www.VuzLib.com

Головна arrow Логіка arrow Поділ понять
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Поділ понять

Поділ понять

   Коли ми маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг. Наприклад, вивчаючи державу, ми цікавимось не лише тим, що таке держава, які її ознаки, а й тим, які бувають держави, їх види, тобто обсягом даного поняття.
   Зміст поняття установлюється, як уже відомо, за допомогою визначення. Обсяг поняття розкривається за допомогою поділу. Розкрити обсяг поняття — означає установити, на які види воно поділяється.
   Поділ — це розподіл на види (групи) предметів, що входять до обсягу даного поняття.
   За допомогою поділу ми визначаємо види, з яких складається рід. Наприклад, розділяючи юридичні факти на "події" та "дії", ми розкриваємо обсяг поняття "юридичний факт". Говорячи про те, що договори бувають "відплатні" і "безплатні", ми встановлюємо обсяг поняття "договір".
   У поділу розрізнюють поділюване, члени поділу та основа поділу.
   Поняття, обсяг якого піддається поділу, називається поділюваним.
   Види предметів, па котрі розподіляється рід, називаються членами поділу.
   Ознака, за якою ми розподіляємо поняття на види, називається основою поділу.
   Найбільше утруднення і відповідальність при поділі становить вибір ознаки, за якою поняття розподіляються на види. У принципі (формально) поняття можна поділяти на види за будь-якою ознакою. Договори, наприклад, можна поділяти на види залежно від того, здійснюються вони знайомими чи незнайомими людьми, під час чи після роботи, у приміщенні чи надворі тощо. Але такий поділ договорів не має інтересу для науки й судової практики, він є надуманим.
   Вибираючи основу поділу, слід керуватися певною науковою або практичною метою. Поділ має бути таким, щоб мав певне значення і для науки, і для практики.
   Поділ понять не можна сплутувати із мисленим розчленуванням цілого на частини. Так, коли ми висловлюємо думку про те, що "Акт експертизи складається із 1) вступу, 2) дослідження та 3) висновку", то ми поділяємо, розчленовуємо предмет на його складові частини.
   Поділяючи поняття, ми розподіляємо предмети класу на види (групи), а за допомогою розчленування установлюємо структуру або будову предмета, його складові. Наприклад: "Норма права складається з гіпотези, диспозиції і санкції".
   Поділ поняття відрізняється від розчленування предмета на частини так. До кожного члена ділення застосовна назва, якою позначається поділюване поняття. Наприклад, коли ми поділяємо юридичні факти на "події" і "дії", то і "події", і "дії" можна назвати юридичним фактом. При розчленуванні ж предмета на частини кожну частину чи сторону не можна назвати на ім'я, котре позначає розчленований предмет. Так, не можна сказати, що "гіпотеза" або "диспозиція" — це "норма права", як не можна сказати, що "норма права" є "гіпотеза". Такі судження будуть неправильними.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com