www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Формування в учнів старшої школи відповідального ставлення до результатів праці
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Формування в учнів старшої школи відповідального ставлення до результатів праці

С. О. Заїка,
аспірант
(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова)

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ

   Постановка проблеми. Практична частина занять з трудового навчання в більшості шкіл носить тренувальний характер. Як наслідок маємо низьку, а іноді відсутню відповідальність за результати праці, що проявляється в порушенні, недоцільності використаних технологій обробки матеріалів та естетичній непривабливості виробів. Ця проблема набуває масштабного характеру з кожним роком, та більш пригнічуваним є те, що для її вирішення все менше приділяється уваги.
   Така парадоксальна ситуація може бути пояснена тим, що самі вчителі не готові до вирішення означеної проблеми, оскільки ця негативна тенденція простежується і у процесі підготовки фахівців - учителів технології. Принципова новизна сучасного підходу полягає у підготовці майбутніх учителів технологій до формування в учнів старшої школи відповідальності за результати праці.
   Аналіз досліджень і публікацій. Відповідальність як наукова категорія є предметом багатьох гуманітарних наук: філософії, етики, психології, соціології, педагогіки тощо. Історико-педагогічні аспекти відповідальності досліджували Я. Коменський, Ж. Руссо, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, В. Горбачова, 3. Борисова та інші.
   Філософський аспект відповідальності подано у працях Платона, Аристотеля, Канта, Сартра, Ф. Франкла, Г. Сковороди, С Аксімова, Р. Косолапова, О. Плахотного, В. Сперанського, О. Спіркіна та багатьох інших науковців і стосується співвідношення об'єктивної необхідності та реальної свободи. Ще один напрям розгляду відповідальності у філософському контексті полягає у поєднанні її із поняттям обов'язку.Досліджуючи проблеми відповідальності, психологи І. Вех, Т. Гаєва, С Сяканов, А. Лопуховська, Т. Морозкіна, М. Савчин вважають, що вона є характеристикою ставлення особистості до людей і визначають її як системну якість, завдяки сформованості якої людина стає здатною усвідомлювати віддалені наслідки своїх вчинків, у неї розвивається висока сензитивність до моральних ситуацій.
   Психологічний аналіз відповідальності міститься у праці К. Муздибаєва [4]. Він подає психологічний аналіз поняття та виокремлює його суттєві характеристики. К. Муздибаєв підкреслює, що відповідальність пов'язана з: суб'єктом, який несе відповідальність, об'єктом - те, за що несе суб'єкт відповідальність, та іншим суб'єктом - перед ким несе людина відповідальність. Відомо, що у процесі виховання зовнішні моральні норми засвоюються індивідом і стають його внутрішнім законом, але процес адекватного усвідомлення особистістю своєї відповідальності визначається багатьма факторами: пізнавальними, мотиваційними, характерологічними, середовищними та іншими, унаслідок чого суб'єктивна відповідальність інколи має розходження з об'єктивністю.
   Центральна тенденція становлення відповідальності проявляється у виникненні додаткового внутрішнього механізму контролю. З механізмами контролю пов'язане уявлення про інстанцію, перед якою суб'єкт відповідальності звітує. Інстанція може бути як зовнішня, так і внутрішня. Залежно від того, де знаходиться інстанція, перед якою суб'єкт відповідає, говорять про інтернальний (внутрішній) та екстернальний (зовнішній) фокус контролю. Це є суттєвим фактором, що визначає характер відповідальності особистості. Відповідальна особистість характеризується самостійністю мислення, умінням приймати рішення та відповідати за свої дії. А отже, поняття відповідальності взаємопов'язане з поняттям самоконтролю.
   Метою статті є обґрунтування необхідності розробки методики підготовки майбутніх вчителів технологій до формування в учнів старшої школи відповідальності за результати праці.
   Для більш ґрунтовного підходу до означеної проблеми з'ясуємо сутність складових поняття відповідальності за різними підходами. Відповідальність - покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова [2, с 136].
   Відповідальність - здійснюваний у різних формах контроль над діяльністю суб'єкта з позиції виконання нестандартних, неприйнятих у суспільстві норм і правил. Розрізняють зовнішні форми контролю, що забезпечують покладання відповідальності за результати діяльності (підзвітність, карність), і внутрішні форми саморегуляції діяльності (почуття відповідальності, почуття обов'язку) [7, с 55-56].Відповідальність - якість особистості, що характеризується прагненням і умінням оцінювати свою поведінку з огляду її доцільності або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки із загальноприйнятими у суспільстві вимогами, нормами, законами, керуватися інтересами соціального прогресу [6, с 266].
   Відповідальність - здатність особистості розуміти відповідність результатів своїх дій поставленим цілям, прийнятим у суспільстві або в колективі нормам, у результаті чого виникає почуття співучасті у спільній справі, а при невідповідності - почуття невиконаного обов'язку; готовність індивіда визнати, що він сам є причиною наслідків власної поведінки і діяльності [5].
   Відповідальне ставлення до праці - глибоко усвідомлена та внутрішньо вмотивована готовність до діяльності, спрямованої на виконання свого завдання, яка пов'язана з інтересами, мотивами, здібностями, світосприйманням, емоціями людини [3].
   Мотив - спонукання людини до діяльності. Термін мотивація розглядається і як система факторів, що детермінують поведінку (потреби, мотиви, цілі, інтереси, цінності тощо), і як характеристика процесів, які "енергетично" підтримують активність людини на певному рівні [1].
   Отже, відповідальність приписується або зовнішнім обставинам, або власним здібностям. Наприклад, якщо людина більшою мірою бере на себе відповідальність за події, що відбуваються в її житті, пояснюючи їх своєю поведінкою, характером, здібностями, то це свідчить про наявність внутрішнього (інтернального) контролю. Якщо вона має схильність приписувати відповідальність зовнішнім факторам, знаходячи причини в інших людях, оточуючому середовищі, в долі або випадку, то це свідчить про наявність зовнішнього (екстернального) контролю, інтернальність та екстернальність фокусу контролю є стійкими особливостями особистості, сформованими у процесі соціалізації. Як зауважує К. Муздибаєв, на відміну від екстернапів, інтернапи більш послідовні у своїй поведінці, їхня поведінка менше змінюється порівняно з поведінкою екстернапів. Зміна поведінки в інтерналів відбувається відповідно до їхньої схильності, а екстернали демонструють нетипові зміни у протилежному напрямку.
   Відомо, що у процесі виховання зовнішні моральні норми засвоюються індивідом і стають його внутрішнім законом, але процес адекватного усвідомлення особистістю своєї відповідальності визначається багатьма факторами: пізнавальними, мотиваційними, характерологічними, середовищними тощо, унаслідок чого суб'єктивна відповідальність інколи відрізняється від об'єктивної. Відповідальність за результати праці характеризується глибоко усвідомленою та внутрішньо вмотивованою готовністю до діяльності, спрямованою на виконання свого завдання, яке тісно пов'язане з інтересами людини, її мотивами, здібностями, світосприйманням, у більшій мірі емоціями тощо. Формування відповідального ставлення до праці є одним з аспектів морального виховання дітей, оскільки будь-який вид діяльності, зокрема трудова, містить моральний компонент, який ототожнюється зі ставленням людини до цієї діяльності. Відповідальність у ставленні до праці виявляється у бажанні самостійно працювати, дитина проявляє творчість, ініціативу у процесі діяльності, має виражене бажання працювати.
   На перший погляд, здавалося б, проблему можна вирішити завдяки реалізації нового змісту трудового навчання, як зазначено у Державному стандарті освітньої галузі "Технологія" - проектно-технологічної діяльності, яка інтегрує усі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. На нашу думку, цей напрям може дати більше можливостей для розвитку мотиву відповідального ставлення у майбутніх учителів технології та учнів до результату трудової діяльності завдяки гнучкому навчально-трудовому процесу, спрямування всього навчання на особистість, її потреби й інтереси. Особистісно-орієнтований підхід спрямовує не тільки на засвоєння знань, але і на способи засвоєння, на зразки і способи мислення та діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчого потенціалу. Цей підхід протистоїть вербальним методам і формам догматичної передачі готової інформації, монологічності та знеособленості словесного викладання, пасивності навчання, нарешті, марності самих знань, умінь і навичок, що не реалізуються в діяльності, тому необхідно змінити репродуктивну діяльність на активну та інтерактивну. Однак, вирішення проблеми слід розглядати у доповненні проектно-технологічної діяльності, зорієнтованою діяльністю на формування відповідальності за результати праці шляхом реструктуризації методики викладання предметів прикладного характеру як стержневої методики підготовки майбутніх фахівців.
   Згідно із завданнями трудового навчання, школярі повинні оволодіти певним набором знань, умінь, навичок з обробки матеріалів та виготовлення комплексних об'єктів праці. Такі уміння мають важливе значення у системі трудового навчання та подальшому професійному самовизначенні особистості. Систематичне формування відповідального ставлення до трудової діяльності сприяє виконанню технологічно правильних трудових операцій і прийомів роботи з конструкційними матеріалами учнів старшої школи.
   Активна трудова діяльність школярів, оволодіння досконалими трудовими операціями позитивно впливають на моральний розвиток особистості школяра. Нерідко можна стати свідками того, як школярі радіють своїм якісно виготовленим виробам, які можуть конкурувати з промисловими аналогами. Тому важливо у шкільному віці розвивати почуття відповідальності та значущості своєї праці в суспільному житті. Ми переконані, що не можна чекати, коли в учня сформується спотворене уявлення про трудові операції та результати праці, необхідно ще у школі привчати досконало виконувати трудові операції на кожному етапі створення об'єктів праці.
   Більшість трудових умінь і навичок вдосконалюються у процесі неодноразових методичних повторень, як довготривалий результат накопичення індивідуального досвіду. Проте ми вважаємо, що успіх в оволодінні певними трудовими уміннями носить психолого-методичний характер і лише частково методично-тренувальний. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі сприяє розвитку просторового мислення, поліпшенню технічної грамотності, розвитку відповідальності до навчання. Трудове навчання на відміну вщ таких предметів як креслення, нарисна геометрія, має прикладний характер та вимагає більш прогресивної методики розвитку відповідальності за результати праці.
   Практична частина занять з трудового навчання носить послідовний, монотонний, навчально-тренувальний характер, який у більшості випадків протистоїть піднесеному настрою школярів і сприяє зневажливому ставленню до результатів своєї праці. Результати анкетування серед студентів старших курсів Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка показали, що 40% опитаних вважає проблеми виготовлення якісних виробів не існує з тієї причини, що трудова підготовка повинна носити тренувальний характер. Інші віддають перевагу естетично привабливим, технологічно правильним і придатним для практичного використанням виробам, свідомо вказуючи на недоліки у системі трудової підготовки. Так, 60% опитаних причиною такого становища вважають недостатньо мотивований підхід викладачів до практичної частини заняття, завищені вимоги до художнього оформлення виробу та відсутність методики проведення занять, яка б дозволяла формувати відповідальне ставлення до результатів трудової діяльності у межах навчального процесу, а відтак змушені працювати за застарілими підходами (ремісничим характером) окремих предметів.
   Невипадково ми звернули увагу й на завищені вимоги до художнього оформлення виробу. Дуже часто вчителі віддають перевагу художній цінності об'єкту трудової діяльності, часто підмінюючи зміст навчальної дисципліни, яка повинна формувати уміння якісно виконувати трудові операції та вчити розробляти довершені проекти. Основна роль приділяється розробці різьбленої композиції, у той час, коли б логічно було ознайомити студентів з основами композиції проекту, пластичності форми, засобами виразності та доцільності спрощення частин предмету. І лише наступний етап повинні займати предмети художньо-декоративного змісту, що мають на меті розвивати художньо-індивідуальні задатки особистості у межах затвердженого спецкурсу. Та це лише частина тих причин, які певною мірою впливають на розвиток відповідальності за результати праці.
   Висновки. Проблема мотивації відповідального ставлення до об'єктів праці в учнів старшої школи повинна вирішуватися вищою педагогічною освітою. Якщо педагогічний університет забезпечить відповідну мотивацію до результатів трудової діяльності майбутніх вчителів технології, то можна передбачити, що в наступній педагогічній діяльності школи та вищого навчального закладу стане можливим успішно вирішувати завдання формування у школярів однозначного мотиву.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Виникає необхідність у розробці методики підготовки майбутніх учителів технологій, яка б дозволяла сприяти мотивації відповідальності створення проектів на кожному етапі, свідомому засвоєнню навчального матеріалу, умінню раціонально, тобто з найменшими витратами, але з більшим ефектом демонструвати свої результати праці, нести за них відповідальність. Відповідальність за власні результати праці не можна сформувати на одному або декількох заняттях- це тривалий і послідовний процес, пов'язаний цілою низкою особливостей і закономірностей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирования личности / В. Г. Асеев. - М. : Мысль, 1976. - 158 с
2. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел. - К. : Ірпінь, 2004. - 1440 с.
3. Колпаков В. М. Сутність і структура трудової діяльності
4. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев. - Л. : Наука, 1983.-240 с.
5. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи : навчальний посібник [для магістрів і аспірантів] /Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченкою - К : Філ-студія, 2006. - 320 с
6. Фіцула М. М. Педагогіка : навчальний посібник [для студентів вищих педагогічних закладів освіти] / М. М. Фіцула. - К : Академія, 2000. - 542 с
7. Шапар В. Б. Психологічний тлумачний словник/ В. Б. Шапар. -X. : Прапор, 2004. -  640 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com