www.VuzLib.com

Головна arrow Економічна теорія arrow Критерії економічного розвитку
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Критерії економічного розвитку

Критерії економічного розвитку

   Наявність двох основних типів економічного прогресу передбачає з'ясування його критеріїв.
   Критерії економічного прогресу — найважливіші сутнісні та якісні зрушення в процесі еволюції економічної системи, які сприяють розвиткові потреб, інтересів і цілей людини, усіх її сутнісних сил та їх реалізації.
   До сутнісних зрушень належать такі радикальні перетворення в існуючій економічній системі, які зумовлюють появу елементів і форм прогресивнішої і розвинутішої економічної системи. До якісних зрушень — ті кількісно-якісні перетворення, які не зумовлюють появу елементів і форм прогресивнішої системи, відбуваються в межах існуючої сутності.
   Сутнісні зрушення у відносинах економічної власності сучасного капіталізму — це насамперед виникнення народних підприємств, елементів перерозподілу національного доходу в інтересах найбідніших верств населення, впровадження елементів національного планування економіки тощо. До таких змін у технологічному способі виробництва відносять перехід від машинного до автоматизованого виробництва, виникнення в системі продуктивних сил таких нових елементів, як наука, інформація, перехід від переважно часткового типу суспільного поділу праці до одиничного та ін. Якісними перетвореннями у відносинах економічної власності є виникнення акціонерної власності, фінансового капіталу, власності транснаціональних корпорацій, інтегрованої капіталістичної власності тощо. До якісних зрушень у господарському механізмі належить перехід від переважно ринкових важелів саморегулювання економіки до свідомого і цілеспрямованого державного регулювання макроекономічних процесів. Такими зрушеннями в організаційно-економічних відносинах є перехід від авторитарних методів менеджменту до демократичних, перехід частини управлінських рішень до автономних бригад та ін.
   Оскільки продуктивні сили є змістом суспільного способу виробництва, відносини економічної власності — суспільною формою, а визначальним у співвідношенні цієї пари категорій є зміст, то розвиток продуктивних сил — це найзагальніший критерій економічного прогресу. Цей розвиток передусім детермінує перехід від одного суспільства до іншого, від однієї стадії, фази, ступеня — до іншої. З розвитком продуктивних сил зростають продуктивність праці, національне багатство, з'являються нові виробництва, джерела енергії, продукти тощо.
   Залежно від структури усієї системи продуктивних сил конкретизується найвищий, узагальнюючий критерій. Тому слід розрізняти такі критерії економічного прогресу, як рівень розвитку людини, засобів праці, предметів праці, науки, форм і методів організації виробництва, використовуваних людьми сил природи, інформації. Наприклад, рівень розвитку людини-працівника визначають її загальноосвітня та професійна підготовка, ступінь розвитку розумових здібностей тощо. Рівень розвитку людини-власника — обсяги особистого майна або майна домогосподарств, кількість акцій та величина привласнюваних дивідендів та ін., які характеризують суспільну форму людини-працівника.
   Важливим критерієм розвитку продуктивних сил є також співвідношення між масою застосовуваних засобів виробництва і кількістю працюючих, яке називають технічною будовою виробництва. Від ступеня його зміни на користь засобів виробництва залежать рівень інтенсифікації виробництва, співвідношення між сферою матеріального і нематеріального виробництва та інші показники, а в підсумку — еволюція типів і форм економічної власності.
   Зростання технічної будови виробництва виявляється у збільшенні фондооснащеності, енергооснащеності, машино-оснащеності, а на сучасному етапі НТР — у рівні автоматизації, комп'ютеризації праці. Загалом зміна цього показника, прогрес техніки виражаються в тому, що праця людини все більше поступається праці машин, а отже, діє відповідний закон.
   Водночас необхідно визначити основний або вищий критерій прогресу суспільного способу виробництва загалом, виходячи із структури системи продуктивних сил, зокрема головного елементу цієї системи, і враховуючи вимоги основного економічного закону як найглибшої сутності системи відносин економічної власності у взаємодії із продуктивними силами. Оскільки людина одночасно є головною продуктивною силою і носієм, суб'єктом, відносин економічної власності, то головний критерій суспільного способу виробництва — розвиток людини економічної, її потреб, інтересів, цілей. У цьому плані різниця між способами виробництва полягає в тому, що в деяких із них економічний прогрес підпорядковується переважно розвитку лише певного класу (навіть окремої верстви, прошарку), а в інших — розвиткові більшості населення, трудящих. Ця мета реалізується у дії основного економічного закону. В Україні з часу проголошення незалежності цей головний критерій поширювався лише на найбагатші верстви населення.
   Оскільки сутністю людини соціальної є вся сукупність суспільних відносин (економічні, соціальні, політичні, юридичні та інші), то розвиток такої людини — головний критерій і всього суспільного прогресу.
   Отже, у складі національного багатства слід виокремити не лише матеріальні цінності, а й духовний потенціал, створений у сфері нематеріального виробництва: у галузях освіти, охорони здоров'я, науки, управління та ін. Вони є важливими факторами і джерелами економічного зростання, носіями економічного потенціалу.
   Концентрованим виразом техніко-економічних відносин є розвиток суспільного характеру виробництва, процес усуспільнення виробництва і праці. Дві його діалектично взаємопов'язані сторони — суспільний поділ праці та кооперація — важливі критерії розвитку продуктивних сил, економічного прогресу.
   Поглиблення суспільного поділу праці, розвиток продуктивних сил супроводжується зростанням продуктивності праці, зокрема збільшенням додаткового продукту, який є важливим критерієм економічного прогресу, конкретизує його попередні критерії. Всі ці критерії загалом доцільно називати критеріями техніко-економічного прогресу. У кожній соціально-економічній формації вони набувають суспільних форм вияву. Так, зростання додаткового продукту за капіталізму виражається у зростанні додаткової Вартості (її норми й маси). Критерії техніко-економічного прогресу завжди перебувають у суперечності з критеріями суспільно-економічного та суспільного прогресу. До критеріїв суспільно-економічного прогресу, що відображають розвиток відносин економічної власності, належать розширене відтворення цих відносин, ступінь економічної свободи безпосередніх виробників, їх власність на свою робочу силу, участь в управлінні, частка безпосередніх виробників у національному доході, національному багатстві країни, розвиток розумових, творчих здібностей людини, потреб, інтересів тощо. До критеріїв суспільного прогресу, які відображають розвиток усієї системи суспільних відносин, належать ступінь соціальної, політичної, юридичної свободи безпосередніх виробників, їх змога впливати на ідеологію, національні відносини, користування багатствами культури, надбаннями мистецтва тощо.
   Упродовж розвитку суспільства суперечність між критеріями техніко-економічного і соціально-економічного прогресу неодноразово набувала антагоністичних форм. Так, техніко-економічний прогрес, зростання продуктивності праці, досягнуті на стадії домонополістичного капіталізму за рахунок вузької, однобічної спеціалізації найманих робітників (мануфактурний період і ступінь машинного виробництва), увійшли в антагонізм з такими критеріями соціально-економічного прогресу, як необхідність повнішого розвитку людини, її творчих здібностей, надзвичайно низька частка найманої праці у створеному нею національному доході тощо.
   Коли суперечності між цими видами прогресу досягають фази конфлікту, відбуваються якісні зрушення в системі відносин економічної власності суспільного способу виробництва, а отже, і в людині-власнику, внаслідок яких між ними встановлюється відносна єдність.
   За НТР особливо актуальною є проблема гуманізації техніко-економічного прогресу, органічного поєднання економічної та соціальної ефективності, відновлення, збереження і примноження загальнолюдських цінностей. Для досягнення органічної єдності техніко-економічного, суспільно-економічного і соціального прогресу необхідно, щоб головною метою їх розвитку була людина, розквіт її сутнісних сил, потреб, інтересів, добробуту.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com