами добиралися з традиційних підручників, посібників для учнів різних класів загальноосвітньої школи або для студентів педагогічних ВНЗ.
   Але слід зазначити, що репродуктивне виконання студентами конкретних завдань недостатньою мірою передбачає надання їм необхідного простору свободи для прийняття самостійних рішень, творчості, індивідуального розвитку, як того потребує особистісно-орієнтоване навчання, практична реалізація якого передбачає створення умов для індивідуально-творчого розвитку кожної особистості. Різноманітність виконуваних інтелектуальних операцій, застосування інтегрованих знань, підвищення ролі самостійної індивідуальної роботи студентів у процесі створення комп'ютерного методичного забезпечення вказують на доцільність використання методики навчальних проектів при проведенні навчання інформаційних технологій в педагогічному ВНЗ. Основною цінністю проектної системи навчання є те, що вона орієнтує студентів на створення єдиного навчального продукту, а не на просте репродукування певних знань. Метод проектів завжди припускає розв'язування певної проблеми, яка передбачає, з одного боку - використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, методики, технології. Портфоліо навчального проекту -це також форма організації звітності, яка передбачає перевірку комплексної діяльності студентів на одержання освітньої продукції за певний проміжок часу (у нашому випадку, за час запланованого навчального навантаження дисципліни ВСІТ).
   Специфіка такої організації навчально-пізнавальної діяльності студентів полягає в тому, що в процесі її реалізації здійснюється досягнення як навчальних цілей (розширення і поглиблення теоретичної бази знань студентів, надання результатам практичної значущості, їх придатності і застосовності до розв'язування професійних проблем, диференціацію навчання відповідно до нахилів і здібностей студентів), так і науково-дослідних (орієнтація майбутніх учителів на поєднання навчально-виховної роботи з науковими пошуками і на усвідомлення вчительської роботи як наукової діяльності). Під час виконання проектних завдань студенти самостійно ознайомлюються з додатковою навчальною та методичною літературою, відомостями з інших джерел, зокрема з Інтернету, вчаться здійснювати пошук потрібних інформаційних ресурсів (комп'ютерних енциклопедій, електронних підручників, навчально-ігрових програм), аналізувати та критично оцінювати їх.
   Теми проектів можуть добиратися студентами самостійно з тематичних навчальних планів дисциплін, наприклад, по початковій школі - з математики ("Вивчення нумерації чисел", "Додавання і віднімання", "Розв'язування задач", "Величини, їх вимірювання", "Елементи геометрії" тощо), природознавства ("Жива і нежива природа", "Рослинний і тваринний світ", "Пори року" тощо), з іноземної мови ("Алфавіт", "Нумерація", "Кольори", "Тварини" тощо), з образотворчого мистецтва, музики і т.п.
   Згідно з вимогами до структури портфоліо комплекс навчально-методичних матеріалів в електронному вигляді до навчального проекту з обраної теми має містити:
   - конспекти уроків, які потрібно провести згідно з типовим календарним планом навчання відповідної дисципліни,
   - дидактичні матеріали (рисунки, структурні схеми, таблиці тощо),
   - роздаткові матеріали (картки з завданнями, пам'ятки і т.п.),
   - мультимедійні презентації,
   - навчальні публікації (бланк, бюлетень, буклет, брошура),
   - завдання для контролю засвоєння матеріалу,
   - фрагменти з електронних енциклопедій і навчальних програм,
   - рекомендовану методику їх використання на традиційних уроках.
   Зокрема, необхідно обґрунтувати доцільність вибраного етапу уроку, метод подання навчального матеріалу (проектора при фронтальній роботі з класом чи з екрану комп'ютера при індивідуальному підході, удрукованому вигляді тощо ), форми контролю засвоєння знань і т. ін.
   Поурочний план-конспект уроку за формою може бути довільним, але має відбивати: мету уроку, його структуру, методи, організаційні форми і засоби, які використовуватимуться на уроці, необхідний навчальний матеріал, домашнє завдання. Дидактичні (роздаткові) матеріали оформляють у вигляді окремих файлів з обов'язковим посиланням на них в тексті конспекту уроку. В подальшому бажано поєднання розрізнених файлів у єдиний електронний посібник з гіпертекстовою структурою (з перетворенням відповідних посилань у електронні гіперпосилання).
   При проектуванні завдань для контролю засвоєння матеріалу за обраною темою майбутні вчителі отримують уявлення про форми оцінювання знань учнів, а головне - про використання комп'ютера для організації перевірки знань, причому охоплюючи різні форми оцінювання:
   - усне опитування (бесіда) і можливі засоби подання навчального матеріалу при цьому - друковані плакати, роздатковий матеріал, завдання на екрані або інтерактивній дошці тощо;
   - письмова (контрольна) робота, звичайна і різнорівнева, з можливостями підготовки завдань у друкованому вигляді з оформленням у вигляді колонок, таблиць, схем, а також у електронному поданні (можливо із застосуванням голосового супроводу);
   - тестування з використанням різних типів (вибір відповіді з набору запропонованих варіантів або фрагмента запропонованої графічної ілюстрації, встановлення відповідності, вписування відповіді у відповідне поле) і видів подання завдань (у друкованому чи у комп'ютерному варіанті).
   При освоєнні інструментів комп'ютерного оцінювання студенти відпрацьовують навички роботи зі складними текстовими документами (шаблонами, таблицями, графікою), опановують технологію створення тестової програми в середовищі табличного процесора, ознайомлюються з програмами-оболонками для складання тестів, переглядають існуючі контролюючі програми для відповідної вікової категорії учнів [4].
   За останні два роки з використанням проектної методики автором як тренером "ІпіеІ®Навчання для майбутнього" більше двох десятків студентів отримали сертифікати про навчання за цією програмою і, звичайно, заробили вищий бал за засвоєння навчального матеріалу з дисципліни ВСІТ. Тематика студентських навчальних проектів була досить різноплановою, починаючи від цілком інформатичного спрямування ("Комп'ютер і діти: більше користі чи шкоди?", "Чарівні вектори", "Інформація в українському фольклорі", "Малюємо з ПК") і охоплюючи майже всі предмети початкової школи ("Природничі цікавинки", "З мови починається людина", "Казкова країна Математика", "Коли букви заговорили", "Вчимося працювати граючись", "Яйце як першооснова...", "Економісти з дитинства", "Ми живемо на Україні і дуже любимо її", "Моя маленька Батьківщина", "Будемо етичними", "Чарівний світ мистецтва").
   Окремо слід підкреслити дійсно вагому частку самостійної роботи цих студентів при створенні портфоліо, а також важливість її координації з боку тренера, яка проявляється в наданні допомоги при виборі теми, відборі змістової і методичної інформації, аналізові традиційних навчальних посібників, структуруванні, моделюванні, візуалізації навчального матеріалу в електронному вигляді, тобто в регулярних консультаціях на різних етапах роботи майбутніх учителів над власними проектами.
   Отримані результати свідчать про велику зацікавленість студентів у набутті навичок орієнтування в інформаційному освітньому просторі, вмінь самостійно конструювати інформаційне навчальне середовище, знань інноваційних методів навчання. Деякі майбутні вчителі вже мали змогу втілити свої доробки під час проходження педагогічної практики в початкових класах.
   Висновки. Тож, проектний підхід має бути визначальним під час проходження дисциплін комп'ютерного циклу, оскільки метою їх вивчення є опанування майбутніми вчителями комп'ютерної техніки для розв'язання повсякденних завдань автоматизації обробки навчальної інформації. Якщо студенти будуть зустрічатися з такими завданнями під час навчання у педагогічному ВНЗ, то проблеми, які постануть перед ними в реальній роботі, будуть їм добре відомі, а їх розв'язання -прогнозованим. Методика проектного навчання інформаційних технологій буде максимально наближеною до реального життя і підготує майбутніх спеціалістів до роботи в реальних умовах інформатизованого суспільства. Одержавши таку різнобічну підготовку, майбутній вчитель зможе розв'язувати загальноосвітні та прикладні задачі за допомогою комп'ютера у своїй професійно-педагогічній діяльності відповідно до вимог сучасної освіти.
   Наостанок хотілося б запропонувати більш широку організацію групової роботи над навчальними проектами в співробітництві студент-викладач, саме в переорієнтації тематики деяких проектів у площину вищої школи. З боку керівництва нашого навчального закладу вже неодноразово лунали зауваження про слабку підготовку професорсько-викладацького складу у галузі інформаційних технологій, що не дає змоги їм самостійно розробляти або адаптувати вже розроблені засоби навчання до своїх лекційних та практичних занять, які базуються на мультимедійних технологіях [3]. Ми вбачаємо в такій співпраці з нашими колегами реальну можливість поповнити електронну навчально-методичну базу нашого ВНЗ змістовними роботами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Забродська Л.М., ОнопрієнкоО.В., Хоружа Л.Л.,  Цимбалару А.Д- Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя: науково-методичний посібник/За ред. Цимбалару А.Д, Онопрієнко О.В. - X.: Основа, 2007. - 208 с
2. Петухова Л.Є. Теоретичні основи підготовки вчителів початкових класів в умовах інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища: Монографія / Л.Є.Петухова. - Херсон: Айлант, 2007 -200 с.
3. Христіанінов О.М. Мультимедійні технології у навчальному процесі вищої школи // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2007. - №2 (8). - С 78-85.
4. Шиман О.І. Формування основ інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / О.І.Шиман.-К.,2005.
5. Шиман О.І. Практичний курс з використання сучасних інформаційних технологій. Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей педагогічних ВНЗ / О. І.Шиман. -Бердянськ, БДПУ, 2008. -157 с
6. Intel® Навчання для майбутнього. - К.: Нора-прінт, 2005.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com