www.VuzLib.com

Головна arrow Земельне право arrow Правові аспекти економічної оцінки земель
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Правові аспекти економічної оцінки земель

Н.О. Грабовець

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ

   З’ясовано сутність категорії«економічна оцінка земель», виявлено недоліки правового регулювання економічної оцінки земель та надано пропозиції щодо їх усунення.
   Економічна оцінка земель, державний земельний кадастр, земельні ділянки.
   Ведення державного земельного кадастру (далі - ДЗК), крім кількісних та якісних характеристик земельних ділянок, вимагає зібрання відомостей про економічні показники, що визначають цінність землі. У цьому полягає завдання такої складової частини ДЗК, якою є економічна оцінка земель. У свою чергу дані економічної оцінки є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а отже, служать обґрунтуванням ставок земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо), аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами та визначенні економічної придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур (ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 р. № 1378-1V).
   Економічна оцінка земель є економіко-правовою категорією, адже її поняття і засади проведення регламентовані нормативно-правовими актами, зокрема, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 p. № 2768-111 (далі - ЗКУ) і Законом України «Про оцінку земель». Однак вчені-правознавці дослідженням економічної оцінки земель практично не займалися, лише загальна характеристика даної проблеми зустрічається у наукових працях Ю. Г. Жарікова, О. М. Колотинської, P. І. Марусенка, А. М. Мірошниченка, В. В. Носіка, О. М. Пащенка, В. 3. Янчука та ін., що свідчить про її актуальність. Мета цієї статті полягає у вивченні теоретичних підходів до визначення економічної оцінки земель, а також аналізі норм чинного законодавства, що регулює порядок її проведення.
   У законодавстві України під економічною оцінкою земель розуміється оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському та лісовому господарстві і як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та доходність з одиниці площі (ч. 1 ст. 200 ЗКУ, ст. 1 Закону України «Про оцінку земель»).
   В. В. Носік слушно зауважив, що у правовому значенні економічну оцінку земель слід розглядати через призму суспільних відносин, що виникають в процесі одержання, обробки, збереження, поширення і використання у встановленому законодавством України порядку за визначеними показниками інформації про землю як природний ресурс, засіб виробництва у сільському і лісовому господарстві, а також як просторовий базис у суспільному виробництві. Об’єктом правового регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі проведення економічної оцінки земель, є земельно- кадастрова інформація щодо продуктивності земель всіх категорій, ефективності їх використання та доходності з одиниці площі [1, с. 40-41].
   Деякі науковці-економісти пропонують визначати економічну оцінку землі двох видів залежно від її призначення вирішувати певні завдання: чи то визначення цінності як природного ресурсу, стимулювання охорони земель, чи то визначення цінності землі як об’єкта власності [2, с. 16]. При цьому сутність економічної оцінки землі полягає у визначенні економічного ефекту від використання різних за якістю земель шляхом врахування різниці у природних, економічних, соціальних та екологічних чинниках [2, с. 5].
   Крім того, економічну оцінку земель можна розглядати як вид земельно- кадастрової діяльності, що відповідає складовій частині ДЗК [3, с. 13].
   Таким чином, економічну оцінку земель можна розуміти як регламентовану нормами права діяльність уповноважених суб’єктів, спрямовану на одержання необхідних для ведення ДЗК документованих відомостей про продуктивність земель всіх категорій, доходність з одиниці площі та ефективність використання різних за якістю земель шляхом аналізу природних, економічних, соціальних та екологічних чинників, що впливають на їх цінність.
   Слід підкреслити, що Законом України «Про оцінку земель» визначено 3 види оцінки земель: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель і грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5), і лише проведення грошової оцінки земельних ділянок регламентовано відповідними Порядками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення економічної оцінки земель як повноцінного законодавчо визначеного виду оцінки земель залишається неврегульованим, оскільки даним Законом встановлено лише періодичність і суб’єкти її проведення. Відповідно ж до п. 2.4 Тимчасових методичних вказівок по веденню державного земельного кадастру, що є Додатком №1 до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 3 вересня 1999 р. № 83 [4], економічна оцінка земель визначається за методикою, затвердженою Державним комітетом України по земельних ресурсах. Однак така методика досі не розроблена. На нашу думку, Методика економічної оцінки земель має бути затверджена постановою Кабінету Міністрів України, оскільки згідно зі ст. 13 ЗКУ організація ведення ДЗК належить до повноважень цього органу виконавчої влади.
   Останній раз в Україні економічна оцінка земель проводилась ще в 1988 р. за Загальносоюзною методикою оцінки земель (тимчасовою), схваленою Міністерством сільського господарства СРСР 6 грудня 1976 p., і ці дані на сьогодні практично повністю втратили актуальність [5, с. 62]. Втім, вч. 2 ст. 17 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз на 5-7 років. Тому є нагальною потреба у поновленні даних цієї складової ДЗК. Необхідно зауважити, що згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оцінку земель» економічна оцінка земель проводиться лише на землях сільськогосподарського призначення. Разом з тим, на підставі ч. 2 ст. 200 ЗКУ, економічна оцінка має проводитися на землях різного призначення. До того ж, і в Законі України «Про оцінку земель» зазначено, що дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок (ч. 3 ст. 5), яка, в свою чергу, проводиться на землях усіх категорій (ч. 1 ст. 18). Тому є слушною думка О. М. Пащенка щодо визначення об’єктом економічної оцінки земель єдиного земельного фонду країни, представленого різними категоріями земель і земельними угіддями з різним ґрунтовим покривом [6, с. 557]. Отже, в Законі України «Про оцінку земель» ч. 1 ст. 17 слід викласти у такій редакції: «Економічна оцінка земель проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно- правових актів на землях усіх категорій та форм власності.». Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років. Однак, як вже було зазначено вище, економічній оцінці підлягає увесь земельний фонд України. Крім того, А.М. Мірошниченко і Р.І. Марусенко слушно зауважили, що формулювання Закону є не зовсім вдалим і не дає чіткої відповіді на те, чи можна і чи потрібно проводити переоцінку до спливу 5 років [7, с. 440]. У зв’язку з цим, у даній статті доцільно встановити періодичність проведення економічної оцінки земель до меншого із зазначених параметрів строку.
   З урахуванням положень ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» щодо періодичності проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок різних категорій, слід внести зміни до ч. 2 ст. 17 даного Закону і викласти її у такій редакції: «Економічна оцінка земель проводиться: сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 років; несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 років.».
   Згідно з п. 12 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 [8], економічна оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат і диференціальним доходом. Вказані оціночні показники по агровиробничих групах ґрунтів визначають та відповідні оціночні шкали складають у межах природно-сільськогосподарських районів [9, с. 5]. Тобто об’єктом економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення приймаються агровиробничі групи ґрунтів, а територіальною основою такої оцінки є природно-сільськогосподарське районування. При цьому головне завдання економічної оцінки земель полягає у визначенні диференціального рентного доходу на сільськогосподарських угіддях, а саме - частини чистого доходу, яка виражає вартість додаткового приросту сільськогосподарської продукції на відносно кращих і середніх землях при вирощуванні сільськогосподарських культур [9, с. 5]. Економічна оцінка земель несільськогосподарського призначення, відповідно до норм вищезгаданого Положення, проводиться за місцеположенням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням територій, соціально-економічними умовами їх використання. Відповідно, при економічній оцінці таких земель враховуються фактори, що впливають на цінність земель і ефективність їх використання. Об’єктом оцінки є певні території земель несільськогосподарського призначення. Зокрема, і в ст. 3 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що об’єктами оцінки земель є територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон. Так, економічну оцінку земель населених пунктів проводять у розмірі зон економічної оцінки їх територій з урахуванням місцеположення ділянок відносно центрів громадського обслуговування, магістральних, інженерно-транспортних мереж, а також архітектурно- ландшафтного та історико-культурного значення територій, їх функціонального призначення. Економічну оцінку земель лісового фонду проводять на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних, кліматорегулюючих, захисних та інших корисних природних властивостей лісів, а також їх лісосировинного значення; а земель водного фонду - за їх місцеположенням, якісним складом і кількістю води водного об’єкта, його екологічним значенням, а також соціально-економічними умовами використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їх продуктивність (п. 13-16 Положення).
   Варто відмітити, що в науковій літературі існує думка про те, що економічна оцінка земель відноситься до землеустрою, а не до ведення ДЗК, оскільки в ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що даний вид оцінки земель проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Проте з цим не можна погодитись, оскільки належність економічної оцінки земель до складових частин ДЗК законодавчо визначена у ст. 196 ЗКУ. До того ж, у п. 5 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру чітко визначено, що економічна оцінка земель відноситься до процедур, що забезпечують ведення ДЗК. Відповідно ж до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 p. № 858-IV до робіт із землеустрою віднесені обстежу вальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно- вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою, і аж ніяк не земельно-оціночні роботи.
   Згідно зч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення економічної оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За результатами проведення даного виду оцінки земель складається технічна документація, що підлягає державній експертизі відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 p. № 1808-IV, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (ст. 1). В свою чергу, документація, що отримала позитивний висновок експерта, повинна бути затверджена: у межах населених пунктів - відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - відповідною районною радою (ч. 1 ст. 20, ст. 21, ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»). Слід зауважити, що згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» об’єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені Законом, що також вказує на відмінність земельно-оціночних і землевпорядних робіт.
   Економічну оцінку земель можна визначити як регламентовану нормами права діяльність уповноважених суб’єктів, спрямовану на одержання необхідних для ведення державного земельного кадастру документованих відомостей про продуктивність земель всіх категорій, дохідність з одиниці площі та ефективність використання різних за якістю земель шляхом аналізу природних, економічних, соціальних та екологічних чинників, що впливають на їх цінність.
   У процесі дослідження встановлено, що економічній оцінці підлягає увесь земельний фонд України. На сьогодні правове регулювання даного виду оцінки земель є обмеженим, навіть відсутні нормативні акти, які б визначали методику її проведення, а чинне законодавство потребує вдосконалення, зокрема, щодо уточнення періодичності проведення економічної оцінки земель несільськогосподарського призначення.

Список літератури

   1. Носік В. В. Коментар до статей 199-201 глави 34 «Державний земельний кадастр» Земельного кодексу України // Науково-практичні коментарі. - 2003. - № 3. - С. 39-44.
   2. Ковальова О. М. Економічна оцінка сільськогосподарських земель з урахуванням соціального та екологічного чинників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» / О. М. Ковальова. - Суми, 2002. - 19 с.
   3. Грабовець Н. О. Правове забезпечення основних видів земельно-кадастрової діяльності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / Н. О. Грабовець. - К., 2011. - 18 с.
   4. Про удосконалення ведення державного земельного кадастру в зв’язку з його автоматизацією : наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 3 вересня 1999 р. № 83 // Землевпорядний вісник. - 1999. - № 3.
   5. Канаш О. П. Сучасні проблеми грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення / О. П. Канаш // Землевпорядкування. - 2001. - № 1. - С. 62-63.
   6. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / за заг. ред. В. В. Медведчука. - К. : Юрінком Інтер, 2004. - 656 с.
   7. Мірошниченко А. М. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / А. М. Мірошниченко, P. І. Марусенко. - К. : Правова єдність, 2009. - 496 с.
   8. Про порядок ведення державного земельного кадастру : постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 // Зібрання постанов Уряду України. - 1993. - № 3. - Ст. 55.
   9. Добряк Д. С. Методичні засади економічної оцінки сільськогосподарських угідь / Д. С. Добряк, А. Г. Мартин // Землеустрій і кадастр. - 2009. - № 3. - С. 3-7.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com