www.VuzLib.com

Головна arrow Логіка arrow Судження і пропозиційна функція
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Судження і пропозиційна функція

Судження і пропозиційна функція

   Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання".
   Пропорційною функцією називається такий граматичний вислів, який має форму стверджувального судження, в котрому відоме тільки те, що стверджується про предмет думки, сам же предмет думки залишається невідомим (неозначеним).
   Пояснимо на прикладах. Візьмімо такі судження:
   Суддя — юрист. Слідчий — юрист. Адвокат — юрист.
   Предикат у цих суджень один і той же — "юрист", а суб'єкт — різний: "суддя", "слідчий", "адвокат". Якщо замінити суб'єкт цих суджень знаком х, то дістанемо вираз: х — юрист.
   Таке мовне висловлювання називається пропозиційною функцією, або функцією висловлювання. Як приклади можна навести такі: "х — людина", "х — норма права", "х > у" тощо.
   Пропозиційна функція не є судженням, вона не істинна й не хибна, її не можна ні спростувати, ні довести. Функція висловлювання стає судженням лише тоді, коли на місце невідомого предмета (змінної х) стає якийсь конкретний предмет. Наприклад, якщо ми візьмемо функцію висловлювання їх — норма права" і підставимо під х щось конкретне, визначене, то матимемо судження, яке буде або істинним, або хибним: "Стаття 144 КК України — норма права" — судження, до того ж істинне, а "Вирок народного суду в справі Петренка — норма права" — судження, але хибне.
   У пропорційній функції розрізняють аргумент і предикат. У функції висловлювання "х — юрист" знак х — аргумент, а поняття "юрист" — предикат. У функції висловлювання "х менший від у" один предикат — поняття "менший" і два аргументи — х та у; у пропозиційній функції "х знаходиться між у і г" один предикат — поняття "знаходитися" і три аргументи — х, у і z. Звідси й розрізняють одномісні пропозиційні функції (з одним аргументом) і багатомісні пропозиційні функції (з кількома аргументами).
   Пропозиційні функції у вигляді формул записують так: Р(х), Р(х, у), Р(х,у, z) і т. д., де х,у,z — предметні змінні (аргументи), а Р — предикат, який виражає конкретну властивість або відношення.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com