www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Сучасні методи і прийоми формування критичного мислення першокласників на уроках мислення серед природи
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Сучасні методи і прийоми формування критичного мислення першокласників на уроках мислення серед природи

О.С.Янчук,
здобувач
(Інституту педагогіки АПН України, м. Київ)

СУЧАСНІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ МИСЛЕННЯ СЕРЕД ПРИРОДИ

   Актуальним завданням сучасної школи є пошук оптимальних шляхів виховання особистості, яка вміє мислити, правильно й точно висловлювати думки, коректно спілкуватися, особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях. Сучасна педагогіка - це є мистецтво навчання мислити самостійно, відстоювати власну думку, вибудовувати ланцюг доказів.
   Тому варто організувати навчальний процес так, щоб перші кроки до "науки" маленькі школярі робили на уроках мислення серед природи, гортаючи сторінку за сторінкою"Книгу рідної землі". "Два рази на тиждень ми йшли в природу, щоб вчитися мислити, - говорив В.Сухомлинський. - Я вибирав такі об'єкти оточуючого світу, які ставали джерелом думки дітей" [7, с 177]. Спілкуючись у зеленому класі, діти вільно висловлюють думки. їх не сковують рамки уроку. Вони міркують вголос, непомітно зіставляють власний досвід з досвідом ровесників, сперечаються, переконують один одного, аргументуючи докази.
   Такі уроки мають на меті створення умов для того,
   - щоб процеси мислення відбувалися на основі живих, образних уявлень;
   - щоб діти, спостерігаючи за оточуючим світом, встановлювали причинно-наслідкові зв'язки, робили висновки, відкриття;
   - щоб школярі ставили запитання для нових пошуків, а отже, вчилися мислити, зв'язно висловлюватися.
   Мета статті - акцентувати увагу на необхідності вибору сучасних методів і прийомів для формування критичного мислення першокласників, підкреслити важливу роль критичного мислення у процесі навчання, його велике значення для особистості та суспільства. Мова в даній статті також піде про можливості уроків мислення в природі для розвитку критичного мислення школярів.
   Критичне мислення - це процес розгляду ідей з багатьох точок зору, відповідно до їх змістових зв'язків, та порівняння їх з іншими ідеями. Щоб кожне слово було проаналізоване перед тим, як промовлене (Сократ). Критичне мислення - це результат. Це момент у мисленні, коли критичний підхід стає природним шляхом взаємодії з ідеями та інформацією. Це активний процес, який або стимулюється, або трапляється спонтанно і надає учневі можливість контролювати інформацію, ставити під сумнів, об'єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати, висловлювати самостійні оціночні судження, переконливо аргументувати їх [3, с.59].
   Це відбувається, коли учень задає запитання типу: "Що це повідомлення значить для мене?", "Як я можу використати ці знання?", "Як це знання співвідноситься з тим, що я вже знаю?", "Чи є ця інформація корисною?", "Якими могли б бути наслідки використання цих ідей для мене і для інших?".
   Критичним можна назвати таке мислення, коли формулюють власну думку, незалежно від обставин та інших людей, осмислюючи досвід, вибудовуючи ланцюг доказів, відчуваючи нерозривний зв'язок власних принципів і вчинків [1. с.13]. Для того, аби мислити критично, необхідні певні знання, залежно від віку, факти, ідеї. А починається критичне мислення із постановки проблеми, яку потрібно вирішити. І рухати це бажання буде дитяча допитливість, яку вчитель має розгледіти в маленькому школяреві і постійно "підживлювати".
   Тому варто зазначити, що починати розвивати критичне мислення потрібно з перших днів, коли дитина стала школярем. З цією метою пропонуємо проаналізувати програмовий матеріал з тим, щоб зінтеґрувати матеріал однієї теми різних предметів, визначити коло позакласного читання, можливості уроків музики, художньої праці, вказати на об'єкти, за якими буде вестись спостереження, дослідницька робота, і вивільнити час для проведення інтегрованих уроків мислення серед природи в період навчання грамоти. Також потрібно продумати, коли і на яких уроках (тривалість уроків у першому класі становить 35 хвилин) проводити щоденні і тематичні спостереження та елементи дослідницької роботи. Бажано, щоб ця діяльність була систематичною. Орієнтовне календарне планування системи спостережень за довкіллям та зразки інтегрованих уроків мислення в природі подано в навчально-методичному посібнику "Гортаємо сторінки рідної природи" (Л.Варзацька, О.Янчук).
   У цьому посібнику автори пропонують інноваційну модель розвитку словесної творчості першокласників у процесі спостережень за довкіллям. Через систему інтегрованих уроків розкриваються способи інтеграції видів діяльності, методи, прийоми, організаційні форми, зорієнтовані на активізацію сприймання, уяви, мислення і мовлення дітей. Уся багата палітра завдань із різною мірою допомоги, рівнем творчості, способами інтеграції видів діяльності програмує формування оцінних суджень, збагачення особистісного досвіду творчої діяльності учнів [2, с.4].
   Організовуючи урок, пам'ятаємо, що варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, завдань, змісту і напрямів уроку, варто урок зробити по-справжньому відкритим - і станеться диво: він перестане бути засобом технологічного огранювання дитини, а стане простором її живого та самостійного розвитку [8, с.215]. Уроки мислення серед природи є сприятливим ґрунтом для розвитку різних видів мислення, зокрема й критичного. Починаючи з першого класу, створюючи атмосферу довіри, ситуацію успіху, використовуючи педагогіку співробітництва, співтворчості, в межах якої є партнерство між учителем і учнем, виховуємо впевненість дитини у власних силах, бажання вільно висловлюватись, заперечувати, запитувати, доводити й переконувати, допомагаємо сформувати адекватне ставлення до Я-концепції.
   Які ж методи і прийоми найчастіше використовуємо на уроках мислення серед природи в період навчання грамоти для розвитку критичного мислення першокласників?
   Так, для засвоєння досвіду творчої діяльності, розвитку мовлення, критичного мислення, спостережливості, пам'яті, самостійності використовують різні проблемні методи: експеримент, проблемно-пошукова, дослідницька діяльність, дидактичні ігри, наочні методи навчання, метод аналогії (О.Савченко). Широко впроваджують в навчальну діяльність інтерактивні технології. "Інтерактивне навчання -це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Під час інтерактивного навчання школярі вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення [6, с.9].
   Ефективним є метод "Прес" (не вживаючи терміна) і використовується в тому випадку, коли виникають спірні питання і учасникам дискусії необхідно зайняти певну позицію з проблеми, яка обговорюється, і переконати всіх у власній правоті (О.Пометун). Використовуючи цей метод ми привчаємо дітей висловлювати свою думку в лаконічній формі, впливаючи на думку інших співрозмовників. Щоб міркування було переконливим і справляло враження, привчаємо учнів використовувати слова: "Я вважаю, що..." (висловлюється думка), "тому що..."(причина появи цієї думки), "наприклад..."(аргументи і факти, докази), "отже, я вважаю..."(висновок, заклик прийняти дану позицію). Так, на уроці мислення серед природи на тему: "Жива і нежива природа" можна побачити, як використано цей метод. Діти міркують: "Качка - жива, бо вона бігає, плаває, їсть зерно, п'є водичку". "Я не погоджуюся з тим, що, коли істота бігає і плаває, то вона жива. Бо човен плаває, але він неживий. Отже, ця ознака неважлива. Качка -жива, бо вона народжується, харчується, росте, помирає ".
   Як бачимо, для розвитку критичного мислення потрібна бесіда, суперечка, дискусія. Мислення активізується там, де перед учнями постають запитання, на які вони не можуть відповісти відразу, сприйнявши описані об'єкти або згадавши певні відомості. Щоб розв'язати мислительну задачу, потрібно розкрити безпосередньо не дані відношення між об'єктами. Розвитку мислення сприяє розв'язування задач з несформульованими запитаннями, із зайвими даними [5, с.7].
   Часто використовуємо метод "Займи позицію", створюючи ситуацію, коли кожен учень має можливість висловити думку, переконати товариша, проаналізувати думки інших та вибачитись, подякувати і змінити попередню позицію. Це яскраво простежується на уроці на тему: "Дерева і кущі". Після колективних спостережень під керівництвом вчителя діти об'єдналися в групи, щоб зробити висновки, чим же дерева відрізняються від кущів. Перша група дітей оголосила власну думку: "Дерева високі і стрункі, а кущі низькі і розлогі". Друга група зайняла позицію біля плаката "Так", третя - "Ні" , а четверта - "Не знаю". Група, яка заперечувала, навела власні аргументи і звернула увагу всіх дітей на те, що горобина висока, але це кущ. Клен молоденький, а тому низький, але це дерево. Отже, ця ознака не головна.
   Погляньте, у всіх дерев один стовбур, а кущ має кілька стовбурів. (Діти проходять парком і переконуються). Учні, які сказали "Так "і" Не знаю", дякують і повторюють висновок, наводять власні приклади. Доведення виникають спочатку в суперечці між дітьми і тільки потім переносяться всередину самої дитини, зв'язані формою виявлення її особистості [4, с 192]. Діти дуже полюбляють метод "Ґронування" - це певна стратегія навчання, яка спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Існують лише загальні правила для застосування методу ґронування:
   - напишіть центральне слово посередині аркуша паперу;
   - починайте записувати слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми;
   - коли всі ідеї записано, починайте встановлювати, де це можливо, зв'язки між поняттями;
   - пишіть стільки ідей, скільки дозволить час або ж поки всі вони будуть вичерпані.
   Робота може виконуватися індивідуально, в парах, в групах, колективно. Цей метод можна використати на уроках на тему: "Пори року", "Транспорт", "Довкілля" та інші. Так, на уроці на тему "Весна" діти записали такі слова: сніг, лід, сонечко, вітер, дні, ночі, бруньки, квіти, птахи, сік і т.д. і склали такі фрази: тане сніг, скресає лід, пригріває сонечко, повіває теплий вітерець, довшими стають дні, коротшими ночі, з'являються бруньки, розцвітають перші квіти, повертаються з вирію птахи, берізка пригощає соком.
   "Кубування" - метод навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожному боці вказівками щодо напрямку мислення та письма. Використовуємо в процесі гри, коли вчимо дітей описувати предмет, явище.
   1. Опишіть це. Як це виглядає?
   (Розгляньте уважно предмет та опишіть, що ви бачите, відрізняючи колір, форму та розміри).
   2. Порівняйте це.
   (На що це схоже, а від чого відрізняється?).
   3. Встановіть асоціації.
   (Про що змушує вас думати? Що спадає на думку?).
   4. Проаналізуйте це. (З чого це зроблено?).
   5. Знайдіть застосування цьому.
   (Як би ви це використали? Яким чином це може бути застосовано?).
   6. Запропонуйте аргументи за і проти. (Добре це чи погане? Чому?).
   Чи необхідно проходити всі шість сторін кубу відразу? Звичайно, ні, це залежить від теми, завдань уроку та класу. Темою має бути щось, про що учні знають досить багато. Сторони куба можна змінювати залежно від того, з якого боку ви б хотіли, щоб ваші учні підійшли до розгляду цієї теми.
   Методів існує багато і назвати їх можна по-різному. Ми звернули увагу лише на кілька з них: простих, але яскравих, щоб показати, що навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитися критично мислити. Але існує низка умов, які вчителеві необхідно створити в класі, а також кілька порад, яких повинні дотримуватися учні для того, щоб успішно залучитися до процесу критичного мислення.
   Отже, щоб стимулювати критичне мислення дітей-першокласників, вчителеві необхідно:
   - виділити час та забезпечити можливості для застосування методів і прийомів для розвитку критичного мислення;
   - дозволити учням вільно розмірковувати;
   - приймати різноманітні ідеї та думки;
   - сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
   - забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;
   - вселити віру у здатність кожного учня висловлювати критичні міркування;
   - цінувати критичні міркування своїх товаришів.
   Для того, щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні мають:
   - розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;
   - брати активну участь у навчальному процесі;
   - бути готовим погоджувати і відкидати судження;
   - ставитись з повагою до різноманітних думок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авдеева І.М. Критичне мислення як системний фактор неперервної освіти // Дайджест педагогічних ідей та технологій. -2002.-№3.-С. 12-15.
2. Варзацька Л.О., Янчук О.С. Гортаємо сторінки рідної природи. Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва-ОСО, 2008. - 92 с
3. Векслер СІ. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. - К.: Радянська школа. - 59 с
4. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М., Изд-воАПН РСФСР, 1960.
5. Мислення в діяльності молодших школярів. За редакцією Г.С.Костюка, Г.О.Балла. - К.: Радянська школа, 1981.
6. Пометун О.І. та Ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник. - К.: А.С.К. -2006. - 192 с.
7. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - Вид. 7-е. - К.: Радянська школа, 1981. - 380 с
8. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект/ Посібник для вчителів і студентів. - К., 2006. - 220 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com