www.VuzLib.com

Головна arrow Агропромисловий комплекс (АПК) arrow Державна служба з карантину рослин України
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Державна служба з карантину рослин України

 А.Г. БІЛИК

Державна служба з карантину рослин України

   Щорічне збільшення обсягів імпорту і транзиту продуктів рослинного походження, особливо із країн, які маловивчені у карантинному відношенні, створює постійну загрозу ввезення на територію України нових адвентивних видів шкідників, хвороб рослин і бур’янів. Своєчасно виявити та перешкодити їх проникненню й розповсюдженню на території країни — головне завдання Державної служби з карантину рослин України.
   Історія розвитку карантинної служби бере свій початок ще з першої половини XIX ст. Після розпаду у 1991 році СРСР, Служба карантину рослин України перейшла під юрисдикцію Міністерства аграрної політики України. Офіційна дата створення Національної служби з карантину рослин України — 30 червня 1993 року, у цей день Верховна Рада України прийняла Закон України «Про карантин рослин».
   В основу діяльності Державної служби з карантину рослин України входить: охорона території України від занесення карантинних організмів; виявлення, локалізація і ліквідація карантинних організмів; запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної зони до регіонів України, де вони відсутні; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів із карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні рослин і продуктів рослинного походження.
   Із 1994 року Україна є членом Європейської та Середземноморської Організації з Карантину та Захисту Рослин (ЄОКЗР), а у 2006 році — приєдналася до Міжнародної конвенції захисту рослин (МКЗР). З моменту вступу до ЄОКЗР і МКЗР Україна активно бере участь у роботі зазначених організацій. Міжнародна діяльність нашої держави в галузі карантину рослин спрямована на поступову гармонізацію українського фітосанітарного законодавства відповідно до міжнародних норм у галузі карантину рослин, обмін інформацією, координацію діяльності тощо.
   Враховуючи те, що Україна нещодавно (16.05.2008) стала членом Світової організації торгівлі (СОТ), та у зв’язку з тривалими євроінтеграційними процесами фітосанітарне регулювання в країні здійснюється відповідно до Закону України «Про карантин рослин». Положення його адаптовані до вимог Угоди СОТ щодо застосування санітарних і фітосанітарних заходів, положень Міжнародної конвенції захисту рослин, а також норм Міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів (МСФЗ).
   Нині в Україні триває процес гармонізації національних стандартів відповідно до міжнародних вимог. Так, у 2005 році в країні офіційно запроваджений МСФЗ №15 «Керівництво щодо регулювання дерев’яних пакувальних матеріалів у міжнародній торгівлі» і затверджені «Фітосанітарні правила ввезення через кордон, перевезення в межах країни, експорту і виробництва дерев’яного пакувального матеріалу». З 01.01.2007 року вступив у дію новий «Перелік регульованих шкідливих організмів для України», розроблений науковими організаціями країни на основі аналізу фітосанітарного ризику (АФР), сформований Головною державною інспекцією з карантину рослин України.
   У 2008-2009 роках спеціалісти Державної служби з карантину рослин України пройшли навчання із проведення аналізу фітосанітарного ризику в рамках кількох міжнародних проектів і тренінгів: американського, голландського й семінару—тренінгу для російськомовних країн з АФР із використанням програми «Клаймекс», який проводився у Росії за участю експертів ЄОКЗР. Після проходження навчання спеціалісти одержали сертифікати та набули практичних навичок щодо проведення АФР і, таким чином, уже самостійно можуть проводити АФР для шкідливих організмів відповідно до міжнародних стандартів.
   Також при виявленні порушень або невідповідностей імпортованих вантажів заявленим фітосанітарним вимогам спеціалісти служби керуються положеннями МСФЗ №13 «Керівництво щодо нотифікації стосовно невідповідності й екстренної дії».
   З метою розширення доступу української сільськогосподарської продукції на ринки держав-членів ЄС, фітосанітарною службою України виконуються дії щодо розробки та підписання міжнародних двосторонніх угод стосовно співробітництва у сфері карантину і захисту рослин між Україною й країнами Євросоюзу.
   Нині Україна уклала двосторонні угоди в галузі карантину рослин із 17 країнами: Росія, Білорусь, Молдова, Литва, Грузія, Узбекистан, Азербайджан, Польща, Болгарія, Канада, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Монголія, Лівія, Киргизія. З 29 країнами такі угоди знаходяться у стадії погодження: Єгипет, Йорданія, Македонія, ОАЕ, Китай та інші. Ці угоди сприятимуть скороченню до мінімуму ризику взаємного ввезення шкідливих для рослин організмів.
   Охорона території й рослинних ресурсів кожної країни від занесення й розповсюдження карантинних шкідливих організмів може бути успішно здійснена за умови координації зусиль ряду країн — торговельних партнерів.
   Необхідно зазначити, що міжнародне співробітництво Державної служби з карантину рослин України з національними службами в галузі карантину і захисту рослин сприяє розв’язанню багатьох проблем та ефективнішому проведенню карантинних заходів, спрямованих на попередження ввезенню й розповсюдженню карантинних та інших небезпечних організмів.
   У зв’язку зі вступом до СОТ і тривалими євроінтеграційними процесами в Україні, Державна служба з карантину рослин проводить гармонізацію фітосанітарних процедур за допомогою реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.
   На початку 2008 року почав діяти голландський проект технічної допомоги G2G «Підтримка ефективного розвитку фітосанітарного регулювання в Україні відповідно до європейського законодавства». Мета проекту полягає у сприянні створенню відповідних умов для ефективного розвитку карантинної служби, подальшій гармонізації українського законодавства до європейських вимог і активізації співробітництва між Україною та Голландією у галузі фітосанітарії. В рамках зазначеного проекту відбулися зустрічі експертів Служби захисту рослин Голландії з українськими спеціалістами. З метою обміну досвідом проведені навчальні семінари з інспектування імпортованих вантажів із рослинами і продуктами рослинного походження та проведення аналізу фітосанітарного ризику відповідно до вимог міжнародних стандартів і Директиви 2000/29/ЄС. Крім того, на початку квітня 2009 року українські спеціалісти взяли участь у навчальних семінарах у Нідерландах із питань фітосанітарного інспектування і діагностики. Із метою подолання мовних перешкод під час спілкування з іноземними колегами, керівництво Укрголовдержкарантину вирішило проводити курси вивчення англійської мови для спеціалістів Державної служби з карантину рослин України. Так, із 2008 року в Укрголовдержкарантині й у всіх обласних інспекціях із карантину рослин проводяться курси вивчення англійської мови.
   З метою попередження ввезення в Україну карантинних та інших небезпечних організмів, на державному кордоні створені й функціонують прикордонні пункти з карантину рослин (ПКР), через які ввозять насіння, рослини і продукти рослинного походження. Такі пункти створені у морських та річних портах, на прикордонних залізничних станціях, автодорогах і автостанціях, аеропортах та міжнародних поштамтах. Після розпаду СРСР виникли нові державні кордони з колишніми союзними республіками, на яких необхідно було створювати та облаштовувати пункти з карантину рослин: з Росією, Молдовою, Білорусією. Нині в Україні функціонують понад 170 прикордонних пунктів із карантину рослин. Щодо обсягів роботи карантинної служби свідчать такі цифри. За 2008 рік до України було завезено та інспектовано 2,3 млн. т імпортних рослин і продуктів рослинного походження, які надійшли із 87 країн світу. При цьому у пунктах пропуску на державному кордоні виявлено дев’ять видів карантинних організмів у 194 випадках. Крім того, у пунктах пропуску на державному кордоні доглянуто 6 млн. т транзитних вантажів, у яких було виявлено чотири види карантинних організмів у 110 випадках.
   Найбільш заражена карантинними організмами продукція надійшла з Єгипту, Туреччини, Угорщини, Сирії, Греції, Молдови та інших країн.
   Останніми роками із країни-імпортера Україна перетворилася на країну- експортера, що, в свою чергу, підвищує її відповідальність та імідж на міжнародному ринку. За 2008 рік у пунктах пропуску на державному кордоні доглянуто 24 млн. т експортних вантажів, у яких виявлено три види карантинних організмів, обмежено розповсюджених на території України у 437 випадках.
   Із початку маркетингового року експортовано зернових та олійних культур понад 27 млн. т, у тому числі пшениці — 12,2 млн. т, ячменю — 6,2, кукурудзи — 5,2, ріпаку — 2,5 млн. т, сої — 273 тис. т, соняшнику — 645 тис. т. Крім того, перевезено транзитом через територію України з подальшим реекспортом майже 2,5 млн. т зернових культур.
   Важливим етапом у розвитку Державної служби з карантину рослин України є підвищення кваліфікації інспекторів і навчання спеціалістів лабораторії. Так, у 2008 році 238 осіб закінчили курси підвищення кваліфікації на базі Інститутів післядипломної освіти Національного університету біоресурсів і природокористування (м. Київ) та Харківського національного аграрного університету. Протягом 2008 року на базі зональних карантинних лабораторій України пройшли стажування 81 спеціаліст карантинних лабораторій за напрямами: ентомологія, мікологія, фітогельмінтологія, гербологія, а також завідувачі карантинних лабораторій.
   Організоване і проведене стажування бактеріологів карантинних лабораторій на базі Закарпатського територіального центру карантину рослин ІЗР УААН.
   Значна робота проводиться з метою посилення ролі карантинних лабораторій. Це пов’язано із збільшенням обсягів імпорту й експорту рослин і продуктів рослинного походження, розширенням географії країн — постачальників, появою нових карантинних організмів. Якщо кілька років тому в Україні існувало шість зональних карантинних лабораторій (крім Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії) і дві обласні, то сьогодні додатково створені та працюють ще 17 обласних і шість міських карантинних лабораторій. Також слід зазначити, що важливим завданням для Державної служби з карантину рослин України нині є поліпшення аналітичних і діагностичних можливостей карантинних лабораторій, оснащення їх сучасним лабораторним обладнанням, підвищення професійного рівня спеціалістів і на перспективу проведення міжнародної атестації лабораторій відповідно до міжнародних вимог.
   Саме тому Укрголовдержкарантином при підтримці Міністерства аграрної політики України було прийнято стратегічне рішення щодо будівництва нового сучасного приміщення Центральної науково-дослідної лабораторії і теплиці, яке розпочали у липні 2008 року. У зв’язку з цим нині важливо вирішити питання, які стосуються поліпшення роботи карантинних лабораторій, особливо впровадження нових сучасних методів діагностики. Серед проблемних питань карантинної служби — технічне забезпечення лабораторій, прикордонних і міжрайонних пунктів на сучасному технологічному рівні. Нині проводиться активна робота щодо створення єдиної комп’ютерної мережі, що дає змогу значно збільшити швидкість збору необхідної інформації, доступ до неї та можливості її використання.
   Великий обсяг робіт виконують спеціалісти міжрайонних пунктів із карантину рослин. Тільки протягом 2008 року для встановлення фітосанітарного стану території держави обстежено 4,2 млн. га.
   Небезпечного поширення набуває карантинний організм амброзія полинолиста. Площа засмічення карантинним бур’яном за останні п’ять років збільшилася вдвічі.
   Починаючи з 1993 року, постійно здійснюється моніторинг посівів кукурудзи для виявлення західного кукурудзяного жука. У 2001 році за допомогою феро- монних пасток вперше відловили імаго самців у двох районах Закарпатської області на відстані 1-15 км від кордону з Угорщиною і Румунією. У 2003 році на території Закарпатської області західний кукурудзяний жук був виявлений на площі 1,7 тис. га, яка протягом 2004 року збільшилася майже удвічі й станом на 1 січня 2005 року становила 2,8 тис. га. Станом на 1 січня 2009 року шкідник поширений у 30 районах, у чотирьох областях України (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська) на загальній площі 15 тис. 563 га. Таке стрімке поширення західного кукурудзяного жука по території України й у Європі в цілому свідчить про можливість цього шкідника перелітати на відстань до 40 км за один вегетаційний період. Спеціалісти областей, де поширений шкідник, а також прикордонних із ними областей проводять ретельний догляд вантажів і транспортних засобів на ПКР, а також здійснюють постійний нагляд за посівами кукурудзи зі застосуванням феромонних пасток. З метою удосконалення існуючих і використання нових, науково обгрунтованих методів та технологій виявлення, ідентифікації, локалізації й ліквідації карантинних організмів, система органів Державної служби з карантину рослин України співпрацює з науково — дослідними організаціями.
   За підтримки Державної служби з карантину рослин України на базі української науково-дослідної станції з карантину рослин УААН у жовтні 2008 року в м. Чернівці відбулася «Європейська фітосанітарна конференція по картоплі та інших продовольчих культурах». Актуальність теми конференції викликала настільки велику заінтересованість як у представників фітосанітарних служб світу, так і в учених, що в її роботі взяли участь близько 200 осіб із 30 країн світу. Спеціалісти Головної державної інспекції України представили доповіді і також були її учасниками.
   Важливою ланкою у фітосанітарному законодавстві є «Перелік регульованих шкідливих організмів для України», який, за необхідності, може поновлюватися і поліпшуватися.
   Складання переліку пов’язано з проведенням аналізу різнобічної інформації з біології, систематики, географічного поширення, шкідливості, економічного значення, можливості ввезення, методики виявлення, ідентифікації і т.д.
   Таким чином, оцінка карантинного значення відсутніх на території України шкідливих організмів при імпорті рослин і продуктів рослинного походження достатньо складна й потребує наявності інформації відносно їхнього поширення у країнах світу, шкідливості, біологічних особливостей (кількість поколінь, гідротермічні кордони розвитку, біологічні та інші фактори обмеження їх чисельності й т.д.), можливості ввезення з рослинами та продуктами рослинного походження тощо. Не менш важливим у нових умовах є виконання міжнародних вимог із сертифікації рослин і продуктів рослинного походження при експорті, що передбачає наявність інформації про фітосанітарний стан території України, проведення встановлення карантинного стану рослинної продукції відповідно до міжнародних стандартів і виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
   Все це потребує організаційних рішень і наукового обґрунтування карантинних заходів щодо охорони території України від ввезення й поширення економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів. У зв’язку з цим, насамперед необхідно відповідне матеріально-технічне забезпечення карантинної служби, створення національного комп’ютерного банку даних і програм аналізу природно-кліматичних, трофічних та інших факторів у початкових ареалах виникнення адвентивних видів і їх відповідності для території України.
   Слід усвідомити, що маємо виконати ще більший обсяг роботи, що нині основний наголос потрібно зробити на розвиток та модернізацію карантинних лабораторій, тому що тільки своєчасна й точна діагностика з подальшою ідентифікацією карантинних організмів дає можливість вчасно здійснити необхідні карантинні заходи. Крок за кроком Державна служба з карантину рослин України наближується до максимально ефективної організації роботи з фітосанітарії відповідно до міжнародних стандартів. І яку нішу Державна служба з карантину рослин України посяде у системі фітосанітарних служб світу, залежить тільки від нас.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com