www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Імітаційні технології у професійній підготовці майбутніх учителів іноземної мови початкової школи
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Імітаційні технології у професійній підготовці майбутніх учителів іноземної мови початкової школи

Г. А. Удовиченко,
викладач
(Бердянський державний педагогічний університет)

ІМІТАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

   Постановка проблеми. Одним з пріоритетних завдань розвитку українського суспільства, зокрема системи вищої педагогічної освіти, стає входження в європейський освітній простір, що зумовлює перебудову професійної підготовки майбутніх фахівців відповідно до міжнародних освітніх стандартів. Модернізація системи вищої педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу вимагає оновлення діяльності вищих навчальних закладів з урахуванням національних надбань світового рівня та кращого Європейського досвіду професійної підготовки конкурентноспроможних компетентних фахівців, здатних проводити багатофункціональну педагогічну діяльність.
   Сучасні вимоги соціального замовлення вимагають принципово нових підходів до організації навчання, зокрема у сфері професійної підготовці майбутніх учителів іноземної мови початкової школи. Для досягнення поставлених цілей необхідним є пошук шляхів, засобів і методів активізації пізнавальної діяльності майбутніх фахівців, і на цій основі розвиток їх творчого мислення та самостійності. З огляду на таке завдання модернізації системи педагогічної освіти виникає необхідність заміни традиційного репродуктивно-знаннєвого навчання підготовки спеціалістів на активне, індивщуально-творче. Реалізація активного характеру навчання має мобілізувати процес набуття соціально та особистісно необхідних інтелектуальних і технологічних знань, сприяє творчому формуванню професійного становлення майбутніх фахівців.
   За класифікацією Д. Чернілевського, в її основу покладено дві ознаки: наявність моделі (предмету або процесу діяльності) та наявність ролей (характер спілкування тих, хто навчаються) [3]. За ознакою відтворення (імітації) контексту професійної діяльності, її модельного уявлення в навчанні всі технології активного навчання діляться на неімітаційні та імітаційні. Неімітаційні технології не припускають побудови моделей явища, що вивчається, процесу або діяльності. Активізація досягається за рахунок відбору проблемного змісту навчання, використання спеціальним чином організованої процедури ведення заняття, застосування технічних засобів і забезпечення діалогічних взаємодій викладача і слухачів. До неімітаційних технологій відносять проблемну лекцію, семінар-дискусію з "мозковою атакою" або без неї, проектну діяльність, лабораторну роботу, практичне заняття, курсову, дипломну роботу, стажування без виконання посадової ролі. Неімітаційні технології не вимагають певної моделі, активізація забезпечується системою діючих прямих і зворотних зв'язків між студентом і викладачем. В основі імітаційних технологій - імітаційне або імітаційно-ігрове моделювання, тобто відтворення з певною мірою в умовах навчання адекватності процесів, що відбуваються в реальній системі. Побудова моделей і організація робота слухачів з ними дають можливість відобразити в навчальному процесі різні види професійного контексту і формувати професійний досвід майбутніх фахівців в умовах квазіпрофесійної діяльності. Відповідно до другої ознаки класифікації -наявність ролей - передбачається ігрова процедура в роботі з моделлю, тобто спілкування студентів між собою і з викладачами у процесі імітації. Згідно з цією ознакою всі імітаційні технології поділяються на ігрові і неігрові.
   До ігрових імітаційних технологій відносять стажування з виконанням посадової ролі, імітаційний тренінг, розігрування ролей (інсценування), ігрове проектування, дидактичну гру. До неігрових імітаційних технологій відносять метод конкретних ситуацій. На нашу думку, використання імітаційних технологій навчання у професійній підготовці дає можливість майбутньому вчителю іноземної мови початкової школи адаптуватися в умовах сучасної школи, успішно розв'язувати складні завдання навчально-виховної роботи, створювати необхідні умови педагогічного впливу, свідомо аналізувати та коригувати результати власної діяльності. Вивчення стану підготовки майбутніх вчителів іноземної мови початкової школи дозволяє зробити висновок, що впровадження активних форм і методів навчання у реальному навчальному процесі педагогічного ВНЗ є недостатнього поширеним.
   Метою статті є висвітлення теоретичних засад використання імітаційних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів іноземної мови початкової школи, зокрема характеристика сутності означених технологій.
   Аналіз досліджень і публікацій. Вихідними передумовами публікації є науково-методичні дослідження психолого-педагогічних засад професійної діяльності вчителя, а саме: удосконалення навчально-пізнавального процесу у вищих навчальних закладах освіти (В. Бондар, С Гончаренко, О. Мороз, В. Лозова та інші), формування творчої активності студентів, професійних якостей майбутніх фахівців, готовності до різних видів діяльності (С. Беспалько, В. Борисов, Л. Гусак, B. Зілкевічус, В. Король, С. Кучеренко та інші), запровадження компетентнісного підходу в зміст професійної діяльності (В. Бондар, І. Зимня, В. Кальней, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, А. Хуторський, С. Шишов та інші), запровадження технологічного підходу в професійну освіту (В. Безпалько, В. Бондарь, К Баханов, C. Бондар, М. Гриньова, І. Дичківська, В. Євдокимов, М. Кларин, О. Кішко, Л. Коваль, О. Комар, Т. Назарова, А Нісімчук, О. Падалка, В. Паламарчук, О. Пєхота, В. Петюков, Л. Пироженко, І. Прокопенко, О. Пометун, І. Прокопенко, П. Сікорський, Г. Селевко, С. Сисоєва, І. Смолюк, Д Чернилевський, І. Шапошнікова та інші).
   Наведемо коротку характеристику основних імітаційних технологій навчання, які, на нашу думку, найбільш доцільно використовувати у професійній підготовці майбутніх учителів іноземної мови початкові' школи. Аналіз конкретних ситуацій - ефективний метод активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що характеризується такими ознаками: наявністю конкретної ситуації, розробкою колективом (підгрупами або індивідуально) варіантів розв'язання ситуацій, публічним захистом розроблених варіантів рішень ситуацій з подальшим опонуванням, підведенням підсумків і оцінкою результатів.
   Розрізняють декілька видів ситуацій.
   1. Ситуація-проблема є описом реальної проблемної ситуації. Мета навчання: шляхи розв'язання ситуації або дійти висновку про їх неможливість.
   2. Ситуація-оцінка окреслює положення, висновок з якого вже знайдено. Мета навчання: критично аналізувати ухвалені рішення, надати мотивований висновок щодо ситуації та шляхів її розв'язання.
   3. Ситуація-ілюстрація описує ситуацію та пояснює причини її виникнення, подає процедуру її рішення. Мета навчання: оцінити ситуацію в цілому, провести аналіз шляхів її розв'язання, сформулювати питання, висловити згоду незгоду.
   4. Ситуація-попередження описує застосування вже ухвалених раніше рішень, з огляду що ситуація має тренувальний характер, є ілюстрацією до тієї або іншої теми. Мета навчання: проаналізувати ситуації та знайдені рішення, використавши при цьому набуті теоретичні знання.
   Метод конкретних ситуацій призначений для того, щоб допомогти студенту краще розібратися у процесі навчання. У більшості випадків не існує єдиного правильного рішення. Одночасне існування кількох альтернативних рішень і можливість вибору формують у студента певну гнучкість підходу до розгляду організаційних проблем. Перед студентом стає завдання не стільки знайти єдину відповідь, скільки поставити правильні та корисні питання, які припускають існування декількох альтернативних рішень. Як правило, погляди студентів на запропоновану ситуацію не будуть тотожними однаковими. У цілому, вони визнають існування певних проблем, проте їх індивідуальні інтерпретації будуть різними. Щоб розібратися в ситуації, розглянути її в усіх аспектах, майбутні фахівці будуть застосувати власні аналітичні здібності. Використання методу конкретних ситуацій дає можливість упорядкувати знання і факти, удосконалити вміння майбутніх учителів іноземної мови початкової школи аналізувати проблеми, спілкуватися й ухвалювати рішення, формулювати власну думку. Стажування з виконанням посадової ролі - метод активного навчання контекстного типу, за якого "моделлю" виступає сама дійсність, а імітація стосується переважно виконання ролі (посади). Головна умова стажування - виконання під контролем її організатора певних дій у реальних виробничих умовах, що забезпечує якнайповніше наближення процесу навчання у ВНЗ до майбутньої професійної діяльності.
   Імітаційний тренінг спрямований на відпрацьовування певних навичок і структурування відповідних знань учасників цілеспрямовано створеної тимчасової групи, де студент має можливість переконатися у правильності власного професійного вибору, психологічно підготуватися до виконання складних обов'язків учителя. Під час проведення імітаційного тренінгу процес навчання максимально наближений до реальної практичної діяльності, де учасники виступають у певних ролях і діють відповідно до їх статусу, набувають досвіду розробки та виконання колективних завдань, а також створюють певний емоційний та інтелектуально-пізнавальний настрій, що надає можливість істотно активізувати й інтенсифікувати процес навчання майбутніх фахівців.
   Розігрування ролей (інсценування) є ігровим способом аналізу конкретних ситуацій, в основі яких лежать проблеми взаємостосунків у колективі, проблеми вдосконалення стилю і методів управління навчальним процесом. Цей метод активного навчання контекстного типу спрямовано на розвиток поведінкових умінь як професійного, так і соціального характеру і припускає введення певних елементів театралізування, оскільки подання ситуації, її аналіз і ухвалення рішень здійснюються в особах. У ролі матеріалів для розігрування ролей виступають, як правило, типові професійні ситуації, у процесі вирішення яких формуються професійні навички й уміння майбутніх учителів, тобто відбувається відпрацювання дій гравців у заданих умовах. Розігрування ролей - більш простий, ніж дидактична гра, метод навчання за характером імітованої ситуації, кількістю дійових осіб, однозначністю ухвалюваних рішень, контролю ситуації та поведінки дійових осіб як з боку викладача, так і в аспекті тривалості заняття.
   Ігрове проектування є практичним заняттям, сутність якого полягає в розробці різних видів проектів в ігрових умовах, де максимально відтворюють реальність. Цей метод характерезується високим ступенем поєднання індивідуальної та групової роботи студентів. Створення загального для групи проекту вимагає, з одного боку, знання кожним технології процесу проектування, а з іншою - умінь спілкуватися і підтримувати взаємини між учасниками проекту для рішення професійних питань. Ігрове проектування може перейти в реальне, якщо його результатом буде рішення конкретної практичної проблеми, а сам процес буде перенесено в умови реального навчального процесу школи. Дидактична гра - це форма організації цілеспрямованої взаємодії всіх її учасників, що динамічно розвивається при педагогічному керівництві; її метою є формування у студентів уміння вже в процесі навчання у вищому навчальному закладі поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Характериними ознаками дидактичної гри є моделювання ситуації навчального характеру та приняття навчально-виховних рішень, розподіл ролей між учасниками гри, різноманіття рольових цілей під час вироблення рішення, взаємодія учасників гри, наявність спільної мети, колективне приняття рішень; багатоальтернативність рішень; наявність системи індивідуального чи групового оцінювання діяльності учасників гри [4].
   Використання дидактичної гри у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сприяє активному оволодінню системою умінь і навичок, зокрема, керувати навчально-виховним процесом, розв'язувати педагогічні завдання на практиці, дбати про встановлення доброзичливих, товариських стосунків між учнями, застосовувати найдоцільніші методи і прийоми їх навчання та виховання.
   Висновки. Отже, оптимальність процесу професійного становлення майбутніх учителів іноземної мови початкової школи значною мірою забезпечується за рахунок використання в навчальному процесі імітаційних технологій, які дають змогу студенту виявити творчу активність, привчають до відповідальності та спрямовують їх зусилля на досягнення мети, сприяють формуванню педагогічної культури, вихованню самостійності, наполегливості, самовладання, витримки, культури спілкування, що становлять основу успішної педагогічної діяльності та є необхідними для майбутнього вчителя і вихователя.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають у розробці моделі формування фахових компетенцій майбутніх вчителів іноземної мови початкової школи засобами імітаційних технологій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Педагогика и психология высшей школы : учебное пособие / М. В. Буланова-Топоркова, А. В. Духавнева, Л. Д. Столяренко; под. ред. М. В. Буланова-Топорковой. - Ростов н/Д : Феникс, 2002. - 544 с.
2. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій / О. М. Пехота, В. Д. Будак, А. М. Старева; под ред. І. А. Зязюна. - К. : Видавництво А.С.К., 2003.-240 с
3. Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школе / Д. В. Чернилевский. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 437 с.
4. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах : навч. посіб. / П. М. Щербань - К. : Вища шк., 2004. - 207 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com