www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Професійна та навчальна мотивація у процесі підготовки інженерів-педагогів комп’ютерного профілю
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Професійна та навчальна мотивація у процесі підготовки інженерів-педагогів комп’ютерного профілю

І. О. Бардус,
аспірантка
(Бердянський державний педагогічний університет)

ПРОФЕСІЙНА ТА НАВЧАЛЬНА МОТИВАЦІЯ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ

   Постановка проблеми. Соціально-економічні перетворення в суспільстві, що визначають формування нових економічних відносин, перебудову загальноосвітньої та вищої школи, висувають високі вимоги до системи вищої освіти та якості підготовки фахівців. Проблема якості професійної підготовки в умовах модернізації системи освіти України й адаптації до вимог Європейської освітньої системи як ніколи стає актуальною. Інженерно-педагогічну освіту спрямовано на підготовку професіоналів, які мають знання, уміння та навички, що дозволяють їм достатньо легко адаптуватися до різних видів діяльності. На наш погляд, професіоналізм можливий за наявності в інженера-педагога відповідної мотивації – усвідомленого і стійкого прагнення людини як суб'єкта свого професійного розвитку до досягнення високих рівнів професіоналізму, повного розкриття своїх ресурсів, максимально можливого на означеному етапі суспільного й індивідуального розвитку. Мотивація професійної діяльності, що спонукає людину до досягнення вершин професійної зрілості та її зв'язок з навчальною мотивацією, на сучасному етапі вивчені недостатньо.
   Аналіз досліджень і публікацій. Проблема становлення й розвитку мотивації – одна з ключових у психологічній науці, про що свідчать наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників (В. Асеєв, В. Вілюнас, Д. Ельконін, Є. Ільїн, В. Ковальов, О. Ковальов, Г. Костюк, К. Левін, О. Леонтьєв, Б. Ломов, А. Маслоу, В. Мерлін, А. Петровський, К. Платонов, С. Рубіншейн, К. Судаков, Д. Узнадзе, Х. Хекхаузен, П. Якобсон та інші). Навчальна мотивація як компонент навчальної діяльності досліджувалася у таких напрямах: онтогенетичному (В. Асєєв, Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Скрипченко та інші; діяльнісному (М. Алексєєва, Н. Зубалій, А. Маркова, М. Матюхіна, Т. Матіс та інші); дидактичному (Ю. Бабанський, М. Данилов, А. Кузьмінський, Я. Лернер, А. Омеляненко, М. Скаткін, О. Савченко, Г. Щукіна та інші). Над проблемою професійного вибору та мотивації працювали такі видатні психологи, як Є. Ільїн, Г. Крайг, І. Кон, Л. Божович, В. Мерлін, К. Платонов, Е. Клімов, Е. Зєєр. Проте питання зв’язку професійної та навчальної мотивації залишилися недостатньо дослідженими. До того ж більшість наукових досліджень з проблем мотивації навчання проводились у 70-80-х роках минулого століття, відтак їх результати потребують осучаснення.
   Метою статті є аналіз професійних і навчальних мотивів студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю та їх зв'язку під час викладання загальної фізики.
   Ми впевнені в тому, що розв’язання проблеми досягнення високої якості професійної освіти полягає в розумінні навчання як особистісно опосередкованої взаємодії студента з усіма елементами навчального процесу як системи. Тому вагомою передумовою досягнення означеної мети є створення таких психолого-педагогічних умов, в яких студент має можливість зайняти активну особистісну позицію й повною мірою розкритися як суб'єкт навчальної діяльності. Внутрішніми умовами, що забезпечують високий рівень активності суб'єкта в навчанні, є мотивація пізнавальної діяльності [4, с. 42].
   Одним із завдань навчання фізики є формування таких мотивів, які надають навчальній діяльності студента особистісного змісту. На нашу думку, такі мотиви можуть бути пов’язані з професійною мотивацією, оскільки процес професійного самовизначення, як зазначає Л. Божович, полягає не лише у спрямованості на вибір конкретної професії, але і в знаходженні внутрішніх, психологічних підстав такого вибору [3, с. 63] .
   Під мотивацією ми розуміємо чинники, що викликають активність і визначають її спрямованість. Мотивація обумовлює поведінку та діяльність, і здійснює вплив на професійне самовизначення, на задоволеність людини своєю працею [2, с. 31]. Професійна мотивація – це дія конкретних чинників, які обумовлюють вибір професії і тривале виконання обов’язків, які пов’язані з означеною професією [3]. Актуальність питання мотиваційних факторів та їх впливу на обрання професії пояснюється з одного боку тим, що індивідуальні характеристики (установки, потреби, інтереси, рівень досягань, особливості інтелекту) значно впливають на вибір професій.
   Перш ніж обрати своє робоче місце, людина вибирає те місце в житті, яке вона б хотіла зайняти, вступаючи до тієї чи іншої професійної групи і те становище (матеріальне, соціальне, службове), якого вона хотіла би досягти завдяки своїй діяльності. Найбільше значення набувають ті компоненти життєвого плану, реалізація чи досягнення яких виявляється обумовленою вибором професії, що надає їм значення мотивів [10, с. 57].
   Аналізуючи проблему мотивації, слід чітко розрізняти мотив – як спонукання, що дійсно служить причиною виконання дій, і мотивацію або пояснення причин вже виконаних дій самим суб’єктом й суттєво може відрізнятися від істинних мотивів. У фундаментальних працях Л. Божович, В. Мерліна, К. Платонова професійна мотивація є характеристикою такого системоутворювального фактору особистості, як професійна спрямованість, що характеризує ступінь прояву прагнення до оволодіння професією та бажанням працювати за фахом [3].
   Проведені нами дослідження рівня професійної спрямованості навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю свідчать про те, що студенти прагнуть до опанування обраною професією, отримувана спеціальність їм подобається, вони мають бажання у майбутньому працювати і далі удосконалюватися [1].
   Відомий педагог, що зробив значний внесок у дослідження особистості інженера-педагога, Е. Зєєр запропонував, ґрунтуючись на відмінності потреб особистості, професійні мотиви поділяти на дві групи: матеріальні та духовні. До матеріальних мотивів відносяться: розмір заробітної платні, умови праці, місцезнаходження навчального закладу, житлове забезпечення. До духовних мотивів професійної діяльності належать: соціальна значущість праці, можливість самовдосконалення і реалізації своїх здібностей, схильність до діяльності, інтерес до неї [7, с. 7].
   Розглянемо вплив конкретних факторів на вибір професії. Згідно теорії Я-концепції людина прагне обрати професію, яка відповідає уявленням про себе, стверджуючись у професії, людина досягає самоактуалізації [2, с. 31]. Орієнтація на певний вид діяльності та вибір професії набуває широкого значення, виступає однією із сторін орієнтації – соціальної спрямованості індивіда на входження до певного соціального класу, прошарку, соціальної групи суспільства [2, с. 31].
   У періоди економічного спаду та масового безробіття вибір професії може здійснюватися і в ході практичних міркувань – знайти роботу, яка забезпечить засобами до існування [8, с. 23]. Так до професійних мотивів, як вже зазначалося вище, можна з впевненістю віднести заробітну плату, організацію праці, можливість творчості, вид праці, умови праці, престижність, реалізацію індивідуальних якостей, значущість роботи.
   Звернемо увагу на такий важливий фактор, як престиж професії. Для переважної кількості опитаних студентів саме цей фактор став вирішальним під час вибору спеціальності комп’ютерного профілю. Інформаційні технології вже давно увійшли до рангу найбільш престижних і привабливих професій. На сьогодні галузь інформаційних технологій і систем відіграє ключову роль у подальшому перетворенні та розвитку світу, а люди, які розуміються на комп'ютерній техніці, посідають чільне місце у суспільстві і користуються величезним попитом на світовому ринку праці. До важливих мотивів студентів також належать і потреба в реалізації індивідуальних особливостей, можливість заслужити повагу оточуючих, співвідношення інтересів, здібностей і можливостей. Значний вплив на вибір професії має взаємозв’язок між мотиваційними установками і сімейним вихованням. Діти зачасту обирають професію, яку уподобали їм їхні батьки, або яку вони спроможні дати дитині.
   Проте мотиви щодо обрання професії у молоді не завжди є стійкими [6, с. 32]. Вони дуже часто міняються як і інтереси, погляди, світобачення. Неможливо і стовідсотково ранжувати мотиви, адже який би список не запропонував дослідник на достатньо великій вибірці, обов’язково знайдуться особи, які рідкісний фактор поставлять на перше, а найбільш розповсюдженіші – на останнє місце.
   Підсумовуючи, варто сказати, що поведінка особистості, тим більше в ситуації вибору, майже ніколи не визначається одним мотивом. Вона є результатом дії складної системи мотивів, тобто будь-яка конкретна потреба особистості може бути задоволена за допомогою різноманітних мотиваційних утворень. Мотивація свідомого вибору професії – це система спонукань, спрямованих на реалізацію потреби в оволодінні певним видом діяльності. Вона формується через усвідомлення людиною суспільної важливості обраної діяльності та правильної оцінки своїх індивідуальних схильностей і здібностей [9, с. 57].
   Обравши майбутню професію, важливо, щоб студент не просто умів вчитися самостійно, а спрямовував свою творчу пізнавальну активність на життєве самовизначення й професійне самоствердження. Одним із найважливіших факторів успішного навчання є пізнавальна мотивація, інтерес до професії та її опанування. Результати, отримані в деяких дослідженнях із педагогічної психології, дозволяють стверджувати, що висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсаторного фактора за умови недостатньо високого рівня розвитку спеціальних здібностей або прогалин у необхідних знаннях, уміннях і навичках студента. У зворотному ж напрямку такої компенсаторної залежності не спостерігається [2, с. 35]. Це означає, що ніякий високий рівень інтелектуальних здібностей студента на може компенсувати низьку його навчальну мотивацію та безпосередньо сприяти успішній навчально-професійній діяльності. Усвідомлення визначального значення мотивації для навчальної діяльності спричинило формулювання принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу [6, с. 32].
   Для діагностики рівня спрямованості мотивації навчання загальної фізики нами було використано тестову методику, розроблену Т. Дубовицькою [5]. Мета якої полягає у виявленні спрямованості та рівня розвитку внутрішньої мотивації навчальної діяльності студентів під час вивчення ними “Загальної фізики”. Методика складається з 20 тверджень і запропонованих варіантів відпові дей. Автор зазначає, що ця методика мож е використовуватися в роботі зі всіма категоріями слухачів, здібних до самоаналізу. Надійність і точність тесту за формулою Рюлона становить 0,933, надійність-узгодженість за формулою Спірмена-Брауна – 0,935 і 0,927 – за формулою Кронбаха. Під час перевірки автором валідності тесту, критерій Стьюдента значно перевищив однопроцентний рівень значущості.Запропоновану методику було реалізовано нами засобами віртуального навчального середовища Moodle та Mіcrosoft Offіce Excel 2007 і використано з метою виявлення категорій студентів залежно від спрямованості мотивації вивчення навчальної дисципліни (з домінуванням зовнішньої мотивації, домінуванням внутрішньої мотивації та середнього типу), а також для дослідження ефективності викладання навчальної дисципліни “Загальна фізика” і пошуку резервів його удосконалення.
   Серед різноманітних мотивів навчання прийнято виокремлювати зовнішні та внутрішні мотиви [5], який є внутрішнім, якщо він збігається з метою діяльності. В умовах навчальної діяльності опанування змісту навчальної дисципліни є одночасно і мотивом, і метою. Внутрішні мотиви пов'язані з пізнавальною потребою суб'єкта, задоволенням, що отримується від процесу пі знання. Опанування навчального матеріалу служить метою навчання, яке в цьому випадку починає носити характер навчальної діяльності. З 150 осіб, які взяли участь у тестуванні, лише біля 23% респондентів навчання внутрішньо мотивоване. Це в основному студенти, які проявляють власну активність у процесі навчальної діяльності.
   В означеної категорії студентів професійна мотивація складається з таких важливих мотивів, як: потреба в реалізації індивідуальних особливостей, співвідношення інтересів, здібностей і можливостей, прагнення задовольнити у праці духовні потреби, наприклад, пізнавальні.
   Зовні мотивованою навчальна діяльність стає за умови, що опанування змісту начальної дисципліни служить не метою, а засобом досягнення інших цілей (отримання гарної оцінки, стипендії, похвали, визнання товаришів, підпорядкування вимозі викладача). Зі 115 студентів із зовнішньою мотивацією навчання 36,5% осіб мають низький, 59% – середній і 4,5% – високий рівень внутрішньої мотивації, у яких знання не виступають метою навчання, студенти відчужені від процесу пізнання. Досліджувана навчальна дисципліна для них не є внутрішньо прийнятною, внутрішньо мотивованою, а її зміст не стає особистісною цінністю.
   Внутрішня і зовнішня мотивації не існують відокремлено та не є протилежними; між ними існує взаємоперехід від зовнішніх чинників до саморегуляції. Внутрішня мотивація характеризується інтересом до самої діяльності, більшим залученням до навчального процесу, кращою якістю діяльності, вищими досягненнями; тоді як при зовнішній мотивації інтерес до діяльності не домінує. Професійна діяльність мотивується головним чином, внутрішніми мотивами, серед яких мотиви самореалізації, інтересу до професії інженера-педагога, прагнення передати свої знання іншим. Якщо для особистості професійна діяльність значуща сама по собі, приносить задоволення, дає можливість самореалізуватися в ній, то це свідчить про наявність внутрішньої мотивації студента. Досягнення високого рівня внутрішньої (пізнавальної) мотивації – це тільки етап, необхідна умова подальшого руху у напрямку забезпечення високої ефективності технології навчання – досягнення професійної мотивації.
   Мотиви навчально-пізнавальної діяльності, визначаючи її сенс для суб'єкта, зазвичай різнорідні, оскільки відображають різноманіття ситуацій, в яких протікає певна діяльність. Формування пізнавальних інтересів до вивчення фізики, на нашу думку, слід вести шляхом використання великої кількості прикладів, які носять прикладний та ефектний характер, всього арсеналу форм, методів і засобів навчання. Очевидно, що педагогічний аспект вирішення проблеми полягає у визнач енні шляхів, засобів управління зовнішньою наочною діяльністю людини, яка здатна набувати форми внутрішньої.
   Висновки. Результати дослідження розглядаються нами як показник ефективності існуючої методики навчання та основа для підвищення ефективності педагогічної діяльності й удосконалення педагогічної майстерності. Аналіз результатів тестування показав дуже високий рівень зовнішньої навчальної мотивації студентів та дозволив нам зробити висновок про існування недоліків у поточній підготовці студентів із загальної фізики.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Наше дослідження показало, що вагомими мотивами у студентів під час вибору професії інженера-педагога стали соціальна значущість праці, можливість самовдосконалення і реалізації своїх здібностей, схильність до діяльності, інтерес до неї. Тому, на нашу думку, для підвищення рівня внутрішньої навчальної мотивації необхідно організувати професійно-спрямоване навчання фізики. Ми плануємо розробити методичне забезпечення, спрямоване на висвітлення взаємозв'язку фізики й спеціальних дисциплін, розвиток професійної мотивації інженера-педагога. Лекційний та практичний курс, на нашу думку, треба доповнити акцентами на практичному застосуванні фізичних явищ і законів, зважаючи на комп’ютерний профіль підготовки студентів. Підвищення професійної спрямованості практичних і лабораторних занять є можливим за умов застосування інформаційно-методичного супроводу, електронних навчальних посібників, професійно-орієнтованого задачника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бардус І. О. Підвищення професійної спрямованості навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю / І . О. Бардус, Г . О. Шишкін // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету ( Педагогічні науки). – №3. – Бердянськ : БДПУ, 2009. – С. 120–125.
2. Білецька О . П. Мотиваційні фактори формування професійної спрямованості молоді / О . П. Білецька // Проблеми сучасної психології : Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету і мені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 2. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2008. – С. 31.
3. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Лидия Ильинична Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 464 с.
4. Дмитриева В. Ф. Мотивация учебной деятельности студентов при изучении физики / В. Ф. Дмитриева, П. И. Самойленко // Наукові записки. – Вип. 77. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – Ч. 2.
5. Дубовицкая Т. Д. Методика диагностики направленности учебной мотивации / Т. Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование. – 2002. – № 2. – С. 42–45.
6. Зеер Э. Ф. Психология профессий : уч. пос. для студ. вузов / Э. Ф. Зеер. – [4-е изд., перераб., доп.]. – М. : Академический проспект; Фонд “Мир”, 2006. – 336 с.
7. Зеер Э. Ф. Инженер-педагог как субъект профессиональной деятельности / Э. Ф. Зеер // Социально-психологические особенности личности инженера-педагога : сборник научных трудов / Свердловский инженерно-педагогический институт. – Свердловск, 1988.
8. Козловский О. В. Выбор профессии: методики, тесты, рекомендации: общественно-политическая литература / О. В. Козловский. – Ростов н/Д : Феникс ; Донецк : Кредо, 2006. – 798 с.
9. Коць М. О. Мотивація професійного самовизначення першокурсників – майбутніх психологів / М. О. Коць // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – №9. – С. 57.
10. Кряж І. В. Психологічні основи профконсультування та профвідбору : навчально-методичний посібник / І. В. Кряж. – Х. : Видавництво Харківського національного університету ім. В. М. Каразіна, 2001. – 57 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com