Основні принципи та методи теорії логістики Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту, фінансів і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей в єдину систему, що має підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність. Основні принципи для підприємницької логістики можуть бути такі: – погодження логістики з корпоративною стратегією; – удосконалення організації руху матеріальних потоків; – забезпечення надходження необхідної інформації та сучасної технології и обробки; – прагнення до ефективного управління людськими ресурсами; – підтримка тісного зв'язку з іншими фірмами у виробленні стратегії; – облік прибутку від логістичної діяльності в системі фінансових показників; – визначення оптимальних рівнів логістичного обслуговування з метою підвищення рентабельності виробництва; – ретельна розробка логістичних операцій; – прагнення до укрупнення партій товарів; – сприйняття логістики як унікальної сфери творчості для стратегічної орієнтації фірми; – оцінка ефективності діяльності логістичних підрозділів. Методи дослідження. Методологія теорії логістики як навчання про комплекс методів і засобів вивчення її об'єкта і предмета дослідження має кілька рівнів – від методологічної бази логістики у формі парадигми – системи концепцій до спеціальних методів дослідження. Логістика ґрунтується на таких методологічних дисциплінах: 1) загальна теорія систем; 2) кібернетика; 3) дослідження операцій; 4) прогностика. Загальнонаукові методи, що використовуються в логістиці: 1) матеріалістична діалектика з її причинно-наслідковою логікою; 2) аналіз і синтез систем; 3) метод переходу від абстрактного до конкретного. До конкретних логістичних підходів і методів належать: 1) потоково-процесний метод, який полягає в тому, що будь-яка господарсько-економічна, підприємницька і комерційна діяльність спершу може бути представлена у формі потоку конгломерату процесів, різних за своєю природою і субстантною сутністю (інтелектуальної роботи: наукових досліджень, проектно-конструкторських робіт; організаційної роботи: документообігу, менеджменту; фізичної роботи: навантаження-розвантаження, складування, просторове переміщення), а потім на його основі синтезується система в межах досліджуваного циклу (або його періоду) змістовної цільової діяльності. Зважаючи на те, що будь-яка економічна діяльність – це слабко структуроване (або навіть поляризоване) середовище, цей логістичний метод (прийом) усе-таки дає змогу наближатися до адекватного моделювання досліджуваного об'єкта (у рамках реалістичної фактології) та до можливості кількісного виміру, аналізу й оцінки досліджуваних у такий спосіб процесів з метою їх удосконалювання; 2) методи статистико-економічного аналізу (балансовий, графічний методи, групування, порівняння, прийоми елімінування); 3) математичні методи вирішення логістичних завдань: – лінійне програмування; – теорія черг; – імітаційне моделювання; – експертні оцінки; – транспортні матриці; – теорія керування запасами; – мережні моделі; – математична оптимізація; – методи прогнозування попиту.
|