www.VuzLib.com

Головна arrow Агропромисловий комплекс (АПК) arrow Врегулювання та розвиток земельних відносин в Україні
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Врегулювання та розвиток земельних відносин в Україні

Р.М. ШМІДТ

Врегулювання та розвиток земельних відносин в Україні

   Прикінцевими положеннями Земельного кодексу України (2001) Кабінету Міністрів України доручалося у 6-місячний строк після опублікування цього Кодексу розробити проекти законів „Про Державний земельний (іпотечний) банк, „Про Державний земельний кадастр”, „Про ринок земель” тощо. Це зробили народні депутати України, які внесли на розгляд Верховної Ради України такі законопроекти:
   - “Про Земельний (іпотечний) банк” (реєстр. № 3139 від 19.03.99, внесено народним депутатом України Шмідтом Р.М.);
   - “Про Земельний (іпотечний) банк” (реєстр. № 5443 від 06.07.2000, внесено народними депутатами України Шепою В.В., Марченком О.А., Мартиновським В.П., Борзих О.І.);
   - “Про Державний земельний (іпотечний) банк” (реєстр. № 3566 від 30.05.2003, внесено народними депутатами України Томичем І., Гладієм М., Мельником М., Полянчичем М.);
   - “Про Державний земельний (іпотечний) банк” (реєстр. № 3566-1 від 11.06.2004, внесено народним депутатом України Воюшем В.Д.). Міністерством аграрної політики України (2008) розроблена схема створення та функціонування Державного земельного (іпотечного) банку. За основу взято положення проекту Закону України “Про Державний земельний (іпотечний) банк” (реєстр. № 3566 від 30.05.2003).
   Завданням Державного земельного (іпотечного) банку є створення системи довготермінового іпотечного кредитування (15-20 років) сільськогосподарських товаровиробників з метою технічного та технологічного переоснащення сільськогосподарського виробництва, формування інвестиційно-привабливого конкурентоспроможного аграрного сектору та розвитку сільських територій.
   Функції Державного земельного (іпотечного) банку можуть бути такими:
   - консолідація земельних ділянок, управління ними та продаж;
   - випуск іпотечних облігацій, надання кредитів під заставу землі;
   - контроль за дотриманням законодавства щодо іпотечного кредитування;
   - інша діяльність відповідно до чинного законодавства.
   Державний земельний (іпотечний) банк повинен бути спеціалізованою фінансовою установою, створеною за участю та під контролем держави. Джерелами формування статутного фонду Державного земельного (іпотечного) банку можуть бути:
   - Державний бюджет України.
   - міжнародні фінансові інституції (Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку), інші фінансові установи.
   - іпотечні облігації Державного земельного (іпотечного) банку.
   - кошти приватних інвесторів. Розмір статутного фонду визначається засновниками (акціонерами) і не може бути меншим за розмір, що встановлюється Національним банком України.
   Державна частка у статутному фонді Державного земельного (іпотечного) банку не може бути меншою ніж 51 відсоток від загального розміру статутного фонду банку. Формування ринку землі та ефективне функціонування його інфраструктури потребує відповідного законодавчого забезпечення (схема додається).
   На даний час на розгляді у Верховні Раді України знаходяться такі законопроекти:
   - “Про ринок земель” (реєстр. № 2143 від 28.02.2008, внесено Кабінетом Міністрів України);
   - “Про ринок земель” (реєстр. № 2143-1 від 03.04.2008, внесено народними депутатами України Сулковським П.Г., Бевзенком В.Ф., Сігалом Є.Я., Терещуком С.М., Ткачем Р.В., Тимошенком М.М.);
   - “Про ринок земель” (реєстр. № 2143-2 від 21.04.2008, внесено народним депутатом України Зайцем І.О.).
   17 червня 2008 року Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин схвалив проект закону народних депутатів України Сулковського П.Г., Бевзенка В.Ф., Сігала Є.Я., Терещука С.М., Ткача Р.В., Тимошенка М.М. При Державному комітеті із земельних ресурсів України діє Центр Державного земельного кадастру, метою діяльності якого є створення та функціонування автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру України та системи реєстрації земель. Структурні підрозділи цього Центру діють на обласному і районному рівнях.
   Проект Закону України “Про Державний земельний кадастр”, розроблений Державним комітетом із земельних ресурсів України, знаходиться на розгляді в Кабінеті Міністрів України. Цей закон був прийнятий Верховною Радою України у 2007 році, але повернутий Президентом України для доопрацювання з урахуванням його зауважень.
   В Україні досі нема єдиного Реєстру прав власності на земельні ділянки та інше нерухоме майно. Не визначена державна інституція з ведення цього Реєстру, в тому числі прав на землю та нерухоме майно, які знаходяться в державній, комунальній і приватній власності, в оренді тощо.
   Пропонується створити державне Агентство з реєстрації прав власності на землю та інше нерухоме майно, яке має стати одним з важливих елементів інфраструктури земельного ринку.
   Проект Закону України “Про державну реєстрацію прав власності на нерухомість” (реєстр. № 2333 від 22.12.1998 р., внесений народним депутатом України Шмідтом Р.М.) досі знаходиться у Верховній Раді України. Прийняття цього закону дозволить створити єдину систему реєстрації прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, забезпечить визнання та захист прав власників, сприятиме розвитку ринкових відносин в державі. Законом України “Про іпотеку” (2003), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, визначаються особливості іпотеки земельних ділянок. Насамперед, встановлюється, що земельні ділянки є нерухомим майном (стаття 1). Цим законом внесені зміни до статті 133 Земельного кодексу України такого змісту: “Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки”.
   Беручи до уваги, що запровадження ринку землі відкриває сільськогосподарським товаровиробникам можливості для отримання довгострокових кредитів під заставу землі та іншого нерухомого майна, необхідно розробити і прийняти закони “Про заставу (іпотеку) землі та іншого нерухомого майна” та “Про заставу прав на оренду земель”.
   Звичайно, без таких інфраструктурних елементів ринку землі, як ріелторські та брокерські контори, сільськогосподарські дорадчі служби, що забезпечують обслуговування, в тому числі інформаційне, суб’єктів земельного ринку, неможливе його прозоре цивілізоване функціонування.
   Сільськогосподарські угіддя України (32 млн. га) оцінюються українськими і зарубіжними експертами у 60-70 млрд. євро. Це величезний “кредитний портфель” майбутнього Земельного (іпотечного) банку. Навіть, при 70-відсотковому іпотечному забезпеченні довготерміновий 10-річний кредитний ресурс склав би 42-49 млрд. євро або 32-38 млрд. гривень щорічно.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com