www.VuzLib.com

Головна arrow Міжнародні відносини arrow Політика Великої Британії щодо кандидатів на членство в ЄС (на прикладі розширення Європейського Союзу-2007)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Політика Великої Британії щодо кандидатів на членство в ЄС (на прикладі розширення Європейського Союзу-2007)

ЧЕРІНЬКО І. П.

ПОЛІТИКА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ЩОДО КАНДИДАТІВ НА ЧЛЕНСТВО В ЄС (НА ПРИКЛАДІ РОЗШИРЕННЯ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ-2007)

   Стаття присвячена дослідженню євроінтеграційних спрямувань Болгарії та Румунії у контексті зовнішньої політики Великої Британії. На відміну від інших країн Західної Європи, Велика Британія активно підтримує подальше розширення ЄС, що дає Україні певні надії.
   Ключові слова: Велика Британія, Болгарія, Румунія, ЄС, інтеграція.
   Вступ. Актуальність даної теми зумовлена необхідністю всебічного вивчення особливостей політики лейбористського уряду Великої Британії щодо розширення Європейського Союзу в світлі європейських устремлінь України.
   Постановка проблеми. В той же час розглядувана автором проблематика є доволі малодослідженою. Серед українських науковців європейську політику Великої Британії ґрунтовно вивчали В. Крушинський, Н. Яковенко, окремі її аспекти та періоди - О. Неприцький, Л. Ямпольська ,В. Дударьов, О. Романова. Особливості політики лейбористського уряду Великої Британії досліджував вітчизняний науковець А. Соколов. Серед праць російських вчених помітними є роботи А. Валуєва, Л. Кузьмічьової, Л. Бунькова, І. Бартановської, Н. Капітонової, В. Ломакіна. Проте питання розширення ЄС у зовнішній політиці Сполученого Королівства є на сьогодні питанням маловивченим, а проблематика відносин Великої Британії з Болгарією та Румунією як кандидатами на членство у ЄС є ще менш висвітленою темою. Виклад основного матеріалу. Велика Британія послідовно підтримує подальше розширення Європейського Союзу через відповідність цього процесу своїм національним інтересам, що зумовлено кількома причинами.
   По-перше, розширення ЄС послаблює федералістські настрої в цій організації, що є вигідним для Сполученого Королівства, яке не припускає федералізації ЄС. Крім того, тісно співпрацюючи з США, яким також не є вигідною поява нової наддержави, глобального конкурента на світовій арені, якою може стати європейська федерація, британські лейбористи балансують між двома пріоритетами своєї зовнішньої політики. По-друге, включення нових держав до складу Європейського Союзу дозволить більш ефективно вести боротьбу з тероризмом, транскордонною злочинністю, торгівлею людьми та наркотиками, забрудненням навколишнього середовища, а саме ці питання лейбористський уряд Великої Британії ставить у главу кута своєї політики.
   По-третє, визначивши критерії членства в ЄС, ця організація мусить приймати до свого складу ті держави, що відповідають таким критеріям, і причиною підтримки такого положення є не тільки курс лейбористів на «етичну зовнішню політику», а й прагматичні побоювання, що у разі незадоволення їхніх європейських аспірацій держави - європейські сусіди ЄС можуть вдатися до дрейфу до іншої сфери впливу, ставши загрозою європейській безпеці й стабільності прямо на її кордонах. Керуючись своїм традиційним підходом до розширення Європейського Союзу, Велика Британія продовжила свою політику, спрямовану на підтримку його подальшого розширення, і після приєднання до ЄС десятки нових його членів у 2004 р. З метою логічного завершення включення до ЄС країн Центральної та Східної Європи Сполучене Королівство взяло курс на просування до європейської спільноти Болгарії та Румунії. При цьому Велика Британія використовувала як багатосторонній інструментарій, так і двосторонні потенціали.
   6 листопада 2001 р. міністр закордонних справ Великої Британії Дж. Стро та голова уряду Румунії А. Насташе зустрілися в Лондоні та обговорили участь країн Центральної та Східної Європи у боротьбі з глобальним тероризмом, а також проблематику європейської та євроатлантичної інтеграції. Уряд Великої Британії відзначив зростання ролі Румунії в європейській та світовій безпеці, що після подій 11 вересня в США зазнала нових викликів. Було відзначено, що розширення НАТО та Європейського Союзу є надзвичайно важливим для майбутнього європейської безпеки і Велика Британія однозначно підтримує членство Румунії в обох цих організаціях. Зміцненню британської позиції щодо розширення ЄС сприяли й наявні позитивні наслідки від розширення ЄС 2004 р. як імператив до посилення Європейського Союзу. Так, виступаючи 26 червня 2006 р. у Варшаві, британський міністру європейських справах Д. Александер зазначив, що нові держави-члени принесли оптимізм до Європейського Союзу. Адже кон’юнктура світової економіки створює для Європейського Союзу серйозні виклики. Так, за період 20022005 рр. експорт Китаю до ЄС зріс на 100%. За період 1995-2005 рр. уп’ятеро зріс експорт до ЄС країн, що розвиваються. Крім того, до 2015 р. наполовину зросте ринок азійських країн у Європейському Союзі. Щороку загострюються й такі проблеми, як тероризм, міжнародна злочинність. Відповіддю на такі виклики, на думку представника британського уряду, має стати розширення Європейського Союзу. Розширення робить ЄС сильнішим і здатним адекватно відповідати на виклики глобалізації. Д. Александер наголосив, що без такого члена, як Польща, Європейський Союз не зміг би настільки ефективно діяти під час Помаранчевої революції в Україні. Вищезазначені події засвідчили потугу Європейського Союзу на міжнародній арені, а також здатність демократичних цінностей впливати на еволюцію держав. Дж. Хун, міністр в європейських справах Великої Британії, виступаючи в Інституті європейських справ у Дубліні в листопаді 2006 р., підкреслив, що 1989 рік став переламним для європейської спільноти. «Завершення «холодної війни» кардинально змінило обличчя ЄС. Європейський Союз успішно зріс за рахунок вдалих розширень. Кордони ЄС сягнули далеко в порівнянні з попередніми його межами. ЄС дедалі посилюється й посилюється. Свого часу і ми були новим членом, що був щасливим отримати запрошення до європейського співтовариства. Кожне розширення додає нам користі й благополуччя. Адже понад 300 тисяч робочих місць було створено по всьому ЄС внаслідок розширення 2004 р. ЄС має бути пристосованим до нових реалій, адже Європа-2007 доволі відмінна від Європи-1957».
   Як і з кожною з десяти держав, що приєдналися до ЄС у 2004 р., Велика Британія вдалася до укладення відповідних планів дій і з новими претендентами на членство в Євросоюзі. В 2001 р. Велика Британія уклала з Болгарією план дій, у якому Велика Британія зафіксувала свою однозначну підтримку входженню Болгарії до Європейського Союзу та демократичним реформам, які в цьому контексті відбуваються в Болгарії. Між зовнішніми міністерствами мали бути налагоджені тісні зв’язки, адже уряд Великої Британії наголосив, що з нетерпінням чекає на той день, коли Болгарія увійде до ЄС. Просування до європейських структур, згідно з цим планом, мало відбуватися згідно з іншими програмами зближення з ЄС. Уряд Великої Британії наголосив, що в найближчі п’ять років від укладення цього плану для ЄС немає кращої альтернативи своєму розвиткові, ніж розширення, адже лише так можна подолати виклики глобалізації та штучне розділення Європи, нав’язане Радянським Союзом. Крім того, уряд Великої Британії відзначив економічне зростання, макроекономічну та валютну стабільність у Болгарії, що дозволяє зробити висновок, що ця держава готова до активної роботи з іншими членами ЄС. Через відкритість ринків та прозорість значною мірою зросли торгівельні відносини між двома державами. Цьому сприяли такі заходи, як організація регіональних форумів, нарад, конференцій, бізнесових контактів, що адекватно розкривали ті можливості, що їх має Болгарія, активність конкретних британських компаній, взаємні продуктивні візити тощо. Уряд Болгарії зобов’язався звернути увагу громадськості на необхідність ефективної боротьби зі злочинністю, зміцнювати судову гілку влади та боротися з корупцією на всіх суспільних рівнях. Велика Британія гарантувала в цьому свою підтримку наступним чином:
   - призначення на двохрічний термін британського радника у Болгарії в тамтешнє міністерство внутрішніх справ;
   - організація семінарів, різних заходів з обміну досвідом для державних службовців обох країн;
   - співпраця між правоохоронними органами двох держав;
   - допомога в імплементації угоди про ре- адмісію;
   - взаємні візити.
   Співпраця двох держав у боротьбі з незаконним обігом наркотиків стала активно розвиватися після візиту до Болгарії Кейта Хеллавелла, британського координатора боротьби з наркотиками. Сполучене Королівство згодилося надати Болгарії своїх радників та тісніше співпрацювати між відомствами відповідного профілю.
   Європейська Комісія на момент укладення спільного плану дій між двома державами відзначила відповідність Болгарії Копенгагенським політичним критеріям, і Велика Британія виявила прагнення допомагати Болгарії у виконанні Римської рамкової програми щодо забезпечення прав національних меншин, зокрема:
   - допомагати в організації семінарів з приводу висвітлення проблем національних меншин у засобах масової інформації;
   - вивчати ситуацію з національними меншинами в Болгарії з метою надання конкретних рекомендацій;
   - допомагати в організації дошкільних болгарсько-циганських дитячих садків для виховання з молодого віку толерантності та терпимості;
   - заохочувати співпрацю Болгарії з британською Комісією з расової рівності. Велика Британія також запропонувала Болгарії свої консультаційні послуги у сфері роботи з дітьми та імплементації Акта захисту дітей.
   Велика Британія й Болгарія погодили, що для Болгарії є надзвичайно важливим створення державної служби у такий спосіб, щоб вона відповідала вимогам Європейського Союзу, а також держави зійшлися на неприпустимості масових шкідливих викидів у атмосферу. Велика Британія зголосилася направити до міністерства аграрної політики Болгарії свого радника з сільськогосподарських питань, а також надавати допомогу в сертифікації їжі.
   В 2001 р. дві держави уклали між собою угоду з питань освіти та культури. Спільний план дій передбачав значне розширення положень цієї угоди, зокрема щодо наукових обмінів, візитів та програм. Велика Британія також взяла на себе обов’язки надавати підтримку Болгарії у вивченні англійської мови й надавати фінансову підтримку цій державі. Враховуючи масив законодавства, що його належало прийняти та удосконалити болгарському парламентові, держави зобов’язалися регулярно обмінюватися досвідом.
   В 2001 р. Велика Британія запустила спільний план дій щодо членства Румунії в ЄС, що ознаменувався підписанням відповідної декларації між європейським міністром Великої Британії К. Ваз та закордонним міністром Румунії Мірсео Гоана. У плані дій були викладені політичні ініціативи щодо прискорення вступу Румунії до Європейського Союзу. Румунія зобов’язалася всіляко сприяти покращенню інвестиційного клімату на своїй території, зміцнювати інституційні можливості для проведення аудитів та судових розслідувань, надалі поглиблювати співпрацю з Великою Британією у роботі над покращенням сфери юстиції й соціальної політики, в боротьбі з організованою злочинністю, торгівлею людьми, нелегальною міграцією. Велика Британія зголосилася сприяти імплементації Румунією угоди про реадмісію та Меморандуму з взаєморозуміння та взаємодопомоги у боротьбі з організованою злочинністю. Румунія висловила намір підвищувати зацікавленість серед суспільства питаннями прав людини, забезпечити повне виконання міжнародно-правових угод у цій сфері, а Велика Британія допомагати - через Британську Раду та інші засоби - в організації відповідних тренінгів та заходів. Держави висловили прагнення обмінюватися досвідом у сфері вдосконалення румунської системи державної служби, адміністративного реформування, посилення верховенства права, реформування судової системи. Уряд Великої Британії зголосився надавати фінансову допомогу Румунії для створення системи допомоги дітям, подолання бідності, побудови розгалуженої мережі соціальних послуг, допомагати Румунії у її боротьбі за збереження навколишнього середовища, а також у розвиткові сучасного й конкурентоспроможного ринку електроенергії в Румунії та сфери охорони здоров’я цієї держави. Румунія взяла на себе зобов’язання покращувати якість освіти в державі й широко впроваджувати вивчення англійської мови на своїй території, боротися з бідністю та соціальною відсутністю деяких верств населення, а також зміцнювати можливості для сільськогосподарського та регіонального розвитку. Велика Британія та Румунія вирішили інтенсифікувати свій двосторонній діалог з цілої низки питань, що становлять спільний інтерес, у дусі спільної політики безпеки й оборони Європейського Союзу. Велика Британія висловила готовність допомагати Румунії шляхом представлення цій державі компетентних радників у сфері оборони та зовнішньої політики. Держави висловили готовність поглиблювати співпрацю через такі ініціативи, як міжпарламентські контакти, стипендіальні програми, загальноєвропейські семінари та конференції.
   Продуктивними були й візити британських урядовців до Румунії. Так, британський міністр у європейських справах Д. МакШейн, виступаючи 6 жовтня 2003 р. у Бухаресті, заявив, що Велика Британія з нетерпінням чекає на румунських міністрів, які б сиділи у Раді Міністрів Європейського Союзу, а також на румунських парламентарів, які мають зайняти свої місця у Європарламенті. Він підкреслив, що процес подальшого розширення Європейського Союзу є неминучим. У жовтні 2004 р. Комітет у європейських справах Палати Громад подав свою річну доповідь стосовно перспектив розширення Європейського Союзу. Головним пунктом у ній були переговори з Болгарією та Румунією, що мали завершитися 1 січня 2007 р. Комітет відзначив своє задоволення розумінням міністерством того, що Болгарія та Румунія мусять ще добре попрацювати над своєю відповідністю критеріям членству в ЄС. До запланованого часу вступу у цих держав лишається біля двох років, а передбачувані часові рамки схвалені урядом Великої Британії. Комітет висловив побажання ретельно вивчати ситуацію з Румунією. Комітет також висловив побажання ретельно вивчати ситуацію з Румунією до розгляду її Європейською Радою.
   Виступаючи 6 грудня 2006 р. перед Палатою Громад, Маргарет Беккет, закордонний міністр Великої Британії, заявила, що усі офіційні гілки влади Великої Британії підтримують розширення Європейського Союзу, оскільки це відповідає як інтересам Великої Британії, так і Європи в цілому. «Результати референдумів, що проходили в більшості країн Євросоюзу, переконливо свідчать, що якщо не брати до уваги деякі окремі держави, то більшість населення ЄС каже «так» об’єднаній Європі і подальшому її розширенню, оскільки воно підніматиме рівень життя не лише держав-потенційних кандидатів, а й нинішніх держав-членів. Історичний досвід показує, що кожна хвиля розширення ЄС додає все більше добробуту життю європейців. Так, роз ширення ЄС 2004 р. додало до спільного ринку 74 млн нових споживачів, зробивши ЄС найбільшим спільним ринком у світі. Ми чекаємо нових здобутків від входження до Європейського Союзу Болгарії та Румунії».М. Беккет наголосила, що Румунія та Болгарія зробили надзвичайно прогресивні перетворення з тих пір, як Європейський Союз натякнув їм на членство в 1999 р. «У цих державах з’явилися вільні засоби масової інформації, спостерігаються вільні демократичні вибори. Це є великим плюсом особисто для Великої Британії, адже за останні десять років її експорт до Румунії збільшився втричі, а до Болгарії лише за 2005 р. зріс на 41%. Очевидно, що в економічному плані ці держави стали дедалі менш ризикованими. Однак це зовсім не означає, що процес розширення ЄС і набуття відповідності критеріям членства в ЄС є доволі простим процесом. Болгарії та Румунії слід ще багато працювати над низкою важливих питань, ключовим з яких є боротьба з організованою злочинністю». Британський міністр у справах Європи Деніс МакШейн, виступаючи у столиці Болгарії 7 жовтня 2003 р., заявив, що з того часу, як він вперше побував у Болгарії - у 1982 р., у світі й Європі особливо відбулися кардинальні зміни. Поява єдиної європейської валюти й скасування мита на кордонах змінили обличчя європейських держав, що увійшли до ЄС. Д. МакШейн заявив: перш ніж балканізувати Європу, потрібно європеїзувати Балкани, маючи на увазі, що перш ніж приймати балканські держави до лав ЄС, європейська спільнота мусить допомогти цим державам досягти відповідності європейським стандартам.
   Велика Британія тісно співпрацювала з Болгарією у миротворчій галузі, що є доволі важливим в контексті прагнення ЄС набути більш потужного голосу в світі. Так, на момент переговорів з Болгарією щодо вступу до ЄС батальйон із 480 болгарських вояків перебував у Іраку, 200 її солдатів були в Сараєво, ще по 60 у Косово й Кабулі. Європейський Союз вимагає потужної безпеково- оборонної політики. За словами Д. МакШейна, ЄС являє собою іншу НАТО для захисту своїх громадян, і з приєднанням до ЄС Болгарії та Румунії ця організація буде дедалі сильнішою. Виступаючи на нараді міністрів країн ЄС, присвяченій 50-й річниці Римського договору, міністр у європейських справах Великої Британії Дж. Хун позначив, що європейська інтеграція є фактором, що єднає політичні сили держав і є стимулом для демократичних прогресивних реформ у них, фактором, що не дозволить країнам повернутися назад до тоталітаризму. Відкриття дверей Європейського Союзу для країн «залізної завіси» остаточно сформувало майбутнє Європи. Членство в ЄС дозволяє жити у безпеці й добробуті в кожній його країні, а рівень життя в Євро- союзі є високим як ніколи.
   Велика Британія вітала входження Болгарії та Румунії до ЄС 1 січня 2007 р. Британський міністр у європейських справах Дж. Хун 10 січня 2007 р. у своїй заяві з приводу приєднання Болгарії та Румунії до ЄС зазначив, що досягти відповідності європейським стандартам доволі непросто, однак Болгарії та Румунії це вдалося зробити за доволі невеликий період часу. Ці дві держави зробили неймовірний прогрес з тих пір, як у 1999 р. з ними розпочалися переговори щодо набуття членства в Європейському Союзі. Рівень життя в цих державах значно зріс, натомість кількість безробітних зменшилася, а економічне зростання є не менше 5% щороку. Кожне розширення Європейського Союзу приносило нові ринки, нові робочі місця й нові можливості для інвестування. Попереднє розширення, що мало місце в 2004 р., принесло 74 млн нових споживачів і економічне зростання по всій Європі. Велика Британія невпинно збільшувала свою бізнес-присутність у Румунії та Болгарії. Гармонізація до європейських стандартів зумовлює зменшення ризиків, що призводить до зростання бізнес-можливостей. Тому, на думку лейбористського уряду Великої Британії, подальше розширення є вкрай необхідним для ЄС, адже завдякипопереднім розширенням ВВП Європейського Союзу майже наблизився до ВВП США, а Європейському Союзові необхідно нарощувати свої можливості у світлі загострення світової конкуренції, особливо в контексті зростання економічних потужностей азійських країн. Висновки. В цілому ж готовність держав-по- тенційних претендентів на членство в Європейському союзі була пропорційною підтримці Великої Британії таких процесів. Чим більшою мірою країни відповідали критеріям, тим більшою мірою Сполучене Королівство активізувало свою політику на цій ниві.
   З прийняттям до лав ЄС Болгарії та Румунії завершився логічний процес включення до ЄС держав Центральної та Східної Європи, що свого часу перебували в комуністичному таборі. Таким чином, Великій Британії в цілому вдалося реалізувати своє прагнення остаточного повалення «берлінської стіни» та долучення європейських країн, що стали на шлях ринкової економіки та демократії, до спільних європейських цінностей.
   Однак лишилися й інші країни, що на практиці довели сповідування вищезазначених принципів, і їхні європейські устремління не змогли не позначитися на подальшій політиці Великої Британії.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com