www.VuzLib.com

Головна arrow Агропромисловий комплекс (АПК) arrow До проблеми доведення до логічного завершення земельних та всіх інших сучасних аграрних перетворень
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

До проблеми доведення до логічного завершення земельних та всіх інших сучасних аграрних перетворень

 В.В.ЮРЧИШИН

До проблеми доведення до логічного завершення земельних та всіх інших сучасних аграрних перетворень

   Нинішнє зібрання і його тематика, характер і глибина її розгляду ще раз засвідчують те, що ми маємо справу з одним із найкращих конгресів економістів- аграрників.
   Постановка проблеми не просто своєчасна, а дещо навіть запізніла. Тому що питання в такій площині потрібно було б поставити раніше.
   Якби ситуація була б трохи кращою, то, мабуть, сьогодні могли б не просто обговорювати проблему земельних відносин, а підводити двадцятирічні підсумки реформування аграрного сектора України. У червні 1989 року в цьому ж інституті вчена рада слухала питання зближення індивідуальної й колективної власності колгоспників і колгоспів. Вчена рада прийняла рішення про перевірку цих підходів на практиці. Вже у вересні розпочалась робота в цьому напрямку в Івано-Франківській області з найкращих господарств. У 1990 році були підведені перші підсумки. Іван Федорович Баланюк, Олена Миколаївна Бородіна, Лідія Василівна Романова місяцями працювали в господарствах. Справа в тому, що тоді ми мали істотно інші погляди на реформування аграрних відносин. У січні 1991 року в колгоспі «Ленінським шляхом» Городенківського району пройшли збори, на яких вирішили цілу низку важливих питань, однак науковці не торкалися земельних питань, оскільки передбачали, що, можливо, це буде больовою точкою для селян. На зборах було прийнято рішення перетворити колгосп «Ленінським шляхом» у Спілку селян-власників. Потім провели реформування майнових відносин власності. 7 січня 1991 року на загальних зборах постановили, що 1 млн. 400 тис. руб майнових паїв можна забрати. Колгосп від цього не збіднів. Хтось із членів колгоспу взяв трактор і т.п. Трохи пізніше колгосп ім. Марка Черемшини зробив те саме. Тоді трудові відносини в господарстві перевели на контрактну основу. На той час згадана група науковців запропонувала іншу систему земельних відносин, виходячи з того, що потрібно зберегти цілісність колгоспів і перетворити їх у корпоративні структури. Створити такі умови, щоб селянин міг отримувати вигоду від землі та майна.
   Пізніше нами було запропоновано програму, яка отримала назву «оренда навпаки». Колгосп брав земельні паї у селян в оренду і виплачував їм певну суму орендної плати. Розмір орендної плати у кілька разів перевищував майновий пай. Однак пропозицію не сприйняли. Але справа не в цьому.
   Слід набратися сміливості і вказати причини того, чому маємо те, що маємо. Відслідковуємо те, що є, а повинні відслідковувати причинно-наслідкові зв’язки і відносини. Іван Іларіонович Лукінов говорив: «критерієм успіху має бути приріст ефекту». Якщо оцінювати за критерієм економічного і соціального приросту те, що маємо сьогодні, то слід визнати, що задум реформувань аграрних відносин не вдався.
   В основі всіх негараздів є інституціональний фактор. У свій час П. Столипін готував аграрну реформу сім років. Відповідальність за проведення реформи поклав на два міністерства — міністерство сільського господарства і міністерство внутрішніх справ. У нас немає жодного документа, де записано хто несе відповідальність за реформування аграрних відносин.
   Аграрна реформа — це перша реформа, яка відбулася без законодавчої бази. В Україні відсутній закон про земельну реформу. Земельна реформа проходить не на законах, а на підзаконних актах. Указ президента — це підзаконний акт, який повинен базуватись на законах. Микола II, підписуючи указ про Столипінську реформу лише по землевпорядних роботах мав 22 нормативно-правових акти. Вони були складовою частиною рескрипту царя. У нас цього не було і до цього часу не має. Коли йдеться про інституційний супровід, слід відзначити, що реформи повинні мати відповідні забезпечувальні чинники — суспільні, політичні, правові, соціальні, економічні, наукові і т. д., однак жоден із цих чинників до кінця не відпрацьований.
   Наші реформи є незавершеними, тому вони діють не так як потрібно.
   Селянин виявився відчуженим від проведення реформ. Селянин відлучений від результативності роботи. Слід розібратись у причинно-наслідкових зв’язках і відносинах. Якщо цього не зробити, то нам буде важко, а нашим дітям і правнукам ще важче.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com