www.VuzLib.com

Головна arrow Міжнародне право arrow Конституційне регулювання основ економічних відносин у деяких країнах Близького Сходу (Бахрейн, Ірак, Туреччина)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Конституційне регулювання основ економічних відносин у деяких країнах Близького Сходу (Бахрейн, Ірак, Туреччина)

Ганжа Н.В. 

КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСНОВ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ БЛИЗЬКОГО СХОДУ (БАХРЕЙН, ІРАК, ТУРЕЧЧИНА)

   На підставі порівняльного аналізу положень конституцій у країнах Близького Сходу (Бахрейн, Ірак та Туреччина) визначено основи конституційного регулювання економічних відносин у цьому регіоні (як однієї зі складових суспільного устрою) і з’ясовано загальні та особливі риси такого регулювання.
   Ключові слова. Власність, економічні відносини, конституційне регулювання, країни Близького Сходу.
   I. Вступ
   Процес інтеграції у світове співтовариство та економіку в рамках процесу глобалізації, який проходить у багатьох країнах світу, у тому числі й Україні, відбувається на основі запровадження і реформування як на конституційному, так і на законодавчому рівнях основ суспільного ладу на демократичних засадах і загальнолюдських принципах рівності, соціальної справедливості, правової держави, захисту прав і свобод людини та громадянина тощо. Вивчення досвіду запровадження (у Бахрейні та Іраці) чи розвитку (в Туреччині) інститутів і механізмів конституційного регулювання основ економічних відносин на демократичних засадах і порівняння відповідних процесів, які відбуваються в окремих країнах Близького Сходу, є актуальною темою у зв’язку з відсутністю таких досліджень в Україні. Практичне значення статті полягає в тому, щоб вивчити досвід конституційного реформування в цих країнах (зокрема, в економічній сфері в Бахрейні та Іраці) з метою встановлення і розвитку з ними економічних зв’язків України. Як відомо, Україна і Туреччина мають сталі економічні зв’язки та співпрацюють у багатьох інших сферах. 
   На відміну від Бахрейна та Іраку, які входять до Ліги арабських держав (заснованої у 1945 р. [1, с. 29]) й взаємодіють з іншими країнами зазначеної міжарабської організації, прагнення Туреччини спрямовані до Європи. Вступ до Європейського Союзу і світової економіки неможливий без урахування тих вимог, які висуваються до країн, що мають такі наміри (у тому числі Україна та Туреччина), й відображення їх у національному конституційному законодавстві.Загальні проблеми конституційного регулювання суспільних відносин у країнах Близького Сходу розглядаються здебільшого у працях з державного (конституційного) права зарубіжних країн і порівняльного конституційного права, зокрема, таких вітчизняних і російських дослідників, як Г. Керимов, Д. Ковачев, М. Марченко, А. Массе, Н. Оніщенко, А. Саідов, Б. Страшун, В. Чиркін, В. Шаповал та ін. Розробкою окремих проблем, пов’язаних з мусульманським правом, займалися Х. Берхуз [2-4], В. Бодянський [5-6], Е. Онан [7], Л. Сюкияйнен [8-11] та ін. Серед останніх публікацій слід відзначити праці О. Львової [1; 12], В. Мау [13], М. Сапронової [14].
   Конституційні реформи, які відбулися в 2002-2007 рр. у деяких державах Близького Сходу, є, на наш погляд, з одного боку, одним з елементів механізму запобігання і протидії ісламському тероризму як у цих країнах, так і всьому світі, а з іншого - вони сприятимуть розвитку і подальшій реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина в країнах Близького Сходу на рівні загальновизнаних міжнародних стандартів у цій галузі. Як підкреслює О. Львова: “На сучасному етапі актуальним є втілення демократичних процесів до більшості ісламських країн, а також визнання ряду загальновизнаних прав людини, що знаходить своє відображення у відповідних правових документах, прийнятих мусульманськими державами (наприклад, Каїрська декларація прав людини в ісламі 1990 р., Арабська хартія прав людини 1994 р. та ін. [12, с. 12]). Вищезазначені акти є прикладами документів міжнародного (у цьому випадку, регіонального, рівня), в яких знаходять закріплення права і свободи людини (політичні, економі чні, соціальні, культурні) в азіатському регіоні, що ж стосується регулювання основ економічних відносин на національному рівні, то досліджень зазначеної проблеми в Україні ще не проводилося.
   II. Постановка завдання
   Мета статті - визначити основи конституційного регулювання економічних відносин як однієї зі складових суспільного ладу і з’ясувати загальні та особливі риси такого регулювання у країнах Близького Сходу (Бахрейн, Ірак і Туреччина).
   III. Результати
   Конституції країн Близького Сходу, які є предметом нашого дослідження, за часом їх прийняття можна класифікувати як новітні. Так, на референдумі, який відбувся в Іраці 15.10.2005 р., була прийнята Конституція цієї країни [15]. Конституція Бахрейну була прийнята 14.02.2002 р. [16]. Чинна Конституція Туреччини прийнята 07.11.1982 р. [17]. Тут проведено декілька конституційних реформ, останні з яких відбулися у березні 2004 р. у зв’язку з намірами Туреччини вступити до Євросоюзу [18, с. 368-369] та у жовтні 2007 р. було проведено конституційний референдум, за результатами якого введено інститут безпосередніх (прямих) виборів глави держави - Президента [19], замість парламентської процедури обрання на цю посаду. “Конституційна регламентація суспільного життя в різних країнах неоднакова за формою та обсягом. У сфері економічної організації суспільного життя вона протягом тривалого часу зводилася до закріплення в основних законах права приватної власності” [20, с. 45]. Основним системотворчим елементом суспільного ладу є економічна система суспільства, яка передусім характеризується відносинами власності та формами управління економічними процесами [21, с. 64].
   У новітніх конституціях досліджуваних країн Близького Сходу чимало статей закладають основи регулювання і захисту суспільних і державних відносин в економічній сфері, які знаходять свій подальший розвиток в інших нормативно-правових актах. Слід зазначити, що найбільш структурованою є система конституційних норм, якими врегульовано основи економічних відносин, у Бахрейні. Так, у Главі ІІ “Основи суспільства” Конституції Бахрейну 2002 р. [16] містяться шість статей, якими врегульовуються такі об’єкти конституційно-правових відносин: власність (у ст. 9 викладені положення про суспільні засоби, які є недоторканними (йдеться про державну власність - Н.Г.); приватну власність та компенсації у випадку позбавлення приватної власності для суспільного блага; заборону конфіскації суспільних грошових коштів; особливим об’єктом регулювання є земля, відносини між власниками землі, нерухомості та їх орендаторів мають регулюватися згідно із законом на економічних принципах, з дотриманням соціальної справедливості тощо); економіка (ст.10 встановлює, що національна економіка заснована на соціальній справедливості, справедливій взаємодії приватного бізнесу й державного; особливістю змісту ч. 2 ст. 10 є таке положення: “Держава надає зусиль для досягнення економічної єдності з країнами, що входять до складу Ради об’єднання країн Перської затоки та Лігою арабських країн, а також до всього, що веде до відновлення відносин, співробітництва, координації та взаємної допомоги між ними”); природні ресурси (відповідно до ст. 11, вони є власністю держави); трудова діяльність (особливістю ч. 1 ст. 13 Конституції Бахрейну є те, що, згідно з її положеннями, праця є не тільки правом, а й обов’язком кожного громадянина. Зазначимо, що в теорії конституціоналізму право на працю відносять до соціальних прав людини і громадянина); заощадження, кредит (ст. 14 встановлює, що держава підтримує співробітництво, заощадження коштів та контролює роботу кредитної системи). Наступним об’єктом конституційного регулювання економічних відносин у Бахрейні є податкова система (у ст. 15 закріплюється обов’язок сплати податків, від якого, відповідно до закону, звільняються громадяни з низьким прибутком з метою гарантування їм мінімального рівня життя).
   Глава V “Фінанси” Конституції Бахрейну присвячена регулюванню однойменного об’єкта економічних відносин у цій країні, яка містить тринадцять статей (з 107 по 119). Основи податкової системи, що були предметом регулювання Глави ІІ і закріплені ст. 15, містяться також у ст. 107 Глави V з однойменною назвою; унормовані державні займи (ст. 108), валютні відносини (ст. 118), бюджет і бюджетний процес (статті 109-115); встановлюється фінансовий контроль тощо.
   Крім Конституції 2002 р., в Бахрейні основи економічного життя суспільства викладені в однойменній Главі ІІІ Хартії національного розвитку Держави Бахрейн (яка була прийнята в грудні 2000 р. [22]), де встановлені такі принципи економічної діяльності: по-перше, вільної економіки; по-друге, приватної власності; по-третє, правосуддя в сфері економіки й збалансованість договорів; по-четверте, різноманітний розвиток економічної діяльності та джерела національного прибутку; по-п’яте, охорона навколишнього середовища; по-шосте, державна власність і природні ресурси; по-сьоме, праця й навчання. Аналіз змісту вищезазначених принципів економічної діяльності в Бахрейні може бути темою наступної статті. Досвід конституційного регулювання основ економічних відносин в Іраці виявляється актуальним у зв’язку з конституційною реформою, яка була здійснена шляхом прийняття на загальнодержавному референдумі, проведеного 15.10.2005 р. в Іраці, нової Конституції [15] замість Тимчасової конституції від 08.03.2004 р. [23]. На відміну від Конституції Бахрейну (де основні положення щодо економічних відносин викладені у двох розділах, які формують інститути державної влади і суспільного ладу), Конституція Іраку закріплює відповідні унормування в Розділі ІІ “Права і свободи”, Главі 2 “Економічні, соціальні та культурні права”. Тобто конституційне регулювання економічних відносин в Іраці відбувається не прямо, а через встановлення елементів конституційно-правового статусу особи в цій країні. Так, ст. 23 гарантує захист приватної власності, експропріація допускається тільки за законом для суспільних потреб у разі справедливої компенсації. У статті 24 встановлюється свобода пересування товарів і капіталу. Найбільшої уваги заслуговує ст. 25 Конституції Іраку, в якій закріплено, що держава гарантує проведення реформ в економіці на підставі сучасних економічних принципів. Заохочення інвестицій до різних секторів має врегульовуватися окремим законом (ст. 26).
   Державні активи (бюджет - Н.Г.) є також предметом регулювання окремого закону, як зазначається в ст. 27 Конституції Іраку. Податкова система та основи її регулювання встановлені ст. 28. Слід зазначити, що як і в Бахрейні, в Іраці працівники з низьким рівнем доходів звільняються від сплати податків (підстави встановлюються законом). Зауважимо, що останні три статті Конституції Іраку відносяться як до елементів конституційно-правового статусу особи, так і є одночасно засадничими положеннями інших інститутів конституційного права в цій країні. До особливостей конституційного регулювання економічних відносин у Республіці Ірак можна віднести положення ст. 29, у якій, поряд з іншими, міститься припис про заборону економічної експлуатації дітей в усіх формах, а також ст. 37, що встановлює заборону примусової праці, рабства, торгівлі жінками та дітьми, секс-торгівлі.
   На відміну від попередніх двох країн, конституційне реформування інститутів державної влади і суспільного ладу, а також окремих положень щодо конституційно- правового статусу людини і громадянина в Туреччині безпосередньо не впливає на регулювання основ економічних відносин у цій державі. Тут зберігають юридичну силу конституційні положення, прийняті 07.11.1982 р. [17]. Особливістю змісту Конституції Туреччини з питань урегулювання аналізованих відносин є те, що вже в преамбулі зазначе ного акта містяться норми-принципи про “підтвердження невід’ємного права кожного турецького громадянина вести гідне життя й розвивати своє матеріальне і духовне благополуччя в умовах правового ладу шляхом здійснення основних прав і свобод відповідно до вимог рівності і соціальної справедливості.” [17]. Крім цього, зауважимо, що вже у Частині 1 “Загальні принципи” Конституції Туреччини міститься ст. 5 щодо обов’язків держави гарантувати добробут, мир і вдачу індивіда та суспільства; боротьба за усунення політичних, економічних і соціальних перешкод, які обмежують основні права і свободи особи шляхом, несумісним із принципами справедливості і соціальної держави тощо.
   Так само, як і в Конституції Іраку, регулювання економічних відносин у Туреччині здійснюється опосередковано (відповідні норми містяться у Частині 2 “Основні права та обов’язки” Розділу 2 “Права та обов’язки особи” (ст. 35 встановлює право власності і спадкування; ці права можуть обмежуватися, відповідно до закону, тільки в суспільних інтересах). Безпосередній спосіб також використовується (як і в Бахрейні) у Розділі 3 “Соціальні та економічні права та обов’язки” в окремому підрозділі ІІІ, що регулює суспільні інтереси, пов’язані з такими об’єктами: використання зони узбережжя (вона знаходиться, відповідно до ст. 43, під суверенітетом та в розпорядженні держави); земельної власності (ст. 44); захисту сільського господарства та тваринництва, а також осіб, зайнятих у цих сферах (ст. 45). Конституційному унормуванню також підлягають питання конфіскації (ст. 46) і націоналізації (ст. 47). У статті 65 Конституції Туреччини встановлені межі соціальних та економічних прав, а саме: “Держава виконує обов’язки, встановлені Конституцією в соціальній та економічній сферах з урахуванням фінансових ресурсів, беручи до уваги збереження економічної стабільності” [17].
   IV. Висновки
   Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити такі висновки. По-перше, загальним щодо конституційних засад з питань регулювання економічних відносин у трьох країнах (Бахрейн, Ірак та Туреччина) Близького Сходу є закріплення безпосередньо чи опосередковано основних об’єктів цих відносин в окремих структурних частинах, розділах, статтях конституцій. По-друге, ці країни прагнуть закріплювати основні елементи економічної системи (кожна в своїй) з урахуванням напрацьованих у світі демократичних засад і загальнолюдських цінностей. По- третє, особливостями змісту конституцій Бахрейну та Іраку є положення про те, що працівники з низьким рівнем доходів звільняються від сплати податків (на підставах,встановлених законом) у цих країнах. Цей досвід, на наш погляд, вартий більш детального вивчення. Розглянувши досвід конституційного регулювання суспільних відносин у країнах Близького Сходу в економічній сфері, подальшим напрямом досліджень можуть бути основи конституційного регулювання соціальних відносин у цьому регіоні, про що йтиметься в наступних публікаціях.

Література

   1. Львова О.Л. Місце прав людини в мусульманському праві / О.Л. Львова // Часопис Київського університету права. - 2008. - № 3. - С. 26-32.
   2. Бехруз Х. Сравнительное правоведение : учеб. для вузов / Х. Бехруз. - Одесса : Феникс, 2008. - 504 с.
   3. Хашматулла Бехруз. Исламские традиции права / Бехруз Хашматулла. - Одесса : Юрид. лит., 2006. - 296 с.
   4. Хашматулла Бехруз. Идея правового государства и проблемы исламской государственности: история и современность : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Бехруз Хашматулла. - Одесса, 1994. - 21 c.
   5. Бодянский В.Л. Бахрейн (К истории стран Персидского залива) / В.Л. Бодянский. - М. : Изд-во Восточной лит., 1962. - 167 с.
   6. Современный Бахрейн : справочник /  B. Л. Бодянский. - М. : Наука, 1976. - 312 с.
   7. Онан Э.С. Ислам и конституционное строительство в странах Востока / Э.С. Онан // Мусульманское право. Структура и основные институты. - М. : Изд-во ИГиП АН СССР, 1984. - 120 с.
   8. Сюкияйнен Л.Р. Доктрина как источник мусульманского права / Л.Р. Сюкияйнен // Источники права. - М. : Наука, 1985. -  C. 65-81.
   9. Сюкияйнен Л.Р. Ислам на постсоветском пространстве: взгляд изнутри [Электронный ресурс] / Л.Р. Сюкияйнен // Московский центр Карнеги.
   10. Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право. Вопросы теории и практики / Л.Р. Сюкияйнен. - М. : Наука, 1986. - 237 с.
   11. Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право как источник законодательства: толкование конституций стран арабского вос тока / Л.Р. Сюкияйнен // Право в развивающихся странах: традиции и заимствования : реферативный сборник. - М., 1985. - С. 29-47.
   12. Львова О.Л. Правові документи про права людини в ісламі: характерні риси / О.Л. Львова // Часопис Київського університету права. - 2008. - № 4. - С. 12-19.
   13. Мау В. Конституционное регулирование социально-экономических отношений: Очерк истории / В. Мау // Вопросы экономики. - 1999. - № 4. - С. 27-43.
   14. Сапронова М.А. Конституция Ирака одобренная на всеобщем референдуме
   15.10.2005 года: структура, основные положения, особенности
   15. Конституція Іраку від 15.10.2005 р.
   16. Конституція Бахрейну від 14.02.2002 р.
   17. Конституція Туреччини від 07.11.1982 р.
   18. Саидов А.Х. Национальные парламенты мира : энцикл. справочник / А.Х. Саидов ; Рос. акад. наук, Ин-т государства и права. - М. : Волтерс Клувер, 2005. - 720 с.
   19. В Турции проходит референдум по реформе конституции
   20. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн : підручник / В.М. Шаповал. - 4-е вид., стереотип. - К. : Артек, 2001. - 264 с.
   21. Годованець В.Ф. Конституційне право України : конспект лекцій / В.Ф. Годованець. - 2-ге вид., стереотип. - К. : МАУП, 2001. - 216 с.
   22. Хартія національного розвитку Держави Бахрейн від 23.12.2000 р.
   23. Тимчасова конституція Іраку від 2004 р.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com