www.VuzLib.com

Головна arrow Митна справа arrow Джерела митної справи
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Джерела митної справи

Джерела митної справи

   Джерела митної справи - це вихідні від держави або визнані нею офіційно-документальні форми вираження та закріплення норм митної справи, надання їм юридичного, загальнообов'язкового значення.
   Галузь митної справи має свої власні джерела, серед яких: Конституція, Закони України, міжнародно-правові акти належним чином ратифіковані та підзаконні акти, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти ДМСУ (накази, розпорядження, листи та ін.), спільні акти ДМСУ з іншими міністерствами та відомствами, акти інших міністерств та відомств. До джерел митного законодавства також можемо віднести правові звичаї (наприклад, звичаї морських портів в частині порядку та послідовності в проходженні суднами митного контролю) та звичайну митну практику.
   Положення Закону "Про митну справу в Україні" були розвинуті в інших нормативних актах, головними серед яких є Митний кодекс України (МКУ) та Закони "Про єдиний митний тариф" та "Про зовнішньоекономічну діяльність". Три вище перелічених законодавчих акти забезпечують нормативно-правове регулювання окремих груп правових відносин в митній сфері. Митний кодекс - спрямований на регулювання митних процедур та діяльності митних органів, Закон "Про єдиний митний тариф" - основних положень тарифного регулювання, а Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" - прав та обов'язків суб'єктів зовнішньоекономічних відносин та повноваженні держави та її органів щодо регулювання таких відносин.
   Перший Митний кодекс України було прийнято в грудні 1991 р. (введено в дію з 1 січня 1992 р.), у період, коли формувалися основні засади державності та незалежності України в законодавчому плані. І хоча введення в дію митного кодексу на той час зіграло позитивну роль, на сьогодення він вже не відповів сучасному стану митної справи. Більше того він стримував розвиток господарської та фінансово-банківської діяльності підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, їм недостатньо забезпечувались умови ЗЕД українських товаровиробників. Усе це вимагало прийняття нового Митного кодексу. Підготовка нового Митного кодексу та його розгляд було викликано необхідністю приведення чинного митного законодавства у відповідність до Конституції України, гармонізації та уніфікації із загальноприйнятими в європейській та світовій практиці нормами і стандартами, а також приведення Кодексу у відповідність до ринкової економіки. Верховною Радою України четвертого скликання 11 липня 2002 року був прийнятий новий Митний кодекс України, який вступив в дію з 1 січня 2004 року. Діючий Митний Кодекс України майже утричі більший за обсягом від першого Митного кодексу. Якщо перший Кодекс складався з 11 розділів, 24 глав, 164 статей, то діючий має 21 розділ, 67 глав, 432 статті.
   Таке значне збільшення обсягу зумовлене наступним: по-перше - це те, що питання, які були врегульовані першим Митним кодексом, в діючому Кодексі регулюються більш детально; по-друге - діючий Митний кодекс містить цілу низку розділів, яких немає в першому Кодексі.
   Як і деталізація норм, що існували раніше, введення нових розділів має на меті вдосконалення правового регулювання ряду правовідносин, пов'язаних з митною справою. Зокрема, один з нових розділів присвячено митним режимам, кількість яких значно збільшилася порівняно з першим Митним Кодексом. Замість поняття "особа, уповноважена на декларування на підставі договору" запроваджено поняття "митний брокер". Уведено нове для митного законодавства України поняття "митний перевізник".
   Діючим Кодексом передбачено запровадження технологічних схем контролю, які відповідають сучасним міжнародним стандартам ("червоний" та "зелений" коридори); визначено такі важливі фактори процедури декларування, як терміни подання митної декларації; більш ефективно регулюється порядок переміщення товарів через митний кордон України громадянами; визначає особливості здійснення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України різними видами транспорту, а також при переміщенні товарів у міжнародних поштових та експрес-від-правленнях.
   Діючий Кодекс в цілому відповідає міжнародним стандартам, оскільки його розроблення здійснювалося з урахуванням положень Митного кодексу Європейського Співтовариства та основних міжнародних конвенцій і угод, до яких приєдналася або має намір приєднатися Україна, як-от: Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), Угоди Уругвайського раунду переговорів країн - членів ГАТТ/СОТ, Угода з торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності (TRIPS), яка також є однією з 28 угод ГАТТ/СОТ, Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, Міжнародна конвенція про гармонізацію митних процедур на кордоні, Митна конвенція про міжнародні дорожні перевезення (Конвенція МДП), Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція), Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства (Найробійська конвенція).
   Діючий митний кодекс, як й перший митний кодекс України, визначає принципи організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові та ін. аспекти діяльності ДМСУ з метою створення умов для формування економіки та зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит та митних зборів, спрямований на забезпечення додержання митними, іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоекономічної і господарської діяльності, а також громадянами прав та обов'язків у галузі митної справи.
   На тривалий період він виконуватиме своє завдання із забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
   Ще одним важливим законодавчим актом в сфері митної справи, є прийнятий 5 лютого 1992р. закон України "Про єдиний митний тариф". Закон "Про єдиний митний тариф" створив нормативну базу для регулювання питань щодо обкладення спеціальним податком - митом товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Розділ І Закону містить загальні положення щодо мети Закону, одного митного тарифу, митно-тарифної ради. В Розділі II Закону "Мито та його види" визначаються поняття мита, його види, порядок застосування деяких видів мит, порядок нарахування та сплати мита, поняття митної вартості, порядок визначення країни походження товарів. В Розділі III цього Закону "Звільнення від сплати мита, тарифні пільги та преференції" регулюються питання щодо надання пільг фізичним та юридичним особам по обкладенню митом товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон, умовно-безмитного ввозу та вивозу товарів з митної території України, повернення над міру стягненого та стягнення недобраного мита. В Розділі IV "Заключні положення", ст. 26 встановлює пріоритетність обов'язкових для України міжнародних норм щодо митних тарифів перед нормами національного законодавства.
   Іншим законодавчим актом щодо митної справи є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-ХІІ від 16 квітня 1991 року. На відміну від розглянутих вище законодавчих актів, що встановлюють правові норми, якими в першу чергу керуються органи державної влади, Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" регулює питання щодо правового статусу, прав та обов'язків фізичних та юридичних осіб - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, порядку та суб'єктів їх реєстрації та ліцензування; встановлює правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності, нагляду за дотриманням державних інтересів при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності своєї господарчої діяльності та компетенцію державних органів з цих питань.
   Також існує велика кількість законів та підзаконних актів, які регулюють окремі види суспільних відносин в сфері митного права. Це можуть бути або законодавчі акти, що регулюють окремі специфічні види підприємницької діяльності, наприклад, Закон України "Про режим іноземного інвестування" або законодавчі акти щодо окремих видів товарів, наприклад такі, як Закони України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", "Про карантин рослин", "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", "Про лікарські засоби"; декрети КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію", "Про державне мито"; Накази ДМСУ "Про видачу ліцензії на провадження посередницької діяльності митного перевізника", "Про видачу та скасування ліцензій на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу"; Укази президії ВР
   України - "Про захист іноземних інвестицій на Україні"; Постанови ВР України "Про проект Закону України про недопущення відпливу з України валютних та інших майнових цінностей" та багато інших.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com