www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Теоретичні підходи до аналізу технологічності підручників з іноземної мови для початкової школи
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Теоретичні підходи до аналізу технологічності підручників з іноземної мови для початкової школи

Н.І. Яценюк,
асистент
(Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка)

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ ПІДРУЧНИКІВ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

   Постановка проблеми. З розвитком сучасних інформаційних технологій, збільшенням комунікаційного середовища особливого значення набуває іншомовна підготовка особистості, оскільки в умовах ринкової економіки неможливо бути успішним фахівцем, професіоналом, не володіючи мовами міжнародного спілкування.
   Важливим засобом формування умінь і навичок іншомовного говоріння, читання, слухання та письма є підручник. Значущість цього виду навчальної літератури полягає у тому, що його визнано основним носієм змісту освіти і засобом навчання, а для молодших школярів книга - основне джерело знань.
   Аналіз досліджень і публікацій. Відомі теоретики навчальної книги В. Бейлінсон, Д. Зуєв, І. Лернер, О. Савченко неодноразово зазначали, що підручник має вчити дитину мислити, висловлювати свою точку зору, доводити правоту власної думки, містити творчі завдання та проблемні ситуації.У сучасних умовах, коли створюється велика кількість варіативної літератури, актуалізується проблема її аналізу й оцінювання. Так, наприклад, у дослідженнях В. Безпалька, В. Бейлінсона, Д. Зуєва розроблені теоретичні основи побудови шкільного підручника. Особливості підручника для початкової школи аналізували Н. Бібік, Л. Занков, Я. Кодлюк, О. Савченко та ін. В. Безпалько, зокрема, вважає, що об'єктивним показником якості книги є якість засвоєних учнями знань з урахуванням обсягу навчального матеріалу та коефіцієнтів науковості й усвідомленості. Я. Кодлюк розробила схему аналізу підручника для початкової школи, яка охоплює такі аспекти: функції; структура; поліграфічне оформлення; підручник у системі навчально-методичного комплексу. О. Савченко пропонує аналізувати підручник за відповідними блоками: цільовий, інформаційний, процесуальний, мотиваційний, контрольно-оцінний і матеріально-технічний (такий підхід визнано комплексним). Підручник з іноземної мови аналізували Н. Басай, В. Редько, В. Плахотник. Окремі підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги запропонували французькі дослідники Ф. Жерар та К. Роеж'єр.
   Мета статті полягає у розробці теоретичних підходів до аналізу технологічності підручників з іноземної мови для початкової школи.
   В. Плахотник дає таке визначення терміну "технологічність": "...це така властивість підручника, завдяки якій він успішно виконує роль навчальної книги навіть при значних відхиленнях від умов, на які він розрахований" [7 с.12]. Учений вважає, що підручник повинен наближатися до самовчителя, і виділяє чинники технологічності підручника з іноземної мови: доступність, комунікативне спрямування, мова, логічність викладу, наступність, довідковий матеріал. Такі фактори, як кількість учнів у класі чи уроків іноземної мови на тиждень, на думку науковця, не повинні впливати на технологічність навчальної книги.
   Найбільш поширеним на сучасному етапі підручникотворення є структурно-функціональний підхід до аналізу підручника, розроблений В. Бейлінсоном та Д. Зуєвим. Він дає можливість здійснити структурний аналіз підручника. Функціональний аналіз є наступним кроком вивчення навчальної книги, який допомагає визначити функції окремих підсистем підручника та оцінити їх. На думку розробників цієї теорії, функціональна характеристика підручника може стати технологічною основою створення комплексної методики аналізу й оцінювання шкільних підручників.
   Ми пропонуємо здійснювати аналіз технологічності підручника з іноземної мови для початкової школи у рамках структурно-функціонального підходу через провідні функції підручника та чинники технологічності навчальної книги, що знаходять своє відображення у структурі книги.
   Вчені виділяють такі провідні функції підручника для початкової школи: інформаційна, розвивальна, виховна та мотиваційна [6].
   Інформаційна функція, за словами І. Журавльова, І. Лернера, О. Савченко, є провідною, оскільки як носій інформації і джерело знань підручник найбільш повно виконує цю функцію.
   Інформаційна функція реалізується у підручнику з іноземної мови двома шляхами: пред'явленням матеріалу з конкретного навчального предмета та видів діяльності, спрямованих на його засвоєння. Предметний зміст освіти представлений у книгах у формі таких видів знань: про навколишній світ, про способи пізнавальної і практичної діяльності, про цінності.
   Я. Кодлюк вважає, що знання про навколишній світ мають подаватися у навчальній книзі цікавим фактичним матеріалом, оскільки факти для молодшого шкільного віку відіграють особливу роль - як основа емпіричного мислення. Цей вид знань представлений у підручнику з іноземної мови навчальними темами. Загальноприйнятими серед них є такі: "Учень і його оточення", "Україна", "Країна, мова якої вивчається". У початковій школі учні працюють в основному з першою темою, яка об'єднує такі підтеми: "Школа", "Літні канікули", "Моя сім'я", "Мій друг" та ін. У досліджуваному аспекті вважаємо доцільним запровадити у книзі різноманітні рубрики, насичені цікавим фактичним матеріалом про культуру, звичаї і традиції німецькомовних країн. Такий матеріал органічно доповнює основний текст, захоплює учнів і слугує мотивацією до вивчення іноземної мови.
   Щодо навчальних текстів, то варто зазначити, що в основному через них проявляється доступність підручника (провідний фактор технологічності). Визначальну роль у забезпеченні цієї якості навчальної книги відіграє мовне оформлення матеріалу. Мова підручника має бути простою, яскравою та емоційною, не переобтяженою термінологією, яка не відповідає віковим особливостям учнів, а з іншого боку - науковою.
   Науковість змісту підручника, на думку дослідників, проявляється у наступному: відповідність навчальній програмі з предмета (щодо структури, обсягу і глибини розкриття матеріалу); наявність таких структурних елементів підручника як вступ, узагальнюючі схеми, таблиці, завдання на систематизацію тощо; наступність навчального матеріалу, доцільність його поділу на розділи, їх послідовність, забезпечення зв'язків між ними, цілісне бачення матеріалу; наявність вправ на порівняння, вибірковий аналіз, виділення головного, групування, класифікацію, систематизацію тощо; відповідність змісту підручника сучасним запитам суспільства; зв'язок матеріалу з життям, забезпечення розвитку здібностей та обдарувань дитини [8].
   Важливою характеристикою навчальної теми вчені вважають співвідношення монологічного та діалогічного мовлення [9]. Особистісно зорієнтований підручник має вести діалог з учнем. Діалогічні тексти, порівняно з монологічними, відзначаються нижчим рівнем складності, тому їх кількість у навчальних книгах з іноземної мови для початкової школи має переважати над монологічними. У діалогах домінує жива розмовна мова, що підвищує інтерес учнів до її вивчення. Автори опираються на життєвий досвід молодших школярів, відштовхуються від того значення слова, яке вони використовують у побутовому мовленні.
  Доступність підручника значною мірою зумовлена складністю текстів, зокрема такими його характеристиками як довжина речень, ступінь різноманітності словника та ін. [3].
   Я. Мікк вважає оптимальною довжину речень у текстах для початкових класів 6-8 слів, і ще додає до цього критерію пізнавальну значущість матеріалу, новизну й оригінальність, емоційну насиченість змісту тощо. Вчений так пропонує визначати довжину слів: слова, які налічують до шести букв, вважаються короткими, а більше шести - довгими (аналогічно визначають і довжину речень).
   Знання про способи пізнавальної і практичної діяльності спрямовані на розвиток умінь і навичок учнів. Ці знання подані у навчальних книгах у вигляді правил, вказівок, пам'яток тощо. Зазначений вид знань виокремлюється зазвичай іншим шрифтом, кольором, поміщається у рамку і т. ін.
   В. Паламарчук вважає, що правила є керівництвом до дії, і поділяє їх на дві групи - алгоритмічні та евристичні. Алгоритмічні - це правила, які спрямовані на результат (наприклад, написання суфіксів у порядкових числівниках -te, -ste-); евристичні передбачають застосування учнями певного методу роботи (порівняння, узагальнення тощо). Як бачимо, перший вид правил націлений на оволодіння предметними знаннями і вміннями, а другий - загальнонавчальними.
   Культурологічна концепція змісту освіти (І. Лернер, М. Скаткін) передбачає також наявність у підручнику знань про цінності. Це, насамперед, знання про культуру людини (а також того народу, мова якого вивчається), її ставлення до навколишнього світу і до самої себе.
   Інформаційна функція представлена у підручнику не лише предметним змістом освіти (знаннями), а й видами діяльності, спрямованими на засвоєння цих знань, тобто спеціальними (предметними) та загальнонавчальними (між предметними) вміннями і навичками.
   Предметні вміння формуються у школярів шляхом виконання завдань і вправ на всі види мовленнєвої діяльності. У підручнику з іноземної мови цими видами є аудіювання, говоріння, читання та письмо. Для формування кожного виду мовленнєвих умінь слід виконувати спеціальні вправи. Наприклад, для навчання вимови звуків та слів ефективними є вправи на слухання; для формування лексичних навичок - вправи на переклад слів, словосполучень, речень, назви предметів, зображених на малюнках і т. ін.; оволодінню граматичними навичками сприяють завдання на формулювання запитань німецькою мовою за допомогою дієслів "мати", "бути", "робити" тощо.
   З іншого боку, комунікативний підручник - це не лише практикування в усному говорінні; це навчання читання, аудіювання, говоріння та письма одночасно. Адже для того, щоб учні могли спілкуватися, потрібно вправлятися не лише в усному мовленні, а й самостійно утворювати фрази, поєднувати лексичний і граматичний матеріал в речення. Використання у підручнику завдань на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності робить його комунікативно спрямованим. Доцільність окресленого підходу пояснюється наявністю тісного взаємозв'язку між цими видами мовленнєвої діяльності. Крім того, урізноманітнення такої роботи на уроці знижує втомлюваність учнів, підвищує інтерес до вивчення мови.
   Великого значення вчені надають завданням і вправам на повторення як засобу автоматизації вмінь, тобто формування навичок. Повторюватись, на думку дослідників (Ю. Бабанський, В. Паламарчук та ін.), мають ті мислительні операції, які потрібні для успішного розв'язання однорідних, але не тотожних завдань.
   Автор підручників з іноземної мови Н. Басай зазначає: "Складність реалізації вправ для повторення у підручниках випливає з того, що з кожним уроком зростає кількість мовного матеріалу, який підлягає повторенню. У методиці немає спеціальних вправ, які є специфічними тільки для повторення мовного матеріалу, оскільки будь-яка вправа здатна певною мірою підсилювати асоціативні зв'язки, що затухають" [1, с 198].
   Підбір вправ для роботи з уже вивченим, але забутим мовним матеріалом (наприклад, лексикою), має починатися з визначення того, які завдання є більш ефективними для роботи з новою дозою мовного матеріалу в рамках першого уроку, а які - для роботи з великим обсягом мовного матеріалу, що засвоєний лише частково. Такі вправи мають узагальнювати набуті знання на новому рівні. Ю. Гнаткевич у своєму дослідженні дійшов висновку про те, що під час повторення лексики особливо важливим є факт повторної асоціації. Повторення має відбуватися на новому рівні теоретичного або практичного узагальнення, тобто необхідно дотримуватися диференційованого підходу з точки зору наближення умов повторення лексичних одиниць до умов їхнього вживання в реальній мовленнєвій діяльності. Дослідник розрізняє такі три групи завдань на повторення: вправи, які нагадують мовний матеріал. Сюди відносяться рецептивні та репродуктивні завдання (пригадати значення слів, перекласти на українську (німецьку) мову подані слова та ін.); вправи, які систематизують мовний матеріал. Вони охоплюють велику кількість мовних завдань: одні з них систематизують лексичний матеріал, інші - фонетичний та граматичний (наприклад, назвати синоніми (антоніми) до поданих слів; згрупувати слова за спільним префіксом (суфіксом); згрупувати слова за темами "Одяг", "їжа", "Місто" та ін. і записати їх); регресивно-узагальнюючі вправи. Сюди відносять наступні: прочитати текст (абзац) та виділити у ньому відомі слова або ті, які незнайомі (забуті); прочитати та перекласти текст із виділеними словами [2].
   Таку класифікацію вправ учений радить використовувати у підручниках з іноземної мови під час організації повторення мовного матеріалу. Зазначені вправи учні змогли б виконувати самостійно.
   Багато дослідників вважають вправи для повторення і відтворення мовного матеріалу особливо доцільними, оскільки без них формування мовленнєвих умінь і навичок у шкільних умовах було б неможливим [1].
   Ефективність повноцінної реалізації у підручнику інформаційної функції залежить від дидактично обґрунтованого відбору навчального матеріалу. У зазначеному аспекті велике значення має врахування критеріїв відбору предметного змісту освіти, під якими розуміють вимоги до навчального матеріалу з точки зору обсягу, структури, логічного завершення тем, послідовності завдань і вправ, педагогічної значущості.
   Учені Н. Бібік, О. Савченко виділяють такі критерії відбору навчального матеріалу в підручники для школи першого ступеня: цікавість, науковість, систематичність, новизна, незвичність викладу, ступінь необхідності, значущість для молодших школярів. Ураховуючи ці критерії, автор має вміло підібрати тексти, систему завдань і вправ.
   Значно посилює інформативність підручника з іноземної мови наявність у ньому довідкового матеріалу, який використовується з метою покращення засвоєння знань. Він включає алфавітний словник, рубрики, ілюстрації та ін.
   З інформаційною функцією тісно пов'язана розвивальна. "Інформаційна функція підручника повинна бути не тільки спрямованою на розв'язання завдання нагромадження знань, умінь і навичок, що само собою важливо, скільки слугувати також засобом, інструментом розвитку пізнавальної, вольової, емоційної сфер молодшого школяра" [5, с.45].
   Зазначена функція передбачає наявність у підручнику завдань на розвиток психічних процесів, формування загальнонавчальних умінь і навичок та творчих здібностей [6]. Вона забезпечує розвиток у молодших школярів пам'яті, мислення, уяви, слухання, мовлення та інших здібностей, уміння узагальнювати, аналізувати. Серед загальнонавчальних умінь і навичок першочерговими вчені виділяють навички швидкого читання, письма, лічби і виділення головного [4].
   Загальнонавчальні уміння мають міжпредметний характер, а основним засобом їх формування є навчальні завдання (запитання, вправи). Зазначені вміння поділяються на організаційні, загальномовленнєві, загальнопізнавальні та контрольно-оцінні.
   Провідними загальномовленнєвими вміннями вважають уміння слухати і відповідати. Вміти слухати означає розуміти почуте, запам'ятовувати та відтворювати інформацію (діалог, пісеньку тощо). Уміння відповідати пов'язане із умінням слухати і передбачає давати відповідь на запитання (учителя, однокласника, тексту). Дані уміння формуються під час виконання усіх без винятку завдань. Однак найбільш поширеними є такі види вправ: опис добре відомих предметів; переказ почутого; розповідь на вільну тему тощо.
   Авторам підручників з іноземної мови варто також передбачати завдання на формування вміння запитувати. З німецької мови це запитання, що починаються з питального слова "W-Fragen" (Wer?, Wie?, Was?, Warum? тощо) і без нього (на першому місці стоїть дієслово) (наприклад, Hast du das gemacht? тощо), а також запитання до тексту, діалогу.
   Уміння міркувати є комплексним, у ньому поєднуються вміння логічно мислити і послідовно висловлювати думки. Ефективними для його формування є такі вправи: скласти діалог, аналогічний даному; підібрати слова, близькі (протилежні) за значенням та ін.
   Загальнопізнавальні вміння охоплюють уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати.
   З метою формування в учнів уміння аналізувати доцільно використовувати у підручнику вправи на відгадування предмета чи особи за його ознаками; відшукування у тексті слів, що мають ключове значення (Schlusselworter); стислий переказ прочитаного (рідною мовою). Уміння порівнювати передбачає відшукування учнями спільних та відмінних ознак певних предметів, осіб і на основі цього їх узагальнення. Характерними вправами на уміння узагальнювати є, наприклад, вилучення "зайвого слова" (учень має не лише вилучити зайве, а й обґрунтувати своє рішення - за якими саме узагальнюючими ознаками він об'єднав дані слова).
   До загальнонавчальних умінь і навичок вчені відносять ще одну групу вмінь - контрольно-оцінні [10]. Це так звані завдання та вправи з орієнтуванням на зразок. У підручниках з іноземної мови вони мають особливо важливе значення, оскільки формують, автоматизують у школярів те чи інше вміння - граматичне, лексичне тощо.
   Важливим компонентом розвивального навчання є формування в учнів початкової школи творчих здібностей. Матеріал підручника повинен спонукати дитину до творчості, за допомогою "власного слова" учити передавати думки, почуття. У підручнику з іноземної мови творчі завдання мають носити проблемний, дослідницький характер. Це вправи на кмітливість, аналогію, формулювання припущень.
   Виховна функція підручників націлює на репрезентацію у ньому системи цінностей і реалізується змістом навчальної книги. Ціннісне ставлення вчені розуміють як емоційне ставлення людини до певних об'єктів, норм, явищ, предметів, інших людей тощо.
   Ступінь реалізації у підручнику з іноземної мови виховної функції залежить від змісту текстів підручника, від способу викладу навчального матеріалу. Навчальний текст як структурний компонент навчальної книги має сприяти вихованню у молодших школярів естетичних, моральних, патріотичних почуттів, а саме: любові до рідного краю, міста, села; прагнення бути турботливими, оберігати все живе; формувати дружнє ставлення до народу, культури, звичаїв і традицій німецькомовних країн та ін.
   Мотиваційна функція підручника для початкової школи реалізується через емоціогенний зміст навчального матеріалу та відповідні способи його організації. Тобто йдеться про те, що зміст підручника, його методичне забезпечення мають сприяти формуванню у молодших школярів інтелектуальних почуттів, позитивних мотивів навчання, пізнавальних потреб та інтересів.
   Неабияку роль у зазначеному аспекті відіграє наявність цікавих рубрик (наприклад, "Для допитливих"), ігор. Доведено, що ігрові ситуації є своєрідним стимулом до діяльності; у грі учні набагато краще засвоюють новий лексичний матеріал. Учені радять також включати у підручник забавні діалоги, елементи гумору, підбирати матеріал, що викликає позитивні емоції.
   Посилює мотиваційну спрямованість цього виду навчальної літератури вдале оформлення книги, правильно дібраний ілюстративний матеріал, адже яскраві ілюстрації допомагають краще зрозуміти текст, діалог; сприяють підвищенню інтересу учнів до вивчення предмета. Існує думка, що співвідношення текстів та ілюстративного матеріалу у підручниках з іноземної мови для початкової школи має дорівнювати 50%: 50%.
   З метою дослідження технологічності підручника з іноземної мови для початкової школи радимо проаналізувати його за такими напрямами: 1) інформаційна функція: види знань (про навколишній світ, про способи діяльності, про цінності), представлені навчальними текстами; види діяльності, що забезпечуються завданнями на всі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо); відбір навчального матеріалу; мова підручника (простота, науковість, співвідношення монологічного і діалогічного мовлення); відповідність змісту підручника навчальній програмі; наявність рубрик; 2) розвивальна функція: завдання на формування загальнонавчальних умінь і навичок, у т. ч. загальномовленнєвих (слухати, відповідати, запитувати, міркувати), загальнопізнавальних (аналізувати, порівнювати, узагальнювати), контрольно-оцінних (орієнтуватися на зразок та ін.); завдання на розвиток творчих здібностей; 3) виховна функція: система цінностей, яка реалізується через зміст книги з урахуванням специфіки навчального предмета (загальнолюдські та національні цінності); наявність текстів, що несуть інформацію про ті чи інші цінності; 4) мотиваційна функція: емоціогенний зміст навчального матеріалу підручника; вдало підібрана рубрикація; якісне поліграфічне оформлення.
   Висновки. Таким чином, у статті зроблена спроба поглибити методику аналізу підручників, адресованих молодшим школярам.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження: у подальшому ми пропонуємо здійснювати аналіз технологічності підручника з іноземної мови для початкової школи у рамках структурно-функціонального підходу через провідні функції навчальної книги та чинники технологічності, що знаходять своє відображення у структурі підручника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Басай Н.П. До проблеми вправ для повторення мовного матеріалу в підручниках німецької мови // Проблеми сучасного підручника: зб. наук, праць. - К. : Педагогічна думка, 2003. - Вип. 3. - С 197-201.
2. Гнаткевич Ю.В. Навчання лексичного аспекту чужоземної мови у вищих навчальних закладах/ Ю.В. Гнаткевич. - К., 1999. - 319 с
3. Ґудзик І.П Мова шкільного підручника // Проблеми сучасного підручника, зб. наук, праць. - К. : Педагогічна думка, 1999. - Вип. 1. -С 34-36.
4. Дидактика современной школы / под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад. шк., 1987. - 117 с.
5. Каким быть учебнику: Дидактические принципы построения / под ред. И. Лернера, Н. Шахмаева. - М. : Изд-во РАО, 1992. - Ч. 2. - 96 с.
6. Кодлюк Я.П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті. - К. : Наш час, 2006. - 367 с.
7. Плахотник В.М. Технологічність підручника як обов'язкова умова його ефективності // Проблеми сучасного підручника: зб. наук, праць. - К.: Педагогічна думка, 1999. - Вип. 1. - С 12-14.
8. Положення про Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників відповідно до державного стандарту початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2001. - №7. - С 4-7.
9. Редько В. Г. Особливості побудови змісту шкільних підручників з іноземних мов // Іноземні мови в навчальних закладах. - 2006. - №5. - С 78-86.
10. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів / О.Я. Савченко. - К. : Абрис, 1997. -416 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com