www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Дослідження взаємозв’язку і взаємозалежності між ціннісними орієнтаціями особистості та її самоактуалізацією
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Дослідження взаємозв’язку і взаємозалежності між ціннісними орієнтаціями особистості та її самоактуалізацією

С.В. Яремчук,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького)

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ І ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ ОСОБИСТОСТІ ТА її САМОАКТУАЛІЗАЦІЄЮ

   Постановка проблеми. В умовах сьогоднішнього державотворення все більшої ваги набуває здатність кожної особистості до самоактуалізації, формування життєвих і професійних цінностей. Особливо це є актуальним щодо професійної підготовки майбутніх учителів, оскільки: по-перше, поступове падіння престижу професії вчителя зумовлює вищу школу до формування і розвитку ціннісних орієнтацій, в яких би проявлялося стійке, соціально-зумовлене ставлення майбутніх педагогів до сукупності матеріальних і духовних суспільних благ та ідеалів; по-друге, якщо раніше студент розглядався як об'єкт, якого можна наповнити знаннями як глечик водою, то сьогодні значна увага приділяється самостійній навчально-пізнавальній діяльності, тобто студент розглядається як самоцінний індивід, здатний до "самосуб'єктного" навчального впливу.
   Самоактуалізація особистості - це складний саморух до повного розкриття власних можливостей і здібностей, який відбувається протягом усього життя та має свої особливості на різних етапах особистісного та професійного становлення. Варто зазначити, що прагнення до самоактуалізації мотивує майбутнього педагога до розвитку та вияву власних можливостей, робить його вільним у виборі власного життєвого шляху, психологічно зрілим і здатним до творчості.
   Реально почуватися самоцінним може студент, який має можливість свідомого вибору на основі "Я хочу!" і "Я можу", здатний втілити бажане у факт задоволення результатом. Воля і самоцінність майбутнього учителя виявляється, насамперед, у запереченні залежності від зовнішніх обставин, викладачів і ствердженні себе як джерела та причини того, що відбувається, в тому, що він може і здатний працювати над своїм розвитком самостійно [7, с.З].
   Самоактуалізація особистості безперечно впливає на рівень підготовки майбутнього фахівця. Усвідомлення майбутніми педагогами завдань і вимог професії, а також своїх особистісних характеристик (цінностей) та їх відповідність вимогам вчительської діяльності виступають важливою умовою особистісно-професійного зростання студента педагогічного вищого навчального закладу. Водночас між самоактуалізацією особистості та її ціннісними орієнтаціями існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність. На думку представників гуманістичної психології, ціннісні орієнтації є одним із показників мотивів самоактивності індивіда. Вони виконують вирішальну роль у регуляції поведінки, формуванні світогляду, переконань, виборі життєвого шляху, особливо на етапі професійно-педагогічного становлення.
   Аналіз досліджень і публікацій. Проблема ціннісних орієнтацій і самоактуалізації індивіда є провідною тематикою досліджень українських і зарубіжних психологів: К. Абульханова-Славська, І. Бех, М. Боришевський, Т. Бутківська, І. Дубровіна, В. Лісовський, С Максименко, Г. Костюк, І. Маноха, Г. Оплот, В. Петровський, С Рубінштейн, В. Семиченко, Р. Скульський, В. Татенко, Т. Титаренко, Е. Фром, Н. Чепелєвата ін.У зарубіжній психологічній літературі спрямованість (актуалізація) людської діяльності на певні цінності позначається терміном "attitude". Це поняття у загальному вигляді передбачає певний стан свідомості та нервової системи, який визначає готовність до реагування, що ґрунтується на попередньому досвіді, який впливає на поведінку. Зокрема Г. Оплот вважав, що цінності здійснюють спрямовуючий вплив на реакції людини відносно оточуючих її об'єктів. На думку Е. Фрома, цінності потрібні для того, щоб спрямовувати вчинки та почуття людини. Якщо для зарубіжних вчених ціннісні орієнтації - це готовність діяти певним чином, що проявляється в результаті взаємодії ціннісних орієнтацій і реальної конкретної ситуації, то для переважної більшості сучасних дослідників ціннісні орієнтації характеризують зміст поглядів, виражають спрямованість інтересів особистості. Ціннісні орієнтації є результатом саморозвитку, саморуху особистості. І як важливий компонент структури особистості вони є певною віссю свідомості, навколо якої обертаються почуття і помисли людини і відповідно якої вирішується багато життєвих питань [2].
   Усвідомлення майбутнім педагогом свого професійного ідеалу та прагнення наслідувати його призводить до самоактуалізації, самовиховання. Оригінальний підхід до феномену самоактивності особистості запропонував В. Петровський [4]. Активним, - зазначає він, -може бути не будь-який процес, об'єктивно представлений у діяльності, а лише той, власне існування якого знаходиться у прямій залежності від суб'єкта. Це процеси ініціації ("запуску") діяльності, її здійснення, контролю над її динамікою тощо. Отже, активність, отже, може бути визначена як сукупність зумовлених індивідумом моментів руху ДІЯЛЬНОСТІ [6, С.37].
   Одним із ключових у К. Абульханової-Славської є таке визначення індивіда як суб'єкта психічної діяльності: "Індивід є суб'єктом психічної діяльності, оскільки, що він завдяки психіці змінює об'єктивні умови СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ" [1, С.261].
   В. Татенко, погоджуючись зі справедливо виділеним попередньою авторкою моментом ціннісно-цільового відношення індивіда як суб'єкта психічної діяльності до власної психіки, додає: "...слід визнати, що в цьому розумінні суб'єкт розглядає себе не тільки як мету, але й як засіб розвитку власної психіки, її збереження і змінення, захисту профілактики, корекції і, звичайно ж, оптимального, раціонального й ефективного використання у сферах практичної і теоретичної діяльності" [7, с 183].
   На думку В. Зінченка, розвиток особистості відбувається завдяки саморегуляції людиною своєї активності: "..живий рух і недиференційовані форми активності спричиняють поведінку та діяльність, поведінка і діяльність породжує свідомість, свідомість породжує вільні дії і вчинки, насамкінець, останнє породжує особистість, яка усвідомлює себе і своє місце у соціумі.
   Особистість породжує нові форми діяльності, розширює власну свідомість. Власне в цьому полягає особистісний зріст" [3, с.55].
   Розуміння самоактуалізації, саморозвитку як "саморуху", "спонтанного, внутрішньо-необхідного руху" знаходимо у праці Г. Косткжа [4, с.146-147].
   У цьому плані М. Боришевський виділяє важливу функцію саморегуляції - "функцію самосуб'єктного впливу", тобто впливу індивіда на власні психічні процеси та стани з метою їх оптимізації (регуляція інтелектуальної активності, інтенсивності емоційних реакцій, способів і форм їх вираження, рівню довільності психічних процесів і планів тощо)", а також "функцію самотворення" [7, с.204].
   Таким чином, самоактуалізація та ціннісна орієнтація особистості, зі слів автора, знаходить своє відображення у здатності студента планувати та прогнозувати, коректувати свою поведінку, а також у створенні різних засобів мовного самовпливу (самозаборони, самопохвали, самонавіювання тощо). При цьому особливе значення М. Боришевський приділяє психологічним механізмам саморегуляції поведінки (самооцінці, домаганням, образу-"Я" та ін.).
   Узагальнення результатів вивчення психологічних аспектів ціннісних орієнтацій і самоактуалізації майбутніх педагогів у невідривному зв'язку з проблемами професіоналізації особистості дозволяють розглядати їх як основні новоутворення юнацького віку.
   Метою дослідження є з'ясування взаємозв'язку і взаємозалежності між самоактуалізацією особистості майбутнього педагога та її ціннісними орієнтаціями.
   Дослідження проводилося у 2008/2009 н.рр. на базі Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького серед студентів перших-других курсів філологічного факультету в кількості 200 чоловік.
   На основі проведеного теоретичного аналізу психологічної літератури ми припустили, що актуалізація майбутнього педагога зумовлена усвідомленим вибором професії, відповідністю його життєвим цінностям і тим цінностям, які домінують у нього на цей момент.
   Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотези нами використовувалися методики "Ціннісні орієнтації" (ЦО) М. Рокича та "Запитальник особистісної орієнтації" (РОІ) І. Шострома.
   У результаті рангування цінностей за принципом значущості (методика (ЦО) М. Рокича) виявлені два класи цінностей: термінальні (цінності-мета) та інструментальні (цінності-засоби). Серед термінальних цінностей студентів першого курсу чільні місця займають такі: "здоров'я (фізичне і психічне)" (78%); "наявність гарних і вірних друзів" (69%); "матеріальна забезпеченість" (81%); "розваги, безтурботність" (65%). Відповідно таким цінностям як: "пізнання, інтелектуальний розвиток" (36%); "продуктивне життя, максимальне використання своїх можливостей, сил і здібностей" (14%) та "цікава робота" (11%) відводять останні місця. Тобто, для студентів-першокурсників домінуючими є меркантильні та утилітарно-прагматичні цінності-мети. Дещо міняється картина на другому курсі. Студенти висловили переконання в тому, що "можливість розвитку свого інтелекту, світогляду, загальної культури" (93%), "творчість (можливість творчої діяльності)" (72%), "розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне самовдосконалення)" (65%), "впевненість у собі (внутрішня гармонія)" (77%) і "воля (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках)" (91%) є власне тією кінцевою метою індивідуального існування, якої варто прагнути. Як бачимо, для студента-другокурсника важливим є не сам по собі майбутній результат його навчально-професійної діяльності як такий, а він сам -образ-Я як суб'єкт, як автор, творець цього результату. На нашу думку, інформація, яка надається викладачем у готовому вигляді є для студентів не надто важливою і цікавою. їх більше приваблює та діяльність, до оформлення якої вони докладають власні зусилля. Тобто наскільки в отриманому результаті змогла втілитися, відобразитися, опредметитися особистісна сутність студента, що свідчить про ступінь його самореалізації, самоствердження, самоактуалізації.
   Рангування студентами інструментальних цінностей дало можливість з'ясувати домінуючий для них у будь-якій ситуації образ дій чи властивість особистості. Зауважимо наперед, що результати дослідження студентів першого і другого курсів також суттєво відрізняються. Якщо першокурсники здебільшого надали перевагу таким цінностям, як "життєрадісність (почуття гумору)" (93%), "сміливість у боротьбі за право на власну думку, власні погляди" (78%), "незалежність" (80%) "чуйність" (61%), то студенти другого курсу обрали ті, які їм мабуть ще не зовсім властиві, але ті, які вони хотіли б у собі виховати: "освіченість" (87%), "працелюбність" (82%), "терпимість" (64%), "чесність" (65%), "вихованість" (54%); тобто ті, які відповідають ідеальному професійному Я-образу.
   Тестування за другою методикою ((РОІ) І. Шострома) дало можливість кількісно виміряти шкалу цінностей і порівняти її з загальним індексом самоактуалізації особистості. У цілому результати дослідження свідчать, що існують суттєві відмінності в рівнях самоактуалізації першокурсників і студентів другого курсу. Так, показники студентів першого курсу фіксують лише низький (31%), нижче середнього (42%), середній (14%) та вище середнього (13%) рівні самоактуалізації. На другому курсі зафіксовано всі рівні самоактуалізації: низький (29%), нижче середнього (37%), середній (24,6%), вище середнього (7%) та високий (2,4%). Як бачимо, показник високого рівня самоактуалізації на другому курсі дуже низький, проте свідчить про його динаміку та зростання, а це говорить - про вплив навчально-виховного процесу на професійне становлення майбутнього педагога та позитивне зростання рівня розвитку ціннісних орієнтацій.
   Необхідно зауважити, що студенти з високим рівнем самоактуалізації надали перевагу таким цінностям: дисциплінованість, відповідальність, високий рівень домагань, самовдосконалення, можливість творчої діяльності тощо. Отже, вибір цією групою студентів переважно ділових цінностей і цінностей особистісного самоствердження вказує на їхнє прагнення наблизитися до ідеалу самоактуалізованої особистості.
   Студенти першого та другого курсів з середнім і вище середнім рівнем розвитку самоактуалізації здебільшого вибирають цінності, які можна згрупувати та схарактеризувати за такими змістовими блоками: інтелектуальні, індивідуалістичні, конформістські, альтруїстичні, прийняття інших тощо. Приємно, що більшість студентів вибрали цінності, які можна віднести до блоку духовних: духовна близькість з оточуючими людьми; переживання прекрасного в природі й мистецтві; духовне самовдосконалення тощо. Студенти з низьким і нижче середнього рівнями розвитку самоактуалізації зазвичай вказували на індивідуалістичні та конформістські цінності.
   Таким чином, нами експериментально доведено, що між самоактуалізацією майбутніх педагогів та їхніми ціннісними орієнтаціями безперечно існує взаємозв'язок. Наявність високого рівня розвитку ціннісних орієнтацій є стрижнем для становлення самоактуалізованої особистості і, навпаки, високий рівень особистісної самоактуалізації сприяє формуванню професійних, моральних і духовних цінностей.
   Висновки: 1) між ціннісними орієнтаціями особистості та її самоактуалізацією існує тісний взаємозв'язок і взаємозалежність. На думку представників гуманістичної психології, ціннісні орієнтації є одним із показників мотивів самоактивності індивіда. Вони відіграють вирішальну роль у регуляції поведінки, формуванні світогляду, переконань, виборі життєвого шляху, особливо на етапі професійно-педагогічного становлення. Самоактуалізація майбутнього педагога виявляється в повному розкритті власних можливостей і здібностей під час особистісного та професійного становлення; 2) встановлено, що самоактуалізація майбутніх педагогів має пряму залежність від цінностей-цілей (термінальних, тобто тих, що відображають довготривалу життєву перспективу, те, до чого вони прагнуть зараз і в майбутньому) і цінностей-засобів (інструментальних, що відображають засоби, які вибираються для досягнення цілей життя, з допомогою яких можна реалізувати термінальні цінності); 3) результати дослідження свідчать про динаміку та зростання рівня самоактуалізації з першого курсу по другий, про вплив навчально-виховного процесу на професійне становлення майбутнього педагога та позитивне зростання рівня розвиту ціннісних орієнтацій.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Подальші дослідження доцільно буде провести в напрямку вивчення залежності між самоактуалізацією майбутнього педагога та професійно-педагогічною спрямованістю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности / К.А. Абульханова-Славская. - М. : Наука, 1973. -287 с
2. Долинська Л.В., Максимчук Н.П. Психологія ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя / Л.В. Долинська, Н.П. Максимчук. -Кам'янець-Подільський: ФОП, 2008. - 124 с
3. Зинченко В.П. Проблемы психологии развития (читая О. Мандельштама) / В. П. Зинченко // Вопросы психологии. -1991. - № 6. - С. 117-130.
4. Костюк Г.С. Избранные психологические труды / ПС. Костюк. - М. : Педагогика, 1988. - 304 с.
5. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъективности / В.А. Петровский. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 512 с.
6. Петровский В.А. Психология неадаптивной активности / В.А. Петровский. - М. : ТОО "Горбунок", 1992. - 224 с.
7. Татенко В.А. психология в субъективном измерении: монография / В.А. Татенко. - К. : Просвіта, 1996. - 404 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com