www.VuzLib.com

Головна arrow Аграрне право arrow Про правове регулювання племінної справи у тваринництві
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Про правове регулювання племінної справи у тваринництві

В. В. ШОВКУН

ПРО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛЕМІННОЇ СПРАВИ У ТВАРИННИЦТВІ

   Здійснено аналіз норм Закону України «Про племінну справу у тваринництві» та відповідних підзаконних нормативно-правових актів. Зроблено висновок про існування в аграрному праві України комплексного інституту правового регулювання племінної справи у тваринництві.
   Тваринництво, племінна справа у тваринництві, правове регулювання племінноїсправиу тваринництві.
   Одним з основних видів виробничо-господарської діяльності аграрних товаровиробників є виробництво продукції тваринництва. Важливе значення для забезпечення високоефективного тваринництва у даний час має організація племінної справи у тваринництві, що є системою зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей сільськогосподарських тварин. З’ясування питань правового регулювання племінної справи у тваринництві має важливе як теоретичне (для вдосконалення доктринальних положень аграрного права), так і практичне (для належного правозастосування) значення. Все це вказує на актуальність теми запропонованого дослідження.
   Правове регулювання племінної справи у тваринництві висвітлювалося лише у загальних рисах в окремих підручниках та навчальних посібниках з аграрного права [1, с. 354-354; 2, с. 327-332; 3, с. 205-210]. Оскільки окреслені питання у доктрині аграрного права поки що не порушувалися, то зазначене свідчить про новизну даної статті та необхідність наукового опрацювання проблем правового регулювання племінної справи у тваринництві.
   Мета даної статті - аналіз приписів аграрного законодавства України, що забезпечують правове регулювання племінної справи у тваринництві.
   Переходячи до основного викладу відмітимо, що основу сучасного правового регулювання племінної справи у тваринництві складають норми Закону України «Про племінну справу у тваринництві» від 15 грудня 1993 p., що діє у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про племінне тваринництво» від 21 грудня 1999 р. Названий нормативно- правовий акт вміщує у собі приписи щодо визначення основних термінів (наприклад, таких як «племінна справа», «племінні (генетичні) ресурси», «ідентифікація тварин», «поліпшуюча порода», «генофондне стадо» та ін.), законодавства про племінну справу у тваринництві, об’єктів та суб’єктів племінної справи у тваринництві, прав та обов’язків останніх, організації племінної справи у тваринництві, вимог до роботи з племінними (генетичними) ресурсами, державного управління та контролю в галузі племінної справи у тваринництві, фінансування діяльності державних інспекцій з племінної справи у тваринництві і загальнодержавних програм селекції у тваринництві та ін. Зокрема, згідно названого Закону племінною справою у тваринництві визначається система зоотехнічних, селекційних та організаційно- господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин. Об’єктами племінної справи є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі та кролі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції. У якості суб’єктів племінної справи у тваринництві можуть виступати: а) власники племінних (генетичних) ресурсів; б) підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов’язані з племінною справою у тваринництві; в) власники неплемінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.
   Закон України «Про племінну справу у тваринництві» вміщує й низку інших положень щодо регулювання племінної справи у тваринництві, проте навіть наведеного вже достатньо для висновку, що він є законодавчим актом комплексного характеру, що унормовує сукупність відносин щодо здійснення зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, тобто відносин щодо організації племінної справи у тваринництві.
   Слід відмітити, що на виконання приписів згадуваного Закону України у різні часи було прийнято значну кількість підзаконних нормативно- правових актів. Зупинимося на окремих з них.
   Так, наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук «Про затвердження Положення про Державний племінний реєстр» від 20 травня 2002 p., № 134/40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 червня 2002 р. за № 488/6776, було затверджено відповідне Положення, що визначає правила та порядок проведення державної реєстрації племінних стад у Державному племінному реєстрі. У названому реєстрі державна реєстрація племінних стад проводиться з метою: єдиного державного обліку племінних стад; створення бази даних про племінні стада для планування племінної роботи з породами тварин; оцінки діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві, пов’язаної з виконанням певних функцій у племінному тваринництві; організації системи маркетингу у тваринництві; сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; здійснення контролю за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві; визначення заходів щодо державної підтримки суб’єктів племінної справи у тваринництві. У розглядуваному Положенні чітко встановлено, що реєстрація племінного стада в Державному племінному реєстрі здійснюється за результатами проведення державної атестації та переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві.
   Спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин» від 26 лютого 2004 р. № 25/52, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2004 р. за № 324/8923, було затверджено названі Ліцензійні умови, дія яких поширюється на всіх суб’єктів господарювання - юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, які провадять господарську діяльність з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин, а також фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність у зазначеній сфері. Органом ліцензування у названій сфері господарської діяльності визначено Міністерство аграрної політики України. Ліцензійні умови закріплюють умови, що ставляться до названих осіб, порядок видачі відповідних ліцензій та ін.
   Дещо пізніше було видано наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин» від 6 червня 2005 р. № 48/250, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 червня 2005 р. за № 681/10961. Згідно названого Порядку контроль за додержанням суб’єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок здійснюють такі органи контролю: Міністерство аграрної політики України як орган ліцензування, а також Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та його територіальні органи.
   Наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук «Про затвердження Положення про присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві та Положення про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора» від 17 липня 2001 р. № 215/66, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2001 р. за № 721/5912, затверджено відповідне Положення, що застосовується для проведення державної атестації та переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві з метою визначення їх відповідності статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора. Названим наказом також було затверджено Положення про відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора.
   Згідно наказів Міністерства аграрної політики України, зокрема «Про запровадження ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби» від 17 вересня 2003 р. № 342, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003 р. за № 909/8230 та «Про запровадження ідентифікації та реєстрації свиней» від 31 грудня 2004 р. № 497, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2005 р. за № 103/10383 було запроваджено ідентифікацію та реєстрацію зазначених тварин. У відповідності до Положень, затверджених названими наказами Міністерства аграрної політики України, ідентифікація та реєстрація є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання - юридичних і фізичних осіб та негосподарюючих суб’єктів - фізичних осіб, що є власниками великої рогатої худоби, свиней, займаються їх розведенням, утриманням, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію тварин, здійснюють ветеринарний контроль, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки за їх участю. Ідентифікації і реєстрації підлягають усі тварини, які перебувають, розводяться або утримуються на території України, а сама вона запроваджується з метою одержання оперативної і надійної інформації про поголів’я великої рогатої худоби, свиней щодо статі, віку, породи та місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції скотарства; охорони території України від епізоотичних захворювань; контролю за санітарним станом, якістю і походженням продукції скотарства; оптимізації запровадження планів ветеринарної медицини щодо попередження (профілактики), ветеринарного контролю, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб; контролю за переміщеннями тварин усередині країни та при їх експорті і імпорті; забезпечення дотримання вимог законодавства з племінної справи у тваринництві; оптимізації розробки і виконання селекційних програм, організації технологічних систем у скотарстві та підвищення достовірності інформації при сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; забезпечення візуальної ідентифікації кожної тварини в стаді; підтвердження права власності на тварин.
   Можна назвати й інші приклади видання нормативно-правових актів на виконання положень Закону України «Про племінну справу у тваринництві». Серед них, наприклад: а) наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення генетичних досліджень у тваринництві» від 1 червня 2004 р. № 197, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2004 р. за № 738/9337, яким було затверджено низку документів: Положення про порядок проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин, Інструкція з проведення імуногенетичних досліджень племінних тварин, Інструкція з проведення цитогенетичного контролю племінних тварин та Інструкцію з проведення тестування племінних тварин за ДНК-маркерами; б) Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 р. № 474, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 р. за № 96/8695; в) Інструкція з ведення племінного обліку в конярстві, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 р. № 364, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 р. за № 993/8314; г) Правила ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 184/82, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 р. за № 738/4959 та ін. Наведені підзаконні нормативно-правові акти створюють механізми реалізації відповідних норм Закону України «Про племінну справу у тваринництві».
   Здійснене дослідження дозволяє зробити наступні висновки. У складі аграрного законодавства України існує певна кількість нормативно-правових приписів щодо організації племінної справи у тваринництві. Вони стосуються як загальних засад організації названої справи, а також регламентують окремі сторони її здійснення, - порядок ведення Державного племінного реєстру, ліцензування господарської діяльності з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин, порядок присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, питання ідентифікації і реєстрації тварин, проведення генетичних досліджень у тваринництві тощо.
   Викладене свідчить, що у складі аграрного права України сформувався та функціонує інститут правового регулювання племінної справи у тваринництві, що має комплексний характер. Основну названого правового інституту становлять приписи такого комплексного нормативно-правового акту, як Закон України «Про племінну справу у тваринництві».
   Перспективою подальших наукових розвідок у напрямку порушених проблем може бути використання отриманих результатів у майбутніх дослідженнях, а також характеристика правовідносин у сфері племінної справи у тваринництві.

Список літератури

   1. Аграрне право України: [підручник] / За заг. ред. В. М. Єрмоленка. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - 608 с.
   2. Аграрне право України : [підручник] / За ред. О. О. Погрібного. - К. : Істина, 2007. - 448 с.
   3. Порадник керівникові сільськогосподарського підприємства: [навч. і наук.-практ. посіб.] / За ред. А. П. Гетьмана, В. 3. Янчука. - К. : Юрінком Інтер, 2005. - 624 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com