www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Проблема готовності вчителів початкових класів до роботи над формуванням стилістичних умінь молодших школярів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Проблема готовності вчителів початкових класів до роботи над формуванням стилістичних умінь молодших школярів

Н.О. Янко,
викладач
(Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка)

ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОБОТИ НАД ФОРМУВАННЯМ СТИЛІСТИЧНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

   Постановка проблеми. Необхідною умовою формування всебічно розвиненої, соціально активної особистості, спроможної реалізувати себе в різноманітних галузях суспільної діяльності, є засвоєння стилістичного багатства рідної мови, краси її зображально-виражальних засобів, уміння користуватися ними в різних комунікативних ситуаціях.
   У Державному стандарті початкової загальної освіти підкреслюється, що основна мета вивчення рідної мови в початковій школі полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), засвоєнні доступного кола знань з мови, а й мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення [2, с.6]. З огляду на це в основу початкового курсу рідної мови покладено відомості про текст, його будову, загальні ознаки, які утворюють мовленнєву ситуацію (кому адресований, з якою метою, де використовується тощо), типи та стилі (практичне ознайомлення), що надає можливість вивчати мовні одиниці на основі зв'язного висловлювання, а також створює умови для формування в учнів умінь сприймати, відтворювати та будувати власні стилістично диференційовані висловлювання в усній і писемній формах, аналізувати доцільність уживання в них мовних засобів, редагувати й удосконалювати їх.
   Аналіз досліджень і публікацій. Слід зауважити, що в методиці навчання рідної мови питання стилістики та культури мовлення молодших школярів розглядалися ще в дореволюційний період (праці Ф. Буслаєва, І. Срєзнєвського, М. Бунакова, К. Ушинського та ін.), починаючи з 20-30 pp. XX ст. в Україні їх досліджували І. Огієнко, С. Русова, В. Сухомлинський, Л. Нечай, в Російській Федерації -М. Рождественський, М. Львов, Т. Чижова та ін., не зменшується зацікавленість науковців проблемою навчання мови та розвитку мовлення учнів на функціонально-стилістичній основі і в наш час (Л. Варзацька, М. Вашуленко, В. Бадер, В. Собко, Л. Сугейко та ін.). Однак, незважаючи на достатню кількість досліджень, проблема формування стилістичних умінь молодших школярів у процесі роботи над текстами різних типів не знайшла вичерпного розв'язання.
   Успішна робота над формуванням стилістичних умінь молодших школярів, насамперед, залежить від ґрунтовної філологічної та методичної підготовки вчителя початкових класів, рівня його мовленнєвої культури.
   Мета статті - обґрунтувати необхідність систематичної роботи над формуванням стилістичних умінь як важливої складової культури мовлення молодших школярів; визначити рівень готовності вчителів початкових класів до такої роботи.
   Для з'ясування стану досліджуваної проблеми в практиці сучасної початкової школи нами було проведено констатувальний експеримент, який передбачав: цілеспрямовані спостереження за навчально-виховним процесом на уроках рідної мови в З і 4 класах; анкетування вчителів початкової школи, метою якого було з'ясувати: а) рівень теоретичної підготовки вчителів до формування стилістичних умінь учнів початкових класів; б) методи, прийоми, види та форми роботи, які використовуються ними (в анкетуванні взяло участь 163 вчителя зі шкіл м. Києва, м. Славутича Київської області, м. Чернігова, Закарпатської, Черкаської, Чернігівської областей, з них: 80,4% - з вищою спеціальною, 19,6% - з незакінченою вищою чи середньою спеціальною освітою); контрольні зрізи знань учителів початкових класів зі стилістики української мови, в яких брало участь 97 учителів шкіл м. Чернігова та Чернігівської області.
   Наші спостереження, проведені на уроках рідної мови, дають підстави стверджувати, що формуванню стилістичних умінь учнів 3-4 класів приділяється недостатня увага: стилістична робота на уроках мови проводиться епізодично; вчителями, як правило, застосовуються одноманітні методи та прийоми роботи. Під час перевірки й аналізу творчих робіт учнів основна увага вчителів зосереджується на виправленні та поясненні орфографічних і пунктуаційних, іноді лексичних і граматичних помилок, робота над стилістичними помилками обмежується лише їх підкресленням і позначенням на полях (біля 60% респондентів).
   Аналіз відповідей учителів на запитання "Як Ви розумієте поняття "стилістичні уміння"?" показав, що лише 8% опитаних учителів змогли дати ґрунтовну відповідь, правильно визначивши поняття. Менше половини опитаних (42,3%) дали неповну відповідь, оскільки визначили стилістичні уміння як "уміння доцільно добирати мовні засоби відповідно до певної сфери висловлювання, дотримуючись стильових і стилістичних норм" або як "уміння розрізняти стилі мовлення, створювати тексти певного стилю", таким чином не повністю окресливши зміст стилістичної роботи. Решта (49,7%) опитаних учителів не орієнтуються в сутності цього поняття. Так, 41,7% з них віднесли до стилістичних умінь комунікативно-мовленнєві та частково мовленнєві уміння; 3,1%- визначили стилістичні уміння як "науку, розділ мовознавства", а 4,9% - зовсім не відповіли на запитання анкети. Отже, одержані результати свідчать про те, що більшість учителів недостатньо чітко або зовсім не орієнтується у сутності цього поняття.
   На запитання "Чи відводите Ви час (і скільки) для формування стилістичних умінь учнів на уроках?" 93,9% учителів дали стверджувальну відповідь. Більшість з них зазначила, що таку роботу проводить, як правило, на уроках розвитку мовлення, виділяючи на неї від 5 до 25 хв.; на уроках формування умінь і навичок з мови дуже рідко- від 3-5 до 10-15хв. Решта учителів (6,1%) не відповіли на запитання анкети. Проте аналіз відповідей учителів на наступні запитання, що стосувалися методики формування стилістичних умінь, показав, що тільки 48-50% учителів дійсно проводять роботу над формуванням стилістичних умінь молодших школярів. Однак і вони використовують лише окремі методи та прийоми, вправи та завдання адекватні цій меті.
   Так, 29,5% учителів на запитання анкети щодо методів і прийомів, які вони застосовують для формування стилістичних умінь, назвали методи і прийоми, що не відповідають поставленій меті, наприклад: аналітико-синтетичний метод, граматичний розбір, звуко-буквений аналіз слів, сюжетно-рольові ігри, виконання завдань на розвиток логічного мислення і спостережливості, написання переказів, диктантів тощо. Близько 19,6% учителів не відповіли на запитання анкети. Серед адекватних методів і прийомів формування стилістичних умінь молодших школярів, зазначених у 50,9% анкет учителів, нами були виділені: словесні методи (бесіда, пояснення, розповідь); спостереження за ознаками текстів різних типів і стилів, особливостями вживання в них мовних засобів; порівняння текстів різних типів і стилів; рідше - зіставлення стилістично забарвлених і нейтральних засобів мови; конструювання словосполучень, речень, текстів з установкою на використання певного типу і стилю; редагування висловлювань, елементарний стилістичний аналіз.
   Аналіз відповідей на запитання "Які вправи Ви застосовуєте для формування стилістичних умінь учнів?" свідчить, що 33,7% опитаних учителів використовують, в основному, вправи на формування орфографічних і частково мовленнєвих умінь (наприклад: словникові та коментовані диктанти; пояснення слів і складання з ними словосполучень, речень; складання речень за схемою тощо) та на розвиток мовлення (відновлення деформованих текстів; інсценування казок; складання діалогів; складання речень, оповідань за малюнком; написання творів і переказів тощо). Робота над текстом, передбачена у програмі, хоча і проводиться ними, проте не має стилістичного спрямування. 12,9% учителів взагалі не змогли вказати, за допомогою яких вправ вони це здійснюють. З-поміж стилістичних вправ, які назвали 53,4% опитаних, найбільш уживані: вправи на знаходження й аналіз стилістичних засобів лексики та фразеології, доцільне використання їх у власному мовленні; на аналіз і редагування текстів різних типів і стилів; продукування власних висловлювань, виявлення та виправлення в них стилістичних помилок.
   У результаті аналізу відповідей на запитання анкети "Чи використовуєте Ви як вправу стилістичний експеримент?" було з'ясовано, що 19,6% учителів не знають цього виду вправ; близько 38,1% опитаних не застосовують його; 42,3% - підтвердили використання, з них: 31,3% зазначили, що застосовують стилістичний експеримент рідко, як правило, під час вивчення окремих розділів програми або лише на уроках розвитку мовлення.
   Отже, аналіз відповідей учителів на запитання анкети щодо методів і прийомів, вправ і завдань, які вони використовують для формування стилістичних умінь, дозволяє стверджувати, що більшість учителів початкових класів недостатньо володіє методикою роботи над текстами різних типів і стилів. Стилістичний експеримент як вправа учителями початкових класів на уроках мови майже не використовується.
   Відповідаючи на запитання анкети щодо труднощів, які виникають у процесі формування стилістичних умінь молодших школярів, учителі в цілому правильно визначили їх. Більше 40% учителів зазначили, що учні не мають мовного досвіду, не володіють знаннями зі стилістики, їм важко засвоїти стилістичні особливості текстів тощо, а також вказали на те, що учні мають обмежений словниковий запас, мало читають художніх творів і науково-пізнавальної літератури. Близько 36% учителів відмітили, що труднощі пов'язані з тим, що програмою передбачено мало часу для формування стилістичних умінь; майже немає методичної літератури з цього питання, у шкільних підручниках мало стилістичних завдань. Решта учителів (близько 24%) не відповіли на запитання анкети.
   Крім бесід з учителями початкових класів, анкетного опитування, нами проводився також контрольний зріз знань учителів зі стилістики української мови, який був спрямований на перевірку: розуміння вчителями поняття "стилістика"; умінь визначати типи та стилі текстів, обґрунтовувати свою відповідь; умінь виокремлювати основні ознаки текстів різних стилів; умінь редагувати речення з мовленнєво-стилістичними помилками, визначати їх тип і причини.
   Критерії оцінювання знань учителів початкових класів з цього розділу мовознавства визначалися за кількісними показниками. За кожне завдання нараховувалися бали: 1 бал - повна правильна відповідь; 0,5 балів - неповна (або частково правильна) відповідь; 0 балів - неправильна відповідь (для завдань на редагування речень із мовленнєво-стилістичними помилками - відповідно 0,5 балів; 0,25 балів; 0 балів).
   Рівні теоретико-практичних знань учителів зі стилістики української мови визначалися за сумою набраних балів, що для зручності округлювалася до цілого числа. Результат від 26 до 28 балів вважався свідченням високого рівня, від 20 до 25 балів (виконано більше, ніж 3А усіх завдань) - достатнього рівня, від 14 до 19 балів (виконано більше, ніж /4 усіх завдань) - середнього рівня, від 0 до 13 балів (виконано менше, ніж /4 усіх завдань) - низького рівня знань.
   Одержані дані показали, що достатній рівень знань зі стилістики української мови мають 15,5% учителів початкових класів, високий - 0% опитаних. Учителі з середнім рівнем знань складають половину (49,5%) від загальної кількості опитаних. Більше третини учителів (35%) мають низький рівень знань зі стилістики української мови.
   Результати аналізу виконання вчителями запропонованих завдань свідчать, що найлегшими для них виявилися завдання на розкриття поняття "стилістика"; знаходження та виправлення помилок, пов'язаних з недоцільним уживанням стилістично маркованих слів синонімічного ряду; визначення типів текстів.
   Так, завдання на визначення поняття "стилістика" виконали успішно 77,3% опитаних. Не справилися з завданням - 22,7% учителів.
   Нижчим виявився відсоток учителів, які в усіх реченнях наступного завдання змогли знайти та виправити помилки, пов'язані з недоцільним уживанням стилістичних синонімів - 55,7%. Близько 39,2% учителів виконали завдання частково, 5,1% - не відредагували подані речення.
   Більшість учителів зуміли правильно виконати завдання на визначення типів текстів, дібраних нами з підручників "Рідна мова" для учнів 3-4 класів, - 71,1% опитаних, з них: 34% допустили 1 помилку. Решта вчителів неправильно вказала тип 2 текстів - 22,7%, 3 текстів і більше - 6,2%.
   Результати виконання завдань на визначення стилів текстів, виокремлення їх основних ознак, редагування речень із мовленнєво-стилістичними помилками свідчать про недостатній рівень знань учителів.
   Аналіз результатів виконання завдання на визначення стилів текстів показав, що лише близько 8% учителів змогли правильно вказати стиль усіх 12 запропонованих текстів, 30% - допустили 1-2 помилки, 33% - 3-4 помилки, 29% - 5 і більше помилок. При цьому лише близько 20% учителів змогли обґрунтувати свою відповідь, правильно назвати деякі характерні стильові та мовні особливості запропонованих текстів.
   Підтверджують слабке знання мовних особливостей текстів різних стилів і результати виконання завдання на виокремлення їх основних ознак. Так, лише 11,3% опитаних серед запропонованих ознак змогли правильно назвати всі ті, що невластиві науковому, 15,5% -художньому та 12,4% - розмовному стилям.
   Результати виконання завдання на редагування речень із мовленнєво-стилістичними помилками показали, що 20,6% учителів змогли знайти та виправити 3А усіх помилок; 37,1% - відредагували лише половину речень і 42,3% - менше половини речень. При цьому 22,7% опитаних правильно назвали тип і причини трохи більше половини помилок; 44,3% - менше половини помилок; 32% учителів не змогли це зробити взагалі.
   Висновки. Отже, результати анкетування, контрольних зрізів, бесіди з учителями початкових класів дозволяють стверджувати, що більшість учителів мають середній рівень знань зі стилістики української мови, недостатньо володіють методикою роботи над текстами різних типів і стилів, що є суттєвими причинами відсутності систематичної роботи над формуванням стилістичних умінь молодших школярів. Учителями застосовуються лише окремі методи та прийоми, вправи та завдання, які відповідають зазначеній меті. Елементарний стилістичний аналіз тексту та стилістичний експеримент у практиці початкової школи не набули достатнього поширення.
   Причину необізнаності вчителів початкових класів, насамперед, вбачаємо у недостатній лінгвістичній і методичній підготовці зі стилістики майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах і на курсах підвищення кваліфікації. Свідченням цього є аналіз навчальних планів бакалаврів факультету початкового навчання Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, у результаті якого було виявлено, що: а) мовознавчий розділ "Стилістика української мови" окремо не вивчається, лише деякі його питання охоплені програмою курсу "Сучасна українська літературна мова"; б) загальна кількість годин, відведених на вивчення цієї дисципліни, недостатня; в) питання формування стилістичних умінь учнів початкових класів під час вивчення курсу "Методика навчання української мови" майже не розглядаються.
   Як результат, недостатня теоретична підготовка вчителів початкових класів із питань стилістики негативно позначається на рівні сформованості стилістичних умінь їх вихованців. У процесі аналізу контрольних зрізів монологічного мовлення учнів 3-4 класів було виявлено стилістичні помилки, що спричиняли порушення стильової єдності висловлювань, свідчили про лексичну бідність мовлення учнів, нерозвиненість чуття мови, невміння добирати та вживати мовні засоби у текстах різних типів і стилів.
   Таким чином, система філологічної та методичної підготовки вчителів початкових класів до роботи над формуванням у молодших школярів стилістичних умінь потребує перегляду й удосконалення.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження: плануємо розкрити нову концепцію методико-філологічної підготовки майбутніх фахівців з початкової освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. -2006. - №2. - С 4-19.
2. Програми для середньої загальноосвітньої школи : 1-4 класи. -К. : Початкова школа. - 2006. - 432 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com