www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Підготовка педагогів для дошкільних закладів у польських ВНЗ в контексті болонського процесу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Підготовка педагогів для дошкільних закладів у польських ВНЗ в контексті болонського процесу

Е. С. Вільчковський,
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України,

A. Е. Вільчковська, кандидат педагогічних наук,
B. Р. Пасічник, кандидат педагогічних наук
(Гуманістично-природничий університет імені Я. Кохановського м. Кельце, Польща)

ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІВ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПОЛЬСЬКИХ ВНЗ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

   Постановка проблеми. В останнє десятиріччя значно посилюються тенденції до інтеграції західноєвропейських країн у галузі освіти. Керівництво Європейського Союзу вважає, що розробка єдиної освітньої стратегії є обов'язковою умовою економічного об'єднання Європи і соціальної стабілізації країн ЄС. Йдеться про формування конкретного, більш чіткого механізму політики інтеграції в означеній сфері й, насамперед, про уніфікацію і стандартизацію національних систем освіти. Важливим завданням інтеграції є також сприяння духовному зближенню європейських народів, подоланню ще існуючих у наш час взаємних образ, недовіри та неприязні. Наприкінці XX століття у більшості країн Європи, а також у Польщі та Україні, почалося реформування шкільної та вищої освіти. Ці реформи не дивлячись на те, що кожна країна має свою систему освіти, політичний устрій, економіку, промисловість, культуру, стан розвитку науки тощо, мають спільні підходи, які стосуються модернізації структури освіти, удосконалення її змісту, методів навчальної та виховної роботи, поширення наукових досліджень у цій галузі, збільшення фінансування на її подальший розвиток. На сучасному етапі розвитку української незалежної держави актуальним є питання вдосконалення вітчизняної освітньої системи відповідно до світових вимог і Болонської угоди, зокрема. Реалізація цього завдання не можлива без знання стану, основних тенденцій і закономірностей розвитку освіти в різних країнах.
   Аналіз досліджень і публікацій. В останнє десятиріччя українськими вченими активно здійснюється дослідження освітньої галузі в різних країнах світу (Н. Абашкіна, Г. Андрущук, С. Власенко, В. Жуковський, Н. Заїченко, Л. Зязюн, Т. Кошмакова, К. Корсак, М. Лещенко, О. Локшина, О. Міхайленко, В. Поліщук, Л. Пуховська, А. Шевченко та інші). Значний інтерес у вітчизняних дослідників викликав зарубіжний досвід підготовки педагогічних кадрів. Особливої уваги заслуговують наукові розробки у цьому напрямку Л. Пуховської, В. Гаманюк, М. Красовицького, А. Паринова та інших. Проте дошкільна педагогічна освіта ще не стала предметом порівняльно-педагогічних досліджень.
   Мета статті - розкрити основні тенденції розвитку західноєвропейської вищої школи, зокрема, схарактеризувати систему підготовки педагогів дошкільної освіти у Польщі та її відповідність принципам і вимогам Болонської декларації.
   Зауважимо, що система освіти у кожній країні досить консервативна і тому революційні зміни та спроби значно змінити зміст освіти, її структуру, запровадити новаторські технології у навчальні заклади, не завжди відповідають реальним можливостям суспільства і часто потребують значних фінансових інвестицій в освіту. Тому імовірно, ці зміни, передбачені реформою освіти, повинні відбуватися переважно еволюційним шляхом. Також значна кількість реформ, як зазначає американській учений Д. Делорс, не забезпечує системі освіти навіть необхідного часу на запровадження нових ідей. Певна частина реформаторів, застосовуючи занадто радикальні або теоретичні підходи, не враховують наявний цінний досвід або відкидають позитивні досягнення минулого. У такому випадку педагоги, батьки й учні є дезорієнтованими і недостатньо вмотивованими щодо прийняття і реалізації положень нової реформи [3, с 99]. Інший учений США-У. Джонсон констатує: "якщо ми не знаємо чіткої відповіді на питання, що хотіли б досягти на шляху нашого руху щодо удосконаленню освіти, то нерозумно проектувати позитивний процес навчання і з відповідним його змістом, якщо немає чітко визначеної кінцевої мети [3, с 27]".
   Слід зауважити, що в деяких економічно розвинених країнах Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина та ін.) процес реформування освіти відбувається фактично безперервно. Це викликано необхідністю ретельно проаналізувати й об'єктивно оцінити стан існуючої системи освіти за певний період (8-10 років), узагальнити її досягнення і розробити нові концептуальні підходи щодо усунення виявлених недоліків, а також для подальшої модернізації змісту шкільної і вищої освіти на майбутнє. Стратегією реформ, які зорієнтовано на вимоги наступних десятиріч, є створення принципово нової системи освіти, яка б надавала можливість кожній людині отримати і постійно поповнювати знання, особливо зі своєї спеціальності, протягом усього її активного життя. Ця система має різні назви - "подовжена освіта", "безперервна освіта" тощо [2].
   У країнах Західної Європи, зокрема у Польщі, проводиться значна робота щодо гуманізації вищої освіти. У базових навчальних планах різних факультетів ВНЗ введено такі предмети, як філософія, соціологія, політологія тощо. Посилилася також увага до формування екологічної свідомості майбутніх спеціалістів з вищою освітою. Це пов'язано з нанесенням промисловістю значної шкоди природі, а тому необхідно підвищувати рівень екологічної культури студентської молоді, що є одним із показників їх духовності та моральності.
   За останні роки дещо змінилися критерії оцінки підготовки спеціалістів з вищої освіти. Раніше вважалося, що головне, щоб студенти добре засвоїли навчальний матеріал, який їм викладали у ВНЗ. У наш час головним вважається не просто сума засвоєних знань, умінь та навичок, а сформованість необхідних компетенцій та компетентностей студентів щодо самостійного пошуку корисної для них науково-методичної інформації, творчий підхід до своєї педагогічної діяльності, застосування міжпредметних знань, підготовленість до участі в елементарних наукових дослідженнях, які дають можливість покращити дидактичну та виховну діяльність педагога.
   В одній із публікацій ЮНЕСКО "Зміст освіти. Світові перспективи її розвитку від наших днів до 2000 р." записано, що освіта повинна бути, насамперед, чинником розвитку свідомості, а не лише інструментом індоктринації (повідомлення знань і репродуктивного їх засвоєння). Мається на увазі усвідомлення студентами моральних, духовних, естетичних цінностей, які складають головні цілі існування людини та для яких наука і технологія повинні бути лише засобами. До цих цінностей відносяться також - гідність людини, любов до найближчих, гармонія з природою. Тобто цінності, які не дивлячись на їх давність, повинні відроджуватись і оновлюватись у кожній новій епосі [6].
   Одну з головних ролей у визначенні основних напрямків загальної соціально-економічної, політичної та культурно-освітньої стратегій західноєвропейських країн виконує Європейський Союз, до якого на сьогодні належать 27 держав. Однією з важливих умов подальшого його зміцнення є інтеграція освіти цих країн, яка відображає процеси їх зближення, сприяє подальшому розвитку системи освіти. З 1976 року функціонує Постійний Комітет освіти держав членів ЄС до завдань діяльності якого входить розробка стратегії їх співробітництва, з метою гармонізації системи освіти західноєвропейських країн.
   19 червня 1999 року 29 європейських країн підписали Болонську декларацію, яка визначила основні завдання. Вирішення їх передбачає створення Європейського простору вищої освіти і піднесення її на більш високий світовий рівень. До цих завдань належать: прийняття системи прозорих, порівнювальних дипломів, з метою сприяння інтеграції європейських громадян на ринку праці та підвищення конкурентоспроможності європейської системи освіти на світовому ринку; прийняття системи, що базується на двох навчальних ступенях - ліцензіат і магістратура. Для доступу до другого ступеня необхідно закінчити перший, який триває три роки. Дипломи про закінчення першого навчального циклу відповідатимуть рівню кваліфікації, що відкриває доступ до Європейського ринку праці. Другий ступінь передбачає отримання диплома магістра, який дає можливість продовжувати навчання в аспірантурі, писати дисертацію і після успішного її захисту, отримати науковий ступінь - доктора наук (у Польщі цей ступінь відповідає українському - кандидат наук); введення системи кредитів на зразок ECTS, яка мотивує студентів до більш серйозного відношення до навчання, більшої їхньої мобільності. Вони мають можливість продовжувати навчання в інших ВНЗ своєї країни, а також у подібних навчальних закладах інших держав Європи; сприяння мобільності має забезпечуватися шляхом усунення перешкод для вільного пересування студентів -доступ до навчання, можливість здобуття освіти та послуг, що з нею пов'язані; для викладачів, науковців та адміністративного персоналу більш чітке визначення і належне врахування часу наукової роботи, викладання та навчання в Європейському просторі без порушення прав, які надаються їх статусом; сприяння Європейській співпраці у цій галузі, оцінювання якості освіти, розробки у перспективі порівнювальних критеріїв і методологій; розробка необхідного Європейського виміру у вищій освіті, зокрема, в тому, що стосується створення навчальних програм, співробітництва між ВНЗ, організаціями, інтегрованими програмами освіти, фахової підготовки, науки.
   Прийняття системи прозорих і порівнювальних дипломів та додатків до них передбачає ефективне використання національних законодавств з метою спрощення нострифікації дипломів в академічному та професійному плані, а також сприяння об'єктивному визначенню кваліфікації та компетенції громадян у межах Європейського простору вищої освіти. Крім того виникає необхідність забезпечення на інституційному, національному та Європейському рівнях розвитку спрощеного, ефективного та справедливого механізму визначення освітніх рівнів із врахуванням різноманітних кваліфікацій. Такий підхід до підготовки фахівців різних спеціальностей, в тому числі педагогів, значно полегшить доступ студентів до Європейського ринку праці та зміцнить сумісність і узгодженість вищої освіти в Європі, а також її привабливість та конкурентоспроможність.
   Слід зазначити, що польська вища освіта досить легко сприйняла вимоги Болонської декларації. Справа в тому, що за останні двадцять років ВНЗ Польщі традиційно готували магістрів переважно за п'ятирічним строком їх навчання. Після розпаду соціалістичного табору, який очолював СРСР, польська освіта стала чітко орієнтуватися на системи освіти Західноєвропейських країн. її науковці та викладачі ВНЗ систематично беруть участь у міжнародних наукових конференціях і симпозіумах, а також проходять наукове стажування у провідних університетах Європи. П'ять років тому (травень 2004 р.) Польща була прийнята до Європейського Союзу, який вимагає обов'язкове входження освіти усіх країн його учасників у науковий та освітній простір Європи. Тому для польської вищої освіти прийняття Болонської декларації відбулося досить спокійно і без зайвого ажіотажу.
   Розглянемо на прикладі підготовки педагогів для дошкільних закладів і початкової школи в гуманітарно-природничому університеті м. Кельце, як реалізуються вимоги Болонської декларації у ВНЗ Польщі, що мають подібні факультети. Підготовка педагогів для дошкільних закладів та початкової школи з вищою освітою за рівнями - ліцензіат та магістр проводиться у Польщі в наступних навчальних закладах: вчительські колегії, вищі професійні школи за трирічним терміном навчання студентів і отримання випускниками диплому ліцензіату (перша ступень вищої освіти). Також існує широка сітка вищих навчальних закладів: вищі педагогічні школи, академії, університети (державні та приватні), які крім лецензіатських циклів навчання мають дворічний магістерський цикл і готують магістрів педагогіки.
   Зважаючи на рекомендації Болонської декларації і національні традиції у Польщі, підготовка вчителів початкових класів поєднується з підготовкою вихователя для дошкільних закладів ( їх також називають вчителями). Подібна традиція існує у багатьох країнах Європи. Ця двопрофільна підготовка має значні позитивні аспекти: по-перше, більш ефективно вирішується завдання підготовки дітей старших груп до школи. Безумовно, що наступність між дошкільним закладом і початковою школою може краще здійснити педагог, який має підготовку з цих спеціальностей. Випускник ВНЗ з означеною підготовкою може швидше знайти працю в школі або дошкільному закладі. Слід зазначити, що в майже у всіх регіонах Польщі є значною проблема працевлаштування педагогів. Усі діти, які вступають до 1 класу школи, обов'язково повинні пройти однорічну підготовку в 0 класі (zerowka), який може бути організований при школі або дошкільному закладі. У цих класах також працюють педагоги, які закінчили згаданий вище факультет.
   Може виникнути питання про те, що за цей період навчання можна краще підготувати педагогів за однією спеціальністю, ніж за двома. Однак відомо, що ВНЗ не може дати психолого-педагогічні та спеціальні знання випускнику на весь період його педагогічної праці. Необхідно постійно поповнювати їх у процесі багаторічної педагогічної діяльності. Можна згадати з цього приводу висловлювання. К. Ушинського: "Учитель, який не працює над собою, уподібнюється до верстового стовпа, який сам стоїть на місці, а іншим вказує дорогу".
   Навчальний процес на лецензіатському циклі навчання студентів триває 6 семестрів і охоплює мінімум 1800 годин на денному відділенні. На заочному відділенні ця кількість годин зменшується на 25-30%. Навчальний план для трирічного циклу підготовки (лецензіат), згідно з базовим стандартом, передбачає наступні дисципліни: філософія, соціологія, психологія, історія педагогіки, основи загальної педагогіки, методологія педагогічних досліджень, фізичне виховання, біомедичні основи розвитку і виховання, інформаційні технології, іноземна мова, теоретичні основи виховання, теоретичні основи дидактики, суспільна педагогіка, педагогіка початкових класів, дошкільна педагогіка, методика роботи вчителя у дошкільному закладі, методики різних дисциплін (рідної мови, математики, мистецтва, праці тощо), педагогіка ігор, планування праці в інтеграційному навчанні, методика оздоровчо-моторичного навчання, педагогічна діагностика і терапія, діагностика підготовки дитини до школи, основи логопедії, семінар для написання дипломної праці. За навчальний період студенти беруть участь в чотирьох видах практики: цілорічна в школі (5 семестр) і в дошкільному закладі (4 семестр) по 60 годин кожна. У вересні практика триває по два тижні в школі (40 годин) і в дошкільному закладі (40 годин). Навчальний рік у польських ВНЗ починається з жовтня місяця. Наприкінці навчання (травень-червень місяці) студенти повинні закінчити написання дипломної праці під керівництвом викладача, який має науковий ступень і захистити її на лецензіатському екзамені.
   На дворічному магістерському циклі навчання студентів триває 4 семестри й охоплює (за вимогами базового стандарту) не менше 800 годин на денному і 600 годин - на заочному відділеннях. Кількість предметів на магістерському циклі навчання значно менша порівняно з ліцензіатським. У навчальному магістерському плані передбачено наступні дисципліни: сучасні концепції філософії та етики, сучасні проблеми психології, сучасні проблеми соціології, логіка, антропологія культури, методологія соціальних досліджень, андрогогіка, порівняльна педагогіка, педовтологія, сучасні проблеми дошкільної та початкової освіти, практичні заняття з малювання, музики, лялькового театру, інформаційні технології, артеотерапія, логопедія, семінар для написання магістерської роботи. На лекційний курс планується 30% год. і 70% год. - на практичні заняття. Завершується навчання студентів магістерським екзаменом, який передбачає відповіді на питання з педагогіки і психології, із спеціальних дисциплін (методика рідної мови, математики тощо), а також захист магістерської роботи.
   Таким чином, випускник ВНЗ повинен бути підготовлений до праці вчителя у початковій школі та дошкільному закладі. У нього має бути сформований комплекс основних компетенцій: праксеологічні, комунікативні, співпраці, креативні, моральні, інформаційно-медіальні тощо, які обумовлюють багатогранну педагогічну працю вчителя у дошкільному закладі або у початковій школі: праксеологічні компетенції реалізуються педагогом в об'єктивному діагностуванні дітей, ефективному плануванні та чіткій організації своєї педагогічної діяльності, самоконтролі та самооцінюванні результативності власної праці; комунікативні компетенції передбачають технологію спілкування педагога з дітьми, їхніми батьками та колегами, застосування певного стилю виховного впливу на дітей (авторитарного, демократичного, ліберального); компетенції співпраці виражають успішність суспільних спілкувань, мобілізацію дітей до активної навчальної діяльності, усвідомлення педагогом особистої відповідальності за виховання дітей і дотримання загальнолюдських моральних норм в контактах з ними, уміння вирішувати конфліктні ситуації в групі і класі; креативні компетенції проявляються в педагога у творчому відношенні до своєї праці та нешаблонної педагогічної діяльності, застосуванні у навчально-виховному процесі найбільш ефективних методів і прийомів; інформаційно-медіальні компетенції, що реалізуються в застосуванні сучасних засобів і комп'ютерних технологій на різноманітних заняттях та уроках з дітьми дошкільного віку й учнями початкових класів; моральні компетенції, що передбачають наявність загальнолюдської культури і вихованості педагога, відповідального ставлення до виконання своєї педагогічної діяльності, як соціально значущої; у стосунках з дітьми бути доброзичливим, тактовним, об'єктивним, дотримуватися переважно демократичного стилю у взаємостосунках з дошкільниками й учнями; бути для них особистим прикладом, як авторитетна, високоморальна і різнобічна людина.
   Розглянуті компетенції формуються у студентів факультету дошкільного виховання та початкових класів протягом навчання у ВНЗ. У них також повинна бути сформована стійка мотивація до безперервної освіти, яка передбачає активний пошук можливостей до підвищення рівня особистих професійних знань, умінь та навичок.
   Висновки: 1. Реалізація вимог Болонської декларації сприяє подальшому розвитку співробітництва між Європейськими країнами у галузі освіти і науки, підвищенню якості підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; запровадженню уніфікованих Європейських норм і стандартів в освіті; мобільність студентів та викладачів для взаємного збагачення європейським досвідом; введення загальноєвропейської кредитної системи гарантій якості освіти; сумісність кваліфікації на вузівському та післядипломному етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти. 2. Вихід польської освіти на загальноєвропейський рівень, гуманізація і демократизація навчального процесу зі студентами, застосування нових педагогічних технологій сприяють покращенню підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ країни. Слід зазначити, що найбільш близькою Україні за географічним розміщенням, культурою, багатовіковими історичними зв'язками та слов'янським менталітетом є Польща. Тому її досвід в реалізації вимог Болонської декларації може мати певний інтерес для науковців та викладачів українських вищих навчальних закладів.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження вбачаємо у порівнянні систем підготовки фахівців дошкільної освіти в Польщі й Україні; визначення загальних тенденцій, що характеризують розвиток дошкільної педагогічної освіти в цих країнах, а також досвіду, що може бути взаємозапозичений.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / за ред. В. Г. Кременя. - Тернопіль : Богдан, 2004. - 338 с
2. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века / Б. Л. Вульфсон. - М. : УРАО, 1999. - 205 с
3. Delors J. Edukacja jest w niej ukryty skarb. Raport dla UNESKO Miedzynarodowej Komisji, 1998. -99 s.
4. Wisniewska E. Ksztalcenie nauczycieli w paiistwowych wyzszych szkolach zawodowych w Polsce. - MENiS, Warszawa, 2004.
5. Studia wyzsze w Polsce. - MENiS, Warszawa, 2004.
6. Rossekh S., Vaideann G. Les conteenus de L'education, Perspektives mondiales d'ici a L'an/2000 P., 1987.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com