www.VuzLib.com

Головна arrow Аграрне право arrow Бджільництво як правовий субінститут аграрного права України
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Бджільництво як правовий субінститут аграрного права України

Ю. В. Суперсон

БДЖІЛЬНИЦТВО ЯК ПРАВОВИЙ СУБІНСТИТУТ АГРАРНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

   Здійснено науково-теоретичний аналіз системи аграрного права з визначенням місця правових норм, що регулюють відносини у сфері бджільництва у цій системі. Охарактеризовано бджільництво як правовий субінститут у системі аграрного права України.
   Бджільництво, аграрні правовідносини, система аграрного права, правовий тубінститут.
   Проблема розташування правових норм по інститутам і галузям права має важливе теоретичне і практичне значення. З її вирішенням створюються передумови для формування логічно несуперечливої системи нормативно- правових регуляторів у суспільстві, а також для систематизації законів і інших нормативно-правових актів, доведення їх до стану, що дозволяє оперативно знаходити необхідні нормативні установлення. Для того, щоб визначити місце правових норм, що регулюють відносини у бджільництві, у системі аграрного права, потрібно проаналізувати представлені у юридичній науці позиції з цього приводу.
   Система права як наукова категорія є досить ґрунтовно дослідженою в юридичній науці таким вченими-теоретиками, як С.С. Алексеев, О.В. Малько, М.Г. Матузов, О.Ф. Скакун та ін. Серед наукових розробок, присвячених дослідженню системи аграрного права, необхідно виділити праці провідних науковців-аграрників, зокрема, Л.О. Бондаря, В.М. Єрмоленка, М.І. Козиря, В.З. Янчука.
   Метою цієї статті є визначення місця правових норм, що регулюють відносини у сфері бджільництва, у системі аграрного права, а також виокремлення та обґрунтування бджільництва як правового субінституту аграрного права України.
   Відносини, в які вступають люди, об’єднання громадян, держава і суспільство, знаходяться між собою у тісному взаємозв’язку, утворюючи одне ціле. Відповідно і право, відображуючи, опосередковуючи суспільні відносини, їх стійкі ознаки, є цілісним утворенням, системою [1, с. 180]. Основна мета поняття системи права полягає у спробі пояснення одночасно інтегрування і поділ нормативного масиву на галузі й інститути, дати системну характеристику позитивного права у цілому. Останнє, будучи нормативним ядром правової системи конкретного суспільства, має такі властивості, як цілісність і автономність, стабільність і динамізм, взаємозв’язок і структурованість змісту і форми, має свій зміст і джерела розвитку [2, с. 314].
   Тому потрібно визначити, до якої галузі права чи інституту (субінституту) відносяться ті чи інші норми права, а саме норми права, що регулюють відносини у бджільництві. З теорії права відомо, що кожній галузі права відповідає визначена сфера суспільних відносин, насамперед, конкретний предмет правового регулювання [3, с. 280], тобто ті суспільні відносини, що регулюють право. Він є основним критерієм, адже суспільні відносини існують об’єктивно, їх визначений характер потребує по відношенню до себе і відповідних правових форм [4, с. 123]. Так, аграрні відносини є предметом регулювання аграрного права. Для того, щоб визначити місце правових норм, що регулюють відносини у бджільництві, в системі аграрного права України, насамперед, потрібно довести належність цих норм саме до предмету аграрного права.
   Норми аграрного права, як і будь-які інші правові норми, запроваджують для того, щоб певним чином врегулювати суспільні відносини суб’єктів господарювання у процесі виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції і сировини. Внаслідок цього вони набувають характеру аграрних правовідносин, що являють собою комплекс земельних, майнових, трудових, організаційно-управлінських та інших відносин, у своїй сукупності спрямованих на правове забезпечення сільськогосподарського виробництва з урахуванням його специфіки. Аграрні правовідносини становлять єдиний комплекс зі своєю специфікою, пов’язаною з сільськогосподарським виробництвом та інтересами його виробників. Складність, багатогранність і своєрідність аграрних правовідносин обумовлюються особливостями виробництва в аграрному секторі, пов’язаними передусім з обробкою землі як основного засобу виробництва, вирощуванням, переробкою і реалізацією сільськогосподарської продукції, використанням у процесі виробництва живих організмів, його сезонністю, умовами проживання і праці в сільській місцевості та іншими факторами. Отже, аграрні правовідносини - це вид суспільних відносин, що врегульовані нормами аграрного права і суміжних з ним галузей права в комплексі, які складаються між суб’єктами в аграрному секторі, об’єднаними єдиним інтересом щодо виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та сировини.
   Специфіка аграрних відносин полягає в тому, що основним їх об’єктом є земля з її неповторними якостями. Важливу роль серед об’єктів аграрних правовідносин відіграють і живі організми. Зокрема, тваринництво є однією із основних галузей сільськогосподарського виробництва, а тому відносини у цій сфері є важливою складовою частиною аграрних правовідносин [5]. Щодо бджільництва, правовідносини у даній сфері запроваджені у незалежній Україні з прийняттям Закону України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 р. [6]. Як наслідок, виникла потреба охарактеризувати сукупність правових норм, що регулюють відносини у сфері бджільництва.
   У вищезгаданому Законі бджільництво визначається як галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення сільськогосподарських культур та для отримання цінних продуктів бджолиної сім’ї (ст. 1). Основним завданням бджільництва є підвищення врожайності сільськогосподарських культур і отримання високоякісної продукції бджільництва. Тому відносини, що виникають у сфері бджільництва з приводу підвищення отримання врожаїв за допомогою запилення, належать до суспільних відносин, що опосередковують ведення сільськогосподарського виробництва з використанням земель сільськогосподарського призначення. Проте, як зазначається у ст. 4 Закону, суб’єкти бджільництва, зайняті виробництвом і переробкою продуктів бджільництва, є виробниками сільськогосподарської продукції. Ця норма вказує на те, що відносини з приводу виробництва і переробки продукції бджільництва належать саме до аграрних.
   Крім того, як зазначалось вище, об’єктом аграрних правовідносин, зокрема, є тварини. Із спеціальної літератури ми дізнаємось, що бджоли займають певне місце у системі тваринного світу. У загальній еволюції тваринного світу медоносна бджола досягла високого рівня організації живого, коли життєві процеси не обмежуються клітиною і навіть одним складним організмом. Форма життя роду бджіл є сім’я. Медоносна бджола належить до роду справжніх бджіл Apis. Цей вид став найціннішим серед інших комах у природі і має велике господарське значення [7, с. 14]. У Законі України «Про бджільництво» вказується на урегульованість відносин у бджільництві нормами й інших галузей права, зокрема, земельного. Так, згідно зі ст. 14 даного Закону, земельні ділянки надаються пасічникам для зайняття бджільництвом у порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» (у редакції Закону від 2 жовтня 2003 р.) [8]. Розділом VII Закону України «Про бджільництво» визначено види відповідальності за порушення законодавства у сфері бджільництва: дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна, що передбачає застосування, відповідно, норм трудового, цивільного, адміністративного та кримінального права. Оскільки аграрні правовідносини - це вид суспільних відносин, що врегульовані нормами аграрного права і суміжних з ним галузей права в комплексі, вищевикладене дає змогу віднести зазначене коло суспільних відносин саме до аграрних і відповідно відносини у бджільництві - до предмета аграрного права.
   Надалі визначимо місце правових норм, що регулюють відносини у сфері бджільництва, у системі аграрного права України. Система аграрного права представлена правовими нормами, що об’єднуються в інститути загальної і особливої частин. В особливій частині аграрного права виокремлено інститути правового регулювання різних видів сільськогосподарської діяльності, що має свої особливості. У цьому інституті досить локально розглядається сфера бджільництва. Слід зазначити, що у вітчизняній юридичній літературі система аграрного права як галузі права представлена як науково обґрунтоване, логічно послідовне розміщення аграрно-правових інститутів [9, с. 32]. Диференціація галузі аграрного права на інститути виступає першою ланкою її внутрішньої організації. Один аграрно-правовий інститут відрізняється від іншого тим, що він об’єднує аграрно-правові норми, що врегульовують найоднорідніші аграрні відносини. Стрімкий розвиток аграрного законодавства дає підстави вести мову про поділ галузі на загальну і особливу частини та про існування інститутів загальної і особливої частини. Норми інститутів особливої частини спрямовуються на врахування особливостей різних видів аграрних відносин [10, с. 62-63]. Так, у особливій частині аграрного права України вирізняють правові інститути, що регулюють той чи інший вид аграрної діяльності. Існує думка, що правові інститути формуються там, де виникає потреба в правовому регулюванні. Система правових інститутів, що регулюють порядок здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності, поділяється на групи:
   1) інститути, що регулюють сільськогосподарську діяльність у галузі тваринництва;
   2) інститути, що регулюють сільськогосподарську діяльність у галузі рослинництва;
   3) інститути, що регулюють обслуговуючі види сільськогосподарської діяльності.
   Бджільництво відносять до першої групи [11, с. 324-325].
   З теорії права відомо, що система права поділяється на галузі, які складаються з підгалузей, інститутів і норм права. Інститут права - це впорядкована сукупність юридичних норм, що регулюють вид (групу) суспільних відносин, і є значно меншою порівняно з галуззю сукупністю. Проте більш складні, багатоелементні суспільні відносини призводять до необхідності більш детального правового регулювання. Це обумовлює наявність в інституті субінститутів (підінститутів) - більш дрібних структурних утворень [12, с. 365]. Субінститут права - це впорядкована сукупність юридичних норм, що регулюють конкретний різновид суспільних відносин, що знаходяться в межах визначеного інституту права. Субінститут є складовою частиною інституту права [13, с. 352].
   Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що сукупність правових норм, що регулюють відносини у бджільництві, є складовою частиною існуючої диференціації правових інститутів. Виходячи з цього, бджільництво є правовим субінститутом у системі аграрного права України. Розглянутий правовий субінститут має відноситися до субінститутів саме аграрного права, оскільки відносини, що складаються між відповідними суб’єктами, стосуються об’єктів аграрного права - продуктів бджільництва, що належать до сільськогосподарської продукції, та бджіл, що є об’єктами тваринництва. Тому й відповідні відносини у сфері бджільництва є аграрними й входять до предмету правового регулювання аграрного права України.
   Обрана тема дослідження актуальна для сучасного стану українського сільського господарства, оскільки зазначений правовий субінститут й надалі буде розвиватися із наступним диференціюванням його змісту, оскільки накопичення правових норм, що стосуються сфери бджільництва, триває.

Список літератури

   1. Козырь М. И. Аграрное право России: состояние, проблемы и тенденции развития / М. И. Козырь. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Норма, 2008. - 336 с.
   2. Теория государства и права. Учебник для юрид. вузов и факультетов / Под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова - М. : Издательская группа ИНФРА, М. : НОРМА, 1997. - 570 с.
   3. Теория государства и права / Под ред. С. С. Алексеева. - М. : Юрид. лит., 1985. - 480 с.
   4. Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах. Учебнометодическое пособие / А. В. Малько. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Юристъ, 1997. - 197 с.
   5. Поняття та особливості аграрних правовідносин, їх елементи
   6. Про бджільництво: Закон України від 22 лютого 2000 p. № 1492-III // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 21. - Ст. 157.
   7. Поліщук В. П. Бджільництво. Підручник / В. П. Поліщук. - К. : Вища шк., 2001. - 287 с.
   8. Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» : Закон України від 2 жовтня 2003 р. № 1211-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 10. - Ст. 102.
   9. Янчук В. 3. у співавторстві з Янчуком В. В. Загальна теорія аграрного права /Аграрне право України: Підручник / В. 3. Янчук, В. І. Андрійцев, С. Ф. Василюк та ін.; за ред. В. 3. Янчука. - 2-е вид. перероб. та доп. - К. : Юрінком Інтер, 2000. - С. 12-36.
   10. Єрмоленко В. М. Аграрне право як самостійна галузь права України / Аграрне право України: Підручник / В. М. Єрмоленко, О. В. Гафурова, М. В. Гребенюк [та ін.]; за заг. ред. В. М. Єрмоленка. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - С. 43-65.
   11. Бондар Л. О. Правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності / Аграрне право України : Підручник / За ред. О. О. Погрібного. - К. : Істина, 2004. - С. 324-364.
   12. Матузов Н. И., Малько А. В. Теория государства и права. - 2-е изд. - М. : Юристъ, 2005. - 541 с.
   13. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. - М. : Юристъ, 1997.- 672 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com