www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Соціально-психологічні фактори патріотичного виховання молодших школярів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Соціально-психологічні фактори патріотичного виховання молодших школярів

Ю. Є. Зубцова,
здобувач
(Запорізький національний університет)

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

   Постановка проблеми. Проблема патріотичного виховання як соціального явища цікавила людей з давніх часів та особливо актуальною є на сьогодні. Поняття "патріотизм", "патріотичне виховання" розглядаються як у педагогічних, так і у психологічних та філософських дослідженнях. Педагогіка вивчає процес формування патріотизму як цілеспрямовану дію вчителів і вихователів щодо формування патріотичних почуттів. У філософії патріотизм розглядається як явище, якість особистості. Психологія вивчає механізми інтеріоризації тих соціальних процесів та явищ, які впливають на формування патріотичних рис особистості. Період молодшого шкільного віку характеризується тим, що дитина неусвідомлено, але міцно засвоює погляди, оцінки, манери поведінки оточуючих її людей, формуються моральні риси характеру, поведінкові стереотипи та ціннісні орієнтації, закладаються основи для формування патріотичної свідомості.
   Аналіз досліджень і публікацій свідчить про достатню кілкість досліджень з питання психологічних особливостей учнів-початківців. Вікові особливості дітей молодшого шкільного віку вивчали Б. Ананьев, В. Бехтерев, П. Блонський, Л. Божович, Л. Виготський, Ю. Гільбух, Д. Ельконін, Л. Зюбін, Л. Леонтьев, А. Петровський та інші. У своєму дослідженні ми будемо спиратися на праці В. Борисова, Ю. Гапона, Г. Костюка, М. Матюхіної, Л. Ніканорової, О. Ніконенка, Е. Помиткіна та інших авторів. Проте проблема особливостей розвитку патріотичної свідомості молодших школярів залишається мало досліджуваною.
   У своїх попередніх публікаціях ми розглядали фактори, що впливають на процес патріотичного виховання під кутом історичної ретроспекції. Нами було встановлено, що ці фактори можна об'єднати у дві групи - суб'єктивні та об'єктивні. Метою статті є визначення детермінант внутрішнього розвитку особистості молодшого школяра та зовнішніх факторів, що впливають на становлення патріотичної свідомості.
   Основними джерелами впливу макрофакторів на соціалізацію особистості є країна, нація, суспільство, держава. Так, держава здійснює соціально контролюючу соціалізацію своїх громадян, створюючи для цього відповідні організації. Проте, на жаль, в сучасній Україні склалося так, що вплив держави як джерела соціалізації на формування патріотичної свідомості є невагомим. Унаслідок низького соціально-економічного рівня більша частина населення України не має мотивації для зростання патріотичної гордості, на відміну від громадян економічно розвинутих країн.
   Розглядаючи вплив мезафакторів, Л. Ніканорова наголошує, що становлення особистості передбачає виникнення власного життєвого світу в межах певних культурних рамок. У виникненні, формуванні свідомості визначальними виявляються два фактори - механізми духовного становлення самого індивіду, його власного життєвого світу та культурної діяльності, яка вказує на можливі межі такого становлення [8, с 76]. Проте, звичайно, найбільший вплив на особистість дитини мають мікрофактори соціалізації. Так, В. Бехтерев, Л. Ніканорова наголошують, що підготовка особистості до соціальної діяльності та пристосування її до соціального середовища починається вже в ранньому віці одночасно з розвитком і регуляцією її дій [2; 8].Ми цілком погоджуємося і з дослідником Ю. Гапоном у тому, що процес формування особистості можна розглядати тільки в його реальному бутті, як функцію певного соціального інституту: школи, ВНЗ, підприємства, сім'ї, установи тощо. Саме у соціальних системах особистість стає мікросистемою, структурною одиницею суспільства, а процес виховання виступає як соціально-педагогічний, спрямований на формування цілісної (внутрішньої і зовнішньої) мікросистеми [9, с 20].
   Розглядаючи духовний світ особистості, педагогіка завжди спирається на психологію. На нашу думку, не можна поставити чітку межу між суб'єктивними та об'єктивними детермінантами. До того ж, ми вважаємо, що мікрофактори соціалізації мають найбільший вплив на дитину, за умови врахування індивідуально-психологічних особливостей. Отже, пропонуємо розглядати зовнішніта внутрішні фактори впливу на процес формування патріотичних почуттів у взаємодії.
   Не суперечить нашим поглядам думка сучасного дослідника Е. Помиткіна, який наголошує на тому, що успішність процесу духовного розвитку особистості залежить як від внутрішніх психологічних умов, так і від зовнішніх впливів. До внутрішніх умов, дотримуючись поглядів вченого, ми будемо відносити той потенціал, з яким дитина приходить у світ і який проявляється з перших років життя у її нахилах та інтересах. Надалі цей потенціал буде закріплюватися у рисах характеру, життєвих цінностях, принципах і смислах життя. До зовнішніх умов впливу мікрофакторів соціалізації відносимо особливості сімейного виховання, події дитинства, специфіку спілкування з дорослими, наявність прикладів для наслідування, особливості навчання [10, с 46].Отже, духовний світ людини завжди був і залишається безпосереднім об'єктом педагогічного впливу і продуктом навчально-виховного процесу. Виховання є тією діяльністю, зміст якої скерований на піклування про підростаюче покоління, створення умов для розвитку, передачу потрібних знань, вироблення певного світогляду і норм громадської поведінки [6, с 124]. Виховувати особистість, не формуючи цілеспрямовано її соціальну мікросистему, не є сьогодні доцільним і можливим. І саме школа виступає важливим соціальним простором, де розгортаються життєві події дитини, в якій вона розв'язує свої найважливіші проблеми розвитку, а найголовнішою серед них є становлення і здійснення соціальних зв'язків [і, с 493].
   Проте виховання - процес, що відбувається не тільки в педагогічно організованому середовищі, але і в середовищі спеціально не організованому. Виховує людину буквально все, що її оточує. Але цілеспрямоване виховання передбачає, по-перше, створення спеціальних умов і методів впливу на людину, і, по-друге, використання у виховних цілях неорганізованого середовища та протидії її можливому негативному впливу.
   Згідно з періодизацією дитинства, прийнятій в сучасній психології та педагогіці, молодший шкільний вік охоплює проміжок-від 6-7 до 10-11 років. Інтенсивний розвиток нервової системи і, насамперед, головного мозку молодшого школяра є підґрунтям для широких можливостей у набутті знань, умінь і навичок. Саме в цей період у дитини з'являється новий провідний вид діяльності - навчальний. У молодшому шкільному віці інтенсивно продовжується розвиток усіх пізнавальних процесів. Тому в цьому віці дитина має значні резерви для розвитку [12, с 20-21].
   В учнів-початківців вольові якості формуються через тренування здатності керувати власними бажаннями, уміння доводити справу до кінця, нести відповідальність за виконання своїх обов'язків. Психологічний механізм наслідування - неначе скорочує шлях дитини до дорослого, допомагає спочатку несвідомо засвоїти родовий досвід для того, щоб надалі піддати його критиці та доповнити власним надбанням. Науковий тип мислення, який дитина набуває саме в школі, орієнтує її на суспільно культурні зразки, норми, еталони, закономірності взаємодії з оточуючим світом [1, с 499].Саме молодший шкільний вік вчені (М. Боришевський, Р. Павелків, Б. Братусь) вважають найбільш сприятливим для засвоєння моральних знань, тому що в силу обмеженості морального досвіду молодшого школяра моральні знання виконують функцію регулятора моральної поведінки, її мотиву. Важливою умовою розвитку моральних знань молодших школярів психологи знову таки називають позитивні зміни в мисленні дитини порівняно з мисленням дошкільника [11, с 44]. На зародження моральних якостей особистості, тобто стійких рис характеру, що втілюють ті чи інші моральні норми, впливає і довільність поведінки у молодшому шкільному віці. Учні-початківці здатні усвідомити моральні якості та співвіднести їх з вчинками відносно інших людей, але ще не завжди виконуються подібні дії стосовно себе.
   Інтенсивний розвиток моральних знань молодших школярів відбувається таким чином: покращується якісний склад моральних знань - змінюються в загальному співвідношенні ознаки понять, якими оперують школярі, і понять, з домінуванням останніх. Набуває змін внутрішня структура моральних знань школярів шляхом переструктурації її складників. Здійснюється перехід від нижчого рівня - оперування школярами тільки ознаками понять через середній - оперуваннями поняттями та їх ознаками до вищого - оперування поняттями. Підвищується усвідомленість моральних знань - поглиблюється усвідомлення істотних ознак моральних понять. Значно розширюється діапазон понять, позначення яких належить до активного словника, тобто збільшується об'єм моральних знань [11, с 55].Схожої думки дотримується сучасний дослідник Б. Братусь. Він вважає, що в молодшому шкільному віці відбувається активне засвоєння норм і правил поведінки. Проте вчинки в цьому віці, наголошує він, залежать головним чином від зовнішніх обставин, авторитету і схвалення з боку дорослих і тому не можуть бути з повним правом названі моральними за своїм моральним змістом. З часом, у 3-4 класі, коли дитина вдало пристосовується до середовища, настає різка зміна, стрибок у психічному розвитку [4, с 48]. Формування саме громадянськості, як і інших психічних властивостей, також залежить від певних співвідношень соціального середовища і внутрішніх суб'єктних умов, які складаються в кожному віковому періоді.
   П. Ігнатенко, В. Поплужний, Н. Косарева, Л. Крицька вважають, що формування громадянськості дитини залежить від її соціалізації. На третьому році життя, коли завершується перший цикл знайомства зоточуючим світом, бажано, щоб вона засвоїла назву держави і несвідомо увібрала в себе дух українства. У дошкільному віці відбувається інтенсивний процес розуміння дитиною свого "Я". Вона усвідомлює не тільки власну тілесну організацію, стать, прізвище, ім'я, а й цікавиться усім, чим діти і дорослі займаються, та ким вони є [5, с 73].Обґрунтовуючи теоретично-методологічні засади формування національної самосвідомості, В. Борисов зазначає, що період навчання в початковій школі таїть у собі певну небезпеку, тому що закладається міцна база для майбутніх забобонів і конфліктів. Вплив соціального досвіду у віці 6-8 років на особистісне становлення іноді приводить до того, що у дитини з'являється упередження, щодо тих чи інших представників національних спільнот [3, с 330-331]. У дослідженнях з педагогічної психології (А. Реан, Я. Коломийський, В. Казанська) накопичено багато фактів про вплив вчителя на відношення дитини до навчальної діяльності. Саме через вчителя школяр пізнає світ, вчиться любити, критично ставитися до себе й оцінювати інших. Крім того, любов до вчителя освітлює подальший життєвий шлях людини, ставлячи в ньому своєрідні стовпи порядності, чесності, доброти.
   Важливу роль у керуванні розвитком особистості відіграє і колектив. Колективне життя стає джерелом позитивних і негативних переживань його членів і має важливе значення для формування морального досвіду, самосвідомості під час засвоєння підростаючою особистістю суспільних моральних норм і перетворення їх у внутрішні регулятори поведінки, що стають звичними і здійснюються без зайвих вольових зусиль. Але, безумовно, розвитку моральних почуттів сприяє особистість вчителя. На початку навчання саме особистість вчителя визначає розвиток багатьох моральних почуттів школяра. Спочатку дитина пов'язана з колективом класу головним чином через вчителя. Стиль педагога несвідомо засвоюється дітьми і стає своєрідною культурою учнів класу.
   Ми погоджуємося з думками П. Ігнатенко, В. Поплужного, Н. Косарєвої, Л. Крицької - якщо вчитель сам не є патріотом своєї Батьківщини, це негативно впливає на становлення патріотичних якостей учнів. Учні-початківці виступають переважно як об'єкт патріотичного виховання, в якому вчитель здійснює бажані зміни [5, с 78]. На уроках, завдяки прояву власних патріотичних почуттів та цілеспрямованій діяльності вчителя, під час читання художньої літератури у школярів проявляються соціальні почуття: любов до Батьківщини, національна гордість, почуття обов'язку. Тільки під впливом виховної дії, школярі можуть захоплено ставитися до героїв-патріотів, сміливих і відважних людей, проявляючи свої переживання в іграх, висловлюваннях. Дуже важливо, щоб соціальні переживання і спрямування виявлялись у вчинках та діях. У практиці таких дій закладено початок розвитку та поглиблення моральних почуттів, перетворення їх у дієву силу [7, с 203].Хоча і вплив педагога, особливо в шкільному віці, часто важливіший впливу батьків, проте саме з перших років життя батьки стають для малюка першим ідеалом для наслідування, а сімейні цінності - першим ціннісним орієнтиром. Дитина уважно спостерігає за поведінкою батьків, їх способами спілкування, намагається наслідувати ходу, інтонації голосу тощо [10, с 50]. Проте сучасні дитячо-батьківські стосунки відрізняються складністю і загальною тенденцією на рівні соціуму - нехтуванням батьківськими обов'язками.
   Висновки. Детермінантами зовнішнього впливу на виховання патріотичних якостей особистості дитини є макро-, меза- та мікрофактори соціалізації. Та найбільший вплив на особистість молодшого школяра мають мікрофактори соціалізації, а саме, особливості сімейного виховання, навчання у школі та спілкування з однолітками. Проте, на нашу думку, виховання патріотизму в учнів буде більш ефективним тільки тоді, коли будуть враховуватися індивідуально-психологічні особливості молодшого школяра у взаємодії з впливом зовнішніх мікрофакторів соціалізації.
   Молодший шкільний вік - це період власне морального розвитку дитини, коли уточнюються моральні орієнтації, поглиблюється моральна свідомість і моральна воля, збагачується зміст почуття обов'язку. У цьому віці відбувається інтенсивне формування моральних почуттів, а саме: патріотизму, почуття обов'язку, честі, дружби, товариськості, колективізму, гуманізму. У молодших школярів підвищується стійкість моральної поведінки. Але в цьому періоді діти ще не здатні до продукування власних моральних переконань. Дітям властива відносна несамостійність морального мислення і значна навіюваність. З початком вступу до школи, новий соціальний статус молодшого школяра, спілкування з однолітками, батьками, провідна роль вчителя, певна сформованість психічних процесів сприяє формуванню моральних почуттів, патріотичних рис, початковому становленню громадянської позиції.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Ураховуючи те, що молодший шкільний вік є сензитивним періодом для розвитку патріотичної свідомості особистості, перспективами подальшого вивчення проблеми патріотичного виховання є розробка моделі сформованості патріотичних рис особистості та дослідження рівня розвитку патріотичних якостей у сучасних молодших школярів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология / Г. С. Абрамова. - М. : Изд. центр "Академия", 1997. - 704 с.
2. Бехтерев В. М. Избранные работы по социальной психологии / В. М. Бехтерев. - М. : Наука, 1994. -400 с.
3. Борисов В. В. Теоретико-методологічні основи формування національної свідомості: монографія / В. Борисов. - Краматорськ, 2003. - 519 с
4. Братусь Б. С. Нравственное сознание личности (психологическое исследование) / Б. С. Братусь. - М. : Знание, 1985. - 64 с.
5. Ігнатенко П. Р. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти : навч.-метод. посібник / П. Р. Ігнатенко, В. Л. Поплужний, Н. І. Косарева, Л. В. Крицька. - К.: Ін-тзмісту і методів навчання, 1997. -252 с
6. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С Костюк; пщ ред. Л. М. Проколієнко. - К : Рад. шк, 1989. -608 с
7. Матюхина М. В. Психология младшего школьника / М. В. Матюхина, Т. С. Михальчик, К. Т. Патрина. - М.: Просвещение, 1970. -256 с.
8. Никонорова Л. В. Мировоззрение личности и возрастные ососбенности его формирования / Никанорова Л. В. ; АН УССР. Ин-т философии ; отв. ред. Е. К. Быстрицкий. - К. : Наук.думка, 1989. - 116 с.
9. Социально-педагогическая концепция воспитания : учебное пособие/Ю. А. Гапон.-К. : УМК ВС, 1990.-152 с.
10. Помиткін Е. О. Психологія духовного розвитку особистості : монографія / Е. О. Помиткін. - К. : Наш час, 2005. - 280 с.
11. Развитие нравственных убеждений школьников / под ред. М. И. Боришевского. - К. : Рад.шк., 1986. - 181 с.
12. Ярослав Н. С. Психологія молодшого школяра : навчально-методичний посібник / Н. С. Ярослав, О. П. Никоненко. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. - 166 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com