www.VuzLib.com

Головна arrow Економічна теорія arrow Метод абстракції та сходження від абстрактного до конкретного
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Метод абстракції та сходження від абстрактного до конкретного

Метод абстракції та сходження від абстрактного до конкретного

   Найпростішим і водночас вихідним елементом у системі діалектики є метод абстракції.
   Метод абстракції (лат. abstractio — віддалення) — відмова від поверхових, несуттєвих сторін явища для розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв'язків, дійсної тенденції руху.
   Результатом абстракції (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обґрунтування економічних категорій. Абстракція лише відображає у формі думки зміст, закладений у речах. Науковому визначенню будь-якої економічної категорії сприяє використання діалектичного підходу видатного філософа античності Сократа (469—399 pp. до н. е.). Основою його поглядів був метод дослідження і обґрунтування чітких визначень понять як розкриття їх змісту.
   Для пізнання економічних явищ і процесів користуються абстракціями першого, другого й наступних рівнів. Чим ширші, місткіші абстракції виробляє економічна теорія, тим повніше й точніше вони відображають дійсність, тим ефективніше їх використання як інструменту пізнання.
   Визначення абстракції як процесу мисленого виокремлення істотних ознак та ігнорування неістотних є лише одним аспектом цього методу пізнання. Другий важливий її аспект — необхідність розгляду певних економічних явищ чи процесів під певним кутом зору за одночасного ігнорування всіх інших властивостей. Так, з погляду суспільного способу виробництва продуктивні сили належать до його речового змісту, виробничі відносини (відносини економічної власності) — до суспільної форми. Отже, суспільно-економічної сторони продуктивних сил у цьому випадку не існує. При розгляді структури ft системи продуктивних сил як відносно самостійної сторони суспільного способу виробництва з власними внутрішніми законами, суперечностями виокремлюють у ній природний, техніко-економічний та суспільно-економічний аспекти. У першому разі продуктивні сили розуміють як продуктивні сили з властивими їм законами органічної та неорганічної природи. У другому — сили природи залучаються до виробництва у формі машин, споруд тощо. Суспільно-економічний аспект цієї системи розкриває взаємодію сукупного виробництва, суспільного індивіда із засобами виробництва та іншими елементами продуктивних сил з погляду речового змісту, споживчої вартості. У такому разі йдеться про суспільні продуктивні сили.
   Щоб абстракція була науковою, слід визначити її межі, довести, що певний аспект економічного явища або процесу не впливає на їх внутрішню сутність, закон розвитку і функціонування.
   Метод абстракції є щаблем до з'ясування сутності конкретного, абстракція — одна зі сторін, граней, ланок, частин конкретного і його протилежність. Конкретним є цілісний об'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, ознак. Кожна з них після виокремлення за допомогою методу аналізу, з'ясування сутності через принцип суперечності може бути розкрита у певному визначенні. Так, суспільний спосіб виробництва в діалектичній взаємодії двох його сторін слугує суб'єктом дослідження. Окремо з'ясовують сутність продуктивних сил і виробничих відносин (відносин економічної власності). Кожний елемент продуктивних сил спочатку розглядають відокремлено, а потім — у взаємодії. Водночас в уяві, чуттєвому сприйнятті вихідним пунктом є конкретне.
   Конкретне (лат. concretio) — синтез багатьох отриманих раніше визначень про окремі аспекти певної системи та її структури, а отже, єдність різноманітного.
   Приступаючи до аналізу продуктивних сил і виробничих відносин, дослідник знає, що вони є складовими частинами суспільного способу виробництва, що відносини власності на засоби виробництва — складова частина всієї системи відносин економічної власності та ін. Але у процесі мислення, пізнання вихідним є абстрактне, а конкретне виступає як процес синтезу, як результат. Реальний об'єкт у процесі пізнання окремих його сторін повинен весь час бути в уяві дослідника як передумова.
   Процес пізнання (з урахуванням діалектичної єдності абстрактного і конкретного) — рух думки від конкретного (в уяві, спостереженні) до абстрактного І від абстрактного до конкретного, але вже дослідженого, як до результату синтезу здобутих раніше знань про окремі його сторони.
   При переході від абстрактного до конкретного слід пам'ятати про їх відносну самостійність, про неприпустимість безпосереднього виведення конкретного з абстрактного. Вони пов'язані між собою низкою проміжних ланок, форм. Неправильне розуміння співвідношення між абстрактним і конкретним призводить до грубого емпіризму і схоластики.
   Після виокремлення економічного відношення за допомогою методу абстракції, а окремих його сторін — за допомогою методу аналізу, застосовують принцип матеріалізму. При вивченні способу виробництва відповідно до цього принципу необхідно виділити з усієї системи суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, ідеологічних тощо) базисні, виробничі відносини, які є головними, первинними. У цьому полягає матеріалістичне розуміння історії. Щодо пізнання суспільного способу виробництва принцип матеріалізму передбачає необхідність визначення причин виникнення і розвитку виробничих відносин, з'ясування його первісних рушійних сил — продуктивних сил. Цей принцип конкретизується окремо щодо виробничих відносин і щодо продуктивних сил. Стосовно виробничих відносин (суспільної форми) він означає формулювання принципу примату виробництва, оскільки виробничі відносини у процесі безпосереднього виробництва детермінують економічні зв'язки та відносини в інших сферах суспільного відтворення (в розподілі, обміні та споживанні).
   Застосування принципу матеріалізму до аналізу системи продуктивних сил передбачає з'ясування визначального елементу цілісної системи, яким з боку матеріально-речових факторів є засоби праці. Поділ продуктивних сил на особистісні та речові, матеріальні й духовні та наголошування на особистісних, духовних моментах виробництва означає виокремлення людини як основоположного елементу.
   При дослідженні економічного явища або процесу слід керуватися принципом матеріалізму. Так, при вивченні товару спочатку аналізують його речовий зміст — споживчу вартість, а з'ясуванню подвійного характеру капіталістичного виробництва передує характеристика процесу праці тощо.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com