www.VuzLib.com

Головна arrow Теорія держави і права arrow Роль тлумачення правових нормв удосконаленні законодавства України
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Роль тлумачення правових нормв удосконаленні законодавства України

С.З. Опотяк

РОЛЬ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВОВИХ НОРМВ УДОСКОНАЛЕННІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

   Наголошується на важливості правильного тлумачення правових норм для подолання колізій та прогалин у законодавстві. Обґрунтовується необхідність закріплення основних правил та методів тлумачення правових норм на законодавчому рівні.
   Ключові слова: тлумачення правових норм, удосконалення законодавства, колізія нормативно-правових актів, прогалина в законодавстві. Акцентируется важность правильного толкования норм права для преодоления коллизий и прогалин в законодательстве. Обосновывается необходимость закрепления основных правил и методов толкования правовых норм на законодательном уровне.
   Постановка проблеми. Становлення державності в Україні нерозривно пов’язане з прийняттям низки нових законодавчих актів, які покликані врегульовувати суспільні відносини та поширювати принцип верховенства права. Однак під час правозастосовної діяльності ми часто зіштовхуємося з правовими нормами, які суперечать одна одній, спостерігаємо прогалини у законодавчому регулюванні. Це свідчить про низький рівень законодавчої техніки на етапі прийняття нормативно-правових актів.
   Суперечності також виникають при неправильному розумінні суті правової норми самим суб’єктом правозастосовної діяльності через низький рівень правової культури та правосвідомості. Тлумачення правових норм виступає механізмом для з’ясування справжнього змісту правового припису, подолання колізій та прогалин у законодавстві. Проте роль тлумачення правових норм для забезпечення законності та удосконалення законодавства не достатньо враховується юридичною наукою та юридичною практикою.
   Стан дослідження. Значення тлумачення правових норм для удосконалення законодавства широко розглядалося у юридичній вітчизняній науці. Різні аспекти ролі тлумачення правових норм у право- творчій та правозастосовній діяльності висвітлювалися такими вченими, як А. Заєць, Ю. Власов, Ю. Тодика, М. Онищук, Ю. Шемшученко, М. Матузов, П. Рабінович, П. Недбайло, О. Чердянцев та ін. В основному ця проблема висвітлювалась в контексті систематизації законодавства, забезпечення законності та загального підвищення рівня правової культури суспільства. Однак доцільність офіційного закріплення основних способів та методів тлумачення правових норм не отримало достатнього висвітлення та обґрунтування. Також, незважаючи на актуальність проблеми, спостерігається послаблення уваги до питання ролі тлумачення правових норм. Вважається доцільним комплексно обґрунтувати важливість ролі тлумачення правових норм для подолання колізій і прогалин та удосконалення законодавства загалом.
   Виклад основних положень. Формування законодавчої бази, що належним чином регулює найбільш важливі суспільні відносини, є актуальним питанням. Суб’єкти правозастосування зіштовхуються з тим, що норми одного і того ж нормативного акта чи норми різних правових актів, що мають однакову юридичну силу, суперечать одна одній або по-різному регулюють окрему сферу суспільних відносин. Це призводить до зниження ефективності правового врегулювання та порушує його системність. Основним напрямком для удосконалення законодавства є подолання великої кількості колізій та прогалин у нормативно-правовій базі нашої держави.
   Грамотне тлумачення допомагає виявити й подолати прогалини та колізії в праві, прийняти правову норму, яка найефективніше регулюватиме відповідні відносини і, як наслідок, удосконалить законодавство, покращить правозастосовний процес.
   Варто розглянути ці аспекти детальніше. Тлумачення норм права - це спеціальний вид юридичної діяльності органів держави, посадових осіб, громадських організацій чи окремих громадян щодо розкриття змісту правових норм, встановлення вираженої в них волі законодавця. Процес тлумачення є передумовою реалізації норм права.
   Розглядаючи термін тлумачення, варто зауважити, що це достатньо складний процес, який, на думку більшості вчених, складається з двох структурних елементів - усвідомлення чи з’ясування та роз’яснення. Тлумачення-з’ясування - це розкриття нормативного змісту «для себе», а тлумачення-роз’яснення - це розкриття суті правової норми для інших.
   Колізія (лат. соіібіо - зіткнення) - це взаємна невідповідність правових норм, які регулюють однакові суспільні відносини. Колізія нормативно-правових актів - це розходження змісту двох або більше формально діючих нормативних актів [1, с. 156]. Це суперечність між правовими приписами відповідних актів, що виявляється у відмінностях у процесі регулювання аналогічних суспільних відносин. Саме колізії заважають усім видам правової діяльності - правотворчій, правозастосов- ній та правоохоронній. Вони порушують всю системність правового регулювання і призводять до порушення прав окремих осіб. Саме тому актуальним є питання їх подолання у законодавстві України. Погоджуючись із такими вченими, як М. Матузов та М. Онищук, тлумачення вважається одним із найбільш ефективних способів подолання колізій як вже існуючих, так і попередження можливих колізій у майбутньому під час законопроектної роботи. Воно дає можливість виявити суперечливі норми, правильно зрозуміти сферу їх дій та кола осіб, на яких поширюється ця дія, правильно розкрити те чи інше поняття, термін. Правильність використання методів тлумачення простежується під час аналізу практики реалізації законів загалом, або окремих правових норм.Тлумачення правових норм також виступає ефективним способом подолання прогалин у законодавстві. Прогалини у праві - це випадки відсутності правових норм, необхідних для регулювання суспі льних відносин (вирішення конкретної життєвої ситуації) або неповнота правових моделей. Виявити прогалину можна лише попередньо з’ясувавши за допомогою способів тлумачення, що цей випадок не належить до регулювання правових відносин, які законодавець передбачив у правовій нормі.
   Тлумачення необхідно застосовувати і під час розроблення нових нормативно-правових актів, зводів законів. Такий процес необхідний для уникнення протиріч між змістом нових норм права та чинними правовими приписами, особливо тими, що закріплюють основоположні правові принципи [2, с. 58].
   Тлумачення - це основний інструмент для усунення неузгодженості та суперечливості, що притаманне більшості сфер сучасного правового регулювання в Україні. Для виявлення дійсної волі законодавця, що виражене в законодавчому акті, необхідним є аналіз самого нормативно-правового акта, його складових, системи права, до якої належить об’єкт правотлумачення. Упорядкування законодавства за допомогою систематизації - це ще один зі способів удосконалення нормативної бази, який, своєю чергою, є неможливим без застосування прийомів тлумачення. Тлумачення є необхідною передумовою систематизації права.
   Прийоми (методи) тлумачення - це сукупність певних однорідних способів аналізу правових норм, а також правил тлумачення, що використовуються для розкриття їх змісту (значення) з метою належної практичної реалізації [3, с. 407].
   За допомогою прийомів тлумачення досліджується норма права, пізнається її зміст. Знання та удосконалення цих прийомів запобігає уникненню помилок та неточностей під час тлумачення, допомагає виробити правильний підхід до аналізу правової норми та подальшої її реалізації.
   Прийоми тлумачення повинні використовуватися у сукупності для отримання найефективнішого результату.
   Під час тлумачення правової норми інтерпретатор досліджує саму норму, її зв’язок з правовою системою, зв’язком з іншими правовими приписами, історико-політичною ситуацією.
   Це твердження зумовлює виділення у теорії тлумачення трьох основних способів тлумачення правових норм.
   Мовне тлумачення (граматичне) встановлює зміст норми права на основі знань про мову, знання синтаксису, морфології, слововживання. Воно охоплює з’ясування окремих слів та термінів, граматичного змісту. З’ясовується рід, число, особа, види частин мови, значення розділових знаків і т.д.; встановлюється призначення окремих слів, змістовне навантаження в цьому контексті. Граматичне тлумачення є первинним етапом інтерпретації, адже правові норми об’єктивуються за допомогою мовного вираження. Встановлюється зміст слів та словосполучень, з яких складається правова норма.
   Сутність окремих слів правової норми тлумачиться відповідно до термінології, що використовується в нормативних актах, яка є відносно постійною, сталою. Також встановлюється граматична структура норми в сукупності з взаємозалежними реченнями. Зв’язок норми з залежними реченнями є неминучим та надзвичайно важливим у випадку, коли норма права складається з кількох пунктів (підпунктів) чи статей. Окрему увагу варто приділити спеціальним юридичним термінам, що використовуються в нормативно-правових актах. Для цього необхідними є спеціальні юридичні знання, високий рівень правосвідомості та правової культури. Поряд зі спеціальними юридичними термінами використовуються загальновживані слова, терміни, які використовуються нами у повсякденному житті.
   Регулювання різних сфер державних та суспільних відносин зумовлює використання різних технологічних термінів, що належать до різних галузей науки, мистецтва та ін. У цьому випадку вимагається звернення до відповідних галузей знань, консультації спеціалістів для максимально правильного, адекватного тлумачення.
   Систематичне тлумачення - з’ясування змісту правової норми та змісту правових вимог у їхньому взаємному зв’язку, у зв’язку з їхнім значенням у конкретному нормативно-правовому акті, інституті права, галузі права та системі права в цілому. Усі норми мають потребу в системному тлумаченні (особливо відсильні та банкетні норми). Цей спосіб вимагає встановлення змісту норми права на основі знань про її логічні зв’язки з іншими нормами в системі права. Оскільки кожна норма входить до складу певної системи права, її зміст нерозривно пов’язаний з цією системою права. Цей підхід і відображає сутність систематичного тлумачення норм права. Тлумачення при врахуванні системності права безумовне, поза- як інші норми пов’язані з нормою, яка роз’яснюється, можуть звужувати або розширювати її зміст. Тому після аналізу суті норми потрібно простежити її юридичні зв’язки. Встановлення систематичних зв’язків норми, яка тлумачиться, дає змогу чіткіше розкрити зміст норми, визначити її спрямованість та сферу дії.
   Цей спосіб тлумачення є також допоміжним під час застосування аналогії права, аналогії закону.
   При тлумаченні норм спеціальної частини конкретної галузі права необхідно використовувати їхній нерозривний зв’язок із загальною частиною.
   Історико-політичне тлумачення є факультативним способом. З’ясування змісту правової норми на основі пізнання конкретно- історичних та політичних умов її прийняття становить суть історико- політичного тлумачення правової норми. Цей спосіб розкриває зміст норми, що тлумачиться у зв’язку з історичними обставинами видання нормативно-правового акта, в якому міститься ця норма, домінування тієї чи іншої політичної сили, у зв’язку з соціально-економічними чинниками, що обумовили ініціативу прийняття нормативно-правового акта. Відносини тлумачення норм права і державної політики ґрунтуються на засадах взаємного зв’язку і взаємного впливу [4, с. 216]. Для встановлення фактів, на основі яких була прийнята ця норма, необхідно звернутись до джерел інформації, документів, публікацій, наукової літератури, де висвітлюється позиція, політика держави щодо прийнятого нормативно-правового акта та конкретної правової норми зокрема.
   Часто при реалізації історико-політичного способу тлумачення порівнюються норма права, що тлумачиться, та аналогічна норма, що закріплена або в скасованому чи зміненому нормативно-правовому акті, або у проекті нового нормативно-правового акта. Такий спосіб допомагає краще зрозуміти мету, намір нової норми.
   Основні положення про тлумачення потрібно закріпити на законодавчому рівні. Це практична діяльність, яка не може обходитися лише доктринальним вивченням, вона вимагає формального закріплення.
   Суттєво закріпити вихідні засади, методологію, цілі і що найважливіше - положення про суб’єктів тлумачення.
   30.03.1999 року Верховна Рада України ухвалила Закону України «Про нормативно-правові акти», проте в силу він не вступив зв’язку із застосуванням вето Президента (14.02.2000 р.) [5, с. 16]. Нині він знаходиться на стадії доопрацювання. Вважається важливим підкреслити необхідність включення розділу про тлумачення правових норм, зокрема про керівні засади, процедуру тлумачення, суб’єктів подання запиту щодо автентичного тлумачення державних органів. Адже на цьому етапі законодавчо врегульоване лише повноваження Конституційного Суду України щодо тлумачення Конституції Украї ни. Зважаючи на низький рівень правової культури населення загалом та неоднозначності у інтерпретації правових норм окремими правозастосовними органами, підкреслюється недостатність лише наукового вивчення тлумачення правових норм.
   Особливо важливим є закріплення кола суб’єктів, уповноважених здійснювати тлумачення в межах свої компетенції, що знизить шанси перевищення повноважень та усуне суперечності у трактуванні нормативних актів.
   Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що:
   1. В умовах сучасності удосконалення законодавчої бази нашої держави є першочерговим завданням.
   2. Однією з причин значної кількості недоліків існуючої нормативно-правової системи є неправильне та неграмотне тлумачення правових норм та нормативно-правових актів у цілому.
   3. Правильне тлумачення є запорукою забезпечення законності та підвищення ефективності правового регулювання на різних етапах здійснення правотворчої, правозастосовної та правоохоронної діяльності. Це основний спосіб подолання таких проблем системи законодавства, як колізії та прогалини.
   4. Саме тому необхідно закріпити основні положення про тлумачення правових норм у проекті закону «Про нормативно-правові акти», а не лише обмежуватися доктринальним вивчення його окремих аспектів. Це є потрібним на етапі розбудови держави та у процесі підвищення правової культури усіх учасників суспільних відносин, допоможе попередити колізії та усунути прогалини під час правотворчої діяльності, сприятиме правильному розумінню та використанню вже існуючих правових норм.

   1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: uk.wikipedia. org.
   2. Власов Ю.Л. Роль тлумачення в забезпеченні законності / Ю.Л. Власов // Щорічник наукових праць «Правова держава». - 2003. - № 14. - С. 57-58.
   3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник / О.Ф. Скакун; пер. з. рос. - Х., 2006. - 407 с.
   4. Кадило О.І. Проблеми тлумачення норм права в умовах розвитку української державності / О.І. Кадило // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. - 2005. - Вип. 2. - 216 с.
   5. Ткачук А. Законотворчий процес та якість закону: Як досягти гармонії? / А. Ткачук, С. Науменко. - К.: Ін-т громадянського суспільства, 2005. - 44 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com