www.VuzLib.com

Головна arrow Теорія держави і права arrow Причини виникнення правових колізій
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Причини виникнення правових колізій

Ю.Я. Коцан

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВИХ КОЛІЗІЙ

   Відстежується процес виникнення та існування колізії як явища, що має складну соціально-правову природу і зумовлюється впливом багатьох об ’єктивних та суб ’єктивних причин.
   Ключові слова: колізія, правова колізія, суспільство, правове регулювання, юридична практика.
   Постановка проблеми. Правова реформа в Україні покликана закріпити принципові політичні, соціальні і економічні зміни в нашому суспільстві і спрямована на побудову правової держави, формування повноцінного цивільного суспільства і зближення зі світовою спільнотою. Це спричинило значні перетворення у вітчизняній системі законодавства. Зміни в законодавстві спричинили збільшення, і виникнення невідомих раніше колізій правових актів. У зв’язку з цим актуалізується теоретичне осмислення питань, пов’язаних з причинами виникнення, з усуненням і подоланням цих колізій. Звичайно, досконалої системи законодавства, позбавленої колізій загалом і колізій правових актів зокрема, бути не може. Виникнення у сфері правового регулювання суперечностей неминуче через природний розвиток суспільних відносин. Але в Україні причини виникнення правових колізій характеризується рядом обставин. По-перше, це незавершеністю правової реформи. По-друге, не високою якістю нормативних актів, що приймаються. По-третє, особливостями територіального устрою, (наявністю автономного утворення).
   Таким чином, з’ясування причин виникнення правових колізій актуальне ще й тому, що від того, наскільки чітко уявлятиметься значення проблеми, залежатиме її вирішення. У вітчизняному правознавстві причини виникнення колізій правових актів поки що висвітлені частково, в основному з позиції того, що колізія руйнує єдність правового регулювання, внутрішню узгодженість системи права, деструктивно впливає на правову політику, що проводиться в державі, породжує хаос і протиріччя в правозастосуванні, а першопричини виникнення такого явища, як колізія у праві, залишаються не з’ясованими. Стан дослідження. У радянській юридичній науці протягом тривалого часу проблема виникнення колізій у вітчизняному праві майже не досліджувалася. Це було пов’язано з підходом до колізій правових актів як до явищ, що носять тимчасовий, техніко- законодавчий характер, відкидалася сама постановка питання неминучості суперечностей в радянському суспільстві і праві. Категорія «колізія» використовувалася в основному стосовно сфери міжнародного приватного права. У сучасній юридичній літературі проблеми виникнення колізій правових актів у вітчизняній системі права розглядалися з позицій як загальної теорії права, так і галузевих наук.
   Необхідно відзначити, що у вітчизняній науці останнім часом наголошується значне підвищення інтересу до питань юридичних колізій загалом і колізій правових актів зокрема. Але комплексного уявлення про правову природу виникнення і взаємодію способів усунення і подолання колізій у вітчизняній системі законодавства не склалося. Вітчизняна юридична наука повинна звернутися до системної розробки проблем виникнення, усунення і подолання колізій правових актів. Вирішення цих концептуальних питань сприятиме підвищенню ефективності процесу розв’язання колізій у правових актах.
   Важливість цієї проблеми привертала увагу багатьох відомих науковців. Їй присвячено публікації, авторами яких є О. Баєв, В. Баранов, Ю. Дмитрієв, Н. Єгорова, B.C. Жеребін, М. Капустіна, Д. Керімов, В. Кудрявцев, А. Лашков, А. Любімов, М. Марченко,Н. Матузов, А. Поляков, П. Рабінович, Ю. Тіхоміров, Р. Товкалов, С. Фаркуш та ін.
   Незважаючи на значний науковий доробок, все ще не з’ясрвано залишаються чимало причин виникнення правових колізій.
   Виклад основних положень. З метою розкриття генезису колізій розглянемо класифікацію причин їх виникнення.
   1. Об’єктивні причини. Різноманіття і складність форм суспільних відносин багато учених визначають як одну з об’єктивних причин виникнення правових колізій [1, с. 143]. Соціальне життя суспільства - складне багатопланове явище. Поширити загальні шаблони на всіх суб’єктів права практично неможливо. Інакше за формальним розповсюдженням загубиться особа, оскільки люди від народження не наділені однаковим фізичним здоров’ям, розумовими здібностями. Так, встановлення для усіх однакових прав і обов’язків було б несправедливим щодо людей з певними розумовими і фізичними вадами, інвалідів. До основних об’єктивних причин виникнення правових колізій можна віднести такі:
   а) дію суспільних відносин у часі. Іноді виникає панорамне відображення стану об’єктивної дійсності. Суспільні відносини існують в часі, через що зазнають постійних змін. Одні форми суспільних відносин змінюють інші, з’являються треті і, зрештою, зазнають змін. В ідеалі за зміною суспільних відносин повинні відбуватися відповідні зміни у правовідносинах, але в реальному житті цього не стається. Через розрив у часі розвитку суспільних відносин і права виникають колізії, що отримали декілька назв в юридичній літературі. Йдеться про так звані формальні [1, с. 325] або основні суперечності [2, с. 247]. Цей вид колізій проявляється у невідповідності положень норм права вимогам правового регулювання суспільних відносин, які необхідні для ефективної правової дії в певний період часу; б) дію суспільних відносин в просторі. Деякі суспільні відносини мають складну структуру, є такими, що тривають в тому значені, що починаються на одній території, продовжуються на іншій, припиняють свою дію на третій. Наприклад, людина скоїла правопорушення в одній адміністративно-територіальній одиниці, потім правопорушення продовжилося на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, завершилося на території третьої. Норми, що передбачають відповідальність за це триваюче порушення, в кожній з вказаних адміністративно-територіальних одиниць по-різному його кваліфікують.
   2. Суб’єктивні причини. До них належать: а) безліч нормотворчих органів. Суспільні відносини, що складаються у певних сферах соціального життя, можуть регулюватися одночасно цілою групою нормотворчих органів. Так, порядок стягнення і розмір оподаткування, зборів і неподаткових платежів регламентуються великою кількістю нормотворчих суб’єктів;
   б) багаторівнева ієрархічна структура правотворчих органів. Багаторівнева організація управління суспільством підставою виникнення субординаційних відносин у ньому. Суть владних відносин породжує необхідність підпорядкування одних суб’єктів іншим. Всі ці об’єктивні передумови породжують субординаційні відносини між нормотворчими суб’єктами права, що визначають своїми актами обов’язкові правила поведінки для невизначеного кола осіб; в) необгрунтоване розширення меж правового регулювання. Межі правового впливу на соціальні зв’язки і процеси вельми рухомі, і в умовах будівництва України як правової держави це виявляється наочно. Мабуть, найпомітнішим є розширення сфери правового регулювання за рахунок виникнення нових галузей і видів людської діяльності, що потребують правового опосередкування, підведення правової основи під ті сфери соціального життя, які залишалися раніше поза сферою правової дії [3, с. 15];
   г) спеціалізація правового регулювання. Спеціалізація законодавства, що виступає в різних формах (диференціації, конкретизації, деталізації) як об’єктивна закономірність, що існує в системі права, є безпосередньою причиною виникнення колізій норм права. Видання спеціальних норм, що передбачають особливий режим і виняток з правових розпоряджень загальних норм для окремого виду суспільних відносин, призводить до виникнення змістових колізій норм права; ґ) невизначеність компетенції правотворчих органів. Однією з причин виникнення колізій норм права, на думку науковців, є не чітке встановлення компетенції правотворчих органів, дублювання їх компетенційних повноважень. Встановлення для правотворчого органу невизначених прав і обов’ язків дає можливість йому приймати норми з невизначеного кола питань, втручатися у сферу компетенції іншого нормотворчого органу, спеціально створеного для впорядкування певних суспільних відносин. Це втручання відбувається шляхом видання власних правових норм, що часто розходяться з правовстановленнями спеціально уповноважених право- творчих органів;
   д) недотримання правил законодавчої техніки і недостатнє закріплення їх у законодавстві. Під законодавчою технікою науковці розуміють вироблені на практиці навики і прийоми створення правових норм у формі ухвалення нормативно-правових актів [4, с. 296]. На думку С. Алексєєва, юридична, або законодавча, техніка - це сукупність прийомів, правил розробки, оформлення, публікації, систематизації законів, інших правових актів, що забезпечує їх досконалість, ефективне використання [5, с. 214]. До типових порушень законодавчої техніки, що породжують | виникнення колізії норм права, можна віднести: неточне визначення складів правопорушень; порушення термінології, відсутність єдиної термінології у пакетах нормативно-правових актів; порушення логічного взаємозв’язку між нормами права; недотримання процедурних правил ухвалення нормативно-правових актів; відсутність чіткої структури правових актів;
   е) непроінформованість нижчестоящих правотворчих органів про норми права, прийняті вищими органами, вузьковідомчі інтереси, низький рівень правової підготовки розробників нормативно-правових актів [6, с. 37]. Особливо актуальною проблема забезпечення правовою інформацією нормотворчих органів всіх рівнів була до появи електронних баз даних. Відсутність електронних засобів передачі даних, інформаційних правових систем, наявність тільки паперових носіїв правової інформації породжувало проблему своєчасного й всестороннього інформування нормотворчих органів про стан системи законодавства, що діяла, і про прийняті нові норми права;
   є) нерівномірний розвиток галузей права, правових інститутів, складових однієї галузі права. Як приклад, нерівномірного розвитку правових інститутів можна привести ситуацію, що склалася в українській системі права у 90-ті рр. ХХ ст. Лібералізація у сфері державного регулювання підприємницької діяльності, викликана проведенням економічних реформ, супроводжувалася ухваленням маси нових нормативно-правових актів, що регулюють господарські відносини, встановлюють нові форми здійснення підприємницької діяльності, новий порядок визначення збитків і інші нововведення;
   ж) нівеляція ролі закону і збільшення ролі відомчої нормотвор- чості. Це проявляється у «вторгненні» відомчих актів у сферу регулювання законів, у підміні положень законів відомчими інструкціями, «здрібнінні» сфери правового регулювання законів. Таким чином руйнується єдність правової дії [7, с. 29-37];
   з) відмінність в рівні правосвідомості людей і правовий нігілізм. На практиці мають місце випадки, коли люди, які займаються розробкою і прийняттям нормативно-правових актів, володіють низьким рівнем правосвідомості, що проявляється у нездатності усвідомити завдання, вирішення яких необхідне державі, сенс розвитку, цілі політики правових перетворень, що проводяться в країні;
   и) відсутність зворотного зв ’язку між практикою застосування норм права і нормотворчістю. Для своєчасного усунення колізій важливим є їх виявлення у системі чинного права. Сигналом, що свідчить про можливі суперечності у правових розпорядженнях, є суперечлива практика застосування норм права. Якщо в результаті узагальнення судової практики виявиться суперечлива практика вирішення певної категорії справ, що свідчить про розбіжності у правовому регулюванні, то органу правозастосування треба донести інформацію про виявлені колізії нормотворчому органу, правомочному відмінити дію колізуючих (ті, що являються колізіями і провокують виникнення нових) норм права;
   і) рецепція норм іноземного права і оцінювальні поняття. До появи колізій може часто призводити юридично пророблена рецепція правових норм [8, с. 126]. Вони виникають зазвичай при проведенні правових реформ, коли для модернізації, оновлення чинного законодавства у правову систему держави імплементуються цілі інститути іноземного права, не враховуючи рівня правової культури і правових та соціальних умов, що реально склалися, для проведення таких перетворення. Останнім часом національне законодавство включає безліч оцінювальних понять без чіткого визначення їх меж і обсягу. З одного боку, використання оцінювальних понять має позитивні наслідки для ефективності правового регулювання, оскільки дозволяє різнобічно врахувати особливості дозволу безлічі реальних ситуацій, а з іншого - може безпосередньо стати причиною виникнення колізій.
   Висновки. Отже, колізії часто є наслідком одночасної дії декількох вище перелічених причин. Після аналізу суб’єктивних і об’єктивних причин виникнення колізій маємо підстави вважати: специфіка об’єктивних причин полягає у тому, що, якщо для усунення колізій, спровокованих дією суб’єктивних причин, треба вжити систему заходів щодо їх усунення і запобігання, то відносно колізій, що є наслідком дії об’єктивних причин, можливе лише ухвалення комплексу правових засобів, що пом’якшують дію негативних наслідків, породжених ними, але усунути повністю вплив об’єктивних причин неможливо, оскільки вони є невід’ємними атрибутами життєдіяльності суспільства. Універсальними правовими засобами є правове виховання і тісно пов’язане з ним правове навчання. Вони у механізмі розв’язання правових колізій забезпечують передачу правової культури, досвіду, поглядів з розв’язання правових колізій від одного покоління людей до іншого. Завдяки політиці правового виховання, спрямованій на підвищення загальної правової культури суб’єктів правозастосування, згладжується полярність рівнів правосвідомості, що зумовлює виникнення правових колізій, підвищується рівень правової культури і освіти суб’єктів права, що сприяє своєчасному розв’язанню нових правових колізій, і подоланню існуючих.
   Тому для запобігання появи, подолання і усунення колізій важливе значення має формування, за допомогою правового виховання, у суб’єктів права правової аксіології, орієнтованої лише на правові засоби розв’язання правових колізій, формування активної цивільної позиції у громадян з приводу необхідності проведення всебічної, обґрунтованої політики по попередженню виникнення колізій, своєчасному вживанню заходів по їх усуненню і ефективному подоланню.

   1. Абрамович А.М. Право и социально-экономическое развитие страны / А.М. Абрамович // Беларуская думка. - 1997. - № 7. - С. 29-37.
   2. Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: опыт комплексного исследавания / С.С. Алексеев. - М.: Статут, 1999. -712 с.
   3. Байхмаханов М. Т. Противоречия в правовой надстройке при социализме) / М.Т. Байхмаханов. - Алма-Ата: Наука, 1978. - 359 с.
   4. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в советском праве / Н.А. Власенко. - Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1984. - 99 с.
   5. Дробязко С.Г. Право як система і його закономірності / С.Г. Дро- бязко // Право і демократія (Мінськ). - 1999. - Вип. 10. -С. -3-16.
   6. Жеребкин С.В. Противоречия в праве / С.В. Жеребкин. - Владимир: Б.И.Р.А, 1992. - 215 с.
   7. Теория государства и права: учеб. для вузов / В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева; под ред. М.М. Рассолова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2000. - 640 с.
   8. Тіхоміров Ю.А. Курс порівняльного правознавства / Ю.А. Тіхоміров. - М.: НОРМА, 1996. - 427 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com