www.VuzLib.com

Головна arrow Судова бухгалтерія arrow Компетенція експерта-бухгалтера
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Компетенція експерта-бухгалтера

Компетенція експерта-бухгалтера

   Впровадження в практику бухгалтерського обліку господарської діяльності нових автоматизованих форм обліку призводить до зміни межі спеціальних бухгалтерських знань, що застосовуються при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ про розкрадання майна.
   Експертиза в сучасних умовах збільшує свої науково-технічні можливості, розширює коло питань, що вирішуються нею. Проте треба підкреслити необхідність сурового дотримання експертом своєї компетенції й неприпустимість постановки на його вирішення правових питань.
   Спеціальними є пізнання, які складаються із відомостей, що отримуються особами в процесі навчання і трудової діяльності, на базі вивчення визначеної галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла. Виходячи з правильного визначення спеціальних пізнань, необхідно вирішувати питання про компетенцію експерта, наявності в нього достатнього обсягу знань.
   На практиці часто відбувається змішання технічних, економічних, технологічних і правових пізнань із бухгалтерськими.
   Компетенція експерта - спільне поняття, яке включає спеціальні пізнання, однієї сторони, і правочинність за їх застосуванням, тобто сукупність прав і обов'язків, визначених кримінально-процесуальним законодавством, - з другої сторони.
   Порушення компетенції експерта можуть мати місце при вторгненні експерта в чуже коло знань чи виконання ним функцій, що входять у компетенцію слідчого або суду. Такими порушеннями є:
   - вирішення експертом правових питань, що мають відношення до суб'єктивної сторони складу злочину;
   - самостійне з'ясування і збирання доказів шляхом одержання показань від обвинувачених та свідків.
   Іноді експерти-бухгалтери намагаються вирішувати питання, що відносяться до компетенції фахівців інших галузей знань: економістів, технологів, будівельників, хіміків тощо.
   Питання про відповідальність - одне з основних юридичних питань, що підлягає вирішенню лише слідчим і судом на основі аналізу всіх обставин справи. Експерт має право досліджувати фактичне дотримання посадовими особами вимог нормативних актів у межах ведення бухгалтерського обліку, що не значить вирішення питання про відповідальність цих осіб, оскільки підставою для матеріальної відповідальності за нанесений збиток є провина працівника, а встановлення провини входить до компетенції не експерта, а слідчого й суду.
   Фактичні дані встановлюються як бухгалтерськими документами, так й іншими матеріалами справи. Фактичні дані встановлюються показаннями свідків, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій та іншими документами.
   Протоколи слідчих і судових дій можуть засвідчувати обставини й факти, встановлені при огляді, обшуку, вилученні, при проведенні експерименту та інших дій. Протоколи вилучення або обшуку, які мають відомості про бухгалтерські операції, допоможуть експертові визначити джерело походження бухгалтерських документів, вилучених на підприємстві або у посадових осіб та достовірність здійснення господарських операцій.
   Акти документальної ревізії для експерта-бухгалтера відіграють подвійну роль:
   - по-перше, вони є джерелом отримання необхідних для експерта даних, які він використовує при складанні висновку;
   - по-друге, необхідно перевіряти обґрунтованість висновків ревізії. При цьому експерт-бухгалтер не пов'язаний оцінкою фактів, наданих ревізором.
   Експерт-бухгалтер може враховувати показання звинувачених, свідків, потерпілих про факти, які допомагають йому встановлювати обставини, що належать з'ясуванню за допомогою бухгалтерської експертизи.
   Важливе значення для експерта-бухгалтера мають висновки експертів іншої спеціальності. У багатьох випадках без цих висновків неможливо визначити суму збитку, період його утворення, а також дати характеристику стану бухгалтерського обліку.
   Що ж стосується неофіційних облікових документів матеріально відповідальних осіб ("чорнових записів"), то вони використовуються для порівняння з даними бухгалтерського обліку. Іноді, якщо дозволяє система записів у них , за ними можливо робити розрахунки, аналіз руху товарно-матеріальних цінностей, враховувати їх при визначенні розміру нестач та часу їх утворення. Таке відношення експерта до неофіційних записів можливе лише при наявності двох умов:
   - якщо надходження їх і утримання зафіксовано в суворо встановленому законом порядку (тобто коли їх походження відбито в матеріалах справи, дані, що містяться в них, підтверджені доказами, які прийняті органом розслідування й судом як достовірні та підлягають дослідженню);
   - якщо про це слідчим й судом поставлені запитання.
   Експерт не має права займатися збором матеріалів, що необхідні йому для надання висновку. Якщо з'ясовується, що наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених перед експертом-бухгалтером питань, то він має право подати клопотання (як в усній, так і у письмовій формі) про надання йому додаткових матеріалів. У випадку невиконання цього клопотання, коли матеріали взагалі не дозволяють вирішити питання , експерт повинен у письмовій формі повідомити орган, що призначив експертизу, про неможливість надати висновок.
   Діючи в межах своїх спеціальних знань, експерт-бухгалтер у процесі дослідження документів бухгалтерського обліку дає оцінку їм і на цій основі встановлює факти, що пов'язані із здійсненням бухгалтерського обліку, обгрунтованістю відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку.
   Ставлення експерта-бухгалтера до інших матеріалів справи відрізняється від дослідження ним документів бухгалтерського обліку. Експерт може використовувати дані, встановлені іншими матеріалами справи; вони враховуються при аналізі й оцінці операцій бухгалтерського обліку, використовуються при формулюванні відповідей на поставлені питання. Проте дослідження експертом-бухгалтером цих матеріалів обмежене його спеціальними знаннями і предметом експертизи. Експерт враховує їх, коли вони прийняті слідчим або судом як докази. Право експерта досліджувати і використовувати такі матеріали справи не означає, що він може входити в оцінку самих джерел, засобів доведення, наприклад, оцінювати слушність організації проведення ревізії та компетентність осіб, що входять до складу ревізійної комісії, правдивість чи хибність показань свідків, звинувачуваних, потерпілих, обґрунтованість висновків інших експертиз тощо. Відповіді на такі питання виходять за межі компетенції експерта.
   Правильне використання матеріалів справи допомагає експерту-бухгалтеру з'ясувати обставини, що пов'язані з процесом оформлення облікових документів за їх призначенням, умови, за яких вони були потім представлені, а також одержати відомості про етапи проходження документів у системі бухгалтерського обліку і про здійснені на їх підставі дії (наприклад, про розрахунки з дебіторами і кредиторами, підзвітними особами тощо). Тільки використовуючи всі матеріали справи, що мають відношення до предмета експертизи, експерт може провести повне дослідження і дати вичерпні відповіді на поставлені питання. Ця мета залишиться не досягнутою, якщо експерта обмежити документами бухгалтерського обліку і висновками інших експертів, заборонити йому враховувати показання свідків, звинувачуваних, потерпілих тощо.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com