www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Формування інформаційної компетентності майбутнього учителя фізики під час вивчення дисципліни "Методика навчання фізики"
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Формування інформаційної компетентності майбутнього учителя фізики під час вивчення дисципліни "Методика навчання фізики"

С. П. Стецик,
аспірант
(Уманський державний педагогічний університет)

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФІЗИКИ"

   Постановка проблеми. Сучасні умови ринку праці ставлять перед випускниками нові вимоги, серед яких все більший пріоритет отримують вимоги системно організованих, інтелектуальних, комунікативних, самоорганізуючих основ. Під час вивчення дисципліни "Методика навчання фізики", викладачам потрібно звертати увагу не тільки на знання і зміст, але також формувати універсальні компетенції. Кожен студент повинен на власному досвіді перевірити різноманітність підходів до вивчення навчального матеріалу і мати доступ до різних типів освітнього середовища.
   Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз вітчизняної та зарубіжної науково-педагогічної літератури свідчить, що в наукових пошуках вітчизняні та зарубіжні дослідники частіше звертають увагу на проблематику інтегративної підготовки майбутнього вчителя фізики. Серед них О. Абдулліна [1], В. Андрущенко, Є. Барбіна, Т. Браже, І. Богданова, Л. Виноградова, В. Гриньова, Р. Гуревич, М. Жалдак [2], І. Зязун, О. Іваницький В. Кремень, Н. Кузьміна [4], В. Нечет [6], І. Підласий, П. Самойленко, Г. Селевко [10], В. Сластьонін, М. Сметанський, М. Фіцула, О. Шпак [8] та інші. Удосконаленню професійної компетенції вчителя присвячено праці Н. Бібік, Б. Ельконіна, Н. Кузьміної, О. Пометун та інших.До сьогодні в науково-педагогічній літературі достатньо детально розкрито поняття "компетентність у галузі інформаційних технологій", "інформаційна компетентність", "професійна компетентність". Достатньо широкий спектр наукових праць в області професійної підготовки майбутнього вчителя, який представлено дослідженнями у сфері теоретичної і практичної підготовки (М. Бобкова, Г. Засобіна, А. Усова та інші); реалізації різноманітних технологій у процесі навчання (В. Беспалько, В. Монахов, Г. Селевко, М. Чошанов та інші); педагогічної творчості (В. Загвязинський, В. Кан-Калик, Ю. Кулюткін, Н. Нікандров, Л. Спірін, С Чістякова та інші). Ми поділяємо думку, що модель фахівця повинна носити системний характер, відображати переваги кваліфікаційного і компетентнісного підходів.
   Мета статті. Обґрунтувати ефективність запровадження у практику університетів особистісно-орієнтованої системи формування інформаційної компетентності студентів педагогічних спеціальностей на основі всебічного аналізу перспектив інформатизації суспільства та в сучасному науковому, технологічному і соціальному контексті.
   "Інформаційна компетентність - це складний індивідуально-психологічний стан, що досягається в результаті інтеграції теоретичних знань і практичних умінь працювати з інформацією різних видів, використовуючи нові інформаційні технології. Інформаційний компонент у професійній діяльності вчителя є сукупністю установок, цінностей, знань, умінь, керуючись якими він визначає цілі своєї роботи, здійснює діагностику рівня і стану об'єкту, що проектується; відбирає зміст і педагогічні технології, адекватні запланованому результату; оцінює якість результату [3]".
   Залежно від фахових умінь і навичок здатності ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях в області IT, розрізняють декілька рівнів інформаційної компетентності. Існує два підходи до визначення рівнів інформаційної компетентності: перший підхід ґрунтується на аналізі компонентного складу цього поняття, другий - на аналізі поетапного розвитку викладача в області IT. І в тому, і в іншому підході виокремлюють 4 рівні інформаційної компетентності. Вищий рівень інформаційної компетентності характеризується системністю знань у галузі інформатики, умінням викладача розпізнавати і вирішувати проблемні ситуації з використанням інформаційних технологій, володіння професійною термінологією, володіння навиками науково-дослідної діяльності, прагненням постійно розширювати і поглиблювати свої знання в області IT.
   Модернізація освітніх систем вимагає не тільки кількісних показників у підготовці кадрів, але й істотного професійного зростання вчителя у процесі освоєння нових технологій. Одне з вирішень цієї проблеми ми бачимо в підготовці вчителя фізики як фахівця в галузі педагогічного проектування і управління освітою, здатного виконувати наступні функції: допомагати вчителям у справі запровадження інформаційно-освітніх систем у процес навчання; самостійно проектувати і створювати (спільно з вчителями) макети або готові інформаційно-освітні системи для навчального процесу; володіти знаннями з коректування навчальних планів, пов'язаних з впровадженням в навчальний процес нових засобів навчання: електронних навчальних комплектів та Інтернет-ресурсів, а також уміти будувати технологію навчання з їх використанням; володіти знаннями щодо використання і проектування інформаційних систем управління освітнім простором школи і бути в цьому помічником шкільній адміністрації.
   Інноваційні зміни стали помітним явищем в українській системі освіти, проте, в багатьох школах вони незначні. На питання про те, як часто в освітніх установах, де вони працюють, впроваджуються нововведення, вчителями було подано наступні відповіді [7]: вкрай рідко (16%); досить часто (29%); іноді щось міняється (53%); важко відповісти (2%).
   На сьогодні вчителі, у переважній більшості, недостатньо володіють інформаційною компетентністю. Вельми незначний відсоток викладачів використовують у своїй роботі пошукові системи, електронну пошту, форуми тощо. Система підготовки інформаційно-компетентного вчителя у педагогічних вищих навчальних закладах знаходиться лише у стадії формування, а наявні курси підвищення кваліфікації вчителів з використанням телекомунікаційних технологій не відповідають потребам вчителів шкіл. Викладачі зазначають, що у програмах робиться техніко-технологічний акцент, натомість недостатньо розглядаються педагогічні можливості інтернет-технологій, у роботі із слухачами курсів майже не використовуються активні, зокрема групові форми навчання, по закінченню курсу припиняється спілкування з викладачами і колегами.
   Одночасно результати опитування студентів старших курсів Уманського державного педагогічного університету імені П. Г. Тичини і вчителів вказують на зростання їх інтересу до підвищення рівня своєї інформаційної компетентності, набуття знань і умінь використання інтернет-технологій у повсякденній діяльності вчителя. Умови, в яких людина може працювати за фахом і удосконалювати свій професійний рівень в області інформаційних технологій, називають терміном "інформаційно-освітнє середовище" [9]. Інформаційне середовище педагога базується на процесах інформаційної взаємодії, реалізованої за допомогою засобів і технологій збору, накопичення, передачі, обробки і розподілу професійнс-орієнтованої інформації [9]. Створення і розвиток високотехнологічного інформаційно-освітнього середовища є технічно найбільш складним завданням [5]. Розвиток такого розвиненого середовища дозволить перейти до освітньої інформаційної технології, що відповідає вимогам сучасності.
   В умовах переходу до інформаційного суспільства підвищуються вимоги до професійної підготовки вчителя, особливо до рівня його інформаційної компетентності. Інформаційна компетентність як складова частина професійної компетентності вчителя визначає такі складові його професійної діяльності, як: володіння навичками роботи з інформацією, поданою в електронному вигляді; знання й уміння використовувати раціональні методи пошуку та зберігання інформації в сучасному інформаційному середовищі; уміння запропонувати інформацію в мережі Інтернет; володіння навичками організації і проведення уроків, позакласних заходів з використанням телекомунікаційних технологій; уміння організувати самостійну роботу учнів за допомогою інтернет-технологій; володіння навичками використання телекомунікаційнихтехнологій з конкретного предмету, ураховуючи його специфіку.
   Очевидно, що ефективність процесу навчання сьогодні залежить від того, наскільки глибока інтеграція нових і традиційних технологій. В Уманському державному педагогічному університеті імені П. Г. Тичини у складі дисципліни "Методика навчання фізики" читається курс "Сучасні навчальні технології". У межах курсу студенти вивчають основні закономірності побудови навчального процесу, методи і форми організації навчальних занять з предмету, знайомляться з високоефективними навчальними технологіями, зокрема інформаційними комп'ютерними технологіями навчання. На лекціях і семінарських заняттях з курсу "Сучасні навчальні технології" розглядаються види теоретичного навчання учнів, форми практичного навчання, комбінація різних форм організації навчальних занять і можливості використання ІКТ на заняттях з використанням інформаційних технологій. На практичних заняттях з означеного курсу широко використовується метод проектів. Відповідно до мети проекту (заданій формі організації навчальних занять) студенти розробляють дидактичну структуру навчального заняття, добирають необхідні засоби наочності. При проектуванні враховується принцип спадковості нових і традиційних технологій навчання, а також доцільність використання тих або інших форм роботи на занятті. Оскільки фізика - наука експериментальна, значна увага приділяється демонстраційному експерименту на заняттях фізики. Віртуальні навчальні об'єкти добираються з метою глибшого аналізу фізичної ситуації. Дидактичний супровід до проектованого заняття оформляються у вигляді презентації в MS Power Point. Пщ час створення враховується узагальнений підхід до вивчення елементів системи наукового знання [12]. На заняттях за підсумками роботи над проектом імітується реальний навчальний процес: студенти проводять уроки із застосуванням розроблених ними дидактичних матеріалів.
   Висновки. Таким чином, у межах курсу "Сучасні навчальні технології" у студентів формується готовність і бажання застосовувати нові інформаційні і педагогічні технології навчання учнів, а також вони набувають досвіду щодо самостійного проектування і конструювання дидактичних матеріалів з предмету. Оскільки заняття з курсу проходять безпосередньо перед педагогічною практикою, надання подібної методичної допомоги майбутнім вчителям фізики є особливо доцільним.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Результати статті не охоплюють усіх аспектів проблеми формування інформаційної компетенції майбутнього учителя фізики, проте є свідченням складності та багатоаспектності теми дослідження і потребують подальшого вивчення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. - М. : Просвещение, 1990.-141 с.
2. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе : дисс. ... д-ра пед. наук : 13.00.02/М. И. Жалдак.-М., 1989.-50 с.
3. Зайцева О. Б. Информационная компетентность учителя образовательной области "технология" / О. Б. Зайцева // Педагогика. - 2004. - №7.
4. Иванова Е. В. Информационная компетентность учителя в современной школе / Е. В. Иванов // Развитие научного педагогического знания: проблемы, подходы, результаты. Выпуск 1 : сборник научных статей аспирантов / под ред. А. П. Тряпицыной и др. - СПб.: НИИХ СпбГУ, 2003. - С. 41-43.
5. Кузьмина Н. В. Предмет акмеологии / Н. В. Кузьмина. - СПб. : Питер, 1995.-158 с.
6. Наумова М. А. Создание единого информационного образовательного пространства школы
7. Нечет В. І. Основи теорії навчання фізики в загальноосвітній середній школі/ В. І. Нечет. -Запоріжжя : AT "Мотор Січ", 1997. -201 с
8. Нікольська О. Л. Психолого-дидактичні труднощі вчителів при освоєнні інноваційних технологій / О. Л. Нікольська // Педагогіка. - 2005. - № 6.
9. НісімчукА. С, Падалка О. С, Шпак О. Т. Сучасні педагогічні технології: навчальний посібник/А. С Нісімчук, О. С Падалка, О. Т. Шпак. - К. : Просвіта, 2000. - 368 с
10. Павлова Т. Б. Информационная среда профессиональной деятельности педагога
11. СелевкоГ. К. Современные образовательные технологии : учебное пособие/ Г. К. Селевко. - М.: Народное образование, 1998. -256 с.
12. Усова А. В. Формирование учебных умений и навыков учащихся на уроках физики /А. В. Усова, А. А. Бобров. - М.: Просвещение, 1984. - 112 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com