Основні принципи та методи теорії логістики

   Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту, фінансів і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей в єдину систему, що має підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.
   Основні принципи для підприємницької логістики можуть бути такі:
   – погодження логістики з корпоративною стратегією;
   – удосконалення організації руху матеріальних потоків;
   – забезпечення надходження необхідної інформації та сучасної технології и обробки;
   – прагнення до ефективного управління людськими ресурсами;
   – підтримка тісного зв'язку з іншими фірмами у виробленні стратегії;
   – облік прибутку від логістичної діяльності в системі фінансових показників;
   – визначення оптимальних рівнів логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності виробництва;
   – ретельна розробка логістичних операцій;
   – прагнення до укрупнення партій товарів;
   – сприйняття логістики як унікальної сфери творчості для стратегічної орієнтації фірми;
   – оцінка ефективності діяльності логістичних підрозділів.
   Методи дослідження. Методологія теорії логістики як навчання про комплекс методів і засобів вивчення її об'єкта і предмета дослідження має кілька рівнів – від методологічної бази логістики у формі парадигми – системи концепцій до спеціальних методів дослідження.
   Логістика ґрунтується на таких методологічних дисциплінах:
   1) загальна теорія систем;
   2) кібернетика;
   3) дослідження операцій;
   4) прогностика.
   Загальнонаукові методи, що використовуються в логістиці:
   1) матеріалістична діалектика з її причинно-наслідковою логікою;
   2) аналіз і синтез систем;
   3) метод переходу від абстрактного до конкретного.
   До конкретних логістичних підходів і методів належать:
   1) потоково-процесний метод, який полягає в тому, що будь-яка господарсько-економічна, підприємницька і комерційна діяльність спершу може бути представлена у формі потоку конгломерату процесів, різних за своєю природою і субстантною сутністю (інтелектуальної роботи: наукових досліджень, проектно-конструкторських робіт; організаційної роботи: документообігу, менеджменту; фізичної роботи: навантаження-розвантаження, складування, просторове переміщення), а потім на його основі синтезується система в межах досліджуваного циклу (або його періоду) змістовної цільової діяльності. Зважаючи на те, що будь-яка економічна діяльність – це слабко структуроване (або навіть поляризоване) середовище, цей логістичний метод (прийом) усе-таки дає змогу наближатися до адекватного моделювання досліджуваного об'єкта (у рамках реалістичної фактології) та до можливості кількісного виміру, аналізу й оцінки досліджуваних у такий спосіб процесів з метою їх удосконалювання;
   2) методи статистико-економічного аналізу (балансовий, графічний методи, групування, порівняння, прийоми елімінування);
   3) математичні методи вирішення логістичних завдань:
   – лінійне програмування;
   – теорія черг;
   – імітаційне моделювання;
   – експертні оцінки;
   – транспортні матриці;
   – теорія керування запасами;
   – мережні моделі;
   – математична оптимізація;
   – методи прогнозування попиту.