www.VuzLib.com

Головна arrow Економічна теорія arrow Сутність науково-технічної революції
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Сутність науково-технічної революції

Сутність науково-технічної революції

   Термін "НТР" уперше ввів у науковий обіг англійський учений Дж. Бернал наприкінці 50-х років XX ст. У радянській науковій літературі (філософській, економічній та ін.) налічувалося до 180 визначень сутності НТР. У 90-ті роки XX ст. цій проблемі стали приділяти значно менше уваги. Найчастіше сутність НТР українські і російські економісти визначають як якісний стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства1, як їх докорінне якісне перетворення2, як "докорінне перетворення сфери виробництва і сфери послуг, ...перехід до якісно нового етапу розвитку економіки", як "принципову якісну зміну становища людини у виробництві"4. У багатьох підручниках з економічної теорії говориться лише про науково-технічний прогрес, а значення НТР як сучасної форми такого прогресу взагалі ігнорується.
   Наведені визначення НТР мають такі недоліки:
   1) методологічно некоректно НТР підведено під якісні перетворення замість сутнісних;
   2) не застосовано принцип суперечності, що робить такі визначення поверховими;
   3) НТР помилково розповсюджується на всю економіку, а отже, на суспільну форму продуктивних сил, тоді як вона здійснюється лише в межах технологічного способу виробництва;
   4) зміни в одному з елементів (у становищі людини у виробництві) видано за ціле;
   5) нехтування дослідженням НТР не дає змоги дослідити зміни, які відбуваються понад 40 років у розвитку продуктивних сил розвинутих країн, а отже, і у тих кількісно-якісних зрушеннях, котрі здійснюються внаслідок цього у відносинах економічної власності.
   Для того щоб обґрунтувати найкоротше визначення сутності НТР, слід з'ясувати революційні зміни, які відбулися в техніко-економічних відносинах. Такі зміни виявляються, зокрема, в тому, що в межах суспільного поділу праці починає домінувати розвиток одиничного поділу праці, у тому числі на інтернаціональній основі. Отже, науково-технічна революція — це революційні зміни у взаємодії людини і природи, а також в системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин (тобто технологічного способу виробництва). Це визначення синтезує радикальні зміни усього технологічного способу виробництва, але не розкриває комплексної сутності НТР, бо не охоплює її основні ознаки, кожна з яких теоретично відображається певними техніко-економічними категоріями.
   НТР можна також розглядати як процес діалектичного поєднання наукової і технічної революції. Наукова революція почалась ще наприкінці XIX — на початку XX ст. як наслідок вивчення структури матерії, різних видів випромінювання, відкриття елементарних частинок (електрона та ін.), вивчення створення нових хімічних елементів, теорії відносності. Коли на основі цих та інших відкриттів були побудовані ядерні реактори, лазери, ЕОМ (комп'ютери), космічні апарати, наукова й технічна революції злилися.
   Системна суть НТР розгортається в таких її основних ознаках:
   1. Перетворення науки у безпосередню продуктивну силу. Закономірністю розвитку науки є те, що її прогрес у певний проміжок часу залежить від знань, успадкованих від попередніх поколінь, а натепер — і від засвоєння, активної адаптації набутих в інших країнах наукових знань, від інтернаціоналізації науки. Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує насамперед традиційним шляхом, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також — перетворенням науки на самостійний фактор виробництва, на відносно самостійну рушійну силу економічного прогресу.
   2. Кардинальні зміни в техніці — штучно створені засоби праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи. Центральна ланка цього революційного перетворення — поява четвертого покоління машин — автоматичного керуючого пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини у процесі виробництва. Отримуючи імпульс від розвитку науки, зокрема від відкриття нових властивостей матерії, розробки нової техніки, конструкційних матеріалів, джерел енергії тощо, техніка стає проміжною ланкою на шляху здійснення НТР і, у свою чергу, дає науці стимул для розвитку. Впровадження принципово нової техніки у процес виробництва означає безпосередній вплив найновішої технології на предмети праці, що зумовлює якісні зміни у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил.
   3. Суттєві перетворення головної продуктивної сили — людини-працівника: формування працівника нового типу, радикальна зміна змісту праці (зокрема, витіснення працівника зі сфери виробництва і перехід до здійснення контролюючих функцій), гармонійне поєднання розумових, фізичних, психічних зусиль людини, її духовне збагачення. Таке перетворення людини-працівника передбачає домінування розумових зусиль, духовних здібностей при організації й управлінні виробництвом, високий рівень освіти та кваліфікації.
   4. Докорінне перетворення предметів праці, створення нових видів матеріалів з наперед заданими необхідними властивостями на основі синтезу використовуваних раніше: композитні матеріали (поєднання матеріалів і кераміки та ін.), сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно, нові метали (аморфні сплави, що накопичують інформацію, надпровідники тощо).
   5. Упровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів — лазерних, плазмових, мембранних, електронно-променевих та ін. їм властиві маловідходність, вони забезпечують зростання продуктивності праці в десятки разів, високу якість продукції, екологічну чистоту тощо.
   6. Революційні зміни у підході до використання людьми сил природи. Розпочалися під час промислової революції наприкінці ХVIII — на початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві почали використовувати силу вітру, пари, електроенергію. За НТР важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергія, перспективним є широке використання енергії термоядерного синтезу, сонця, океанських припливів, підземного тепла та ін.
   7. Революція у формах і методах організації виробництва. Вперше революційні зміни у цій сфері відбулися з впровадженням системи Тейлора. її ще перед Другою світовою війною замінили досконаліші — система аналітичної оцінки робіт, збагачення змісту праці, людських стосунків тощо.
   8. Революція у засобах зв'язку, виникнення принципово нових засобів інформації — космічних, волоконно-оптичних тощо.
   На основі комплексного аналізу основних ознак НТР логічно можна з'ясувати системне визначення її сутності.
   Науково-технічна революція — революційні перетворення науки, техніки і технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та її речової (техніко-економічної) форми, що, у свою чергу, детермінує перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, принципові зміни ролі людини в суспільному виробництві.
   Особливо важливу роль (якщо не брати до уваги зміни в основній продуктивній силі) відіграє перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com