www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Формування інформаційної культури майбутнього інженера-педагога у процесі професійної підготовки
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Формування інформаційної культури майбутнього інженера-педагога у процесі професійної підготовки

О. В. Антоненко,
кандидат технічних наук
(Бердянський державний педагогічний університет)

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

   Постановка проблеми. Наше суспільство стоїть на порозі нових державних змін і кому продовжувати розбудову держави через 10-20 років турбує багатьох в Україні. Поступово приходить розуміння того, що наше майбутнє формується в дитсадках, школах, ВНЗ та інших навчально-виховних закладах. Перед кожним новим поколінням життя ставить усе складніші завдання, і при їх розв’язанні значно зростає роль науки й освіти. Отже, діяльність освітян повинна спрямовуватися на те, щоб ефективно розвивати різні здібності й уміння особистості студентів, зокрема, гнучкість мислення, пізнавальну активність та професійні якості. Останнє має вкрай важливе значення в епоху швидкого розвитку науки, техніки та глобальних інформаційних систем. Процес навчання необхідно будувати так, щоб допомогти студентам досягнути гармонії з природою, суспільством і собою.
   Одним з основних напрямів реформи професійного навчання є комп’ютеризація навчально-виховного процесу. Це пов’язано з тим, що інформаційні технології стають основною рушійною силою розвитку суспільства. ВНЗ як один із суспільних інститутів не може при цьому залишатися осторонь. Ефективне використання інформаційних технологій серйозно відбивається на промисловості, на вартості та якості освіти, здатності до нововведень в економічних і соціальних областях. Тому одним з найбільш важливих компонентів культури, який характеризує матеріальний і духовний рівень розвитку суспільства, сьогодні стає інформаційна культура.
   У насиченому комп'ютерному світі для розумного і плідного використання ОТ, насамперед, необхідною є загальноосвітня і професійна грамотність. Від її рівня і поширення прямо залежать розвиток науково-технічного прогресу, інтенсифікація, модернізація й інтелектуалізація виробництва та самої системи освіти. Як наслідок ускладнення і швидкої видозміни технологій, безупинно збільшується обсяг і змінюється зміст знань, умінь і навичок, якими повинні володіти сучасні фахівці, усі члени інформатизованого суспільства. В усіх сферах освіти та підготовки кадрів у національному, регіональному і міжнародному масштаб ах ведуть ся пошуки способів інтенсифікації та швидкої модернізації системи освіти, підвищення якості навчання шляхом застосування комп'ютерів для підтримки самостійної пізнавальної діяльності студентів.
   Аналіз досліджень і публікацій. На сьогодні в умовах інформатизації суспільства, досить актуальною є проблема формування інформаційної куль тури. На думку вчених, інформаційна куль тура поки що є показником швидше професійної культури, але з часом повинна стати важливим фактором розвитку кожної особистості. У розвитку інформаційної культури беруть участь такі науки як кібернетика, інформатика, бібліотекознавство, бібліографія та багато інших.
   За визначенням Ю. Зубова, інформаційна культура – це уміння цілеспрямовано працювати з інформацією й використовувати для її отримання, опрацювання й передачі комп’ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби та методи. Інформаційна культура особистості, за В. Мозковою, – складова загальної культури особистості, чинник її успішної життєдіяльності, світоглядна система, яка допомагає особистості інтегруватися й успішно конкурувати в сучасному світовому інформаційному просторі, сукупність знань, умінь, навичок, інформаційних компетенцій, які забезпечують самостійну діяльність користувача із задоволення його власних інформаційних потреб на основі використання традиційних і нетрадиційних інформаційних технологій.
   Предметом інформаційної культури особистості слід вважати процес гармонізації внутрішнього світу людини під час засвоєння всього обсягу соціальної інформації. В основі цього терміна лежить трактування людини як особистості, яка активно сприймає інформацію. Проблема формування інформаційної культури фахівців, визначення її змісту та складових широко розглядається у працях таких учених, як: Н. Джинчарадзе, В. Беспалько, Р. Вільямс, Б. Гершунський, Д. Джонассен, М. Жалдак, В. Зінченко, К. Колін, Ю. Машбиць, Ю. Рамський, М. Сараф, І. Слєдзинський, А. Урсул та інші. Проте ці питання досліджуються науковцями в загальнотеоретичному плані, без урахування вимог конкретної професійної діяльності майбутнього фахівця. Водночас, існує низка професій, для яких високий рівень розвитку інформаційної культури є вкрай необхідним. До них належить і професія “інженер-педагог”, яка є порівняно новою для України.
   Професійна діяльність інженера-педагога багатопланова за своїм змістом і охоплює широке поле існуючих у суспільстві соціальних відносин і процесів. Це є зрозумілим, оскільки основною функцією інженера-педагога є регулювання розвитку людини як соціального індивіда, його адаптація до умов і вимог сучасного суспільства. Виникає низка об'єктивних факторі в, які вимагають якісної зміни технології здійснення професійної освіти. З огляду на це, формування інформаційної культури майбутнього інженера-педагога набуває особливого значення.
   У науковій літературі частково розроблено базові положення інтегративного підходу до змісту теоретичної та практичної підготовки інженерів-педагогів, обґрунтовано методи і форми психолого-педагогічної підготовки до практичної діяльності, проведено дослідження історичних передумов виникнення і розвитку цієї спеціальності, проаналізовано досвід підготовки за кордоном.
   Незважаючи на посилену увагу науковців до означеної проблеми, формування інформаційної культури майбутнього інженера-педагога у процесі професійної підготовки не стало предметом окремого дослідження. Залишається недослідженою низка важливих для теорії і практики питань: не виокремлено знання та уміння, якими повинен володіти інженер-педагог із певним рівнем інформаційної культури (ІК), не зазначено шляхи формування ІК майбутнього фахівця тощо. Ці проблеми призвели до виникнення суперечностей між: потребою суспільства у висококваліфікованих фахівцях та рівнем їх підготовки у вищих навчальних закладах; реальним і необхідним рівнем інформаційної культури інженерів-педагогів. Аналіз досліджень показав, що проблему формування інформаційної культури під час підготовки кваліфікованого робітника в сучасній професійній педагогіці зовсім не розкрито. Це сприяло актуалізації проблеми та зумовило вибір теми статті.
   Мета і завдання статті. Визначити основні складові елементи інформаційної культури майбутніх інженерів-педагогів і сформулювати ідеї рішення проблеми її формування при отриманні професійної освіти.
   Професійна педагогіка – це галузь педагогічних наук, що вивчає закономірності, теоретично обґрунтовує, розробляє принципи, методи, технології виховання й освіти людини, орієнтованої на конкретну професійну сферу діяльності. Теорія професійної освіти (професійна педагогіка) дозволяє науково обґрунтувати вимоги до сучасного навчального процесу і виявити його закономірності, перевести викладання з рівня інформування на рівень керування розвитком, професійним становленням майбутніх фахівців.
   Професійна педагогіка науково обґрунтовує вимоги до проведення кожного заняття, до вибору викладачем методів і засобів навчання з урахуванням специфіки цілей професійної освіти. Інакше кажучи, вона вирішує проблеми професійної освіти не тільки на теоретико-методичному рівні, але і на конструктивному рівні (моделювання, проектування і конструювання навчального процесу, керування ним). Залежно від професійної галузі розрізняють військову, інженерну, виробничу, медичну педагогіку, що передбачає: загальну теорію професійної освіти; методику професійної підготовки (професійного навчання).
   Предметом професійної педагогіки є: процес формування професійно значущих якостей особистості; визначення специфічних особливостей професійної освіти того або іншого рівня (професійно-технічна, вища професійна освіта, додаткова чи післявузівська професійна освіта) і профілю (військова, медична, інженерна). До основних завдань професійної педагогіки належать: визначення професійно-важливих якостей особистості та компетентностей майбутнього фахівця; проектування і конструювання педагогічних систем професійної освіти; обґрунтування цілей і змісту професійної освіти; визначення принципів, вибір методів, засобі в і організаційних форм навчання, виховання та розвитку учнів і студентів у професійній освіті.
   Засновником професійної педагогіки вважають видатного російського вченого С. Батишева, котрий у 50-ті роки минулого сторіччя довів необхідність здійснення досліджень щодо проблем підготовки робітників, службовців і фахівців визначеного профілю. Ним уперше було організовано науково-дослідний інститут професійної педагогіки АПН СРСР (1963 р.) Учений є автором багатьох досліджень та наукових праць , зокрема із теорії ступеневої підготовки кваліфікованих робітників, теорії угрупування робітничих професій у підготовці робітника широкого профілю, проблемно-аналітичної системи виробничого навчання тощо. Професійна педагогіка, які будь-яка наука, має свою систему загальних і специфічних методів дослідження, що є важливим чинником її розвитку. Професія інженера-педагога відноситься до складної групи нечисленних професій, що функціонують одночасно у двох різнорідних системах: “ людина -людина”, “ людина-техніка” і їхніх модифікацій. Вона ставиться до системи освіти й створю є у суспільстві педагогічну інтелігенцію. Реалізація навчальної функції жадає від інженера-педагога схильності ділитися своїми знаннями, уміннями, досвідом, здатності передавати їх іншим, логічно й діалогічно мислити, міркувати, доводити. Педагог повинен уміти аналізувати, відбирати науково-технічну інформацію й структурувати її в навчальний матеріал, діагностувати можливі пізнавальні ускладнення учнів, проектувати та створювати проблемні ситуації, конструювати стратегічні й тактичні цілі навчання.
   Поняття “інформаційна культура” – багатоаспектне та різнопланове. За одним із визначень – це інформаційна діяльність людини, яка з одного боку спрямована на ефективний пошук та використання інформації, а з іншого боку – на її формування, збереження та перетворення. Особливе місце займає інформаційна культура у роботі інженера-педагога, адже саме володіння інформацією дає змогу якнайкраще вирішувати покладені перед ним завдання. Уміння знаходити найновішу інформацію, володіти методами її збору та опрацювання характеризують інженера-педагога як професіонала у своїй справі. Без інформаційної культури не може йти мова і про інформаційну та професійну культуру. Виходячи з універсальності інформаційних процесів та інформаційних технологій, можна зазначити, що формування основ інформаційної культури може і повинне відбуватися незалежно від майбутньої професійної діяльності студентів і досягнутого рівня удосконалення автоматизованих інформаційних систем. Інформаційна культура майбутнього інженера-педагога є компонентом його професійної підготовки.
   Також важливими складовими інформаційної культури є уміння вибирати і формулювати мету, робити постановку задач, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати інформаційні моделі за допомогою автоматизованих інформаційних систем, інтерпретувати отримані результати; передбачати наслідки прийнятих рішень і робити відповідні висновки; використовувати для аналізу досліджуваних процесів і явищ сучасні автоматизовані інформаційні системи (бази даних, бази знань, системи штучного інтелекту, системи відеотексту, телематики, інформаційні мережі й інші способи збору, збереження, обробки, передачі, відображення інформації). Необхідно також розуміння того, що для рішення далеко не всіх задач потрібні автоматизовані інформаційні системи.
   Оволодіння вмілим використанням ЕОМ – одне з найбільш важливих складових інформаційної культури у процесі професійної підготовки. При цьому найбільш короткий шлях до такого знання повинний починатися з практики, зі спроби використання елементів інформаційної технології в конкретні й ситуації. Основні уміння і навички використання елементі в нової інформаційної технології формуються в процесі практичних занять майбутніх інженерів-педагогів на ЕОМ. Тому педагог повинен ставити такі проблеми та задачі, які б спонукали студентів на пошук інформації, що формував складові елементи інформаційної культури вцілому.
   Висновки. Значну роль у формуванні інформаційної культури відіграє освіта, яка повинна формувати фахівця інформаційного співтовариства, виробляючи у нього уміння та навички: диференціації інформації; виокремлення значущої інформації; вироблення критеріїв її оцінки; здобуття інформації та її використання.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Формування інформаційної культури майбутнього інженера-педагога повинно ґрунтуватися на функціональній моделі майбутньої професійної діяльності і забезпечувати формування навичок вирішування інтегрованих як для педагога, так і інженера типових завдань та професійно-важливих якостей особистості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беляева А. П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах : [метод. пособие] / А. П. Беляева. – М. : Высшая школа, 1991. – 205 с.
2. Генсерук Г. Формування інформаційної культури викладача вищої школи / Галина Генсерук // Вісник Львів. ун-ту. Серія педаг. – 2009. – Вип. 25. – Ч. 4. – С. 89–93.
3. Повідайчик О. С. Формування інформаційної культури майбутнього соціального працівника в процесі професійної підготовки : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Повідайчик Оксана Степанівна. – Ужгород, 2007. – 278 арк.
4. Селиванов В. С. Основы общей педагогики: теория и методика воспитания : учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений, обучающихся по специальностям “Педагогика и психология” и “Социал. Педагогика” / В. С. Селиванов ; под ред. В. А. Сластенина. – [2. изд., испр.]. – М. : АСАДЕМIА, 2002. – 335 с. – (Высшее образование).
5. Сластёнин В. А. Педагогика : учеб. пособие для студентов пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. – [3-е изд.]. – М. : Школа-Пресс, 2000. – 512 с.
6. Стефановская Т. А. Педагогика: наука и искусство : курс лекций [для студ. вузов и слушателей ин-тов повышения квалиф.] / Т. А. Стефановская. – М. : Совершенство, 1998. – 356 с. – (Высшее образование).

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com