www.VuzLib.com

Головна arrow Адміністративне право і процес arrow Участь спеціаліста та експерта в розслідуванні злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Участь спеціаліста та експерта в розслідуванні злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху

М.П. Климчук

УЧАСТЬ СПЕЦІАЛІСТА ТА ЕКСПЕРТА В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

   Досліджуються питання залучення до участі в кримінальній справі експерта та спеціаліста, особливості їх взаємодії зі слідчим при розслідуванні .злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху, розглядаються типові випадки проведення експертиз у вказаній категорії справ, зокрема й найбільш складні ситуації, обстоюється авторська позиція щодо їх оцінки з метою досягнення завдань кримінального процесу.
   Ключові слова: експерт, спеціаліст, кримінальна справа, слідчий, висновок експерта, автотехнічна експертиза, дорожньо-транспортна пригода.
   Постановка проблеми. Тепер важко уявити процес доказування у кримінальних справах без участі спеціалістів та експертів. Застосування слідчим спеціальних знань не може набувати самостійного доказового значення. Використання таких знань обмежується лише визначенням напрямку проведення розслідування, тактики виконання слідчих дій і застосування технічних засобів. Навіть тоді, коли слідчий володіє спеціальними знаннями осіб, професійні ознаки яких визначені окремими статтями КПК, він повинен залучити до участі у кримінальній справі спеціаліста чи експерта у формі, передбаченій законом. Ніхто не може замінити цих осіб, якщо законом передбачена їх обов’язкова участь.
   Стан дослідження. Ще кілька десятків років тому відомі криміналісти В.С. Іоффе і Н.А. Мільошина зазначали: «Експерт- автотехнік компетентний розглядати питання про причинний зв’язок не тільки між несправностями транспорту та дорожньо-транспортною пригодою, а й також між дорожньо-транспортною пригодою і дією (бездіяльністю) водія, недоліками конструкції транспортного засобу, дорожніми умовами. До його компетенції належить вирішення питань про перераховані зв’язки, якщо для цього необхідно, спираючись на спеціальні знання, провести розрахунок або інший вид технічного дослідження» [1, с. 56]. На важливості такої процесуальної дії наголошували у публікаціях Г.В. Жилінський, Ю.Б. Суворов, Л. Удалова та ін. Враховуючи запропоновані науковцями підходи до вирішення цих питань, спробуємо розглянути типові випадки проведення експертиз у вказаній категорії справ, дослідити особливості залучення експерта та спеціаліста до участі в розслідуванні злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху, проаналізувати стан такої взаємодії у практичній діяльності органів досудового розслідування.
   Виклад основних положень. Як відомо, спеціаліст у кримінальному процесі - це особа, яка володіє необхідними спеціальними знаннями та вміннями і надає слідчому або судові науково-технічну та іншу допомогу з метою отримання необхідної інформації та надання пояснень, що виникають в ході розслідування. Випадки та порядок участі спеціаліста передбачено в ст. ст. 128-1, 191, 270-1 КПК України.
   Визначення поняття «спеціаліст» дано у проекті КПК (реєстр. № 0952): це є незацікавлена у справі особа, яка має відповідну освіту або володіє науковими, технічними чи іншими спеціальними знаннями чи навичками, використовуючи які, надає особі, що здійснює дізнання, слідчому, суду чи судді допомогу у виявленні і з’ясуванні доказового значення окремих фактів, проведенні й оформленні процесуальних дій.
   Спеціаліст використовує свої спеціальні знання і навики в питаннях, що не належать до компетенції слідчого, але які мають важливе значення при дослідженні обставин вчиненого злочину. Основна мета залучення спеціаліста - розширити практичні можливості слідчих органів щодо виявлення, вилучення, фіксації доказів у стадії досудового слідства [2, с. 60]. Діяльність спеціаліста відбувається під безпосереднім керівництвом слідчого, що визначає завдання, які спеціаліст повинен вирішити, а також контролює виконання спеціалістом його процесуальних обов’язків. Спеціаліст має право знати, з якою метою він залучається, які завдання ставить перед ним слідчий.
   Відповідно до ст. 75 КПК України, експертиза призначається у тих випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання. Закон не дає трактування поняття «спеціальні знання», але більшість учених та практиків схильні вважати, що під спеціальними знаннями в даному випадку слід вважати такі знання, якими професійно володіє лише невелика кількість спеціалістів, оскільки вони не належать до загальновідомих та загальнодоступних. Іншими словами, предметом дослідження експерта можуть бути будь-які факти та обставини, з’ясування яких потребує поглиблених знань у тій чи іншій сфері науки, техніки, мистецтва або ремесла, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному науковому і практичному рівню.
   У процесі розслідування злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів досить часто виникає необхідність у допомозі експерта, висновки якого зрештою стануть чи не найголовнішими для слідчого.
   Різниця між експертом і спеціалістом полягає у значимості для замовника знань, що використовуються, і у статусі осіб, яких залучають. Експерт проводить дослідження і висловлює свою позицію та думку з приводу конкретного об’єкта дослідження, а спеціаліст роз’яснює, виходячи із своїх спеціальних знань, окремі явища і факти, консультує стосовно цих явищ і фактів посадову особу чи орган, надає допомогу у виявленні і фіксації певних фактів і явищ, допомагає посадовій особі письмово викласти встановлені обставини і факти тощо. Спеціаліст, на відміну від експерта, позбавлений процесуальної незалежності. Він діє під контролем і за вказівкою уповноваженої особи чи органу.
   Проведення судової експертизи регламентовано Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. [3], КПК України і ЦПК України.
   Отримавши постанову про призначення експертизи та матеріали кримінальної справи, експерт повинен у визначені законом строки надати повний і кваліфікований висновок.
   Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо- кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів. При проведенні експертиз в державній експертній установі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника експертної установи. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), як правило, у межах двохмісячного терміну.
   Робота щодо визначення технічних параметрів автомобіля у багатьох слідчих викликає певні труднощі, оскільки більшість необхідних відомостей належить до суто технічних параметрів. Звідси і наша рекомендація користуватися допомогою спеціаліста як при огляді місця події, так і при допитах, очних ставках та інших слідчих діях. Перед призначенням експертизи доцільно проконсультуватися з відповідними спеціалістами. Характер даних, що необхідні спеціалісту, залежить від виду пригоди. При цьому слідчий повинен вказати експерту, коли виникла небезпечна обстановка для водія, тобто при якому взаємному розташуванні учасників пригоди водій повинен був приступити до дій, щоб запобігти пригоді. Тільки за умови дотримання певних вимог експертом будуть досліджені всі необхідні факти, що цікавлять слідство.
   Непоодинокі випадки, коли слідчий у постанові про призначення експертизи зазначає не всі вихідні дані. Так, у постанові слідчого про призначення судово-автотехнічної експертизи зазначені, зокрема, такі вихідні дані: водій Г. побачив автомобіль М., який рухався зі швидкістю, що перевищує 60 км/год., за 35 метрів до його виїзду на смугу зустрічного руху. За висновком експерта, при такій відстані водій Г., рухаючись автомобілем зі швидкістю 64-67 км/год., при швидкості автомобіля КрАЗ 60 км/год. був позбавлений можливості уникнути зіткнення з ним. Суд не перевірив цих вихідних даних у судовому засіданні і, крім того, не зазначив у вироку, чому він відкинув показання М. та свідка П. про те, що Г. рухався зі швидкістю понад 100 км/год. [4]. Отже, практика надання для ознайомлення експерту копій матеріалів кримінальної справи поряд із постановою про призначення експертизи цілком виправдовує себе і повинна стати обов’язковою процедурою для слідчого.
   Види експертиз, що призначаються у справах про порушення правил безпеки дорожнього руху, слідчий в кожному конкретному випадку визначає, виходячи із обставин, що підлягають встановленню у розслідуваній справі і характеру спеціальних знань, необхідних для вирішення питань, що виникли.
   Вивчення практики розслідування злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху показує, що у справах цієї категорії виникає необхідність, в основному, в таких видах експертиз: транспортно-трасологічних, судово-медичних, криміналістичних, дорожньо-технічних та ін. За результатами вибіркового дослідження кримінальних справ, порушених за ст. 286 КК України, можна зробити висновок, що експертиза проводилася у 95% справ. Основним видом експертизи є судово-медична (85%); рідше призначаються автотехнічні експертизи (72%), інші експертизи (22%); комплексні експертизи призначалися у 8% випадків і декілька експертиз (не менше двох) проводились за 60% вивчених справ. Вважаємо, що такий стан справ пояснюється не стільки незатребуваністю спеціальних знань експертів при розслідуванні злочинів вказаної категорії, скільки відсутністю необхідних і достатніх матеріальних вихідних даних для проведення об’єктивної та повноцінної експертизи стосовно до того переліку питань, відповіді на які конче необхідні для встановлення істини у справі.
   Вивчення кримінальних справ показало достатньо низький рівень участі спеціалістів та експертів при проведенні однієї з основних слідчих дій - огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Так, у 40% в огляді брали участь експерти-криміналісти, в 23% - спеціалісти-медики, в 5 % - спеціалісти-автотехніки, причому в інших слідчих діях вони також практично не беруть участі. Певний виняток становлять відтворення обстановки і обставин події, майже половина з яких проводиться за їх участі.
   Однією із причин малої кількості експертиз, що призначаються при розслідуванні злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів, на наш погляд, є також і те, що при проведенні такої слідчої дії, як огляд дорожньо-транспортної пригоди, за результатами нашого дослідження, тільки в 45,5% виявлялися та вилучалися сліди транспортних засобів, а в 28% - інші слідоутворення.
   Практика показує, що слідчі недооцінюють процесуальну значимість деяких видів експертиз (і найчастіше судово-медичних) і обмежуються наявністю в справі актів судово-медичного освідування. А в частині технічних експертиз - найчастіше у справах виявляються довідки технічного огляду транспортного засобу. Закон не забороняє мати їх у справі. Погано лише те, що відбувається підміна процесуальних документів на непроцесуальні. Це призводить зрештою до спрощення та погіршення якості розслідування, через що виникає чимало судових або слідчих помилок.
   Експертне дослідження місця події (дороги, дорожніх умов) і вплив, який ці умови здійснюють на формування механізму дорожньо- транспортної пригоди, підвищує достовірність аналізу механізму пригоди загалом, дає змогу максимально наблизити висновки слідства до об’єктивної істини.
   Непоодинокі випадки, коли слідчі перекладають на експертів питання вивчення і аналізу механізму дорожньо-транспортної пригоди, проблему доказування вини. Цілком виправданою є реакція останніх: експерти- автотехніки відмовляються проводити дослідження причинно-наслідкових зв’язків дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що до їх компетенції входить лише проведення технічних розрахунків.
   Вважаємо, що, досліджуючи місце пригоди загалом, експертиза повинна вирішувати тільки технічні, і в жодному разі не вирішувати питання про винуватість чи невинуватість, що абсолютно виходить за рамки можливого для цієї слідчої дії. Ці питання належать до компетенції слідчого.
   Однак, у реальній практичній роботі буває дуже нелегко витримати цю ледь помітну грань між технічними висновками та юридичною оцінкою того, що трапилося. Крім того, слідчому ніколи не варто посилатися навіть на ті технічні висновки, які формулюються експертами, оскільки нерідко зустрічаються випадки невірно обраних технічних позицій або методик, що призводять до експертних помилок. За даними науковців, аналіз такого виду помилок показав, що із 44 висновків експертів-автотехніків, що містяться в справах, у 26 виявлені експертні помилки [5, с. 44]. Результати нашого дослідження дещо оптимістичніші: помилки виявлені тільки в 12% випадків. Деякі з них прямо пов’язані з висновками експертів про можливість водіїв уникнути дорожньо- транспортної пригоди. Ми спеціально зупиняємося на автотехнічній експертизі, оскільки у 55% випадків, за результатами нашого дослідження, дорожньо-транспортні пригоди трапляються через технічні причини, встановлення яких входить до компетенції автотехнічної експертизи. Як правило, з судово-медичною експертизою, призначення якої є обов’язковим (ст. 76 КПК України), проблем набагато менше. Оскільки медики частіше виїжджають на дорожньо-транспортну пригоду (вимоги її доволі прості), а найголовніше, ті, хто проводить огляд місця пригоди, спілкуються з потерпілим і т.д., достатньо визначено знають об’єкт і предмет дослідження, коло питань, які вирішуються цією експертизою, і необхідний перелік вихідних даних для її повноцінного проведення. Виокремлення автотехнічної експертизи як особливого виду судової експертизи обумовлено, головним чином, застосуванням при її проведенні спеціальних знань, якими, як правило, ні суддя, ні слідчі не володіють. Специфіка проведення автотехнічної експертизи полягає в тому, що поряд з величезним масивом різноманітних даних, що надається слідством (судом), експерт-автотехнік у своїх дослідженнях використовує велику кількість параметрів і коефіцієнтів, що обираються ним зі спеціальної літератури залежно від виду дорожньо-транспортної пригоди і умов її вчинення. Визнання висновку автотехнічної експертизи доказом у справі одночасно означає визнання доказами у справі і використаних параметрів і коефіцієнтів.
   Це необхідно для того, щоб слідчий і суд могли кваліфіковано провести оцінку автотехнічних висновків, особливо повторних, тобто виконаних за одними і тими ж питаннями з використанням тих же вихідних даних, але різних параметрів та коефіцієнтів. Такий висновок може дати (підготувати) тільки експерт, який володіє спеціальними знаннями у галузі теорії і експлуатації автомобіля, доріг, психофізіології водія [6, с. 23], але в жодному разі не повинні виникати ситуації, коли експерт, посилаючись на власний досвід і керуючись своїми нормативними документами, сам встановлює момент виникнення небезпечної обстановки і використовує його як вихідні дані для відповіді на поставлені запитання.
   Ми вже порушували питання про співвідношення технічних і правових аспектів в експертних дослідженнях у частині вивчення і оцінки причинно-наслідкових зв’язків у механізмі дорожньо-транспортної пригоди. Як зазначає Г.В. Жилінський, слідчий завжди повинен пам’ятати, що «момент виникнення небезпеки для руху визначається водієм, виходячи з того, коли і яку інформацію про зміну дорожньої обстановки безпосередньо перед пригодою міг отримати водій автомобіля зі свого робочого місця» [7, с. 156].
   Одним із найсуб’єктивніших, але дуже важливих параметрів, що визначають можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди, є час реакції водія, тому для цього експерт повинен знати, з якої відстані і в якому вигляді водій спостерігав (або міг спостерігати) обстановку на дорозі в місці, де згодом трапилась дорожньо-транспортна пригода. Щоб надати експерту таку інформацію, слідчий повинен детально оглянути не тільки місце пригоди, а й місце під’їзду до нього на ділянці, рухаючись по якій водій міг бачити обстановку на місці майбутньої дорожньо- транспортної пригоди, заміряти довжину цієї ділянки і обов’язково вказати її в постанові про призначення експертизи.
   У випадках, коли потерпіла від злочину особа є власником автомобіля, який було пошкоджено в результаті зіткнення, слідчий зобов’язаний провести автотоварознавчу експертизу. До числа основних завдань цієї експертизи належать визначення вартості дорожньо- транспортного засобу, його складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власникові дорожньо-транспортного засобу внаслідок пошкодження останнього.
   Не менш важливим моментом розслідування злочинів, передбачених ст. 286 КК України, поряд з підготовкою вихідних даних і проведенням експертизи, є оцінка її результатів. Оцінка висновку експерта здійснюється слідчим у відповідних процесуальних документах (постанові про притягнення як обвинуваченого, обвинувальному висновку, постанові про закриття справи тощо).
   Необхідність всебічної оцінки висновку експертизи на досудовому слідстві і в суді обумовлена тим, що висновок експертизи є одним із джерел доказів. Висновок експерта не стоїть окремо від інших доказів, що зібрані у справі, і не має переваги перед ними. Тільки в сукупності з іншими доказами фактичні дані, що містяться у висновку експерта, можуть бути підставою для висновків суду про обставини справи. Цілком логічно, що один висновок експертизи при відсутності в справі доказів, які підтверджують її висновки, не може бути покладений в основу вироку [8].
   Висновок експерта про наявність у водія технічної можливості попередити наїзд свідчить про те, що, несвоєчасно прореагувавши на небезпеку, створену пішоходом, водій не виконав вимоги п.п. 1.2.3 Правил дорожнього руху. Проте цей висновок ще не означає, що водій винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Слідчому слід оцінювати усі докази в комплексі, пам’ятаючи, що дорожньо-транспортна пригода могла бути спричинена і пішоходом, і технічними несправностями автомобіля, і бути наслідком незадовільних дорожніх умов.
   Висновок експерта не має переваги перед іншими доказами і не є обов’язковим для слідчого, однак його незгода з висновком повинна бути мотивована у відповідному процесуальному документі - постанові про призначення повторної експертизи, постанові про зупинення кримінальної справи, обвинувальному висновку і т.д. Оцінка висновку експерта включає аналіз його якості як доказу і використання висновків для встановлення фактичних обставин справи. Поряд з безпосередньою та опосередкованою, оцінка висновку експерта складається з формальної сторони - оцінки процесуальної правильності оформлення висновку, оцінки правосуб’єктності і кваліфікації експерта, деяких інших деталей.
   Таке джерело доказів, як висновок експертизи, є результатом діяльності певної особи або групи осіб, і тому може містити в собі деякі суб’єктивні помилки.
   На завершальній стадії розслідування кримінальної справи іноді виникає необхідність отримання уточнень інформації, що міститься у висновку експерта. Недостатня якість і неповнота висновку можуть усуватися не лише призначенням додаткової експертизи, а й допитом експерта (ст. 201 КПК України). Слід відзначити, що закон не визначає, у яких випадках потрібно призначати додаткову експертизу, а в яких допитувати експерта (ст.ст. 209-210 КПК України).
   Згідно зі ст. 201 КПК України, ця слідча дія проводиться для роз’яснення чи доповнення даного ним висновку: крім того, показання експерта не розглядаються законом як джерело доказів. Допит експерта має допоміжний характер (з метою оцінки висновку експерта, що є у справі). Вважаємо, що з підвищенням рівня використання на стадії досудового слідства досягнень науки, можливостей сучасних та нетрадиційних експертиз - позбавлення протоколу допиту експерта статусу джерела доказів є неправомірним. Слід погодитися з Л.Д. Удаловою, що «допит експерта здійснюється в іншій процесуальній формі і тому не може бути складовою частиною або про-довженням експертизи...» [9, с. 112]. Тому допит експерта - це доповнення до раніше даного експертом висновку.
   Висновок. Розгляд проблемних питань взаємодії експерта, спеціаліста зі слідчим у процесі розслідування злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху дає підстави вважати, що:
   а) різниця між експертом і спеціалістом полягає в значимості для замовника знання, що використовується, і у статусі осіб, які залучаються;
   б) за дачу завідомо неправильної консультації чи висновку вказані особи несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством;
   в) слід враховувати ряд типових ситуацій залучення спеціаліста та експерта до участі в кримінальній справі;
   г) необхідно зважати на особливості оцінки слідчим висновку експерта при розслідуванні злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху.

   1. Иоффе B.C., Милешин Н.А. Компетенция эксперта-автотехника в установлении причинной связи дорожно-транспортного происшествия // Экспертная практика. - М., 1977.
   2. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України: Навч. посібник. - К.: Прецедент, 2005.
   3. Див.: Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 28. - Ст. 232.
   4. Архів Київського обласного суду, 1999 р. Кримінальна справа № 1-36/90.
   5. Болдырев E.B., Лысков К.И., Соя-Серко О.А. Судебное разбирательство дел об автотранспортных преступлениях. - М., 1975.
   6. Суворов Ю.Б. Судебная дорожно-транспортная экспертиза. - М.: Изд-во «Экзамен», 2003.
   7. Жилинский Г.В. Технический аспект определения момента возникновения опасности для движения // Проблемы судебной автотехнической экспертизы. - М., 1987. - С. 155-157.
   8. Див.: Вісник Верховного Суду України. - 1998. - № 3. - С. 35-36.
   9. Удалова Л. Допит експерта: проблеми законодавчого врегулювання // Право України. - 2003. - № 2. - С. 111-112.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com