www.VuzLib.com

Головна arrow Конституційне право arrow Теоретико-правові проблеми конституційної ідеології в контексті парадигми українського державотворення
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Теоретико-правові проблеми конституційної ідеології в контексті парадигми українського державотворення

Сліденко І.Д.

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ІДЕОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМИ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

   Анотація. У статті здійснений аналіз терміну «конституційна ідеологія» в порівняльному аспекті. Розкрита проблематика питання, структура і особливості цієї категорії. Показаний зв'язок з процесами державного будівництва.
   Постановка проблеми. Незважаючи на загальну прийнятність та загальновживаність цього терміну в т.ч. і в правові тематиці, якісних, самостійних досліджень, де в якості предмету виступала б „конституційна ідеологія” на сьогодні практично немає. Слід зазначити одну з основних властивостей конституційної ідеології, в зв’язку з цим фактом, а саме, запозиченість цього терміну у праві з суміжних соціальних наук, насамперед з політології. Тому на нашу думку існує проблема його вживання в різних сенсах, контекстах і т.д. Якщо спочатку це могла бути аналогія, причому досить груба, то на сьогодні термін може мати самостійне, своєрідне вживання в праві, але з відомими обмеженнями та уточненнями. Проте, як правило термін „конституційна ідеологія” вживається для розкриття більш суттєвих дефініцій, тобто виступає в якості не зовсім самостійної категорії, що визначає якісні характеристики таких комплексних понять, як скажімо конституція, конституціоналізм і т.д.
   Ступінь наукової розробки теми. Питанням конституційного патріотизму в контексті національної держави на протязі останніх п’яти десятиліть займалась значна кількість дослідників, звичайно особливо це стосується Заходу. Серед них ми відзначаємо: J.-W. Muller, С. Mcelwain, М. Rosenfeld etc.. Державотворчі процеси в Росії, та традиційно сильна доктринальна база досліджень знайшли своє вираження в досліджені цієї тематики: С. Авак’яном, Т. Пряхіною, І. Кравєц, Н. Боброва, Ю. Тіхоміров. Не оминають цю тематику і вітчизняні дослідники, як то П. Стецюк, В. Шаповал. Хоча слід констатувати доволі прикрий факт. Дослідження цієї проблеми на пострадянських територіях відзначається непослідовністю та кричущою доктринальною невизначеністю в співвідношенні до науки конституційного права.
   Мета статті. Метою статті є здійснення аналізу терміну «конституційна ідеологія» в порівняльному аспекті шляхом розкриття проблематики питання, структури і особливості цієї категорії, виявлення її зв'язку з процесами державного будівництва. Викладення основного матеріалу. Розглянемо позиції та позиціонування в яких може виступати термін „конституційна ідеологія” в сучасній науці права. Суддя Конституційного суду України П. Стецюк вважає: „...’’сучасний український конституціоналізм,, як органічної єдності конституційної ідеології та побудованої на ній національної конституційної теорії, вітчизняного конституційного законодавства, конституційно-правової практики...”[1]. Тут ми бачимо типове для пострадянського простору розуміння конституціоналізму через фактичне співпадання категорій „конституціоналізм” і „конституційна ідеологія”. Замітимо, що таке розуміння конституціоналізму призводить до того, що „конституційна ідеологія” стає „конституціоналізмом”, і навпаки „конституціоналізм” це „конституційна ідеологія”. Такий підхід призводить до ототожнення цих категорій. В більш широкому сенсі розуміння конституціоналізму як певної теоретичної доктрини, зводиться до його розуміння як конституційної ідеології.
   Практично такий же підхід ми можемо спостерігати і в працях багатьох учених-конституціоналістів. Н.Боброва уявляє: „ конституціоналізм, як: 1). конституційну ідеологію (систему ідей, концепцій і доктрин)...” [2]. Тобто те ж розуміння конституціоналізму через поділ його на практичну та теоретичну частини. Забігаючи наперед вкажемо, що на нашу думку, такий поділ викликаний бажанням примирити європейський позитивізм (теорія), з англо-американським реалізмом (практика), і не більше. Думається, що нічого нового у власне дефініцію конституціоналізму він не привносить, проте дещо заплутує ситуацію з дійсним розумінням цього явища. Для нас же дане визначення цікаве тим, що у ньому йде намагання розкрити зміст та структуру цього явища - „конституційна ідеологія”. В даному випадку концепція автора зводиться до змішування ідей, концепцій доктрин у одну категорію - „конституційна ідеологія”. Щоправда можна сперечатись чим ідеї відрізняються від концепцій, а концепції від доктрин. Мова йде саме про такий спосіб, і саме це визначення.
   Слід зазначити те, що існує схожий проте дещо інший підхід до визначення конституціоналізму через систему „ідеалів та ідей” [3]. Таке бачення конституціоналізму не говорячи про конституційну ідеологію прямо, вже на рівні евфемізму веде мову власне про те ж саме. Тобто конституційна ідеологія в будь-якому випадку бачиться як система певних ідей. Доповнює такий погляд бачення цих ідей в контексті базових цінностей, тобто визначення їх якісної сторони [4]. На сьогодні воно стало стандартом у російськомовній літературі [5]. Знову ж таки як дуалістичне явище розглядає конституціоналізм В.Шаповал [6]. І у нього теоретичний аспект виражається через: „правову (конституційну) ідеологію, що ... відображає нормотворчість і нормозастосування”. Замітимо, автор ототожнює правову і конституційну ідеології, причому контекст останньої явно інший порівняно з вищенаведеними прикладами, з точки зору функціонального його розуміння. Тут ми маємо справу з чистою сумішшю західного розуміння конституціоналізму насамперед як верховенства права [7], з тою ж таки сумішшю ідей, тобто ідеологією. В іншій праці цей же автор розглядає конституціоналізм як політико-правову ідеологію [8]. Замітимо, різницю між „конституційною” і „політико-правовою” знайти дуже важко, якщо взагалі можливо.
   Дещо в іншому ключі застосовує категорію „конституційна ідеологія” Т. Пряхіна. Розглядаючи проблематику сучасної конституційної доктрини вона поєднує поняття конституційної ідеології та конституційної доктрини, розуміючи під останньою сукупність цінностей конституції і їх застосування [9]. Тобто мова йде про ті ж самі варіації на тему конституціоналізму, але вже під назвою доктрина. Проте тут „доктрина -конституціоналізм” вже абсолютно не відрізняється від „конституційної ідеології”, і сприймається практично як одне ціле. В абсолютно іншому ключі розглядається питання конституційної ідеології в західноєвропейські та американські науці права. В одному із західних досліджень зміни в конституції розглядаються з точки зору „духу нової конституційної ідеології” [10]. А приміром цілком традиційний американський підхід до ролі Верховного Суду США виражається в тому що він творить конституційну ідеологію. Мова в усіх випадках іде в т.ч. і насамперед про „неписану конституцію” США. Проти у американських дослідників ця проблема у цьому контексті набагато складніша, і може включати в себе крім неписаної конституції, відповідну техніку тлумачення і т.д і т.п. [11]. Видатний знавець цього питання Ян-Вернер Мюллер досліджує конституційну ідеологію в контексті відповідної ідеї, яка по різному знаходить своє вираження в національних правових системах [12].
   Висновки:
   1. З усього цього розмаїття думок, міркувань та поглядів можна зробити лише один висновок - на сьогодні, в праві (в усякому випадку України), не існує уставленого погляду на те, що таке конституційна ідеологія, та однорідної практики його застосування. Автори скоріше по аналогії та на власний смак, і не без штампів, намагаються використовувати, взагалі-то політологічний термін у праві.
   2. Етимологічний (буквальний, змістовний) аспект. Одне із визначень конституційної ідеології в буквальному сенсі, може мати такий вигляд: це сукупність правових теорій, які в системному зв’язку відображають реальність пов’язану з функціонуванням конституції. Тут основний аспект має саме сукупність теорій. Грубо кажучи, номіналістський підхід можна звести до сентенції - система теорій про ідеальну конституцію, в істинному її розумінні. Інше можливе буквальне визначення пов’язане з сутнісною стороною функціонування конституції. З цієї точки зору можливо вести мову про ідеологію конкретної конституції, тобто систему цінностей які вона містить.
   Перший аспект буквального визначення розглядається лише в контексті такого явища як конституціоналізм. Другий же - по відношенню до будь-якої конституції за формою, змістом та ідеологічною навантаженістю.
   3. Гносеологічний (епістемологічний) аспект. Слід сказати що англо- американська „constitutional ideology” не є прямою аналогією терміну „конституційна ідеологія”, який переважно вживається на пострадянському просторі. Українські дослідники-конституціоналісти вживають цей термін насамперед для означення якісної сторони конституціоналізму, тоді як на заході його вживання має більший політологічний сенс, і є в значній мірі відповідністю терміну „ідеологія конституції”, в розумінні „цінності конституції”. Дослідники конституції за будь-яких умов не оминають тему функціональної складової конституції. Незалежно від кількості функцій, в якості стандарту виділяють - ідеологічну функцію. Під нею розуміють систему цінностей, що містить конституція, тобто другий аспект буквального визначення. Будь-яка конституція і за будь-яких умов обов’язково має ідеологічне навантаження, незалежно від того проголошує вона це прямо чи ні. Лібералізм, верховенство парламенту, чучхе чи будь-які інші ідеї пронизують конституції - від не кодифікованої британської до доволі дивних, з точки зору європейця, витворів під назвою конституція Північної Кореї чи Лівійської Арабської Джамахірії.З філософської точки зору існує певна діалектична дилема. Конституція сама по собі є цінністю. З іншої сторони конституція містить у собі цінності. Конституціоналізм інтегрує ці дві ціннісні сторони, і визнає конституцію з усіма її цінностями, власну в якості цінностей але вже вищого рівня, тобто конституціоналізму. Інший погляд на цю проблему з гносеологічної точки зору, зводиться до того, що конституційну ідеологію можна розглядати як цінності конституційного рівня. Знову ж таки тут присутній ціннісний аспект, але з урахуванням існуючої правової ієрархії.
   4. Функціональний аспект. З цієї точки зору „конституційна ідеоло - гія” найбільше відповідає англо-американському „idea of constitution”. З функціональної точки зору конституційну ідеологію можна розглядати як схильність до врегулювання суспільних відносин шляхом прийняття конституції, певної за формою і змістом. До речі, західний погляд на конституціоналізм переважно включає лише функціональну складову цього явища [13].
   Функціональний сенс категорії „конституційна ідеологія” специфікує національну правову систему з точки зору визнання нею права взагалі, та конституції зокрема, в якості цінностей „першого порядку”.
   Тут слід зазначити, що Україна при всіх її теперішніх проблемах з розбудовую власної державності, якраз і має так би мовити „дивну” (з огляду на ті ж проблеми) схильність врегульовувати відносини саме таким чином, починаючи з 1710 року. Можливо повинна існувати кореляція між демократією, як способом управління та врегулювання цих відносин за допомогою вищого договору (конституції). Українці на протязі всієї своєї історії явно були схильні саме до демократичних форм врядування.
   5. Конституційна ідеологія і конституціоналізм: синонімія, плеоназм чи інше ? Насамперед слід зазначити те, що ці терміни не синонімічні , не є вони парафразом, перифразом чи евфемізмом, хоча на перший погляд заплутана ситуація з їх застосуванням може призвести до таких висновків. В сучасній науці права конституційна ідеологія та конституціоналізм терміни не тотожні, і можуть вживатися абсолютно самостійно, в залежності від обраної проблематики. З точки зору одного з епістемологічних розумінь, між ними існує певний зв’язок який виражається у відомому співвідношенні, коли в один із аспектів конституціоналізму включається конституційна ідеологія у розумінні якісної складової теорії або ж доктрини. В принципі з таким розумінням конституційної ідеології можна погодитись, проте з відомими зауваженнями. В самостійному значенні конституційна ідеологія може використовуватись, наприклад, для якісної характеристики конституції (сутність), або конституційного ладу. Що ж стосується вживання терміну конституційна ідеологія в якості складової дефініції конституціоналізму, то на наш погляд, така точка зору є не зовсім вірною. Основа визначення конституціоналізму - його функціональний аспект. За таких умов конституційна ідеологія повинна включатись у одну з якостей конституції і не більше. Тому при використанні конструкції, що включає в себе складову „конституційну ідеологію”, слід зважати на те, що вона буде переобтяжуватись (дублюватись) додатковими сенсами. І ось тут мова може йти про плеоназм у визначенні, коли одночасно говориться і про конституцію, і про одну з її якостей.
   6. Структура „конституційної ідеології”. Питання проструктуру „кон - ституційної ідеології” можливо розпочати з кількісної сторони, а саме якщо розглядуване явище, являє собою певні цінності, то що входить у їх перелік ? Думається, що до переліку таких цінностей „першого порядку”, слід віднести системо утворюючі категорії. До них насамперед, відносяться: - свобода (загальне розуміння та всі рівні проявів);
   - власність (як основа певного способу виробництва);
   - негативні права особи;
   - гарантії (на всіх рівнях прояву).
   Це лише основні, „реперні” точки вияву конституційної ідеології. Без них неможливе існування суспільства заснованого на цінностях лібералізму. Тому, з точки зору сьогодення, необхідне існування цінностей „другого порядку”: розподіл влад, місцеве самоврядування і т.д.
   Системний аспект структури „конституційної ідеології” проявляється у єдності цілей, способів досягнення, способу дії вказаних цінностей.
   7. Національний аспект і „конституційна ідеологія”. Один із поглядів на національну конституційну систему правління характеризується в т.ч. „конституційною ідеологією держави, нації” [14]. Ми намірено взяли таке визначення, щоб показати наскільки тонкою є межа між правом та політологією в цьому питанні. Даний підхід, інтегрує історію, право, державотворення і синтезує їх у одній категорії „конституційна ідеологія”. По суті національна правова система є наслідком її дії.
   Проте нас цікавить дещо інший аспект цієї проблеми, а саме - наскільки „національне” повинно бути присутнім у конституційній ідеології. Тобто наскільки „конституційна ідеологія” є явищем універсальним, або ж космополітичним. Думається, що будь-який аспект конституційної ідеології, чи то функціональний, чи гносеологічний слід розглядати насамперед з точки зору його універсальності. Існує навіть відомий штамп про „універсальні цінності”. І тут є сенс говорити про те, що входить до таких цінностей, а це насамперед свобода, демократія, самоврядування, громадянське суспільство і т.д. Проте конкретний їх вияв знаходиться у національні правові системі, з урахуванням всіх необхідних складових що впливають на конкретну вертикальну і горизонтальну конструкцію публічної влади. І саме вони є наслідком дії „конституційної ідеології”. На наш погляд національна правова система, конституція, як концентроване вираження її ідей повинна включати в себе загальний аспект, який виражається через універсальну складову „конституційної ідеології” та національну специфіку яка відображає в т.ч. історичний досвід та традиції, особливості власного „державного проекту”, стратегічний розвиток, тощо.

Використані джерела

   1. Стецюк П. Про дефініцію категорії "конституціоналізм" / П. Стецюк // Вісник Львів. Ун-ту. Серія Юридична. - 2004. - Вип. 39. - С. 171-180.
   2. Боброва, Н. А. Конституционный строй и конституционализм в России: Проблемы методологии, теории, практики: Автореф. диссерт. докт. юрид. наук. - М.,2004. - 48 с.
   3. Конституционное право. Энциклопедический словарь / Ответственный ред. д-р юрид. наук, проф. С.А. Авакьян. - М.: Норма, 2000. - С. 304-305
   4. Тихомиров Ю.А. Конституция в правовой системе: взаимовлияние и противоречие / Ю. А. Тхомиров // Конституция как фактор социальных изменений: Сб. докладов. - М.: Центр конституционных исследований Московского общественного фонда,1999. с.88
   5. Кравец И.А. Российский конституцинализм: проблемы становления, развития и осуществления / И. А. Кравец . - С.-Петербург. 2005, с. 32
   6. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: Укр. енцикл. 2001. - Т.3: К-М. с.289
   7. Див.: Mcelwain C. Constitutionalism: ancient and modern. - Ithaca: Cornell Univ. Press, 1940. p.21; Rosenfeld M. The Rule of Law and the Legitimacy of Constitutional Democracy \\ Southern California Law Review.- July 2001.-vol.74.- issue 5.- p.1307
   8. Шаповал В.Н. Сравнительное конституционное право. / В. Н. Шаповал = Киев. 2007, с. 43
   9. Пряхина Т.М. Конституционная доктрина современной России. / Т. М. Пряхина = Саратов. 2002.- с. 44-45
   10. Czechoslovak democracy at work. Ву Edward Taborsky. London, 2 Editions.G. Allen & Unwin, 1945. Р.78
   11. The Constitution Besieged: The Rise & Demise of Lochner Era Police Powers Jurisprudence (Paperback) by Howard Gillman.
   12. Jan-Werner Muller Constitutional Patriotism. / J-W. Muller Princeton University Press. 2007.- P. 1-9
   13. Див.: Baxi U. Constitutionalism as a Site of State Formative Practices / U. Baxi // Cardozo Law Review.-2000.-vol 21.-№4, p.1185
   14. Towards New European Constitutionalism. A Research Project On Constitutional Pluralism

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com