www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Підвищення професійної спрямованості навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Підвищення професійної спрямованості навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю

І.О. Бардус,
аспірант,

Г.О. Шишкін,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ

   Постановка проблеми. Проблема якості професійної підготовки в умовах модернізації системи освіти України й адаптації до вимог Європейської освітньої системи як ніколи є актуальною. Сучасна концепція інженерно-педагогічної системи освіти в Україні орієнтується на світові тенденції розвитку освітньої системи. Інженерно-педагогічну освіту спрямовано на підготовку фахівців, що мають знання, уміння та навички, що дозволяють достатньо легко адаптуватися до різних видів діяльності.
   Уміння творчо переносити методи та ідеї з одного виду практичної діяль ності до іншого стає однією з важливіших якостей фахівця . Формування подібних якостей передбачає заміну моделі навчання з оперування засвоєними знаннями на гуманістичну модель, що передбачає розвиток людини, яка активно культивує в собі творчий потенціал і професійну майстерність [3].
   Відповідно до концепції інженерно-педагогічної освіти України усі випускники інженерно-педагогічних закладів мають можливість працювати у промисловості, виконуючи там певні функції (техніки, майстри, інженери). Саме тому структура професійної діяльності інженера-педагога передбачає два компоненти – педагогічний та інженерний [4].
   Специфіка навчання інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю полягає в тому, що крім загальнонаукових дисциплін у навчальних планах підготовки цих спеціальностей існують цикли професійно-технічних дисциплін, тому процес навчання повинен здійснюватися на основі міжпредметних зв’язків загальнонаукових (фундаментальних) дисциплін із загальнотехнічними і спеціальними дисциплінами, без чого неможливе успішне оволодіння професійними знаннями й уміннями. Однією з фундаментальних дисциплін, знання якої є фундаментальною базою для вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін є загальна фізика.
   Тому однією з важливих проблем фахової підготовки інженера-педагога ми бачимо у професійній спрямованості навчання фізики.
   Аналіз досліджень і публікацій. Поняття професійної спрямованості як якості особистості розглянуто у працях Н. Кузьміної, В. Сластеніна, А. Щербакова, В. Шадрикова. Під професійною спрямованістю розуміють систем мотивів, що спонукають людину до виконання професійних завдань і професійного саморозвитку.
   Метою статті є визначення шляхів підвищення професійної спрямованості навчання фізики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю.
   Відомо, що фізика є основою, фундаментом будь-якої технічної дисципліни. Насамперед викладання фізики ми розглядаємо у двох аспектах : як загальноосвітню дисципліну, яка сприяє розумінню навколишнього середовища та як фундаментальну: знання, сформовані у студентів на заняттях з фізики, є фундаментальною базою для вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, освоєння нової техніки та технологій. Говорячи про другий аспект необхідності навчання фізики ми вважаємо за необхідне приділити особливу увагу професійній спрямованості навчання курсу фізики. Особливого значення набуває ця проблема у процесі підготовки фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю, оскільки в навчальних планах цих спеціальностей 30% дисциплін циклу професійної та практичної підготовки спираються на фундаментальні знання і з загальної фізики.
   Проте, протягом останніх років спостерігається значне зниження рівня знань студентів із фізики, що впливає на засвоєння студентами інших курсів загально-технічного напрямку. Зниження знань абітурієнтів і, як наслідок, студентів, фіксують практично всі вищі навчальні заклади.
   Аналізуючи проблему низького рівня підготовки студентів І курсу в Бердянському державному педагогічному університеті, ми при прийшли до висновку, що ця проблема пов’язана, насамперед, з низьким рівнем навчання у школі. Про це свідчать результати зрізу знань студентів із фізики: протягом останніх трьох років лише 13-18% осіб показали достатній рівень знань. На нашу думку, це пов’язано, насамперед, зі скасуванням випускних іспитів з фізики для більшості випускників шкіл. По-друге, у більшості шкіл практично відсутній демонстраційний і лабораторний експеримент, спостерігається порушення міжпредметних структурно-логічних зв’язків.
   Починаючи з 1992-1996 років відбулося скорочення обсягу аудиторних занять з фізики у вищих навчальних закладах на третину. За останні 2-3 роки багато вищих технічних навчальних закладів відмовилися від вступних випробувань із фізики. Це сформувало у випускників шкіл негативне ставлення до фізики, як до дисципліни, що не є основною.
   Навчання у вищому начальному закладі повинно бути моделлю, яку випускник може застосовувати у своїй професійній діяльності. Таким чином, на нашу думку, випускник інженерно-педагогічної спеціальності має набути не тільки теоретичних знань, а що особливо важливо, пройти практичну підготовку. Найбільш ефективним елементом реформування системи підготовки інженерів-педагогів комп’ютерного профілю мають бути сучасні інноваційні педагогічні технології. До них, насамперед, ми відносимо: проектні, дослідницькі, комп’ютерні, інтегративні, застосування яких дозволяє забезпечити особистісно-орієнтоване навчання.
   Фундаментальність освіти – один із основних аспектів якісної освіти. Вона забезпечує компетентність і професійну мобільність майбутніх фахівців, а також їх подальший професійний розвиток.
   Під фундаментальністю підготовки з фізики майбутніх фахівців ми розуміємо не лише повне викладання теоретичного матеріалу, а й методи пізнання, орієнтацію на самоосвіту в процесі навчання. Під час вивчення фізики у процесі підготовки фахівців комп’ютерного профілю, особливу увагу слід приділяти експериментальній (практичній) підготовці студентів, яку ми розглядаємо як фундаментальну.
   Фізика – наука експериментальна і виконання лабораторних робіт з курсу розкриває широкі можливості для практичної підготовки студентів. Зміст лабораторних робіт повинен відповідати профілю фахової підготовки студентів. Таким чином, якість професійної підготовки значною мірою залежить від обладнання і змісту лабораторних практикумів. Удосконалення лабораторного практикуму спрямовано на розробку нових робіт із врахуванням професійної підготовки. Необхідна нова ідеологія фізичного практикуму, спрямованого на особистісно-орієнтовну парадигму.
   Проаналізувавши навчальні плани і програми, кваліфікаційні характеристики, стандарти для інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю, дисертаційні дослідження, ми виявили наступне:
   1) програма з фізики для інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю не відбиває професійну спрямованість навчання;
   2) зміст курсу фізики для інженерно-педагогічних спеціальностей комп’ютерного профілю не відрізняється від змісту курсу фізики для нетехнічних спеціальностей;
   3) зміст лабораторних робіт не відповідає профілю фахової підготовки студентів;
   4) майже відсутня спеціальна література, за винятком окремих посібників, розроблених ВНЗ.
   Для вибору способів навчання з урахуванням наявних умов треба визначити такі параметри базової характеристики особистості як: емоційне ставлення до курсу, викладача, психологічні характеристики студента, і групи в цілому. Ці характеристики визначаються протягом усього процесу навчання шляхом спостереження, аналізу й тестування [4].
   Нами було проведено анкетування серед студентів другого та третього курсів факультету комп’ютерних технологій та систем Бердянського державного педагогічного університету спеціальностей: 6.010104 Професійна освіта. Комп’ютерні системи та мережі, 6.010104 Професійна освіта. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні, 6.010104 Професійна освіта. Обробка та захист інформації в комп’ютерних системах та мережах . Метою дослідження було з’ясувати ставлення студентів до дисципліни “Фізика”, ді знатися про їх думку щодо необхідності вивчення фізики для професійної підготовки. У результаті ми отримали наступну інформацію: 60% опитаних негативно ставляться до дисципліни “Фізика”, вважають що вона непотрібна для професійної підготовки інженера-педагога.
   Емоційне ставлення до навчання й психологічні характеристики визначаються в основному шляхом педагогічних спостережень. Доцільним є проведення анкетування з визначення професійної спрямованості. У результаті можна визначити схильності студентів до певного виду діяльності у певній сфері (техніка, мистецтво) [4].
   Для ді агностики рівня професійної спрямованості студентів нами було використано тестову методику, що розроблена Т. Дубовицькою [2]. Її мета полягає у виявленні рівня професійної спрямованості студентів, що проявляється у ступені вираженості прагнення до оволодіння професією. Методика складається з 20 тверджень і запропонованих варі анті в відповідей . Автор зазначає, що ця методика може використовуватися в роботі з усіма категоріями слухачів, здатними до самоаналізу. Надійність і точність тесту за формулою Рюлона становить 0,95, надійні сть – узгоджені сть за формулою Спірмена-Брауна 0,95 та 0,95 за формулою Кронбаха. Під час перевірки автором валідності тесту, критерій Стьюдента значно перевищив однопроцентний рівень значущості. Зі 150 осіб, що взяли участь у тестуванні, 14% – мають низький, 30% – середній, 56% – високий рівень професійної спрямованості. Порівнявши результати дослідження емоційного ставлення студентів до навчальної дисципліни та рівня професійної спрямованості (рис. 1), можна зробити припущення, що ефективні сть навчання курсу загальної фізики підвищиться , якщо організувати навчання у контексті професійної спрямованості.
   За В. Шадриковим, професійна спрямованість формується на основі мотиваційної сфери людини і є системою мотивів, які спонукають професіонала до виконання професійних завдань і завдань професійного розвитку. Як мотиви виступають потреби, інтереси, установки, переконання, ідеали й інші психологічні утворення людини. Головна їх особливість полягає в тому, що вони задовольняються і реалізуються у процесі виконання професійної діяльності або розв’язання завдань професійного розвитку [6].
   В. Сластьонін вважає, що професійно-педагогічна спрямованість особистості є вирішальною ознакою професійної придатності до роботи педагогом. Як виборче відношення вибіркове ставлення до дійсності й ієрархічна система мотивів, спрямованість особистості збуджує і мобілізує приховані сили людини, сприяє формуванню відповідних здатностей, професійно важливих особливостей мислення, волі, емоцій, характеру [4].
   У працях Н. Кузьміної професійна спрямованість розуміється як інтерес до професії та схильність нею займатися. Вона зазначає, що професійна спрямованість – це складне багатомірне утворення, якому притаманні певні властивості (об'єктність, специфічність, узагальненість, валентність, задоволеність, опірність, стійкість, центральність тощо) [2].
   В. Якунін [8] підкреслює, що у процесі навчання й освоєння професійною діяльністю уявлення про різні її сторони змінюються, професійна спрямованість студентів знижується від курсу до курсу, насамперед, у зв’язку з усвідомленням низького суспільного престижу обраної спеціальності. У працях В. Якуніна та його послідовників досліджуються взаємовідносини та взаємовплив мотиваційно-цільової основи навчання як фактора професійного становлення студентів і їхньої навчальної успішності. Формуванню професійної спрямованості особистості буде сприяти професійно спрямоване навчання, характерною ознакою якого є надання істотного впливу на формування мотивації навчальної діяльності й розвиток інтересу до майбутньої професії. Під час побудови процесу навчання у вищій школі професійна спрямованість навчання виступає як основний принцип, що дозволяє розв’язати суперечності між теоретичним характером дисциплін, які вивчаються і необхідністю практичного застосування знань у професійній діяльності.
   Принцип професійної спрямованості навчання фізики студентів інженерно-педагогічних вищих навчальних закладів покликаний забезпечити глибокий взаємозв’язок між фундаментальною і професійною складовими підготовки майбутнього викладача в галузі практичного навчання. Його реалізація пов’язана з формуванням стійкої мотиваційної сфери як основи професійної спрямованості особистості. Керуючись цим принципом, варто робити відбір і структурування змісту, вибір форм, методів і засобів навчання. Побудову професійно спрямованого навчання може бути здійснено різними способами.
   Професійна спрямованість навчання може бути реалізована через предмети педагогічного циклу (психологію, педагогіку, методику), зокрема, за рахунок збільшення обсягу педагогічних курсів, що читаються. Проте не завжди велика кількість фундаментальних і педагогічних теорій і методик приводить до швидкого формування системи професійно-педагогічної діяльності.
   Другий підхід є більш перспективним, він полягає в тому, щоб якомога раніше, на І-ІІ курсах, починати методичну підготовку студентів, використовуючи для цього різні професійні проби. Ідею послідовного систематичного наближення студента до майбутньої професійної діяльності із самого початку навчання у ВНЗ реалізовано у працях А. Вербиць кого [1]. Він ввів поняття “контекстного” навчання, що характеризується моделюванням за допомогою знакових засобів мовою навчальних дисциплін предметного й соціального змісту майбутньої професійної діяльності, починаючи з першого курсу. Одиницею роботи викладача й студента є не “порція інформації”, а ситуація, що несе в собі можливості розгортання змісту освіти в його динаміку.
   Третій підхід пов’язано з реалізацією принципу професійної спрямованості через перебудований певним чином зміст фундаментальних і спеціальних дисциплін, форм і методів навчання відповідно до мети і завдань педагогічної діяльності [6].
   Саме таким чином ми пропонуємо організувати професійно зорієнтоване навчання фізики студенті в – інженерів-педагогів комп’ютерного профілю, розробити методичне забезпечення, спрямоване на висвітлення взаємозв’язку фізики та спеціальних дисциплін, розвиток професійного мислення інженера-педагога та його професійної мотивації. Лекційний курс треба доповнити акцентами на практичному застосуванні фізичних явищ і законів, зважаючи на комп’ютерний профіль підготовки студен тів. Проб лему професійної спрямованості практичних занять необхідно починати з розробки інформаційно-методичного супроводу, електронних навчальних посібників, професійно-орієнтованого задачника; застосування мультимедійних засобів роблять такі засоби результативними, забезпечують найбільш ефективне засвоєння великого об’єму інформації.
   Лабораторний практикум максимально сприяє ефективній реалізації дослідницьких методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність студентів, формують навички самостійного прийняття рішень.
   Висновки. Наші дослідження показали, що застосування комп’ютерних технологій під час виконання робіт фізичного практикуму є одним із ефективних засобів реалізації принципу професійної спрямованості у підготовці майбутніх фахівців комп’ютерного профілю. Застосування апаратних засобів вводу даних у формі аналогових і цифрових електричних імпульсів перетворює комп’ютер в інструмент для обробки даних експерименту й управління фізичними процесами.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають у розробці лабораторного обладнання і методики проведення практичних робіт. За умов правильного добору змісту й обладнання робіт фізичного практикуму це дозволить формувати професійні навички майбутні х фахівців спеціальностей комп’ютерного профілю під час вивчення фізики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход / А.А. Вербицкий. – М. : Высш. школа, 1991. – 204 с.
2. Дубовицкая Т.Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов / Т.Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование. – 2004. – №2. – С. 82-86.
3. Кларин В.М. Личностная ориентация в непрерывном образовании / В.М. Кларин // Педагогіка. – №2. – 1996. – С. 14-21.
4. Коваленко Е.Є. Методика профессионального обучения: инженерная педагогика / Е.Є. Коваленко. – Харьков : УИПА, 2002. – 158 с.
5. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина. – М. : Высш. шк., 1990. – 119 с.
6. Профессионализация предметной подготовки учителя математики в педагогическом вузе : монографія / В.В. Афанасьєв, Ю.П. Поваренков, Е.И. Смирнов, В.Д. Шадриков. – Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2000. – C. 177.
7. Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной підготовки / В.А. Сластенин. – М. : Просвещение, 1976. – C. 8.
8. Якунин В.А. Педагогическая психология : учеб. пособие / В.А. Якунин. – СПб. : Полиус, 1998. – 639 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com