www.VuzLib.com

Головна arrow Економічна теорія arrow Натуральне виробництво
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Натуральне виробництво

Натуральне виробництво

   Виникло в період встановлення первіснообщинного ладу. В усіх докапіталістичних формаціях господарство переважно було натуральним (господарство первісних общин і патріархальних сімей, латифундії у рабовласницьких державах і середньовічних феодальних маєтках), а замкнений кругообіг (рух) продукту, як правило, не поширювався за їхні межі. Кожна господарська одиниця була майже цілком відокремлена від інших як у виробництві, так і в споживанні. Рівень споживання господарюючих суб'єктів (власників) залежав тільки від рівня виробництва.
   Натуральне (лат. natura — природа) виробництво — тип господарства, в якому продукти виробляють засобами ручної праці лише для споживання всередині господарства, для задоволення потреб виробників.
   Суспільний поділ праці у натуральному господарстві малорозвинутий. Щоправда, всередині його праця уже могла бути поділена між окремими людьми та їх групами; так, в межах латифундій вона поділялася між рабами, які займалися різними видами робіт. Але господарські одиниці виконували переважно однакові види праці. За натурального господарства деякі продукти праці (сіль, залізо, прянощі тощо) обмінювалися на ринку, як товари, існували гроші. Але такий обмін відігравав другорядну роль. Натуральна форма виробництва відповідає такому рівню розвитку продуктивних сил і типу відносин економічної власності, які зумовлюють вкрай обмежену мету виробництва та підпорядковують його задоволенню незначних за обсягом, одноманітних, примітивних потреб. Загалом натуральне виробництво малоефективне і зумовлює дуже повільний розвиток продуктивних сил.
   Експлуатація в антагоністичних формаціях, де панувало натуральне виробництво, відбувалася у яскраво виражених, най грубіших і брутальних формах. Вона базувалася на позаекономічному примусі, на відносинах особистої залежності персонального характеру.
   Виробничі відносини не виявлялися як відносини між речами, а були прозорими, тобто безпосередніми відносинами між самими людьми. Тому існував безпосередній зв'язок між виробництвом і споживанням та зумовлена ним певна стабільність економіки, переважання простого виробництва. Із становленням і розвитком феодального способу виробництва натуральної форми набував привласнюваний феодалом додатковий (у вигляді відробної ренти, виконання повинностей, ремонтування й будівництва фортець, мостів, доріг) та необхідний (селянські сім'ї займалися землеробством, скотарством, переробкою отриманих продуктів на готові для споживання вироби) продукт. Отже, натуральне господарство — це низький рівень розвитку технологічного способу виробництва, який ґрунтується на ручній праці, на основі якого повільно еволюціонувала колективна трудова власність і поступово трансформувалась у здебільшого нетрудові типи економічної власності з притаманними їм методами позаекономічного примусу до праці.
   З розвитком продуктивних сил товарне виробництво витісняє натуральне. Так, при розпаді феодалізму відроби а і продуктова ренти замінюються грошовою, товарний характер цехового виробництва посилюється. Водночас пережитки натурального виробництва зберігаються і за панування товарно-грошових відносин. У багатьох слаборозвинутих країнах натуральні форми виробництва становлять значну, а в деяких — переважну частину економіки. В Україні з поглибленням економічної кризи в 90-ті роки XX ст. масштаби натурального виробництва значно зростали.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com