www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Колективні форми методичної роботи у ПТНЗ та їхній вплив на розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Колективні форми методичної роботи у ПТНЗ та їхній вплив на розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання

О. О. Юртаєва,
методист НМЦ ПТО
(Кримський республіканський інститут післядипломної освіти)

КОЛЕКТИВНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У ПТНЗ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

   Постановка проблеми. Сутність методичної діяльності майстра виробничого навчання заключається у творчому підході до формування своєї професійно-педагогічної діяльності, яка впливає на формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. А тому участь їх у різноманітних формах методичної роботи забезпечить розвиток професійної, психолого-педагогічної та методичної компетенції.
   Аналіз досліджень і публікацій. Організації методичної роботи у професійно-технічних навчальних закладах було присвячено праці С Батишева, А. Біляєвої, В. Скакуна, Ю. Якуби, Н. Никало; дисертаційні дослідження В. Олійника, Л. Шевчук, М. Пальчук, В. Лозовецької та інші.
   Мета статті. Визначення сутності колективних форм методичної роботи у професійно-технічних навчальних закладах та з'ясування їхнього впливу на розвиток професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання.
   У Положенні про методичну роботу в професійно-технічних навчальних закладах зазначено, що вона заснована на досягненнях науки та передового досвіду системи аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально-виховного процесу в професійно-технічному навчальному закладі.
   Форми та зміст методичної роботи в професійно-технічних навчальних закладах ґрунтується на наступних основоположних принципах: гуманізації та демократизації здійснення методичної роботи; системності та систематичної участі фахівців у різних видах методичної роботи; творча спрямованість інженерів-педагогів у здійсненні навчально-виховного процесу; оптимальне поєднання колективних та індивідуальних форм методичної роботи; урахування потреб професійно-технічної освіти на сучасному етапі; урахування потреб інженера-педагога в наданні методичної допомоги. До організаційних форм методичної роботи, які запроваджуються у професійно-технічних навчальних закладах відносяться колективні, масові й індивідуальні.
   Відомо, що колективні форми методичної роботи передбачають залучення майстрів виробничого навчання до участі в педагогічних радах, предметних методичних комісіях, школі молодого майстра та в масових формах колективної роботи таких, як-от: педагогічних читаннях, теоретичних конференціях, інструктивно-методичних засіданнях, школах передового досвіду тощо. Вважається, що педагогічна рада є однією з основних форм колективної роботи, основним завданням якої є удосконалення процесу навчання та запровадження в навчально-виробничий процес передових педагогічних і виробничих технологій. Як правило, питання, що виносяться на розгляд педагогічної ради пов'язані з плануванням навчально-виховного процесу в ПТНЗ, організації роботи щодо удосконалення теоретичного, виробничого навчання та виробничої практики; етап викладання навчальних дисциплін, обговорення результатів успішності тих, хто навчаються, підсумкової, поетапної та державної атестації тощо. Позитивною особливістю у проведенні педагогічних рад є участь у їх проведені представників базових підприємств і роботодавців, що забезпечує тісний зв'язок педагогічного колективу та замовників робітничих кадрів у визначенні питань стосовно рейтингу майбутніх фахівців та впливу організаційно-педагогічних умов на формування у них відповідної професійної компетентності.

Рис. 1. Напрями діяльності методичних комісій у професійно-технічному навчальному закладі

Рис. 1. Напрями діяльності методичних комісій у професійно-технічному навчальному закладі

   У розвитку професійно-педагогічної компетентності майстра виробничого навчання будівельного профілю значну роль відіграють методичні комісії (рис. 1), метою яких є забезпечення пошуку ефективних шляхів і форм сумісної діяльності роботи викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання. Основними напрямами діяльності методичних комісій є наступне: а) розробка навчально-методичної документації: обговорення робочих навчальних програм з виробничого навчання та виробничих практик, програм передвипускних практик з внесеними змінами та доповненнями; обговорення переліку навчально-виробничих робіт, змісту видів робіт з кожної теми переліку; обговорення комплексних видів робіт для кожного кваліфікаційного рівня з професій будівельного профілю; обговорення змісту паспорта комплексно-методичного забезпечення з професій будівельного профілю; обговорення видів робіт, які виносяться на підсумкову та державну атестацію з основної та суміжних професій (штукатур-маляр; столяр-тесляр; штукатур-лицювальник-плиточник) тощо; б) організація навчально-виробничого процесу. Цей напрям методичної роботи забезпечує: обговорення питань, пов'язаних з організацією формування початкових навичок учнів у навчальних майстернях, простих комплексних видів робіт, лабораторно-практичних тощо; обговорення методичних підходів до запровадження в навчально-виробничий процес активних форм навчання; обмін досвідом зі застосуванням різних методів на уроках виробничого навчання; обговорення переліку та змісту навчально-виробничої випускної документації; обговорення методичних рекомендацій і розробок уроків виробничого навчання; в) підвищення ефективності навчально-виробничого процесу: аналіз якості навчальних досягнень учнів, зокрема, з виробничого навчання і виробничої практики; забезпечення навчально-виробничого процесу сучасними дидактичними засобами навчання; г) підвищення професійно-педагогічного рівня: організація взаємовідвідування уроків майстрами виробничого навчання уроків спеціальних дисциплін та уроків виробничого навчання у своїх колег; підготовка і проведення відкритих уроків; організація обміну передовим виробничим досвідом; участь у роботі шкіл передового досвіду; участь у роботі творчих груп та експериментальних майстерень.
   Водночас, значна увага в роботі методичних комісій надається встановленню та здійсненню міжпредметних зв'язків, насамперед, зв'язку теоретичного навчання з виробничим. Не менш важливими в роботі методичних комісій є проблеми, пов'язані з визначенням шляхів ліквідації та попередження прогалин у навчанні; визначення шляхів і методів розвитку логічного мислення тих, хто навчається; удосконалення способів закріплення та поглиблення знань й умінь; здійснення постійного контролю за навчально-виробничим процесом у цілому.
   Наступною колективною формою методичної роботи в ПТНЗ, яка сприяє розвитку початкового професійно-педагогічного рівня майстрів виробничого навчання є школа молодого майстра виробничого навчання (рис. 2). Передусім нами обґрунтовано концепцію школи молодого майстра виробничого навчання, в основу якої було покладено компетентнісний підхід до здійснення навчально-виробничої діяльності в ПТНЗ.

Рис. 2. Організаційна структура школи молодого майстра

Рис. 2. Організаційна структура школи молодого майстра

   Організаційна структура школи молодого майстра передбачає наступні етапи: діагностичний, який забезпечує виявлення індивідуальних потреб у методичній допомозі; плануючий, передбачає визначення та планування основних напрямів розвитку професійно-педагогічної компетентності майстра виробничого навчання; організаційний, що забезпечує якісне формування знань та умінь майстрів виробничого навчання з визначених проблем; корегуючий, що передбачає внесення колективів з урахуванням набутих знань, умінь та необхідних для здійснення навчально-виробничої діяльності; практичний, завдяки якому здійснюється обмін набутим досвідом.
   Участь майстрів-початківців виробничого навчання в означеній колективній формі забезпечує формування: уміння проектувати зміст професійно-практичного навчання з урахуванням вимог державних стандартів професії; уміння визначати раціональні форми і методи професійного навчання; уміння корегувати свою професійну діяльність та вносити зміни до індивідуального плану самоосвіти; уміння систематизувати необхідну психолого-педагогічну, методичну, технічну та технологічну інформацію та користуватися нею під час підготовки й організації навчально-виробничого процесу в ПТНЗ. У процесі опитування було виявлено, що біля 29% малодосвідчених майстрів виробничого навчання потребували методичної допомоги (рис. 3) щодо розробки навчально-планувальної документації та розробки планів уроків виробничого навчання за різними типами, розробки паспорта комплексно-методичного забезпечення; застосування активних методів навчання, які ми винесли на засідання школи молодого майстра.

Рис. 3. Результати в наданні методичної допомоги майстрам виробничого навчання будівельного профілю у школі молодого майстра

Рис. 3. Результати в наданні методичної допомоги майстрам виробничого навчання будівельного профілю у школі молодого майстра

   Про результативність запропонованої концепції роботи школи молодого майстра свідчать визначені нами теми, що сприяли їхньому методичному зростанню: вимоги до розробки змісту професійно-практичної підготовки; принципи відбору і структурування змісту виробничого навчання; складові педагогічної майстерності майстра виробничого навчання; інноваційні педагогічні технології та їхній вплив на формування професійної компетентності майстра виробничого навчання; запровадження активних методів навчання в навчально-виробничий процес; застосування раціоналізаторських способів праці на будівництві - запорука формування професійної майстерності учнів.
   Висновки. Отже, на основі зазначеного можна зробити висновок, що такі колективні форми методичної роботи в ПТНЗ, як педагогічні ради, предметні методичні комісії, школи молодого майстра забезпечують удосконалення методичної роботи фахівців і сприяють розвиткові професійно-педагогічної компетентності майстрів виробничого навчання у цілому.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Подальше наше дослідження буде здійснюватися з метою визначення методичного зростання майстрів виробничого навчання у процесі їхньої участі в інших масових колективних формах методичної роботи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2000 р. № 582 // Професійно-технічна освіта. - 2004. - № 3, 4.
2. Педагогічна книга майстра виробничого навчання : навч.-метод. посібник / [Н. Г. Ничкало, В. О. Зайчук, Н. М. Розенберг та ін.] ; Ничкало Н. Г. - К. : Вища шк., 1994. - 383 с
3. Скакун В. А. Методика производственного обучения в схемах и таблицах/ Скакун В. А. - М. : изд. отдел НОУ ИСООМ, 2004. - 175 с.
4. Скакун В. А. Организация и методика профессионального обучения : учебное пособие / Скакун В. А. - М.: ФОРУМ : Инфра, 2007. - 336 с.
5. Скакун В. А. Основы педагогического мастерства : учебное пособие / Скакун В. А. - М. : ФОРУМ : ИНФРА, 2008. - 208 с. (Профессиональное обучение)
6. Тархан Л. 3. Организация производственного обучения в ПТУЗе : учеб.-метод. пособие / Л. 3. Тархан, М. И. Мыхнюк. - Симферополь, 2003. -200 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com