www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Цілісність і принцип матричності у процесах пізнання
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Цілісність і принцип матричності у процесах пізнання

В.П. Вержиковський,
кандидат фізико-математичних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

ЦІЛІСНІСТЬ І ПРИНЦИП МАТРИЧНОСТІ У ПРОЦЕСАХ ПІЗНАННЯ

   Постановка проблеми. Проблеми дослідження цілісності системи освіти у період визначення шляху подальшого її розвитку на початку XXI століття привертає все більше уваги і теоретиків, і практиків, які працюють над її розв'язанням. Останнім часом набула розвитку ідея про створення теорії ноосферної освіти Н. Маслової. Принциповим питанням стає посилання на біоадекватну (природодоцільну) методику викладання навчальних дисциплін, яка була запропонована Н. Масловою.
   Впровадження запропонованого підходу не руйнує звичний навчально-виховний процес як у дошкільній ланці освіти, так і у вищій школі. Для презентації інформації у вигляді матриці (таблиці) потрібно навчальну інформацію подати як систему базових понять, які бажано запропонувати у різних кодах. Учень (студент) формулює завдання, питання, на які інші повинні за певними правилами (кодами) сконструювати правильні відповіді. Залежно від виду занять (навчальних завдань) вимоги до постановки питань (завдань) можуть змінюватися.
   Статтю присвячено методології пізнавальної діяльності, яка базується на законі цілісності, зокрема навчальної діяльності.
   Аналіз досліджень і публікацій. Різними аспектами проблеми цілісності займалися багато вчених, зокрема О. Новиков [7, с.5], який пропонує розглянути перспективи розвитку системи освіти як цілісної системи, що охоплює всі її підсистеми від дошкільної, загальної середньої освіти, початкової професійної підготовки молоді до вищої і післядипломної освіти в усіх основних аспектах: змістовому, організаційному, пов'язаному з управлінням, фінансовому тощо. За глибоким переконанням автора нова система народної освіти повинна стати єдиною (цілісною).
   Ґрунтовним дослідженням проблеми цілісності займався В. Ганзен [4]. На його думку, цілісність - об'єктивна властивість предметів зовнішнього світу. На всіх рівнях організації існують цілісні об'єкти. На мікрофізичному рівні це атоми і молекули; на біологічному - клітини, організми, популяція і біосфера; на соціальному - групи, колективи, народи, суспільство; на психічному - образ, свідомість, особистість; на космічному - планетні системи, галактики й, нарешті, Всесвіт [4, с.5].
   Вчений звертає увагу на те, що для пізнання явищ природи недостатньо використання ідеї інтегральної цілісності, яка не має вичерпної повноти і повинна бути доповнена ідеєю еволюції. Оскільки еволюційний підхід передбачає не тільки поперечну дискретність, але й продольну неперервність, тобто дослідження не тільки відміні між рівнем організації й етапами еволюції, але й виявлення інваріантів еволюції, притаманної всім стадіям розвитку.
   Є ще один суттєвий момент, на який звертає увагу В. Ганзен. Для опису одного й того ж цілого треба використовувати різні мови - від точної мови математики до літературної мови. Оптимізація опису досягається завдяки кількісним поняттям, символічному та графічному зображенню запису кількісних закономірностей, використанню таких інформаційних понять, як вектор, матриця тощо.
   Заслуговує на увагу робота П. Ерднієва і Б. Ерднієва у якій звертається особлива увага на зручний засіб щільної "упаковки" знань на невеликому просторі, що займає матриця зображень, яка вносить не тільки системність у знання, але й допомагає здобути приховану інформацію [3, с 153]. Причиною такої прискореної переробки інформації є підключення специфічного механізму правопівкульного (немовного!) мислення, спроможного на симультанне охоплення істини. Отже матриця - більш хитрий винахід людського розуму, ніж формула! [5, с.146]. Ці автори вводять поняття матричного мислення як пізнавального принципу, який має значну спільність: поштовхом до відкриття періодичної системи елементів Д. Менделєєва слугувала звичка великого хіміка розкладати пасьянс [5, с 145].
   Н. Маслова у статті "Ноосферна освіта: методологія, технологія, інструментарій" [6] виклала наукову концепцію сучасного етапу освіти, це концепція ноосферної освіти розглядається як система науково-теоретичних, гносеологічних, методологічних і практичних поглядів на природу освіти та можливості його ефективного використання у суспільстві.
   Метою статті є принципово інший підхід до розкриття поняття цілісної системи освіти, спираючись на дидактичний принцип матричності мислення у процесах пізнання.
   Метою ноосферного викладання навчальних дисциплін є навчання цілісному, динамічному мисленню за допомогою "мыслеобразов" у доповненні до дискурсивно-логічного мислення.
   Виникає питання про вживання терміну цілісність мислення і цілісність системи освіти. Відомо, що дошкільна ланка освіти є елементом всієї системи освіти. Дедалі збільшується кількість публікацій про використання матриць в практиці роботи дітей цього віку.
   Автором досить потужних розробок для розвитку мислення дітей 5-7 років життя є Є. Шулешко. У його програмах-матрицях подаються орієнтири роботи з дітьми 5-7 років. Свій напрямок роботи з дітьми дошкільного віку має В. Букатов, який працює у соціо-ігровій педагогіці, використовуючи матриці. Навчанням дошкільників комбінаторному експериментуванню займався А. Подд'яков [8]. Іншим напрямком роботи з дошкільнятами є опрацювання стратегії грамотного письма, яка базується на нейролінгвістичному програмуванні. Отже, виникло протиріччя: Н. Маслова вважає що робота дітей з "мыслеобразом" забезпечує правильне функціонування мозку і гарантує успіх у пізнанні. Зауважимо, що існує дидактичний засіб більш потужного плану, який забезпечує розв'язування практично всіх проблем, які стосуються докорінних змін у системі освіти та виховання. Таким засобом є матриці або навчальні матриці.
   Користуючись психологічним принципом 7 і 2, зупинимося на 9 проблемах, які пов'язує принцип матричності у пізнанні з різними цілісностями.
   Пояснимо кожну проблему окремо. 1. Проблема цілісності педагогічної системи освіти. Як було зазначено вище у дошкільній ланці освіти матриці знайшли широке застосування, зокрема, під час вивченні родових і видових характеристик об'єктів. Рекомендацій щодо використання образонів дітьми дошкільного віку у працях Н. Маслової автор не знайшов. 2. Проблему методології навчальної діяльності до трьох років і з 3 до 7 років не висвітлено, оскільки не зрозуміло, як її використати. 3. Проблема роботи правої та лівої півкуль головного мозку ще невивчена. 4. Проблема алгоритмізації навчальної інформації, тобто існування скінченного алфавіту. Використання матриць забезпечує розв'язання цієї проблеми. 5. Проблема технологічності використання персональних комп'ютерів. Програмується матриця, а не конкретний зміст навчального матеріалу. 6. Проблема здійснення постійного оберненого зв'язку. Це один з основних принципів кібернетичності. 7. Проблема наукової організації праці (НОП): вихователя, вчителя, викладача. За умови включення всіх суб'єктів навчального процесу в діяльність, тобто співпраця всіх учасників, задіяних у процесі пізнання. 8. Проблема, що забезпечує основи орієнтаційної діяльності (дошкільнят, учнів, студентів). 9. Проблема економічної доцільності. Зміст освіти не міняється, а тільки корегується; методологія, методи, прийоми залишаються без суттєвих змін. Принципово новим стає матрична технологія пізнання або матричність мислення як пізнавальний принцип.
   Проблемою цілісності системи освіти автор займається з кінця 80-тих років минулого століття. Спочатку у зв'язку з впровадженням персональних комп'ютерів у навчальний процес загальноосвітньої школи виникла потреба обґрунтувати вік дітей, з якого можливо їх залучати до використання ПК.
   З різних причин автор зацікавився початковою ланкою освіти. На оголошений конкурс держбюджетних робіт підготував у 1989 р. обґрунтування доцільності і необхідності виконувати держзамовлення за темою "Психолого-педагогічні і методичні основи впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес початкової школи". Тему було затверджено, визначено об'єм фінансування, створено колектив виконавців, до складу якого увійшли викладачі інституту, студенти, вчителі й учні-старшокласники. Всього 25 виконавців.
   Експериментальна перевірка матричної технології пізнання здійснювалася за планом підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, зокрема, м. Жуковський, м. Одінцове та інших міст Московської області до 1991 р. З 1995 по 1997 pp. експеримент здійснювався у м. Запоріжжя у 26 школах і 4 дошкільних дитячих закладах.
   З розробками автора цієї публікації у межах факультативних занять було ознайомлено студентів фізико-математичного факультету, факультету підготовки вчителів початкових класів, факультету дошкільного виховання.
   Висновки. Отже, підводячи підсумки, констатуємо, що за допомогою матриць можна розв'язувати кожну з дев'яти зазначених у статті проблем.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження: розглянути використання принципу матричності у дошкільній ланці освіти; обґрунтувати доцільність впровадження принципу матричності мислення учнями початкових класів, зокрема, при вивченні математики; використати маточну технологію при роботі в основній школі на прикладі математики; використати матриці при вивченні математичного аналізу в вищій педагогічній школі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вержиковский В.П. Учебные матрицы как форма активизации обучения : тезисы Всесоюзной научно-практической конференции "Психология перестройки народного образования", 9-11 ноября 1989 г. / В.П. Вержиковський. - М., 1989.
2. Вержиковский В.П. Учебные матрицы и технология их применения при изучении математики в начальных классах / В.П. Вержиковський. -Бердянск, 1994.-128 с.
3. Вержиковський В.П., Разбаєв О.А. Моделювання навчальних матриць за допомогою комплексної програми MATRICA/ В.П. Вержиковський, О.А. Разбаєв // Матеріали всеукраїнської конференції молодих науковців, "Інформаційні технології у науці та освіті" 15-18 квітня 1997 р.
4. Эрдниев П.М., Эрдниев Б.П. Укрупнение дидактических единиц в обучении математике : кн. для учителя / П.М. Эрдниев, Б.П. Эрдниев. - М. : Просвещение, 1986.-255 с.
5. Маслова Н.В. Ноосферна освіта: методологія, технологія, інструментарій / Н.В. Маслова.
6. Новиков A.M. Российское образование в новой эпохе / Парадоксы наследия, векторы развития /AM. Новиков. - М.: Эгвес. 2000. -272 с.
7. Поддьяков А.Н. Обучение дошкольников комбинаторному экспериментированию /АН. Поддьяков // Вопросы психологии. -1991. - №4 -С. 29-34.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com