www.VuzLib.com

Головна arrow Агропромисловий комплекс (АПК) arrow Абсолютні блага і ринок: виміри достатності теоретичної економії
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Абсолютні блага і ринок: виміри достатності теоретичної економії

В.О. ШЕВЧУК

Абсолютні блага і ринок: виміри достатності теоретичної економії

   Всеукраїнський конгрес вчених економістів-аграрників збирається в одинадцяте. Науковому товариству імені Сергія Подолинського днями виповнюється 10 років. Президент Конгресу академік П.Т.Саблук приділяє увагу Товариству та сприяє його діяльності.
   Основний доповідач, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України М.М. Федоров посилається на унікальну спадщину сучасного українського інтелектуала, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, академіка Української вільної академії наук у Нью- Йорку, талановитого письменника і відважного правозахисника, Почесного голови Товариства Миколи Руденка. Завдяки йому нам відкрилися і продовжують відкриватися глибинні пласти національної економіко-філософської культури, які є визначальними вже не лише для долі нації, а для цілого світу.
   Свого часу фундатор Академії наук України В.І. Вернадський вказував, що «...стислі, проте цілком виразні свідчення, думки і факти щодо енергетичної відмінності живого від мертвого засновників термодинаміки Р.Майєра, В.Томсона (лорда Кельвіна), Г.Гельмгольця не зрозуміли і не оцінили. Вже пізніше і самостійно Сергій Подолинський усвідомив глибоке значення цих ідей і намагався застосувати їх до вивчення економічних явищ». Втілення цих ідей С.Подолинського вже самим акад. В.І.Вернадським в його ученнях про біосферу, а згодом — про ноосферу дозволяє вести мову про виокремлення живого, неживого й розумного у суспільному бутті і господарюванні.
   Сфера живого відіграє роль біоенергетичного забезпечення суспільно- господарського буття. Бо вона - створює, тоді як сфера неживого - лише перетворює. Бо все розумне — живе, тоді як не все живе є розумним.
   Освоєння сфери живого передбачає здобуття людьми важливих для їх життєдіяльності ресурсів. Перелік найважливіших ресурсів пропонуємо звести до 5. Це гумус, зерно, солома, худоба, гній.
   Відсутність навіть будь-якого з них унеможливлює людське існування. Отже, ці 5 ресурсів належать до абсолютних благ. Їх сукупність являє собою абсолютний, біоенергетичний, врешті фізичний капітал. У забезпеченні людського життя абсолютні блага не мають жодної альтернативи. Ринок взагалі, а ринок землі — особливо — належить бачити виключно через призму абсолютних благ. Необхідність осягнення їх сутності та з’ясування їх безальтернативності набуває особливої значущості у контексті порядку денного цьогорічного зібрання конгресу.
   Сьогодні стає дедалі зрозумілішим, що трансформація земельних відносин до ринкових умов має відбуватися з обов’язковим урахуванням тих національних і світових напрацювань теорії ринку, які є адекватними глобальним викликам. На ці виклики спроможна відповісти лише достатня економічна теорія.
   Проблематика достатності теорії загалом, що охоплює й економічну теорію ринку, уперше предметно порушена М.Руденком. Своє критичне осмислення та викриття слабкості учення А.Сміта він розпочинав з аналізу теоретичної обмеженості смітіанства. «.Коли ми вказуємо на недостатність якоїсь теорії, то цим не вчиняємо замаху на її життя, — наголошував учений, окреслюючи програму дослідження цієї проблематики, — а лише з’ясовуємо ту межу, до якої цю теорію можна вважати справедливою». Його стаття «Глобалізація і Україна» (2002) містить ключ до адекватного глобальним викликам розкриття достатності економічної теорії. На наш погляд, цей ключ знаходиться у визначенні українським мислителем світової економічної науки. Учений трактує її як науку, «від якої залежить життя на землі».
   Визначальною у його дефініції є альтернатива «залежить». Тобто життя на землі або продовжується (тим самим стаючи реальним підтвердженням достатності економічної науки), або припиняється. На жаль, цієї найактуальнішої проблеми майже ніхто крім М.Руденка досі не торкається, що є свідченням кричущої недостатності сучасної економічної науки.
   Натомість достатньою може бути лише така економічна наука, підвалиною якої є складова, що спирається на природні закони. Цю основоположну складову М.Руденко назвав фізичною економією. Реформування земельних відносин відповідно до ринкових вимог слід здійснювати виключно на окреслених засадах достатності економічної теорії, що в свою чергу включає достатню ринкову теорію. При цьому слід зважати на наявність обґрунтованої на основі фізичної економії новітньої парадигми ринку, відмінної від існуючих.
   За М.Руденком, ринок створюється надлишком зерна. Саме цей надлишок зумовлює виникнення та розвиток обміну абсолютними й відносними благами та інтелектуальними продуктами. Зерно являє собою визначальний для продовження життя на землі актив. Воно є ресурсною, тобто об’єктивною, а не суб’єктивною (на кшталт притаманного людям прагнення торгувати тощо) чи навіть містичною (на кшталт «невидимої руки») основою ринку.
   Рух надлишку зерна, що творить ринок, має бути вільним. Не стихійним, а саме вільним у сенсі відсутності перешкод верховенству законів природи, насамперед — закону збереження й перетворення енергії.
   Вільний у своєму русі надлишок зерна спроможний і продовжує витворювати ще величніший феномен — цивілізацію. Вона охоплює як сам ринок, так і державу та інші суспільно-господарські, політичні інститути, культуру, науку, освіту тощо. Згідно з цією парадигмою ринок і держава покликані і здатні взаємодіяти, а не протистояти одне одному. Тільки ринок, як вільний у своєму русі надлишок зерна спроможний у свою чергу творити безмір зерна. Тільки він здатний бути ресурсною основою розвитку, який іменується сталим, гарантуючи захист інтересів нащадків.
   Ринок, як безмір зерна для нащадків — ось його дефініція, що є достатньою, сприятливою для продовження життя на землі. Вона стає дедалі актуальнішою нині, коли кожний другий мешканець планети має лише 1-2 долари добового доходу, а 1 млрд. землян щоденно перебувають на межі загибелі внаслідок загрози голоду. Україна, що пережила голодомори, знає ціну цих сумних цифр.
   Мету аграрних реформ, включно з трансформацією земельних відносин до ринкових умов, слід вбачати у збільшенні надлишку найважливішого з абсолютних благ. Цим же критерієм належить міряти й результати реформ, розглядаючи їх ефективність передовсім як пристосованість аграрної сфери до зростання обсягів цього надлишку з одночасним нарощуванням родючості землі.
   Земля сільськогосподарського призначення має розглядатися як неподільний об’єкт купівлі-продажу, спроможний давати результат лише в сукупності із зерном та рештою вказаних абсолютних благ. Бо зерно — завжди абсолютний капітал, тоді як земля ним стає лише за умови її родючості.
   Основоположною умовою набуття права власності на землю має бути дотримання суб’єктами права власності природних законів у процесі використання земельних угідь. У законодавчому порядку належить встановити площу ділянок (незалежно від їх призначення), для яких дотримання цих принципів є непорушним.
   Ці фундаментальні засади достатньої економічної теорії мають стати підвалиною найважливіших для життя людства і нації міжнародних та національних правових актів. Ці наукові положення вже належить покласти в основу Конституції і законів України, а першочергово - нормативних документів, що регулюють ринок землі. Просимо підтримати наші пропозиції. Внесення розгляду цієї парадигми ринку до порядку денного зібрання вважаємо особливо актуальним з наступних міркувань.
   По-перше, виходячи з потреб невідкладного запровадження та дотримання критеріїв достатності економічної теорії, в т.ч. достатності теорії ринку, що обумовлюється безальтернативністю збереження життя на землі. По-друге, з погляду збереження і примноження абсолютних благ, цілісна сукупність яких, з одного боку, забезпечує продовження людської життєдіяльності, а з іншого, творить ринок, стаючи його уособленням.
   Ринок земель несільськогосподарського призначення теж має ґрунтуватися на природничих засадах, а не керуватися політичними, олігархічними чи якимись іншими інтересами. Хотів би наголосити, що ніхто, крім нас, шановні учасники зібрання, не лише не переконає владу, але й не порушить необхідності розв’язання цього питання на засадах тієї науки, «від якої залежить життя на землі».
   Така спроба зроблена позаминулого року. Всю шпальту стор. 19 газети «Урядовий кур’єр» за 19 грудня 2007 року, на титулі якої вміщено портрет Ю.Тимошенко з повідомленням про її призначення Прем’єром, займає авторська стаття, що вказує на кричущу ентропійність використання земель під забудову. 300-500-відсоткові надприбутки визискуються від спорудження такого житла, енергоспоживання 1 кв.м якого у 30-40 разів перевищує світові аналоги. Фінансово це вже унеможливлює його придбання, а скоро унеможливить й експлуатацію. Це відбувається внаслідок грубого нехтування природничими засадами господарювання. Мудрість кожного народу — від найбільшого до найменшого — є самодостатньою цінністю. У контексті порядку денного конгресу не може не викликати захоплення баскське прислів’я: «Дім — золото, а земля — гаманець». Воно належить маленького етносу, котрий знаходиться далеко від України, та є нашим близьким сусідом по духу.
   Осягаючи мудрість басків з погляду фізичної економії, належить бачити в ній щонайменше три особливо важливих для сьогоднішніх зборів положення.
   1. Це існування лише двох (більше не буває!) каналів отримання чистого продукту: перший — від Сонця через фотосинтез, другий — від Сонця безпосередньо.
   2. Це лише два способи його (цього чистого продукту) уловлювання та збереження: перший — завдяки сільському, лісовому, водному господарству тощо; другий — через міське господарство, де будинки спроможні стати і вже стають електростанціями, а ЖЕКи — енергосистемами, а також через сонячні, гідро-, вітро- та інші електростанції. І якщо йдеться про ефективне використання земель несільськогосподарського призначення, то, розглядаючи їх з позицій фізичної економії, урбанізацію, глобалізацію тощо можна (і треба!) бачити і в позитивному світлі.
   3. Нарешті, це два типи еколого-економічних систем, спроможних отримувати антиентропійний за своєю сутністю чистий продукт, який М.Руденко іменував космічним прибутком. У цьому контексті актуальним сучасним продовженням «Економічної таблиці» Ф.Кене є формула енергії прогресу М.Руденка, що описуєрозподіл чистого продукту в суспільстві між сферами живого, неживого й розумного. Необхідність обгрунтування достатньої теорії чистого продукту звертає нас до класиків фізіократії та сучасного світового і національного, насамперед українського, доробку в галузі фізичної економії.
   Вважаємо доречним запропонувати увазі піонерний видавничий проект «Фізична економія: світові надбання», який не має аналогів. Бачимо це фундаментальне видання багатотомним — 25-30 (чи принаймні 3) томів. Видання має охоплювати три блоки: 1) «Надбання європейської фізіократії», 2) «Надбання української наукової школи фізичної економії», 3) «Надбання сучасної світової фізико- економічної думки».
   На резонне запитання про прагматичну користь проекту відповідаємо: ми ім- плементуємо в загальнолюдську економіко-філософську культуру власне інтелектуальне надбання зі 130-річною історією. На наше переконання, втілення пропонованого проекту має стати предметом пріоритетної уваги як наукової спільноти, так і владних структур. Ми будемо вдячні за підтримку нашої ідеї вами, шановні учасники зібрання. Оволодіння цим унікальним доробком є важливим ще в одному вимірі достатності економіко-історичного знання. Воно відкриває принципово нову типологію цивілізацій та адекватну цій типології парадигму цивілізаційного розвитку, засновану на біоенергетичних засадах. Це дозволяє вести мову про типи цивілізацій, відповідно засновані на морекультурах, трав’яних та зернових культурах.
   М. Руденку належать фізико-економічні підходи до визначення потужності цивілізацій у біоенергетичних одиницях. Згідно з цими підходами наша країна, економіка якої являє симбіоз вказаних типів цивілізацій, здатна до накопичення 9 біоенергетичних одиниць, що є максимумом існуючих можливостей. Потенціалом такої антиентропійної надпотуги нині володіють лише окремі країни світу, до кола яких входить і Україна.
   Викладені положення достатньої теоретичної економії, історії економічної думки та економічної історії здатні забезпечувати достатність економічної освіти. Розуміємо її як спроможність надавати нашим сучасникам, насамперед молоді, знання, оволодіння якими забезпечить виховання з них адвокатів нащадків. Переконані, що за цими параметрами наша країна нині потенційно володіє найвищим у світі рівнем достатності економічної освіти. Пропонуємо підтримати нашу ідею здійснення на цій основі освітніх реформ. Вважаємо, що саме аграрні університети України мають ініціювати її започаткування.
   Ідея продовження життя на землі, покладена нами в основу підходів до розгляду ринку землі як найважливішого з абсолютних благ, настільки велична, що до її втілення мають бути долучені найвищі досягнення людського генія. Вважаємо, що продовження життя на землі має стати сучасним лейтмотивом нашої національної ідеї. Її належить розглядати як загальнолюдську, а саме: безсмертя українства як безсмертя людства.
   «Коли ми так дивимося на нашу Україну, то нам одразу ж стає зрозумілим її елітарне становище на земній кулі, — писав М. Руденко у статті «Глобалізація і Україна», що стала його економіко-філософським заповітом. — Впродовж тисячоліть цю землю було законсервовано для вирішального уроку в історії людства, який сьогодні названо ґлобалізацією. ... земна цивілізація підходить до свого завершального екзамену, а його підсумки значною мірою залежатимуть від того, як цей екзамен складе Україна». Хай ці слова Почесного голови Товариства будуть пророчими!

 
Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com