www.VuzLib.com

Головна arrow Економічна теорія arrow Вплив НТР на зміст праці
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив НТР на зміст праці

Вплив НТР на зміст праці

   На стадії мануфактури і за машинного виробництва праця ремісника поділяється на частково одноманітні операції, що культивує його однобічну спеціалізацію, гальмує розвиток сутнісних сил.
   Лише за комплексної автоматизації виробництва виникає тенденція до подолання поділу праці на елементарні операції та заміну безпосередніх зв'язків між людиною і речовими факторами виробництва, з одного боку, й між самими людьми — з іншого, опосередкованими зв'язками через комп'ютери або диспетчерські пункти.
   У структурі потреб сучасного працівника, пов'язаних з процесом праці у сфері безпосереднього виробництва в умовах НТР, важливими є проблеми якісного вдосконалення умов праці сукупного працівника і кожного робочого місця зокрема, тобто змісту праці загалом.
   Зміст праці — структура працівників, їх потреб, інтересів у процесі праці, умови праці, сам процес праці за різних технологічних способів виробництва.
   Умови праці повинні стимулювати робітника до ефективної, продуктивної праці, до творчого пошуку в процесі виробництва.
   Технологічною формою реалізації досягнень НТР є комплексна автоматизація виробництва, яка передбачає передання не лише фізичних та розумових функцій робітника машинам, а й перехід функцій управління процесами перероблення сировини, все більше витіснення людини із безпосереднього виробництва. Така автоматизація можлива лише за допомогою ЕОМ, кібернетизації виробництва.
   У процесі механізації машинам передається лише низка функцій фізичної праці, людина навіть на вищій стадії механізації не усувається від безпосереднього виробництва. Автоматизація передбачає мінімальні фізичні зусилля, виконання переважно складної розумової праці, що зближує працю робітника з працею інженера, формує робітника нового типу — контролера і регулювальника виробництва. Основним типом робітника стає наладчик-програміст.
   Сучасна автоматизація виробництва супроводжується скороченням штату малокваліфікованих робітників, деяким зростанням питомої ваги некваліфікованих робітників, зайнятих ручною працею. На нижчих рівнях автоматизації (порівняно з неавтоматизованим виробництвом) часто знижується змістовність праці робітників, зменшується їхнє задоволення від роботи. Часткова автоматизація, яка поширюється нині, нерідко збіднює працю операторів-верстатників, стимулює зростання кількості напівкваліфікованих робітників, тобто спричиняє виникнення суперечностей між людьми та між людиною і машиною у процесі поділу праці. Ці суперечності значною мірою долаються в умовах інформаційної революції. Наприклад, праця оператора-наладчика все більше збагачуватиметься функцією програмувальника.
   Вплив автоматизації виробництва на санітарно-гігієнічні умови праці також суперечливий. З одного боку, зменшення контактів робітників з рухомими частинами устаткування знижує можливість травм, оберігає людину від впливу інших шкідливих факторів, знижує забруднення повітря на робочому місці, фізичні навантаження тощо. З іншого — збільшення кількості устаткування, що обслуговується, його потужностей, швидкостей зумовлює підвищення шумів, температури, загазованості повітря, позбавляє організм необхідного мінімуму фізичного навантаження ("мускульний голод"), посилює монотонність праці. Зростає нервове, емоційне та розумове навантаження робітників.
   Отже, на сучасному етапі НТР діють дві суперечливі тенденції: до збагачення і до збіднення змісту праці. Переважання однієї з них залежить від ступеня автоматизації виробництва, розгортання інформаційної революції, форм і методів організації праці, рівня розвитку особистісного фактора, зумовлених розвитком продуктивних сил. На дію кожної тенденції впливає також комплекс факторів, зумовлений розвитком економічної власності, а також соціальні, політичні, ідеологічні фактори тощо. Наприклад, у США надмірна інтенсифікація праці (розумової та фізичної) на тих підприємствах, які не досягли комплексних форм автоматизації виробництва, економія на техніці безпеки та інші фактори спричиняють значний травматизм: щороку реєструють 2 млн. нещасних випадків, інвалідами стають приблизно 90 тис. осіб; одне захворювання раком з п'яти.— наслідок контакту людини зі шкідливими речовинами на виробництві. Виходячи з вартості складної робочої сили, корпорації за рішеннями суду виплачують від 400 до 800 тис. дол. за каліцтво або смерть працівника.
   Однак НТР, комплексна автоматизація виробництва, розгортання інформаційної революції забезпечують можливості для підвищення змістовності праці та задоволення працівників її процесом. Основними напрямами змін у змісті праці під впливом НТР є: заміна праці людини системою машин і механізмів, яка постійно ускладнюється; якісні зрушення у змісті розумової праці, усунення або істотне зменшення елементів нетворчої, механічної праці (збирання та оброблення інформації тощо) і посилення функції творчої праці в усіх сферах людської діяльності; інтенсивніша дія закону переміни праці, органічно пов'язаного із законом поділу праці. Посилення функцій творчої праці супроводжується зростанням загальноосвітнього, професійного та культурного рівнів працівників, збільшенням питомої ваги зайнятих розумовою працею, 'її зростаючою інформатизацією. Різниця між працівниками розумової та фізичної праці зменшується завдяки автоматизації виробництва, органічному поєднанню кожним індивідом функцій розумової і фізичної праці, розширенню творчих функцій зайнятих фізичною працею, все більшому наповненню праці сучасного робітника інтелектуальним змістом. НТР зумовлює зростання кількості працівників (конструкторів, спеціалістів із системного аналізу, наладчиків автоматичних ліній, електронного устаткування, регулювальників апаратури та ін.), які діють на предмети праці все складнішими машинами та механізмами й у діяльності яких переважають розумові функції. Частка розумової праці в їх діяльності — від 50 до 90 %, що зближує її з працею інженерно-технічної інтелігенції. Функціями таких працівників стають активне спостереження за технологічним процесом, роботою механізмів і приладів, налагодження і регулювання устаткування, зростання відповідальності та незалежності у процесі виробничої діяльності тощо.
   За сучасного капіталістичного способу виробництва робітники мають деяку змогу самореалізації своєї особистості у процесі праці. Важливими економічними вимогами робітничого класу є вимоги отримувати задоволення від роботи, гарантування безпеки виробничих процесів, ергономічного контролю за умовами праці тощо. Внаслідок поступового створення об'єктивних передумов для поглиблення змістовності праці, задоволення вимог працівників, намагання доповнити механізм економічного примусу до праці механізмом внутрішнього спонукання та дії інших факторів впроваджується бригадна форма організації праці, яка передбачає відмову від конвеєра, колективну відповідальність працівників за якість і кількість продукції і за якої забезпечується безпосередній зв'язок з матеріальним постачанням робочих місць, велика гнучкість при зміні завдань та навантажень. Упроваджується також ротація робочих місць, розширюються трудові функції працівників тощо. Такі заходи доповнює соціальна політика з питань надання житла, гарантованого просування по службі, пенсійного забезпечення, підвищення кваліфікації, матеріального стимулювання, постійно діючих програм перекваліфікації працівників тощо. Ці заходи зменшують відчуження робітників від процесу праці, технологічне підкорення праці капіталом, а опосередковано — дещо послаблюють відчуженість від засобів і результатів праці.
   За НТР дія закону підвищення потреб усе відчутніше виявляється у зростаючій потребі працівників в управлінні виробництвом. Поглиблення спеціалізації в умовах автоматизації виробництва передбачає участь безпосередніх виробників в управлінні технологічними процесами, вимагає координації дій між зростаючими трудовими колективами, інформації про весь виробничий цикл. Традиційна структура управління за нових умов стає гальмом НТР. Дія цієї об'єктивної тенденції посилюється зростанням ролі суб'єктивного фактора, вимогами трудящих щодо участі в управлінні не лише безпосереднім виробництвом, а й іншими суспільними процесами в усіх сферах відтворення, зокрема розподілом прибутку, політикою цін. Щоб частково задовольнити такі вимоги, використати індивідуальні та колективні організаторські здібності найманих працівників, їх залучають до управління у межах відносин "начальник-підлеглий", а також до прийняття рішень у межах організації. Представники працівників, профспілок разом з акціонерами входять до складу керівних рад, залучаються до управління виробництвом (але* під контролем капіталіста) переважно для вирішення проблем щодо резервів зростання продуктивності праці, підвищення її ефективності тощо. Розв'язання кардинальних питань розвитку підприємства (політика інвестицій, цін тощо) залишається є прерогативою капіталістів-власників та менеджерів вищої ланки, що свідчить про авторитарність управління.
   На зміст праці в сучасних умовах помітно впливає дія закону переміни праці. З іншого боку, в умовах суспільного поділу праці, що постійно поглиблюється, та зростання спеціалізації виробництва за окремим індивідом закріплюється виконання певних функцій сукупного або комбінованого працівника. За НТР ці процеси розвиваються паралельно. Зокрема, з автоматизацією виробництва відбувається інтеграція у знаряддях праці й технологіях багатьох відокремлених раніше функцій-операцій, які тепер здійснюються без безпосередньої участі людини. Кожен робітник нового типу, виконуючи переважно функції контролера, регулювальника виробництва, з виходом на передній план інтелектуальних здібностей людини зможе виконувати функції широкого профілю, змінювати їх залежно від потреб виробництва. Закон переміни праці діятиме у формі рухливості та зміни функцій індивідуального та сукупного працівника. Отже, змістом праці сучасного працівника є такі основні види діяльності, як пізнавальна, регулятивно-контрольна, споживча.
   Уперше за історію цивілізації особистість починає виконувати функції, які відповідають її природі, що забезпечує широкий простір для розвитку її сутнісних сил. Відтепер вирішальну роль відіграватимуть потреби людини у вільній і творчій праці, універсальному характері діяльності, власному вдосконаленні, виявленні талантів, у максимально можливому подовженні активного життя та ін. Така особистість стане могутнім фактором економічного й суспільного прогресу, який, постійно збагачуючись, прискорюючись, своїм ефектом перевершить сукупну дію всіх інших елементів системи продуктивних сил.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com