www.VuzLib.com

Головна arrow Логіка arrow Логічна структура суджень і тлумачення норм права
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Логічна структура суджень і тлумачення норм права

Логічна структура суджень і тлумачення норм права

   Норми права мають накази державної влади, обов'язкові до виконання. У логічному відношенні норми права виражаються завжди у формі суджень. Одні норми права виражені законодавцем у формі атрибутивних суджень, другі — у формі умовних, треті — у вигляді кон'юнктивних або диз'юнктивних суджень.
   Знання логічної структури суджень, їхньої особливості мають важливе значення для з'ясування змісту правової норми "тлумачення закону" та його застосування. Так, якщо кримінально-правова норма виражена у формі єднально-розподільного судження, то для обґрунтування кримінальної відповідальності необхідна наявність у діях особи не всіх перелічених у диспозиції статті ознак, а тільки однієї з них, причому будь-якої. Якщо ж стаття закону (норма права) виражена у формі єднального (кон'юнктивного) судження, то склад злочину у діях особи буде мати місце лите тоді, коли в її діях наявні усі ознаки, зазначені в законі.
   Покажемо це на прикладах. Стаття 140 КК України, частина друга, описуючи кваліфіковану крадіжку, наголошує: "Крадіжка, яка спричинила значну шкоду потерпілому, і вчинена за попередньою змовою групою осіб або повторно, — карається..."
   Тут склад злочину виражений у формі єднально-розподільного судження (S є Р1, або Р2, або Р3). Отже, у діях особи буде склад крадіжки як у тому випадку, коли в її діях будуть наявні усі названі ознаки (Р1 , Р2 і Р3), так і в тому, коли в діях обвинувачуваного наявна лише одна, причому будь-яка із перелічених ознак.
   Інакше розв'язується питання про наявність чи відсутність у діях обвинувачуваного складу злочину, коли стаття кодексу, що передбачає той чи інший склад злочину, виражена у формі кон'юнктивного (єднального) судження.
   Так, стаття кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за спекуляцію, визначає останню так: "Спекуляція, тобто скуповування і перепродаж із метою наживи товарів чи інших предметів". Перша частина цієї статті виражена у формі єднального (кон'юнктивного) судження: "Спекуляцією називається скуповування і перепродаж і т. д (S є Р1 і Р2)". Отже, склад спекуляції буде мати місце лише у тому випадку, коли у діях особи наявні обидві ознаки, зазначені в предикаті: і скуповування (Р1), і перепродаж (Р2). Якщо ж предмет думки (дії особи) має одну ознаку, а саме, мало місце тільки скуповування товарів з метою перепродажу, але перепродаж з якоїсь причини не відбувся, то така дія не є спекуляцією (вона буде кваліфікуватися як спроба спекуляції).
   Другий приклад. Стаття кодексу, яка перелічує ознаки юридичної особи, виражена у формі кон'юнктивного судження: юридичні особи, які "...мають відособлене майно, можуть від свого імені придбавати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або у третійськім суді" (S є Р1, і Р2, і Р3). Отже, перелічені ознаки належать юридичній особі одночасно.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com