www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Моделі оцінювання досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи (на прикладі математичних дисциплін)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Моделі оцінювання досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи (на прикладі математичних дисциплін)

Н.С. Вагіна,
кандидат педагогічних наук
(Бердянський державний педагогічний університет)

МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ (НА ПРИКЛАДІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН)

   Постановка проблеми. Аналіз стану проведення експерименту з упровадження кредитно-модульної системи навчання у вищих навчальних закладах України (перший етап якого охоплював період 2003-2004 pp., другий - 2005-2008 pp. [2; 7]) достатньо чітко демонструє існування певних актуальних проблем, що вимагають невідкладних і неординарних рішень, які б забезпечили усунення виникаючих протиріч і подальший розвиток цього процесу. У доповідній записці Колегії Міністерства освіти і науки України [1] зазначається, що набутий у ході педагогічного експерименту проміжний досвід свідчить, що використання модульної форми організації навчання сприяє:
   - інтенсифікації навчального процесу;
   - систематизації засвоєння навчального матеріалу;
   - підвищенню мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;
   - забезпеченню належних умов вивчення програмного матеріалу й підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом і в часі;
   - розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу;
   - забезпеченню стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань.
   Поряд з тим, в офіційних документах Міністерства науки і освіти, що стосуються перспектив розвитку системи вищої освіти України [1; 8 та ін.] особливо наголошується, що для впровадження кредитно-модульного навчання необхідне створення навчально-методичного забезпечення нового покоління, урізноманітнення форм і змісту індивідуальної роботи студентів, удосконалення її організації, розробка діагностичних засобів контролю її ефективності. Уявляється цілком зрозумілим, що існування прямих зв'язків діагностично-контрольної діяльності викладачів з оцінною, робить не менш значущим питання щодо вдосконалення підходів до оцінювання особистих досягнень студентів на шляху опанування майбутньою професією. Все це дає підстави стверджувати, що актуальною для сьогодення проблемою, зумовленою переходом до нової системи навчання у вищих навчальних закладах, є створення нових, адекватних цілям і завданням підготовки фахівців з вищою освітою, моделей контролю й оцінювання успішності тих, хто навчається.
   Аналіз досліджень і публікацій. Як показує ознайомлення з матеріалами офіційних освітніх сайтів Інтернету, чисельних науково-практичних конференцій, оприлюдненими результатами наукових досліджень останнього часу, питання щодо оцінювання успішності студентів в умовах впровадження кредитно-модульної системи навчання є одним з найбільш дискусійних. На сьогоднішній день існує досить багато різноманітних пропозицій, як загального, так предметно-орієнтованого характеру, який враховує специфіку окремих навчальних дисциплін.
   Так, З.Слєпкань у [5] детально аналізуються елементи модульно-рейтингової системи навчання й оцінювання навчальних досягнень студентів, розкриваються механізми формульного підрахунку балів; А.Есауловим [3] (та деякими іншими дослідниками) пропонується оцінювати ключові знання і вміння з предмету, використовуючи при цьому спеціально дібрані вимірники, зокрема завдання у формі тестів. На тлі різноманітності рекомендацій виділяються ті, які орієнтовані не тільки на оцінювання досягнень студентів, а й на врахування їхніх ставлень до навчання, коли оцінюванню підлягає навіть відвідування занять [4].
   Існують і такі пропозиції, які вирізняються достатньо складними процедурами підрахунку проміжних і підсумкових балів (Л.Флегантов [6]). Однак, у контексті впровадження компетентнісного підходу до організації навчання у вищій школі постає питання, яке ще не знайшло достатньо повного висвітлення у науково-педагогічній літературі, а саме: щодо оцінювання успішності студентів за характером діяльності, яку вони здатні виконувати.
   Метою даної статті є обґрунтування підходів і критеріїв системного й комплексного оцінювання досягнень студентів в умовах кредитно-модульного навчання окремих математичних дисциплін, що відповідають положенням діючих нормативно-правових документів й орієнтовані на врахування характеру навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається.
   Націленість вищої освіти на підготовку компетентних, конкурентоспроможних спеціалістів передбачає, що поряд із когнітивною складовою, діяльність студентів під час навчання має забезпечувати їхнє особистісне зростання, яке проявляється через підвищення рівня відповідальності, самоорганізації, розвиток творчих здібностей, формування певних переконань та інших особистісних якостей [2; 4; 5 та ін.]. Такий підхід зобов'язує викладачів наполегливим чином працювати над удосконаленням: а) системи контролю (як комплексу різноманітних способів і засобів перевірки результативності роботи студентів на аудиторних заняттях, якості їхньої самостійної, дослідницької роботи; рівня засвоєння ними навчального матеріалу з окремих тем, розділів і навчальної дисципліни в цілому); б) системи оцінювання результатів діяльності студентів (як визначення відповідності їхніх особистих досягнень певним установленим критеріям).
   Завдяки поєднанню системного і комплексного підходів при здійсненні контролю й оцінювання забезпечується обґрунтованість прийняття викладачем своєчасних дидактичних і виховних дій, включаючи й ті, що мають стимулюючий характер і сприяють вибору власних освітніх траєкторій студентами. Відтак, побудова стрункої, цілісної системи контролю, насамперед, передбачає створення умов для самовизначення, максимально повної самореалізації студентів, а не тотального контролю та програмування кожного кроку їхньої діяльності.
   Важлива роль у організації контролю належить забезпеченню принципів систематичності, об'єктивності, прозорості тощо, а також комплексній реалізації різних його видів.
   Якщо виходити з рівня інспектування (тобто з позиції того, хто контролює), то це може бути зовнішній контроль: з боку Міністерства освіти і науки, керівництва вищого навчального закладу або його підрозділів (зокрема - факультетів), викладачів, кураторів груп, тьюторів; взаємоконтроль студентів (при роботі в групах, парах); самоконтроль.
   До ефективних засобів організації і розвитку навичок самоконтролю, перевірених часом і практикою ВНЗ, належать такі дидактичні матеріали й методичні рекомендації щодо самопідготовки студентів, що містять певні орієнтири для визначення якості виконання поставлених завдань. Ці матеріали мають бути інформаційно емкими та відображати специфіку предметів. Для математичних дисциплін, особливо практикумів, наприклад, рекомендації щодо підготовки до практичних занять мають включати не тільки перелік літератури і практичних завдань, а й питання для самоперевірки, наведення способів розв'язування окремих задач (або відповідей до них), зразки завдань рівневого контролю (у тому числі - тестів), а також знайомити студентів із критеріями оцінювання робіт, термінами подання звітності (здачі на перевірку індивідуальних завдань, розрахункових або розрахунково-графічних робіт). Наявність чітких орієнтирів сприяє рефлексії та об'єктивності самооцінювання.
   Зовнішній контроль перебігу навчального процесу й стану засвоєння студентами математичних дисциплін, у першу чергу, пов'язаний із державною атестацією, проведенням комплексних контрольних робіт, відвідуваннями представниками деканату (або профільної кафедри) аудиторних занять, а з боку кураторів або тьюторів - складання та виконання студентами індивідуальних планів. Завідувач кафедри (а також інші викладачі) можуть також контролювати (у складі комісії) повторне складання підсумкового заліку (у разі наявності студентів, які одержали оцінку FX).
   За місцем у навчальному процесі і термінами проведення викладачем здійснюється поточний, модульний (проміжний), підсумковий (або семестровий) контроль, мета якого - оцінювання всіх основних видів навчальної діяльності студентів.
   Поточний контроль спрямований на визначення рівня успішності студентів упродовж усього періоду вивчення навчального матеріалу. Це спостереження за діяльністю на лекціях, перевірка та оцінювання підготовки та участі студентів у практичних заняттях, якості виконання ними самостійної роботи тощо. Засобами поточного контролю виступають консультації, співбесіди, усні та письмові опитування (у т.ч. короткотривалі експрес-опитування), перевірка самостійної роботи, якості виконання творчих завдань. Так само, як і з багатьох інших, споріднених предметів, загальноприйнятою формою реалізації модульного (проміжного) контролю при вивченні математичних дисциплін є проведення модульних контрольних робіт (МКР).
   Ключовим моментом при визначенні досягнень студентів при використанні різних видів і форм контролю в умовах кредитно-модульної системи виступає їх бальне оцінювання (зрозуміло, що за винятком тих випадків, коли контрольовані параметри цього не передбачають). На підставі вивчення рекомендацій провідних фахівців у галузі вищої освіти [2; 4; 5 та ін.] автором статті було проведено експеримент зі здійснення оцінювання досягнень студентів за рівнем продуктивності виконуваної ними діяльності, результати якого обговорювались на засіданні кафедри математики і методики викладання математики БДПУ. Головними ідеями, покладеними в основу побудови цієї моделі оцінювання, виступали такі:
   - кількісне оцінювання якості виконання кожного завдання проводиться у відповідності до рівня його складності;
   - рівень складності теоретичних питань, розв'язання практичних математичних і прикладних задач визначається характером діяльності, яку виконує студент при їх розв'язуванні. При цьому репродуктивний характер діяльності передбачає просте відтворення інформації: математичних фактів, формул, наведення властивостей та ін.; дії за відомими алгоритмами чи зразками, застосування виучуваної теорії у стандартних або у незначно змінених умовах, що потребують нескладного аналізу; для продуктивної діяльності є характерними такі ознаки, як самостійність доведень, дії розгорнутого аналізу, синтезу, наявність певних методологічних знань, умінь користуватися сучасними пакетами комп'ютерної математики тощо;
   - виставлення проміжних балів (за кожний змістовий модуль) здійснюється шляхом підрахунку суми балів за всі види навчальної діяльності й робіт, що підлягають контролю, а саме: за аудиторну, самостійну роботу, виконання ІТЗ - індивідуальних творчих завдань, МКР - модульної контрольної роботи та фіксується по кожній академічній групі в спеціально відведених графах журналу;
   - підсумковий контрольний зріз проводиться у вигляді тестування (блоків закритих і відкритих тестів різного рівня складності) з максимальною оцінкою в 41 бал;
   - оцінка за дисципліну (навчальний модуль) виставляється як сумарна по результатах проміжного оцінювання (оцінки за змістові модулі) та заключного тестування.
   Розглянемо, як реалізуються наведені вище положення на прикладах окремих дисциплін: практикуму із елементарної математики (дисципліна з вибіркової частини навчального плану для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ) і прикладної математичної дисципліни "Математичні методи в психології" (предмету з вибіркової частини навчального плану підготовки майбутніх психологів на факультеті початкової освіти і практичної психології).
   Зміст навчальної дисципліни "Елементарна математика" поділений на 4 змістові модулі, що відповідно передбачає проведення 4-х модульних контрольних робіт із максимальним оцінюванням у 4 бали за кожну. При цьому отримання студентом найвищої оцінки можливо лише за умови правильного розв'язання всього комплексу задач, складність яких оцінюється 1, 2, 3 або 4 балами.
   Репродуктивна діяльність студентів під час аудиторної роботи оцінюється 1-2 балами (відповіді на теоретичні запитання, розв'язування задач репродуктивного характеру, доповнення, участь у дискусії). Оцінки в 3-4 бали відображають здатність студентів до виконання математичної діяльності продуктивного рівня (застосування теорії у змінених і нестандартних ситуаціях, розв'язування задач підвищеного і високого рівнів складності). Одним із видів експрес-контролю є проведення короткочасного тестування з максимальним оцінюванням у 2 бали. Оцінка за правильно виконані завдання повного блоку експрес-контролю (стандартного або репродуктивного рівня складності запитання і задачі) обчислюється із застосуванням коефіцієнту складності (к = 1/4 - для блоку, що складається з восьми однобальних завдань, або к = 1/3 - для блоку з шести завдань такого самого рівня складності). Для окремих тем використовуються й інші способи оцінювання результатів експрес-опитування (залежно від кількості правильно виконаних завдань). Аналогічним чином оцінюються самостійні роботи, що виконують студенти під час аудиторних занять.
   Оцінки за усні та письмові опитування на занятті виставляються в одній клітинці журналу, через дріб, де у знаменнику проставляються оцінки за експрес-контроль.
   При модульному оцінюванні аудиторної роботи сума усереднених балів (від 1 до 4-х) відображає реальний рівень навчальних досягнень.
   Максимальна оцінка за обов'язкові завдання самостійної роботи, що перевіряються регулярно при вивченні матеріалу кожного змістового модуля (конспектування, систематизація формул, розв'язування стандартних задач тощо) - 3 бали.
   Індивідуальні творчі завдання при вивченні елементарної математики є досить різноманітними. Вони передбачають пошуково-дослідницьку діяльність із самостійного поглиблення теоретичних знань, підготовку міні-доповідей, розв'язування дослідницьких задач високого рівня складності, написання рефератів, в яких оцінюється не тільки і не стільки виклад теоретичного матеріалу, скільки розв'язання задач на його застосування, причому викладач обов'язково проводить попереднє орієнтування щодо очікуваних результатів. Оцінка за написання реферату (4 бали, змістові модулі 2-4) виставляється в окрему графу та враховується при виставленні підсумкової оцінки, оскільки кожний студент може вибрати не більше як одну тему.
   Підсумкова (семестрова) рейтингова оцінка виставляється в балах (як сума модульних оцінок і оцінки за підсумкове тестування) за національною шкалою та шкалою ECTS у відповідності до чинного "Положення про порядок оцінювання навчальних досягнень студентів БДПУ" та відповідних рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Орієнтовний розподіл балів з видів оцінюваної діяльності студентів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

   Очевидно, що при такому оцінюванні отримання високих результатів визначальним чином залежить від особистісних досягнень студентів у творчій діяльності.
   Дещо іншою є модель оцінювання досягнень студентів при вивченні предмету "Математичні методи в психології", що належить до групи так званих "мало кредитних" дисциплін (12 годин аудиторних занять) і має характер оглядового курсу.
   В основу оцінювання успішності студентів у цьому випадку було покладено принцип визначення залікових одиниць, зміст яких орієнтований на забезпечення можливостей подальшого застосування набутих знань і вмінь на практиці.
   Орієнтовна шкала бального оцінювання при вивченні цієї дисципліни наведена в таблиці 2 (де також ураховуються рівні складності завдань).
   Апробація запропонованих моделей оцінювання досягнень студентів упродовж минулого і поточного (2008/2009) навчальних років показала, що отримані результати в цілому відповідають закону нормального розподілу статистичних величин (мається на увазі кількісний розподіл оцінок по інтервалах FX, DE, ВС, А шкали ECTS).

Таблиця 2

   Висновки. Набутий в ході експерименту з упровадження у закладах вищої освіти України системи кредитно-модульного навчання досвід дозволяє викладачам розробляти моделі оцінювання досягнень студентів з максимальним урахуванням сучасних підходів, специфіки, цілей і завдань вивчення навчальних дисциплін і, з огляду на існуючі тенденції, робить перспективним комп'ютеризацію обліку успішності тих, хто навчається, з обов'язковим забезпеченням можливостей їх доступу до персональних файлів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Доповідна записка Колегії Міністерства освіти і науки України "Про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації".
2. Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи // За ред. В.П. Андрущенка. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - 221 с
3. Есаулов А.О. Методологічні аспекти оцінювання успішності студентів /А.О.Есаулов // Військова освіта: 36. наук. пр. - К., 2004. - № 2(14). - С 142-150.
4. Рекомендації по оцінюванню успішності студентів // Практикум з методики навчання математики. Загальна методика: Навч. посіб. для педагогічних університетів / З.І.Слєпкань, А.В.Грохольська, В.Я.Забранський та ін. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - С 290-291.
5. Слєпкань 3.1. Модульно-рейтингова система навчання й контролю успішності студентів Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посіб. / З.І.Слєпкань. - К.: Вища шк., 2005. - С 148-159.
6. Флегантов Л.О. Оцінка результатів навчальної роботи студентів у кредитно-модульній системі / Л.О.Флегантов // Тезисы докладов международной научно-практической конференции (15-17 ноября 2005г.). -Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005. - С. 282-283.7.
Наказ МОНУ від 23.04.2004 №48 "Про затвердження Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців"
8. Наказ МОНУ № 612 від 13.07.2007 "Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року".

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com