www.VuzLib.com

Головна arrow Бухгалтерський облік та аудит arrow Облік зобов’язань розпорядників коштів бюджету
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Облік зобов’язань розпорядників коштів бюджету

Облік зобов'язань розпорядників коштів бюджету

   Для здійснення своєї діяльності бюджетна установа бере на себе зобов'язання перед різними організаціями, постачальниками та підрядниками про оплату їм коштів за надані товари, роботи, послуги.
   Для контролю за використанням бюджетних коштів на органи державного казначейства покладені функції обліку зобов'язань, що бере на себе установа в процесі свої діяльності.
   З метою забезпечення контролю за цільовим використанням коштів органи держказначейства здійснюють наступні контрольні функції:
   - попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників коштів;
   - поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
   Такий контроль забезпечується через реєстрацію зобов'язань в органах держказначейства.
   Основний нормативний документ, яким врегульовується контроль за зобов'язаннями бюджетних установ є "Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах державного казначейства України", затверджений наказом ДКУ від 09.08.2004 р. № 136.
   Порядок № 136 виокремлює бюджетні фінансові зобов'язання та небюджетні зобов'язання.
   Бюджетне фінансове зобов'язання - це зобов'язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто, кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством.
   Небюджетне зобов'язання - будь-яке зобов'язання за кошти державного та/або місцевого бюджету, узяте розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом, законом "Про Державний бюджет" та рішенням про місцевий бюджет.
   Розпорядники - бюджетні установи - мають право брати бюджетні зобов'язання по загальному та спеціальному фонду в межах бюджетних асигнувань. При цьому органи Державного казначейства реєструють та обліковують в бухгалтерському обліку виконання бюджетів усі зобов'язання (минулого і поточного бюджетних періодів) розпорядників бюджетних коштів, незалежно від планових призначень, включаючи і ті, що перевищують бюджетні призначення.
   Проте розпорядники коштів несуть відповідальність за взяття на облік зобов'язань понад кошторисні призначення та виникнення не-бюджетної заборгованості.
   Погашення небюджетних фінансових зобов'язань не проводиться, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (списання кредиторської заборгованості, заборгованості за рішенням суду тощо).
   Для її уникнення розпорядники можуть на протязі року вносити зміни до кошторису у встановленому порядку для приведення його у відповідність з прийнятими зобов'язаннями.
   Розпорядники бюджетних коштів для взяття на облік зобов'язань в Держказначействі, протягом 3 робочих днів з дати його виникнення, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до органу Держказначейства "Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів" встановленої форми на паперових носіях (два примірники) та електронному носії, а також оригінали документів або їх копії, що підтверджують виникнення зобов'язання: договори, рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт.
   При реєстрації зобов'язань за договорами на надання послуг реєструється вся сума договору.
   При взятті зобов'язань за окремими напрямками видатків (заробітна плата, стипендія, нарахування на заробітну плату, службові відрядження тощо) сума зобов'язань в Реєстрі проставляється розпорядником коштів розрахунково в межах планових показників.
   Після перевірки цих документів орган держказначейства повертає їх розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".
   Відповідальність за взяті зобов'язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, включеної до Реєстрів, своєчасність реєстрації зобов'язань несуть розпорядники коштів.
   При виникненні фінансових зобов'язань, тобто, необхідності провести проплату до держказначейства надаються "Реєстр фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів" на паперових (2 примірники) та електронних носіях, а також оригінали документів чи їх копії, засвідчені в установленому порядку. Термін їх надання - на протязі 3 днів з дати виникнення фінансових зобов'язань, але не пізніше останнього робочого дня місяця.
   Подаючи такий "Реєстр" разом з платіжним дорученням здійснюється оплата з реєстраційного рахунку за товари, роботи, послуги.
   Органи держказначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень розпорядників коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання та фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
   При проведенні платежів казначейство проводить зменшення фінансових зобов'язань установи, тобто погашення кредиторської заборгованості та одночасного зменшення суми асигнувань на ці цілі за кодами економічної класифікації.
   Наприклад, нараховано організації "Комп'ютер-сіті" за виконані послуги на суму 3450 грн. В орган держказначейства надається Реєстр зобов'язань, договір на підставі яких зобов'язання береться на облік в відділенні держказначейства. При настанні терміну оплати подається акт виконаних робіт, платіжне доручення та Реєстр фінансових зобов'язань, на підставі яких це зобов'язання погашається, тобто, здійснюється оплата.
   В бухгалтерії установи взяті зобов'язання обліковуються "Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань". Книга відкривається на бюджетний рік окремо по загальному і спеціальному фонду. В ній зазначається обсяги відкритих асигнувань відповідно до кошторису та внесених до нього змін за кодами ЕКВ.
   З метою недопущення укладання договорів, що перевищують бюджетні асигнування, затверджені кошторисом установи у Книзі реєструються кожний укладений договір і в тому числі довгострокові договори минулих років, що передбачають оплату бюджетними коштами у поточному році. Договори, які в поточному році були не проплачені переносяться у Книгу наступного року.
   Після кожного зареєстрованого в Книзі договору визначається залишок кошторисних призначень по кожному коду програмної класифікації видатків в розрізі кодів КЕКВ.
   При зміні умов договору, а значить зміні зобов'язань, необхідно на протязі 3 днів надати в органи держказначейства Реєстр фінансових зобов'язань та підтвердні документи.
   На підставі отриманої виписки з рахунку про оплачені фінансові зобов'язання вони записуються до "Книги обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань" по графі "сплачено за зобов'язанням".
   При проведенні операцій в натуральній формі або в іноземній валюті, що здійснюються за розрахунками по загальному і спеціальному фонду, розпорядниками коштів складається Довідка про надходження у натуральній формі або Довідка про операції в іноземній валюті, яка подається до органу держказначейства не пізніше останнього робочого дня місяця. За такими надходженнями зобов'язання в казначействі не реєструються.
   Щомісяця органи держказначейства проводять аналіз зобов'язань бюджетних установ. Для цього бюджетні установи надають їм щомісячний звіт "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" ф. № 7-м, 7д. В цьому звіті за даними бухгалтерського обліку та даних "Книги аналітичного обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань" бюджетні установи відображають суми дебіторської та кредиторської заборгованості по загальному та спеціальному фонду на звітну дату.
   По закінченні бюджетного періоду (31 грудня) розпорядники бюджетних коштів проводять інвентаризацію активів та зобов'язань і за даними обліку визначають суми небюджетних фінансових зобов'язань. Інформація про них подається в органи Держказначейства.
   Такі зобов'язання не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів і є бюджетним правопорушенням.
   Виключенням є випадки передбачені чинним законодавством, зокрема:
   - примусове списання кредиторської заборгованості за рішенням суду;
   - зменшення обсягів небюджетної заборгованості шляхом списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої вже закінчився.
   Примусове списання коштів для погашення взятих раніше зобов'язань здійснюється на підставі рішення суду (рішень районних (міських) і господарських судів) та у випадках передбачених договором між банком і клієнтом.
   Примусове списання коштів загального фонду бюджету здійснюється:
   - у межах асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі, у планах використання бюджетних коштів отримувачів;
   - за наявності на відповідних реєстраційних, спеціальних реєстраційних і інших рахунках коштів за відповідними КЕКВ.
   Примусове списання коштів зі спеціальних реєстраційних рахунків у частині власних надходжень бюджетних установ та організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному спеціальному реєстраційному рахунку з подальшим віднесенням указаної суми на касові витрати в розрізі КЕКВ.
   Примусове стягнення коштів з рахунків обліку коштів "Інші доходи спеціального фонду" (кошти, які мають цільове призначення і надходять на спеціальний реєстраційний рахунок установ з розбиттям за кодами економічної класифікації витрат) здійснюється в порядку, визначеному для коштів загального фонду.
   Кошти списуються за тими ж кодами економічної класифікації видатків, за якими б здійснювався платіж, якби оплата проводилася не примусово. Затрати пов'язані з врегулюванням спорів у суді санкцій за іншими витратами стягуються за кодом 1139 "Оплата інших послуг та інші витрати".
   Після примусового стягнення коштів розпорядники і отримувачі бюджетних коштів повинні провести в своїх облікових регістрах погашення зобов'язань по загальному чи спеціальному фонду та внести зміни до кошторису по спеціальному фонду в частині власних надходжень.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com