www.VuzLib.com

Головна arrow Міжнародне право arrow Посилення публічно-правового регулювання в ФРН - орієнтир для України
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Посилення публічно-правового регулювання в ФРН - орієнтир для України

 Дятленко Н.М. 

ПОСИЛЕННЯ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ФРН - ОРІЄНТИР ДЛЯ УКРАЇНИ

   Стаття присвячена актуальній проблемі гармонізації господарського права України з правом ЄС з урахуванням досвіду Німеччини. Розглянуто основні засоби публічно- правового регулювання господарської діяльності в Німеччині. Акцентовано увагу на державному регулюванні господарської діяльності Німеччини. Запропоновано використати в теорії господарського права України ряд концептуальних положень німецького права.
   Ключові слова. Федеративна Республіка Німеччина, німецька концепція правового регулюваання економіки, господарське конституційне право ФРН, господарське адміністративне право ФРН.
   I. Вступ
   Для німецької правової системи характерний високий рівень теоретичної розробленості господарського права. Господарське право в Німеччині, або “право економіки”, як його там називають, - це не тільки галузь права, а й фактично діючий інструмент, яким влада ефективно володіє. Для України цей факт - не просто приклад. Стратегія державного управління в Україні має бути зорієнтована не на абстрактний “європейський підхід”, а на використання позитивного досвіду конкретних європейських держав.
   Актуальність та цінність німецької теорії господарського права і практики його застосування для України є надзвичайно високими.
   II. Постановка завдання
   Метою статті є визначення перспективних напрямів модернізації господарського права України з урахуванням положень і досвіду сучасної системи господарсько- правового регулювання в Німеччині.
   III. Результати
   Питання використання досвіду Німеччини розглядались у працях українських вчених- правознавців: В.К. Мамутова [1], Г.Л. Зна- менського [2], І.П. Кияниці [3], С.І. Шимон [4]. Цій проблемі приділили увагу також російські дослідники: А.Ю. Бушев, О.А. Городов [5]. Але проблема використання досвіду Німеччини в праві України залишається недостатньо розробленою. Серед німецьких учених, які займаються дослідженням проблем правового регулювання економіки, варто відмітити: В. Фротчера [6], Ю. Пелку [7], П. Бадурау [8], Р. Штобера [9], Х. Ламуру, Р. Поля [10] та ін. Найбільший інтерес становлять такі питання, як аналіз і узагальнення некодифіко- ваного масиву нормативно-правових актів Німеччини, спрямованих на регулювання господарських відносин, а також дослідження кодифікованих актів господарського законодавства Німеччини для модернізації правового регулювання економічних відносин в Україні.
   Отже, розглянемо основні аспекти німецької господарсько-правової теорії, вивчення яких є досить важливим для господарського права України.
   I. В теорії німецького господарського права закріплена систематизація цієї галузі права, яка припускає, у першу чергу, розмежування на публічне й приватне господарське право. Поділ господарського права у ФРН на публічне та приватне обумовлений потребою засобами публічного права врегульовувати економічні відносини в державі. Традиційно визнані як сфери публічного права господарське конституційне та господарське адміністративне право. В теорії господарського права ФРН виділене також приватне господарське право - торговельне, корпоративне, право картелів. Це свідчить, що в господарському праві ФРН поєднані публічні та приватні норми.
   Широко представлене в Німеччині господарське право як навчальна дисципліна. У ФРН в навчальних програмах ВНЗ як навчальні дисципліни вивчаються: господарське конституційне, господарське адміністративне, торговельне право та багато інших підгалузей господарського права. Мають місце такі тенденції. По-перше, розподіл матеріалу на дві частини: загальну та спеціальну. По-друге, розгляд у загальній частині публічно-правових основ регулювання господарської діяльності. По-третє, аналіз основних принципів господарського конституційного права. По-четверте, розгляд національних норм у контексті європейської інтеграції. По-п’яте, в Особливій частині розгляд господарської діяльності починається із промислової діяльності (промислової економіки). По-шосте, у підручниках із господарського права містяться розділи щодо державного регулювання економіки.
   II. Основний закон Німеччини може служити взірцем нормативного акта, в якому закладений ряд концептуальних основ щодо врегулювання економіки. Норми Основного закону, які регулюють економіку, становлять основу конституційного господарського права. У господарському конституційному праві Німеччини широко застосовується поняття “економічна конституція”.
   Економічна конституція - це термін німецького господарського права, яким визначаються статті Основного закону, що використовуються для врегулювання господарської діяльності [11]. Однак у цивілістичній теорії України цей термін використовується як характеристика Цивільного кодексу щодо здатності останнього регулювати економіку. Цей факт вказує на одну з небезпек, що загрожує сучасній українській правовій науці, а саме: декларування, з одного боку, адаптації українського законодавства до законодавства ЄС, а з іншого - фактичне незнання, як це робити. Вкладання в термінологію європейського господарського права змісту, який цій термінології не відповідає - це вкрай небезпечне явище. Перекручування змісту термінології права ЄС для аргументації помилкових ідей розвитку правової науки в Україні неприпустиме. Це наочно демонструє приклад з визначенням терміна “економічна конституція” в праві ЄС та України. Таким чином, існує необхідність вивчення в курсі господарського права України основ господарського права країн ЄС, зокрема ФРН.
   III. У регулюванні господарської діяльності Німеччини значну роль відіграє господарське адміністративне право. Господарське конституційне й господарське адміністративне право у ФРН перебувають у тісному взаємозв’язку й взаємодії. Аналіз німецької теорії правового регулювання господарської діяльності свідчить, що господарське адміністративне право Німеччини є однією з правових галузей публічного права.
   Мета господарського адміністративного права у ФРН - це публічно-правове регулювання економічних відносин у межах владно-управлінської діяльності.
   В господарському адміністративному праві ФРН публічне регулювання визначається терміном “адміністрування”. Наука господарське адміністративне право визнається як наука про господарське адміністрування.
   Господарське адміністративне право ФРН базується на таких принципах: і) визначеності; 2) домірності; 3) придатності; 4) необхідності; 5) заборони надмірності; 6) заборони недостатності; 7) ефективності.
   IV. Німецька правова концепція визнає тему державного правового регулювання економіки як провідну. Саме з неї починається вивчення дисципліни “господарське конституційне й господарське адміністративне право”. Господарське право в Німеччині побудовано на ідеї державного регулювання економіки. В Україні ж домінує думка, що ринковий механізм усе врегулює сам. Це вкрай помилкова тенденція, особливо в умовах нинішньої кризи. Державна влада в Німеччині не тільки знає господарське право, але також уміло використовує його та сприяє його розвитку. Українській владній еліті потрібно вчитися в німецьких колег і використовувати господарсько-правовий європейський підхід, що стане основою для формування галузевих планів і програм, орієнтиром для бізнесу, науки та освіти. Без ліквідації економіко-правової безграмотності влади неможливо провадити реальне поліпшення пенсійного й медичного забезпечення, розвиток науки, постійний інноваційний розвиток.
   V. В Україні мінімізація конфліктів у владі також неможлива без використання досвіду Німеччини. Федералізм у ФРН являє собою приклад, як вдало законодавча компетенція земель безконфліктно поєднується із компетенцією держави. В Україні важливо максимально чітко розмежувати повноваження й відповідальність, усунути роздвоєність виконавчої галузі, мінімізувати загрозу авторитаризму. Нашій державі потрібна політична воля і європейський рівень професіоналізму владної еліти. Без цього немає майбутнього, яке має бути втіленням державної господарсько-адміністративної політики. Господарсько-адміністративна політика - це термін німецького господарського адміністративного права, який акцентує увагу на правовідносинах між суб’єктами господарювання й суб’єктами організаційно-господарських повноважень. Метою державного регулювання в Німеччині є суспільне благо.
   Поняття “суспільне благо” у праві Німеччини за змістом збігається з терміном “суспільний господарський порядок”, що закріплений у Господарському кодексі України. В цілому господарське право в Україні використовує надбання німецького адміністративного господарського права. Це реалізується в провідній ідеї Господарського кодексу України - державного регулювання економіки. Розділ 2 Господарського кодексу України відображає основні ідеї німецького господарського адміністративного права.
   VI. Значну роль у врегулюванні господарської діяльності ФРН відіграє торговельне право. Торговельне право ФРН являє собою кодифіковану сферу права. Кодифікація торговельного права в Німеччині створює можливість здійснення синтезуючого підходу, що поєднує розвиток зі збереженням коштовного матеріалу. Торговельне укладення Німеччини (далі - НТУ) раніше визнавалося як “спеціальне приватне право комерсантів”, як сукупність норм приватного права, призначених для регулювання торговельного обороту, тобто відносин між професійними підприємцями (комерсантами) [12]. Але у зв’язку з розвитком економіки роль Торговельного укладення як засобу приватного права змінилася. В ньому підсилилися елементи публічно-правового регулювання.
   Впродовж останніх десятиліть НТУ було істотно доповнено у зв’язку з появою господарського права ЄС, зокрема, у зв’язку із введенням євро, Законів “Про контроль в області підприємницької діяльності”, “Про публічне ведення справ”, у зв’язку з Директивою ЄС про господарчі товариства та ін. Торговельне укладення доповнене нормами банківського, біржового, валютного, антимонопольного й конкурентного права, нормами, що регулюють неспроможність, та іншими, які виходять за межі власне торгівлі й не вкладаються в поняття приватного права. У модернізованому НТУ норм публічно-правового характеру взагалі вже більше, ніж норм, які цивілісти продовжують кваліфікувати як приватноправові. Всі доповнення в Торговельне укладення Німеччини внесені таким чином, щоб не руйнувати, а доповнювати кодекс. Досвід розвитку НТУ свідчить, що дуже важливо й цілком можливо регламентувати наскрізні, такі, що стосуються всіх соціальних і господарських структур, питання, як облік і звітність, безпосередньо в стрижневому кодифікованому акті. Таким чином, закон, що прийнятий понад сто років тому, у ФРН застарілим не вважають.
   Публічно-правовий характер Торговельного укладення Німеччини проявляється в модернізації правового підходу до регулювання діяльності підприємств. У Німеччині підприємство є інститутом торговельного права, оскільки основні норми про підприємство містяться в Торговельному укладенні. У зв’язку з тим, що ускладнилися економічні відносини в контексті євроінтеграції, модифікувалися форми торговельних угод, які відповідають вимогам часу, торговельне право Німеччини більше націлено на врегулювання діяльності саме підприємств.
   VII. Сучасна система господарсько-правового регулювання в Німеччині базується на певних принципах, зокрема: - поширення дії економічних основних прав на юридичних осіб, згідно зі ст. 19, абз. 3 Основного закону й ст. 58 Договору про створення Європейського Співтовариства;
   - дотримання основних прав публічною адміністрацією;
   - вплив економічних основних прав на суб’єктів господарювання (так званий побічний вплив основних прав);
   - економічні основні права розглядаються як права на участь у виконанні державних функцій;
   - захист основних економічних прав за допомогою організаційних процедур і конституційних норм;
   - об’єктивні обов’язки щодо захисту основних економічних прав (мається на ува зі, що господарське законодавство й господарське управління - з метою захисту й підтримки - підтверджують наведені в Конституції гарантії основних прав);
   - основні права як принципи правопорядку. Господарсько-правові засоби, застосовувані для регулювання господарської діяльності у ФРН, досить різноманітні. Серед них виділяються господарське планування й нагляд. Господарське планування в праві ФРН являє собою активну організацію економіки й планомірне всеохоплювальне впорядкування господарських процесів. Це концепція програми державних дій, у ході якої мають бути забезпечені заплановані умови в господарському секторі.
   Комплексне господарське планування у ФРН являє собою надпредметне планування, яке поширюється на певну територію, враховує всі територіально значущі фактори, такі як показник ефективності підприємств, транспортні мережі, розвиток заселення та ін. Воно є структурним плануванням, яке ставить за мету складання плану комплексного розвитку регіону на майбутнє й діяльності сторін: приватного сектора та держави. Поряд із комплексним плануванням у ФРН виділяють також спеціалізоване планування: за конкретними галузевими проектами. Найчастіше мова йде про інфраструктурі плани, які містяться в численних законах.
   Мета господарського нагляду в ФРН - це охорона правових благ. Господарський нагляд у ФРН спрямований, зокрема, на те, щоб дотримувалися положення господарського адміністративного права й виконувалися рішення органів господарської адміністрації. Він має в полі зору підприємця й стосується, насамперед, контролю за виробництвом. У ФРН господарський нагляд підкріплений численними господарсько-адміністративними законами. Ці законодавчі акти відносяться до господарського адміністративного права.
   VIII. У праві ФРН підсилюється тенденція щодо використання публічно-правових засобів регулювання. У дискусії, що ведеться в праві ФРН, підкреслюється, що кураторські обов’язки господарської адміністрації щодо суб’єктів господарювання, відповідно до Закону про адміністративні правопорушення мають бути розширені.
   Публічно-правове регулювання економіки у ФРН здійснюється господарською адміністрацією.
   В теорії німецького господарського адміністративного права розроблене поняття “господарсько-адміністративний акт”, тоді як для приватного права типовим способом дії є договір, то в практиці господарського адміністративного права ФРН у центрі уваги перебуває дія адміністративного органу з використанням адміністративного акта. Господарсько-адміністративні акти розділяються на категорії залежно від пов’язаних з ними правових наслідків. За загальним змістом їхніх положень вони розподіляються на владні, правовстановлювальні й визначальні.
   Господарське управління - це термін німецького господарського права. Для виконання завдань господарського управління держава й федеральні землі використовують не тільки органи державного управління. Вони можуть довіряти певні сфери державним або земельним корпораціям і установам публічно-правового характеру, які підпадають під поняття непрямого державного або земельного управління.
   Органи господарського управління використовують також для виконання своїх багатогранних завдань допомогу приватних адміністративних, відомчих і виконавчих помічників, як інструмент для виконання завдань публічної влади. Вони не перебувають у прямих правовідносинах із третіми особами, як це характерно для уповноважених, а діють за дорученням і вказівкою органу влади. Вони є уособленням партнерства публічного й приватного секторів й принципу співробітництва. Крім того, господарське керування різними способами користується послугами офіційно призначених експертів, експертних комісій та акредитованих осіб. Держава й федеральні землі усе більше використовують можливість доручати здійснення завдань із господарського управління організованим на приватноправових принципах суб’єктам господарювання.
   Завдання господарського управління на комунальному рівні виконуються, в першу чергу, відомствами та окремими громадськими службами (наприклад, відомство зі стимулювання економіки). Водночас, так само, як і на державному й земельному рівнях, створюються муніципальні підприємства, які відносяться до юридично несамостійних державних підприємств на комунальному рівні. На особливому місці в ФРН перебувають органи господарського самоврядування як носії функцій господарського самоврядування.
   В господарському праві Німеччини до органів господарського самоврядування відносяться торгово-промислові, ремісничі, сільськогосподарські палати.
   Економічні палати (нім. Kammer) існують на основі права земель. Вони зосереджуються на стимулюванні промислового сектора економіки; підвищенні кваліфікації; консультуванні органів державної влади, складанні експертних висновків тощо. Останнім часом палати розвиваються в напрямку їхнього становлення як сервісних центрів для підприємців і одночасно виконують численні завдання з охорони навколишнього середовища. У ФРН виділяються окремі організації ремесел: ремісничі гільдії, союзи гільдій, районні об’єднання ремісників, ремісничі палати.
   Гільдії й районні об’єднання виконують численні господарсько-адміністративні правові завдання, зокрема, займаються питаннями професійного навчання й кваліфікаційних випробувань. Ці організації функціонують як наближені до місця діяльності ремісника центри з надання консалтингових послуг.
   Сільськогосподарські палати є корпораціями публічного права, заснованими відповідно до права земель. Фінансування їх здійснюється за рахунок відрахувань сільгосппідприємств, державних асигнувань та інших джерел. Палати поділяються на місцеві й районні. Вони відповідають за роботу з фермерами, лісничими, садівниками й сільськогосподарськими робітниками. До їхніх завдань відносяться: визначення спільних інтересів сільського господарства, а також сприяння підвищенню економічності та екологічної сумісності сільськогосподарського виробництва й тваринництва.
   IX. Досвід правового регулювання економіки Німеччини - це досвід розвитку господарської правотворчості.
   Господарська правотворчість - це частина єдиної правотворчої діяльності держави й інших владних структур, спрямована на нормативне закріплення суспільних потреб та інтересів, які сформовані в сфері господарювання, шляхом утворення нових, зміни або скасування вже діючих нормативно- правових актів. Слід врахувати досвід ФРН та сформулювати це поняття в праві України. До принципів у господарській правотворчості в Україні потрібно віднести такі: 1) забезпечення суспільного блага; 2) узгодженість і стабільність законодавства; 3) визначеність мети нормативно-правового акта; 4) обов’язок додаткового виправлення помилки в нормативно-правовому акті; 5) принцип ефективності в правозастосуванні; 6) матеріальна конституційність нормативного акта.
   IV. Висновки
   Підводячи підсумки багатогранного досвіду Німеччини в господарсько-правовому регулюванні економіки, слід відзначити, що теорія та практика господарського права України має перед собою безпосередній орієнтир для розвитку. Подальше вдосконалювання господарсько-правової науки в Україні має здійснюватися, виходячи із уже наявних досягнень господарського права ФРН. Досвід Німеччини наочно підтверджує, що господарське право як наука займає в цій країні одне із провідних місць. У Німеччині господарське право постійно розвивається з метою посилення захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання й забезпечення національної економічної без пеки; підвищення ділової активності суб’єктів господарювання, створення рівних умов для розвитку всіх видів підприємництва. У праві Німеччини закріплено, що Торговельне й Цивільне укладення мають різні предмети регулювання. Цю, на перший погляд, просту істину потрібно закріпити й у законодавстві України. Тим, хто говорить про скасування Господарського кодексу України, потрібно більш детально вивчити досвід Німеччини. Адже Торговельне й Цивільне укладення Німеччини діють на благо держави вже більше ста років [13]. Правознавцям України потрібно не тільки порушувати проблемне питання, а більше вивчати теорію німецького права.

Література

   1. Мамутов В.К. Повніше використовувати техніко-юридичні засоби удосконалення законодавства / В.К. Мамутов // Право України. - 2008. - № 2. - С. 3-8.
   2. Знаменський Г.Л. Кодифікація і гармонізація економічного законодавства / Г.Л. Зна- менський // Юридичний вісник України. - 2003. - № 20-26.- С. 1-4.
   3. Кияниця І.П. Імплементація норм міжнародного права в правовій системі ФРН : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00. 11 / І.П. Кияниця ; НАН України, Ін- т держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2004. - 17 с.
   4. Шимон С.І. Цивільне та торгове право зарубіжних країни : навч. посіб. / С.І. Шимон. - К. : КНЕУ, 2004. - 220 с.
   5. Коммерческое право зарубежных стран : учебник / [А.Ю. Бушев, О.А. Городов, Н.А. Джобава, М.А. Ковалевский, К.К. Лебедев]. - СПб. : Издательский дом Санкт-Петербургского гос. ун-та, 2005. - 502 с.
   6. Frotscher W. von. Wirtschaftsverfassungs- und Wirtschaftsverwaltungsrecht: eine Syste- matische Einfuhrung anhand von Grund- fallen / Werner von Frotscher. - 3., neubearb. Aufl. - Munchen : Beck, 1999. - 278 c.
   7. Pelka J. Beck’sches Wirtschaftsrechs-Hand- buch 2001/2002 / Jurgen Pelka. - Munchen : Verlag C.H. Beck, 2001. - 1619 s.
   8. Badura P. Wirtschaftsverfassung- und Wirtschaftsverwaltung / Peter Badura. - 1971.
   9. Штобер Р. Общее хозяйственно-административное право: Основы и принципы. Экономическая конституция : пер. с нем. / Р. Штобер. - Мн. : Издательство Европейского гуманитарного университета, 2001. - 312 с.
   10. Ламуру Х. Экономика и право / Х. Ламу- ру, Р. Поль. - Heidelberg : R.v. Decker’s Verlag, 1996. - 86 с.
   11. Основной Закон Федеративной Республики Германия : обнародован Парламентским советом 23.05.1949 г. (с после- дующими изменениями и дополнениями). - 2-е изд. - Берлин : Елзнердрук ГмбХ, 2000. - 136 с.
   12. Торговое уложение Германии. Закон об акционерных обществах. Закон об обществах с ограниченной ответственностью. Закон в производственных и хозяйственных кооперативах = Deutsches Handel- sgesetzbuch, Aktiengesetz, GmbHGesetz, Genossenschaftsgesetz : пер. с нем. / [сост. В. Бергман ; пер. с нем. Э.А. Ду- бовицкой]. - М. : Волтерс Клувер, 2005. - 624 с.
   13. Гражданское уложение Германии = Deutsches Burgerliches Gesetzbuch Гражданское уложение Германии = Deutsches Burgerliches Gesetzbuch mit Einfuh- rungsgesetz: Вводный закон к Гражд. Уложению : пер. с нем. / [науч. ред. А.Л. Маковский и др.]. - М. : Волтерс Клувер, 2004. - 816 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com