www.VuzLib.com

Головна arrow Міжнародне право arrow Оптимізація функцій НЦБ інтерполу в Україні
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Оптимізація функцій НЦБ інтерполу в Україні

  Карпов Н.С.
Карпов О.Н.

ОПТИМІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ НЦБ ІНТЕРПОЛУ В УКРАЇНІ

   У статті розглянуто функції НЦБ Інтерполу в Україні, нормативно-правове та організаційне забезпечення таких функцій, здійснено порівняння ступеня розробки завдань Укрбюро Інтерполу з національними центральними бюро Інтерполу інших країн.
   Ключові слова
   Національне центральне бюро Інтерполу, злочинність, оперативно-розшукова діяльність, міжнародне співробітництво.
   І. Вступ
   Постановою Кабінету Міністрів України № 220 “Про Національне центральне бюро Інтерполу” від 25.03.1993 р., яким затверджено Положення про Національне центральне бюро Інтерполу, визначено, що взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби із злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни, здійснюється лише через Національне центральне бюро Інтерполу.
   Постановою визначені основні завдання, які виконує НЦБ Інтерполу в Україні:
   - координація діяльності правоохоронних органів країни у боротьбі із злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни;
   - забезпечення взаємодії з Генеральним секретаріатом та відповідними органами держав - членів Інтерполу в боротьбі із злочинністю;
   - оцінювання рівня поширення в Україні злочинності, що має транснаціональний характер, і загрози злочинної діяльності громадян України за кордоном. Також п. 4 Постанови конкретизовано повноваження цієї служби, а саме визначено, що НЦБ Інтерполу, відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:
   1) забезпечувати обмін офіційною та конфіденційною, оперативно-розшуковою інформацією в межах Інтерполу та правоохоронних органів України з питань боротьби із злочинністю;
   2) надсилати до Генерального секретаріату і національних центральних бюро держав
   - членів Інтерполу запити та відомості правоохоронних органів країни, пов’язані з інформацією про злочин і злочинців, розшукуваних осіб, предмети, документи, здійснення нагляду за особами, яких підозрюються у скоєнні злочинів, тощо;
   3) приймати і контролювати реалізацію запитів та інформації Генерального секретаріату і національних центральних бюро держав - членів Інтерполу;
   4) сприяти представникам компетентних органів зарубіжних держав, які прибули в Україну для здійснення оперативно-розшукових та інших заходів, пов’язаних з боротьбою із злочинністю;
   5) терміново інформувати національні центральні бюро держав - членів Інтерполу про випадки безпосереднього звертання до їх компетентних органів правоохоронних органів країни;
   6) у разі необхідності подавати до Генерального секретаріату і національних центральних бюро держав - членів Інтерполу зведену інформацію про злочини, скоєні іноземними громадянами на території України, а також іноземних громадян, яких затримано в Україні за підозрою у вчиненні злочинів, притягнуто до кримінальної відповідальності або засуджено;
   7) організовувати участь представників України у зустрічах і конференціях, що проводяться Інтерполом;
   8) складати на підставі інформації, що надходить від правоохоронних органів країни звіти, передбачені Інтерполом, і надсилати їх до Генерального секретаріату;
   9) готувати аналітичні огляди, звіти та узагальнення за матеріалами Інтерполу з проблем боротьби із злочинністю;
   10) формувати на підставі інформації, одержаної у ході своєї діяльності, банк даних про злочини і злочинців, розшукуваних осіб, предмети і документи;
   11) брати участь у розробці проектів законодавчих і нормативних актів, що регламентують роботу, спрямовану на боротьбу із злочинністю;
   12) брати участь у проведенні кримінологічної експертизи законодавчих і нормативних актів та міжнародних договорів України, з прийняттям і укладанням яких може відбутися поширення злочинності;
   13) контролювати в межах своєї компетенції додержання міжнародних договорів України щодо боротьби із злочинністю;
   14) замовляти в бібліотеці Генерального секретаріату Інтерполу законодавчі та нормативні акти держав - членів Інтерполу з питань боротьби із злочинністю, міжнародно- правові документи, угоди, що регламентують міжнародне співробітництво у цьому напрямі, а також документи про діяльність поліції; формувати банк даних із такої інформації;
   15) видавати інформаційний бюлетень [1, с. 458-459].
   На нашу думку, положення Постанови є дещо застарілими та не повністю відповідають характеру завдань НЦБ Інтерполу в Україні.
   II. Постановка завдання
   Мета статті - розглянути та проаналізувати функції Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, порівняти особливості Укрбюро Інтерполу з національними центральними бюро Інтерполу інших країн.
   III. Результати
   У зв’язку з діяльністю НЦБ Інтерполу в Україні виникають нові форми співпраці з правоохоронними органами, які потребують належного нормативного обґрунтування, чого поки що зроблено не було. Зокрема, поточні функції, які виконує НЦБ Інтерполу, але які не охоплюються Положенням про НЦБ Інтерполу в Україні: перевірка за базами даних Генерального секретаріату Інтерполу осіб, що подають документи до підрозділів громадянства та реєстрації фізичних осіб з метою отримання громадянства, політичного притулку чи дозволу на постійне проживання в Україні, участь у складі слідчо-оперативних груп, у складі оперативних груп під час проведення рейдів та перевірок, організація екстрадиції осіб до України або з України (підготовка необхідних документів, участь у складі конвойних груп під час екстрадування особи). Також НЦБ Інтерполу вносяться пропозиції щодо розширення переліку повноважень НЦБ, зокрема, включення до них права НЦБ забороняти в’їзд до країни особам, які вчинили злочин, сумісного використання та інтеграції банків даних із Державтоінспекцією, ДІТ при МВС України, Держприкордонслужбою (системи “Гарт”, “Аркан” (Держприкордонслужба), Інтегрований національний банк даних (ІНБД) про транспортні засоби (УДАЇ), та іншими органами й установами [2, с. 11].
   Для порівняння можемо навести приклади повноважень національних центральних бюро інших країн світу, зокрема, Постановою уряду Російської Федерації № 1190 “Про затвердження положення про Національне центральне бюро Інтерполу” від14.10.1996 р. визначено перелік повноважень НЦБ Інтерполу у РФ, серед яких ми можемо виділити і ті, які було б доцільно включити до повноважень НЦБ у нашій країні, наприклад: визначення належності запитів правоохоронних органів вимогам Статуту Інтерполу та національному законодавству Росії, виконання запитів не тільки стосовно розшуку осіб, предметів та документів, а й розшуку коштів, здобутих незаконним шляхом, надання консультативно- методичної допомоги правоохоронним органам країни з питань міжнародного співробітництва, формування довідково-інформаційного фонду зарубіжного законодавства, обов’язкових рішень та рекомендацій Генеральної асамблеї Інтерполу, даних про розвиток злочинності у зарубіжних державах, передання для опублікування в засобах масової інформації даних про розшукуваних осіб, осіб, які зникли безвісти, про ідентифікацію осіб, а також стосовно розшуку предметів та документів. Крім того, серед завдань НЦБ є посилання на те, що ним можуть реалізовуватись й інші повноваження, тобто їх перелік не є вичерпним [3, с. 4916]. Для більш повної картини необхідності розширення повноважень НЦБ Інтерполу в Україні розглянемо повноваження бюро Інтерполу інших країн світу, зокрема, НЦБ Інтерполу Сполучених Штатів Америки, яке здійснює виконання таких функцій:
   - сприяти міжнародному співробітництву правоохоронних органів у якості представника Сполучених Штатів Інтерполу від імені Генерального прокурора;
   - представляти правоохоронні органи США на конференціях та симпозіумах Інтерполу; - підтримка американського представника Інтерполу у виконавчому комітеті Інтерполу;
   - передача кримінальної інформації від правоохоронних та інших органів державної влади США, діяльність яких пов’язана з функціями НЦБ; - координація та інтеграція інформації для дослідження міжнародного характеру злочинів та виявлення осіб, які здійснюють злочинну діяльність;
   - аналіз структури міжнародної злочинної діяльності [4, с. 122; 5, с. 37-40; 6].
   Для порівняння можемо також навести приклад НЦБ Інтерполу Німеччини, яке здійснює такі напрями своєї діяльності:
   - ведення централізованих баз даних кримінальної інформації;
   - ідентифікація та міжнародний розшук злочинців;
   - сприяння компетентним службам у здійсненні екстрадиції та депортації;
   - збір, аналіз та направлення відповідної інформації зацікавленим органам.
   Урегульованість діяльності та конкретність завдань НЦБ Інтерполу у Німеччині виражається ще й у тому, що фактично НЦБ Інтерполу в Німеччині об’єднує у собі три підрозділи: НЦБ Інтерполу, національний підрозділ Європолу та національний центральний офіс Шенгенської інформаційної системи [7, с. 23-24]. З цієї причини цікавим буде дослідити діяльність НЦБ Інтерполу в Туреччині, оскільки його діяльність є також трикомпонентною, а завдання більш конкретизовані законодавчо, а сама країна в перспективі, як і Україна, планує входження до Європейської спільноти: цей підрозділ у Туреччині має назву Департамент Інтерполу, Європолу та Офісу додаткового внутрішнього контролю і Шенгенської інформаційної системи (Interpol - Europol - Sirene Department), до складу якого входять: - НЦБ Інтерполу у Туреччині;
   - Національне бюро Європолу Туреччини;
   - Національний центральний офіс з протидії фальшивомонетництву. До завдань Департаменту відносяться:
   - представлення всіх турецьких правоохоронних органів в Інтерполі, Європолі і країнах - членах цих організацій;
   - прийняття необхідних заходів із запобігання міжнародним злочинам, організація контролю переміщення та арешту злочинців, організація процедури екстрадиції;
   - подача заявок до Генерального секретаріату Інтерполу для публікації червоних, зелених, жовтих, синіх, чорних, по маранчевих повідомлень Інтерполу, ро- зшукових повідомлень та бюлетенів;
   - забезпечення стратегічного і технічного співробітництва з Європолом - проведення досліджень з метою подальшого запровадження співробітництва з Європолом;
   - передача відповідної інформації та документів, отриманих із Генерального секретаріату Інтерполу, штаб-квартири Європолу та країн - членів, до відповідних органів державної влади; - організація навчальної діяльності з питань міжнародного співробітництва поліції для підвищення поінформованості та сприяння координації між турецькими правоохоронними органами;
   - вивчення та наступне внесення законодавчих, структурних та функціональних змін до Шенгенської інформаційної системи (SIS) і SIRENE-Бюро;
   - інформування відповідних органів державної влади про нові види злочинів і методи та заходи боротьби з ними [8, с. 12].
   IV. Висновки
   Аналізуючи подану вище інформацію, ми приходимо до висновку, що законодавство, яке регулює повноваження Укрбюро Інтер- полу, потребує доопрацювання, зокрема, нами наведено приклади законодавчих актів інших країн наприклад, (Німеччина), де за наявності втричі меншої кількості повноважень, ніж в Україні, досягається більш повна реалізація завдань Інтерполу, а також інших підрозділів та організацій, що входять до його структури.

Література

   1. Оперативно-розшукова діяльність. Нормативно-правове регулювання // [Ю.Я. Кондратьєв, О.М. Джужа, Д.Й. Никифорчук, В.В. Матвійчик]. - К. : КНТ, 2005. - 552 с.
   2. Міжнародне співробітництво правоохоронних органів України в рамках Інтерполу // Моменти. - № 7(11). Додаток до газети “Іменем Закону”. - 2007. - № 30 (5572).
   3. Постановление Правительства РФ “Об утверждении Положения о Национальном центральном бюро Интерпола” от 14.10.1996 г. № 1190 // Собрание законодательства Российской Федерации. - М. : “Юридическая литература”. - 1996.
   4. Warner J.W. Federal Jobs in Law Enforcement / John Winton Warner. - Peterson’s, 2001. - 346 р.
   5. Клементьев А.С. Опыт создания интегрированных информационных систем органов уголовной юстиции зарубежных стран / А.С. Клементьев // Российский следователь. - 2007. - № 5.
   6. Карпов Н.С. Злочинна діяльність : монографія / Н.С. Карпов. - К. : Вид-во Семенка Сергія, 2004. - 310 с.
   7. Моисеев С.П. Как работает НЦБ Интерпола в Германии (некоторые аспекты деятельности) / С.П. Моисеев // Информационный сборник НЦБ Интерпола в РФ. - 1998. - № 24;
   8. Interpol Ankara Responsibility // Justice, Freedom and Security, Screening Chapter., Republic of Turkey, 13. - 15.02.2006

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com