www.VuzLib.com

Головна arrow Трудове право arrow Щодо поняття сфери дії трудового законодавства
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Щодо поняття сфери дії трудового законодавства

 С. Глинська

ЩОДО ПОНЯТТЯ СФЕРИ ДІЇ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

   У статті розглянено поняття сфери дії трудового законодавства. Висвітлено різні наукові погляди щодо цієї проблеми. Досліджено сферу дії трудового законодавства за колом суспільних відносин та суб'єктами. Розмежовано поняття об'єктів та сфери дії трудового законодавства.
   Ключові слова: трудове законодавство, сфера дії трудового законодавства, об'єкт трудового законодавства.
   Закріплення у ст. 43 Конституції України права громадян на вибір професії і роду трудової діяльності дає підстави законодавчого регулювання цих відносин.
   І відомо, що такі відносини з приводу реалізації громадянами своїх здібностей до праці у різних сферах діяльності є досить відмінними за своїм характером, підставами виникнення та іншими ознаками. Тому й не дивно, що ця група відносин може регулюватися різними галузями законодавства: трудовим, цивільним, адміністративним та ін.
   І.І. Андріановська зокрема наголошує, що у сфері застосування праці є дві групи відносин, які урегульовані нормами трудового законодавства, та які урегульовані нормами інших галузей законодавства [1].
   Водночас такий поділ є досить умовним, оскільки у деяких випадках норми трудового законодавства поширюються на окремі групи відносин, що є предметом регулювання інших галузей.
   Можна зробити висновок, що ступінь поширення норм трудового законодавства на різні види трудових відносин є неоднаковим. Тому актуальним є питання про сферу дії трудового законодавства, а також межі його використання під час регулювання трудових відносин різних категорій громадян.
   Головною галуззю законодавства, яке регулює відносини у різних сферах застосування праці, є трудове законодавство. Це пояснюють предметом трудового права, вагомістю і значенням тих суспільно-трудових відносин, які регулюються нормами цієї галузі [2].
   На жаль у трудовому праві немає законодавчого визначення терміна „сфера дії трудового законодавства”. Досить наголосити, що в підручниках з трудового права України ця проблема майже не розглядається, а в Науково-практичному коментарі до законодавства України про працю сфера дії трудового законодавства визначається крізь призму суперечностей між ст. 3 КЗпП України і законами Про споживчу кооперацію, Про селянське фермерське господарство тощо [3].
   Відомо, що в теорії права є поняття „дія законодавства в просторі, в часі і за колом осіб” [4]. Натомість поняття „сфера дії законодавства” широко використовують у різних галузях права, зокрема, в цивільному та адміністративному. Тому цю проблему можна віднести до міжгалузевих об’єктів з’ясування, серед яких потребно визначити сам термін „сфера дії”. Великий тлумачний словник сучасної української мови (далі - ВТС СУМ) зокрема щодо поняття слова „сфера” подає декілька його значень:
   - замкнута поверхня, а також предмет, що має форму кулі;
   - район дії, межа поширення чого-небудь;
   - сукупність умов, середовище в якому що-небудь відбувається;
   - коло осіб, близьких за соціальним становищем, діяльністю [5].
   Що ж стосується слова „дія” то у ‘тому ж ВТС СУМ воно трактують як роботу, діяльність, здійснення чого-небудь, вплив на кого чи що-небудь [6].
   В юридичній енциклопедії подано трактування понять „дія нормативноправового акта” і „дія права”. Під дією нормативно-правового акта розуміють обов’язковість або формальну можливість його здійснення. Межі дії акта визначаються часом, простором і колом суб’єктів. Під дією права розуміють фактичний вплив права на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування [7]. Отже, важливо зазначити, що сферу дії законодавства можна окреслити, як просторове його поширення (коло суспільних відносин), а також як вплив законодавчих норм на відповідне коло суб’єктів.
   До аналогічного висновку дійшла свого часу і В.М. Толкунова , яка сферу дії трудового права зводила до визначення меж поширення трудового законодавства [8]. Відповідні міркування висловлює також і В.І. Миронов [9].
   Отож сфера дії трудового законодавства - це передусім коло суспільних відносин, а також відповідне коло суб’єктів, на які поширюється дія норм цього законодавства. Деякі вчені сферу дії трудового права розглядають значно ширше. Вони, зокрема, визначають п за колом осіб, а також у часі і просторі [10]. Такий підхід видається зовсім необгрунтованим, оскільки сфера дії передбачає просторове поширення права, а дія в часі не залежить і не пов’язана з простором. Дія в часі полягає у початку і закінченні його поширення на ті чи інші відносини, а також напрям такого поширення.
   У курсі російського трудового права сферу дії трудового законодавства ототожнюють із предметом трудового права [11]. Схожої позиції дотримуються і деякі представники науки українського трудового права [12]. Видається, що предмет трудового права і сфера дії трудового законодавства не є тотожними поняття і відрізняються передусім не за формою, а за змістом. Наприклад, навряд чи можна заперечувати що дія трудового законодавства поширюється на відносини, які становлять предмет трудового права.
   Однак сфера дії трудового законодавства не обмежена лише відносинами, що формують предмет трудового права. І про це наголошує A.M. Лушніков, який доводить необхідність розмежування понять „предмет галузі трудового права” і „сфера застосування норм трудового права” [13].
   Якщо звернутися до ст. 3 КЗпП України, то можна знайти підтвердження, що сфера дії трудового законодавства не обмежується лише відносинами, що складають предмет трудового права. Так, під сферу дії трудового законодавства можуть підпадати також трудові відносини членів колективних підприємств, фермерських господарств та працівників підприємств з іноземними інвестиціями, якщо інше не встановлено спеціальним законодавством та їхніми установчими документами. Зокрема, законодавство про охорону праці повністю поширюється на перелічені групи відносин, хоча вони не належать до предмета трудового права.
   Цікавим з огляду на це є висновок В.М. Лебедева, який допускає у таких випадках можливість взаємного субсидіарного застосування норм різних галузей права і наголошує, що використання норм трудового права адміністративним, аграрним та іншими галузями зовсім не свідчить про розширення предмету трудового права, а лише розширює сферу його дії [14]. До такого висновку дійшов і І.Я. Кисельов, який назвав поширення норм трудового законодавства на інші види відносин, що становлять предмет інших галузей права: цивільного, адміністративного, кримінально-виконавчого експансією трудового права [15].
   Протилежного погляду дотримується П.Д. Пилипенко, який вважає, що сфера дії трудового права обмежено лише відносинами найманої праці, які виникають на підставі трудового договору та тісно пов’язаними з ними відносинами. Аналізуючи ст. 3 КЗпП України, а також п. 35 Постанови Пленуму верховного суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів” він зокрема наголошує, що норми трудового законодавства поширюються на трудові відносини, які виникають на підставі трудового договору, у тому числі і у фермерському господарстві, у виробничих кооперативах, колективних та сільськогосподарських підприємствах. Натомість трудові відносини членів цих підприємств регулюються спеціальним законодавством та їхніми статутами [16]. З такими підходами можна погоджуватися за деякими винятками. Адже чимало норм трудового законодавства за ч. 2 ст. 3 КЗпП України поширюються і на відносини членства в кооперативах, зокрема, у частині гарантій щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів, які надані у порядку, передбаченому законодавством про працю.
   Очевидно, що сфера дії трудового законодавства визначається не лише самим трудовим законодавством, але й актами деяких інших галузей законодавства, які допускають можливість застосування цього законодавства до трудових відносин, що виникають на інших підставах. Але, що важливо зазначити, таке застосування - це виняток із загального правила.
   Як виняток сфера дії трудового законодавства може визначатися також і правозастосувальними органами за наявності прогалин чи колізій у трудовому праві.
   За колом осіб трудове законодавство поширюється не лише на працівників, тобто осіб, які працюють у роботодавця за трудовим договором, але й на деякі інші категорії осіб. Наприклад, трудове законодавство поширюється і на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників прокуратури, суддів з огляду на спеціальну вказівку в законі. За висновком Конституційного Суду України норми трудового законодавства поширюються і на інших осіб публічної служби, яких призначають на посади Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України [17].
   Аналіз чинного законодавства дає змогу зробити висновок, що трудове законодавство не поширюється на такі категорії осіб:
   - військовослужбовців при виконанні ними обов’язків військової служби;
   - членів ради директорів, правлінь та інших керівних органів, окрім осіб, які працюють на умовах трудового договору;
   - осіб, які працюють на умовах цивільно-правових договорів;
   - осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та прирівняних до них за винятком неатестованих працівників цих органів, які працюють на умовах трудового договору.
   Натомість у проекті Трудового кодексу України, який прийнятий Верховною Радою України у першому читанні зазначено, що трудове законодавство не застосовується в разі, якщо роботу виконує фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності самостійно, або члени особистого селянського господарства в цьому господарстві, а також у випадках, коли фізична особа виконує обов’язки члена наглядової ради акціонерного товариства, виконавчого органу господарського товариства, інших відповідних органів управління юридичних осіб, якщо ці обов’язки виконуються на інших підставах, ніж трудовий договір, і коли фізична особа виконує обов’язки за цивільним договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору. Що ж стосується відносин, пов’язаних з проходженням військової служби у Збройних Силах України та в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, в органах внутрішніх справ, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, пожежній охороні, то проект Трудового кодексу регулює їх трудовим законодавством у межах, передбачених відповідними спеціальними законами. Праця осіб, які відбувають кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі, має регулюватися трудовим законодавством у частині, передбаченій спеціальним законом. Праця осіб, яким у порядку кримінального покарання чи адміністративного стягнення призначено відбуття виправних робіт, має регулюватися трудовим законодавством за винятками, передбаченими спеціальним законом.
   Окремого з’ясування у контексті досліджуваної проблеми потребує визначення сфери дії колективних угод, а також локальних нормативно-правових актів.
   Відомо, що дія локальних нормативно-правових актів поширюється лише на працівників конкретного підприємства, установи, організації. Однак у науковій літературі висловлювалася пропозиція щодо розширення дії локальних нормативно- правових актів і на осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору [18]. 3 такими висновками погодитися важко, адже юридична природа цих відносин тут є цивільно-правовою. У проекті згадуваного Трудового кодексу України передбачено, що коли у судовому порядку встановлено, що цивільним договором фактично регулюються трудові відносини, до них застосовують норми Трудового кодексу та інших нормативно-правових актів трудового законодавства.
   Що ж стосується дії колективних угод, то часткову відповідь на це питання знаходимо в Законі України „Про колективні договори і угоди”, в якому передбачено, що положення колективних договорів поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи вони є членами профспілки, а положення колективних угод обов’язкові лише для тих суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Видається, що між цими двома нормами є певна суперечність. Адже якщо у першому випадку колективний договір поширюється і на роботодавця, і на найманих працівників, то в другому колективні угоди не поширюються на усіх найманих працівників і не на усіх роботодавців, а лише на тих, які перебувають у сфері дії сторін, що підписали відповідну колективну угоду. На підставі аналізу можна зробити висновок про те, що під сферою дії трудового законодавства необхідно розуміти його поширення на відповідні групи відносин, а також його дію по колу осіб. Межі дії трудового законодавства визначаються законодавством, а також правозастосувальними органами.

   1. Андриановская И. И. Сфера действия норм трудового права и система правоотношений в сфере применения труда / Андриановская И. И. // Правоведение. - 2000. - № 5 - C. 79.
   2. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права : [монографія] / Пилипенко П. Д. - Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. - 1999, - С. 29.
   3. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / В. Г. Ротань,І. В. Зуб, Б. С. Стичинський, - 6-те вид., доп. і переробл. - К. : А.С.К., 2005. - С. 17-23.
   4. Див. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах ; отв. ред. проф. М. Н. Марченко. - Т. 2 М. ИКД „Зерцало-М”, 2002. - С. 252-254; Алексеев С. С. Общая теория права : [учеб.] / Алексеев С. С. - М., ТК Велби, Изд. Проспект, 2008. - С. 458-467.
   5. Великий тлумачний словник сучасної української мови ; укладач і головн. ред. В. Т. Бусел. - К. : Ірпінь, ВТФ „Перун”, 2004. - С. 1220.
   6. Великий тлумачний словник сучасної української мови ; укладач і головн. ред. B. Т. Бусел. - К. : Ірпінь, ВТФ „Перун”, 2004. - С. 228.
   7. Юридична енциклопедія : В 6 т. ; редколегія Ю. С. Шемшученко та ін. - Т. 2. - К. : Укр. енциклопедія. - 2001. С. 214-215.
   8. Толкунова В. Н. Трудовое право. Курс лекций / Толкунова В. Н. - М. ООО „ТК Велби”, 2002. - С. 18.
   9. Миронов В. И. Трудовое право России. [учеб.] / Миронов В. И. - М., 2005. - С. 25.
   10. Трудовое право России : [учеб.] ; под ред. С. П. Маврина, Е.Б. Хохлова. - М., Юрист, 2002. - с. 212.
   11. Курс российского трудового права : в 3 т. Общая часть ; под ред. Э. Б. Хохлова. - СПб : Изд-во Петербургского университета, 1996. - С. 88-106.
   12. Прокопенко В. І. Трудове право України : [підручн.] / Прокопенко В. І. - Х. : Фірма „Консум”, 1998, С. 15-20.
   13. ЛушниковаМ. В. Очерки теории трудового права / Лушникова М. В., Лушников A. M. - СПб. : Издательство Р. Асланова „Юридический центр Пресс”, 2006. - С. 398.
   14. Лебедев В. М. Лекции по трудовому праву. - Вып. 2. / Лебедев В. М. - Томск. 2001 - C. 23-24.
   15. Киселев И. Я. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда / Киселев И. Я. - М., Издательство Эксмо, 2005. - С. 80.
   16. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права : [монографія] / Пилипенко П. Д. - Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. - 1999 - С. 30-31.
   17. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) від 7 травня 2002 р. № 8-рп/2002. // Офіційний вісник України. - 2002. - № 20. - ст. 993.
   18. Ершова Е. А. Трудовое право в России : [монография] / Ершова Е. А. / Рос. Академия правосудия. - М. : Статут, 2007. - С. 172-173.

 
< Попередня

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com